Антибіотикорезистентність: причини та шляхи подолання

З інфекційними хворобами людство стикається та бореться протягом усього свого існування. Широке впровадження антибіотиків стало потужною зброєю проти інфекційних збудників і зробило бактеріальні хвороби виліковними. Проте з кожним роком наші можливості у протистоянні мікробам стають скромнішими через зниження їх чутливості до антибіотиків. Проблема набула таких масштабів, що антибіотикорезистентність почала турбувати не лише лікарів і науковців, а все людство. Адже стійкість до антибіотиків створює загрозу для ефективної профілактики та лікування пацієнтів з інфекціями, кількість яких постійно зростає. У майбутньому нераціональне використання антибактеріальних засобів може призвести до того, що захворювання, які раніше піддавалися лікуванню, стануть смертельно небезпечними для великої кількості людей.

Антибіотикорезистентність — проблема сучасного світу

Згідно з опублікованим аналізом даних за 2019 р. з 5 млн летальних випадків внаслідок інфекцій причиною 1,27 млн смертей стала резистентність до антибіотиків (Murray C.J.L. et al., 2022). Наприкінці 2022 р. Генасамблея ООН заявила, що стійкість до антибактеріальних препаратів стала серйозною загрозою для здоров’я людей. За даними ВООЗ, якщо не вжити необхідних заходів, то до 2025 р. вагома частина протимік­робних препаратів втратить свою ефективність., а до 2050 р. смертність через антибіотикорезистентність може становити 10 млн осіб щороку. Проблема полягає в зниженні чутливості не лише до антибіотиків, а й до інших антимікробних препаратів, які використовуються в медичній практиці.

Огляд антимікробних препаратів

Антимікробні препарати — хімічні речовини, отримані з біо­логічного джерела чи вироблені шляхом хімічного синтезу, що здатні знищувати або пригнічувати ріст і розмноження бактерій (Bobbarala V.E., 2015). Їх розділяють на засоби невибіркової протимікробної дії — антисептики та дезінфектанти, і з вибірковим принципом дії — антибіотики — продукти життєдіяльності (або їх синтетичні аналоги та гомологи) живих клітин, які вибірково пригнічують роботу мікроорганізмів. Ця група налічує сотні препаратів з різною хімічною структурою, спектром і механізмом дії, побічними ефектами і показаннями до застосування. Відкриття пеніциліну визначило початок ери антибіотиків, що мали б допомогти здобути перемогу над інфекціями. Однак усі сподівання зійшли нанівець після виявлення резистентного золотистого стафілокока. Як виявилося, бактерії з часом набувають характеристик, що дозволяють їм протистояти руйнівній дії антибіотиків (Yee E.H. et al., 2020).

Що таке антибіотикорезистентність?

Антибіотикорезистентність розвивається в результаті селективного тиску антибіотиків на бактеріальні колонії, коли чутливі організми гинуть, а стійкі продовжують жити та розмножуватися. Виділяють природну та набуту антибіотикорезистентність. Про природну резистентність говорять, коли бактерії початково є стійкими до деяких антибіотиків. Природна резистентність — постійна видова ознака, яка легко прогнозується і тривалий час залишається незмінною. Набута резистентність розвивається під впливом антибіотиків і виражається у відборі мікроорганізмів з генетичними змінами, що забезпечують нечутливість до дії цих препаратів. Мутації, які спричиняють розвиток стійкості до антибіотиків, зазвичай відбуваються лише в кількох типах генів, що кодують мішені, транспортери ліків, регулятори транспортерів і ферменти, які модифікують антибіо­тики. Використання навіть дуже низьких концентрацій протимікробних препаратів може формувати низькі рівні чутливості, підвищувати швидкість мутацій і впливати на формування резистентності в наступних поколіннях бактерій. Згідно з аналізом даних, зібраних протягом 11 років, щодо використання 26 комбінацій антибіотиків і розвитку резистентності до них у 26 країнах Європи виявили, що поширеність резистентних бактерій зростає одразу після використання антибіотиків та продовжує збільшуватися протягом 4 років після цього (Rahman S. еt al., 2023). Особливе занепокоєння викликає поширення «супербактерій» — мультирезистентних бактерій, що несуть декілька генів стійкості (Morier D., 2021).

Фактори, що спричиняють зростання проблеми антибіотикорезистентності

Окрім механізмів генетичної мінливості, на підвищення резистентності до антибіотиків впливає ряд соціально-адміністративних факторів:

• основна причина — надмірне застосування антибіо­тиків у медичній практиці, особливо без відповідних показань (при легких формах хвороби) чи без проведення тестів на чутливість;
• внутрішньолікарняна інфекція — один зі значущих факторів розвитку антибіотикорезистентності. У стінах лікарень відбувається мутація і природний відбір патогенів з утворенням госпітальних штамів, більш стійких до антибіотиків;
• прискорює процес формування антибіотикорезистентності самолікування: прийом непотрібних препаратів або засобів з неправильним дозуванням, схемою та/або тривалістю прийому;
• активні міграції та контакти людей, тварин, обмін продуктами харчування та іншими товарами безпосередньо спричиняє розповсюдження резистентних патогенів.

Підтверджено, що інфікуватися стійкою бактерією можуть навіть ті, хто не застосовував антибіотики без необхідності раніше. У 2019 р. виявили, що прийом матерями фторхінолонів підвищував на 50% ризик зараження резистентними штамами мікроорганізмів дітей, які не приймали ці ліки (Gottesman B.-S. et al., 2020). Не менше стурбованості викликає застосування антибіотиків у тваринництві: невелика кількість цих препаратів у якості стимуляторів росту, призводить до формування стійких зоонозних бактерій. А залишки антибіотиків у продуктах тваринного походження, які вживаються в їжу, обумовлюють селекцію стійких штамів уже в організмі людини (Taylor J. et al., 2014).

Наслідки та шляхи вирішення

Політична декларація, схвалена главами держав на Ген­асамблеї ООН у Нью-Йорку у 2016 р., засвідчила прагнення застосовувати широкий скоординований підхід до усунення основних причин антибіотикорезистентності в багатьох напрямках, особливо у сфері здоров’я людини. ВООЗ розробила Глобальний план дій, який має на меті 5 стратегічних завдань:

• оптимізація використання протимікробних препаратів. Антибіотикотерапія має здійснюватися лише за показаннями, обґрунтованими на підставі клінічних досліджень, а дозування і кратність прийому має забезпечувати швидку ліквідацію збудника. Зменшення застосування антибіотиків сприятиме зниженню поширеності стійких бактерій;
• просвітництво. Слід інформувати громадськість про важливість розумного застосування антибіотиків та наявність альтернативних методів лікування;
• посилення нагляду і досліджень. Важливо розширювати інвестиції в розробку новітніх антибактеріальних препаратів. Учені всього світу працюють, щоб бути на крок попереду бактерій. І хоч розробки нових антибіотиків сповільнилися, вони є пріоритетом. Наразі відомо про низку нових антибіотиків, які перебувають на стадії клінічної розробки чи очікують схвалення (Rai J. et al., 2013);
• зниження частоти заражень. Відбувається пошук альтернативних методів лікування, як от: фаготерапія, імунопрофілактика. Імунопрофілактика може значно вплинути на боротьбу з антибіотикорезистентністю. Вакцинація знач­ної маси населення сприятиме виробленню популяційного імунітету, що протистоятиме інфекційному вторгненню;
• інвестування в протидію антибіотикорезистентності. Впровадження низки економічних і соціальних проєктів на рівні держав сприятиме покращенню ситуації.

До цієї ініціативи долучається і наша держава. МОЗ України ухвалило закон від 3.08.2021 р. № 1614 «Про організацію профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах/закладах надання соціальних послуг/соціального захисту населення», що передбачає комплексне поетапне впровадження системи профілактики інфекцій та інфекційного контролю. Також затверджено інструкцію з впровадження адміністрування антибіотиків у медичних закладах, що сприятиме наданню якісної допомоги з раціональним використанням цих лікарських засобів.

До боротьби з антибіотикорезистентністю долучаються фармкомпанії, серед яких однією з провідних є Корпорація «Артеріум», антибактеріальні засоби якої найпопулярніші* на ринку України. Розуміючи можливі наслідки антибіотикорезистентності для людей і важливість реалізації заходів для гальмування цього процесу, «Артеріум» ініціював інформаційну кампанію «Антибіотики за правилами». У її межах і працівники сфери охорони здоров’я, і пацієнти можуть дізнатися все про антимікробні засоби, основні правила їх відповідального застосування та наслідки нераціональних дій. Долучитися до проєкту на сайті antibacterium.com.ua може кожен свідомий громадянин, зокрема, залишивши позначку на інтерактивній мапі на підтримку руху за відповідальне застосування антибіотиків.

Антибіотикорезистентність — серйозна та складна проблема, яка торкається кожного з нас. Чимало рішень було запропоновано і чимало дій вже зроблено, щоб приборкати це небезпечне явище. Однак ще більше потрібно зробити. Сподіваємося, що людство завдяки скоординованій і чіткій взаємодії зможе подолати проб­лему стійкості до антибіотиків, і ера «опору бактерій» зміниться ерою «перемоги людства».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!