Інтеграція даних ЕСОЗ з іншими державними реєстрами та інші рішення Комітету

10 травня під головуванням Михайла Радуцького відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет). У його ході розглядалися два урядові законопроєкти: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо верифікації відомостей про пацієнтів» (реєстраційний № 9272) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері донорської крові та компонентів крові» (реєстраційний № 9257).

ВЕРИФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПАЦІЄНТІВ

Представляючи законопроєкт № 9272, Михайло Радуцький нагадав, що 1 січня 2022 р. набув чинності Закон України «Про публічні електронні реєстри», яким встановлено правові, організаційні та фінансові засади створення та функціонування таких реєстрів в Україні. Ним також передбачено проведення процедур звірки, верифікації та зіставлення публічних електронних реєстрів з метою забезпечення їх повноти та достовірності.

Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) має забезпечити можливість періодично проводити верифікацію відомостей пацієнтів та здійснювати обмін необхідної інформації між ЕСОЗ та іншими потужними державними реєстрами, що містять відомості про фізичних осіб:

Єдиним державним демографічним реєстром;
Державним реєстром актів цивільного стану громадян;
Державним реєстром фізичних осіб — платників податків.

Марія Карчевич, заступник міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, наголосила, що цей законопроєкт дасть МОЗ юридичні підстави для підтримання актуальності даних ЕСОЗ. Обмін такими даними здійснюватиметься із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Після завершення обговорення Комітетом прийнято рішення рекомендувати Парламенту включити законопроєкт № 9272 до порядку денного IX сесії та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу. Крім того, прийнято рішення доручити Комітету підготувати його до другого читання та скоротити строки подання до нього пропозицій при підготовці законопроєкту до розгляду в другому читанні.

ЗМІНИ В СФЕРІ ДОНОРСЬКОЇ КРОВІ

Під час обговорення законопроєкту № 9257 М. Радуцький зауважив, що його прийняття є частиною євроінтеграційних зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, зокрема, щодо посилення санкцій за порушення законодавства в сфері донорства крові та компонентів крові. Він нагадав, що положення директив ЄС, які встановлюють стандарти якості та безпеки забору, тестування, обробки, зберігання і розповсюдження крові людини та її компонентів, вже імплементовані в Закон України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові». Для реалізації положень цього закону Уряд має прийняти відповідні підзаконні нормативно-правові акти. Законопроєктом № 9257 передбачено посилення заходів за порушення законодавства у сфері донорської крові та компонентів крові. Головним з його опрацювання визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності (далі — Комітет з питань правоохоронної діяльності).

М. Карчевич повідомила, що законопроєкт передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення і встановлює штрафні санкції за порушення вимог щодо заготівлі, тестування, переробки, зберігання, розподілу та реалізації донорської крові та компонентів крові. Також він передбачає внесення змін до ст. 144 Кримінального кодексу України (примусове донорство) з метою посилення штрафних санкцій.

Ольга Стефанишина, член Комітету, звернула увагу на термін введення в дію положень цього документа. Так, вказано, що в разі прийняття вони вступають в дію через рік після скасування воєнного стану. Даний термін є невизначеним, а положення цього проєкту системні і потребують підготовки до їх впровадження. Тому вона попросила МОЗ разом з Урядом переглянути ці строки і конкретно визначити дату, коли будуть введені ці положення.

Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар України, додав, що такий строк встановлено через те, що реалізація положень цього проєкту потребує фінансування. Також на сьогодні центри та служба крові виконують мобілізаційні завдання із забезпечення донорською кров’ю як цивільних, так і військових. Тому впроваджувати нові вимоги для центрів крові доволі ризиковано, бо може призвести до порушення певних технологічних процесів.

М. Радуцький зазначив, що тут швидше питання не в строках реалізації, а в спроможності Міністерства фінансів України профінансувати цей процес. Тому він запропонував під час підготовки законопроєкту до другого читання обговорити питання фінансування та встановити конкретні строки.

Після завершення обговорення схвалено рішення рекомендувати прийняти його за основу в першому читанні з пропозиціями Комітету щодо термінів впровадження положень.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!