Генетичні фактори зумовлюють ризик розвитку бронхіальної астми, але висока мінлива спадковість свідчить про те, що негенетичний вплив також відіграє важливу роль. Однак чи може здоровий негенетичний вплив знизити ризик розвитку бронхіальної астми та пом’якшити несприятливий вплив генетичного ризику?
Проведено масштабне проспективне дослідження впливу режиму сну на захворюваність бронхіальною астмою, яке включало майже 0,5 млн учасників.
З понад 455 тис. дорослих віком 38–73 роки діагностовано бронхіальну астму протягом 10 років спостереження у майже 18 тис. осіб. Учасники були поділені на 3 групи: з високим, із середнім та з низьким генетичним ризиком. Діагноз «бронхіальна астма» встановлено більше ніж 7 тис. осіб з високим та більше 5 тис. осіб із середнім генетичним ризиком.
На основі комплексної оцінки сну більше 73 тис. осіб відповідали критеріям здорового сну, більше 284 тис. мали проміжний режим сну і майже 98 тис. — поганий сон.
У хворих на бронхіальну астму частіше відмічали нижчий рівень освіти, нездоровий сон, ожиріння, шкідливі звички, артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, депресію та гастроезофагеальний рефлюкс.
Ризик розвитку бронхіальної астми був удвічі вищим за наявності комбінації поганого сну та високої генетичної сприйнятливості. Навпаки, здоровий режим сну пов’язаний із нижчим ризиком розвитку бронхіальної астми незалежно від генетичних факторів. Аналіз популяційного ризику свідчить, що покращання сну може запобігти 19% випадків бронхіальної астми. Крім того, здоровий режим сну може знизити ризик розвитку цієї патології в осіб із високим генетичним ризиком на 37%.
Дослідники припускають, що зв’язок між сном і бронхіальною астмою двосторонній, враховуючи, що розлади сну (короткий сон, безсоння, вечірній хронотип, хропіння, надмірна денна сонливість) пов’язані зі специфічними хронічними запальними реакціями.
За матеріалами bmjopenrespres.bmj.com
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим