Фармацевтична галузь України під час війни: нагальні виклики, які потребують швидкого вирішення

30 травня відбулося онлайн-засідання Комітету з питань охорони здоров’я та фармації при Торгово-промисловій палаті України (далі — ТПП). Серед питань, на яких учасники заходу акцентували увагу, були бронювання військовозобов’язаних працівників під час дії воєнного стану в країні, оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, реалізація медичних виробів та засобів індивідуального захисту, які введені в обіг на основі повідомлення МОЗ та не відповідають вимогам технічних регламентів після закінчення карантину, викликаного COVID-19.

У засіданні взяли участь, зокрема, Владислав Страшний, голова Комітету з питань охорони здоров’я та фармації при ТПП, Тетяна Котляр, голова ГС «Всеукраїнська фармацевтична спілка «ФАРМУКРАЇНА», Володимир Руденко, директор ГС «Аптечна професійна асоціація України», доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений працівник охорони здоров’я України.

БРОНЮВАННЯ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ

Перш за все нагадаємо, що Уряд наприкінці січня 2023 р. прийняв постанову № 76, якою, серед іншого, затверджено Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі — Порядок). Відповідно до Порядку є 4 блоки суб’єктів бронювання військовозобов’язаних працівників, а саме:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних сил, інших військових формувань;

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Варто зазначити, що підприємства, установи й організації, вказані у 4-му пункті, для отримання статусу критично важливих спершу мають пройти відповідну процедуру визнання.

До критично важливих сфер економіки належить і фармацевтична галузь, тому відповідно до постанови № 76 її працівники підлягають бронюванню. Однак, за словами учасників заходу, процедура бронювання хоча і затверджена, але в реальності не працює — працівників продовжують викликати у військкомати. Відповідно, на звільнене місце потрібно шукати іншого фахівця, але це потребує певного часу, що, відповідно, негативно позначається на роботі підприємства, установи чи організації.

Відсутність фахівця на певному робочому місці також негативно позначається й на логістичному ланцюгу постачання ліків та медичних виробів. Адже в разі виклику, попри бронювання, наприклад особу з керівного складу підприємства, фахівця з відділу контролю якості тощо установи чи організації, доставка ліків та медичних виробів може затриматися на невизначений термін, що може мати негативні наслідки в першу чергу для пацієнтів. Тому цю проблему слід обговорювати не тільки з представниками бізнесу, але й влади.

Учасники засідання обговорили оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) операції з постачання товарів (у тому числі ліків, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для боротьби з COVID-19 (Перелік затверджено постановою КМУ № 224) залишків зазначених товарів після відміни карантину.

В Україні до 30 червня 2023 р. все ще діятиме карантин, хоча ВООЗ на початку травня оголосила про закінчення пандемії коронавірусної хвороби як надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров’я. Відповідно, після останнього дня місяця, в якому завершується дія карантину, операції з постачання товарів, до яких застосовувався такий режим звільнення від оподаткування, підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за загальними правилами.

Учасники стурбовані тим, який саме перехідний період надасть їм Уряд для повернення звичайного механізму оподаткування? Адже ініціатива щодо зменшення строку дії карантину може бути зареєстрована та ухвалена будь-якої миті, а вирішення податкових питань, зокрема реалізація залишків товарів з Переліку, не зрозуміле .

Також, після відміни карантину постає важливе питання реалізації залишків виробів медичних та засобів індивідуального захисту з Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 224, які введені в обіг на основі повідомлення МОЗ та не відповідають вимогам технічних регламентів, а саме: чи буде правомірною реалізація залишків таких товарів чи потрібно відізвати їх з ринку?

Щодо питань:

оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) операції з постачання залишків товарів (у тому числі ліків, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для боротьби з COVID-19,

реалізації залишків виробів медичних та засобів індивідуального захисту з Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 224, які введені в обіг на основі повідомлення МОЗ та не відповідають вимогам технічних регламентів, учасники засідання готуватимуть звернення до органів влади задля їх вирішення.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
та за матеріалами mof.gov.ua

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*