Синергія аналога GLP-1 та нікотину щодо ожиріння та нікотинової залежності in vivo

Nihil novi (нічого нового — лат.) і, можливо, аналоги глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) скоро будуть застосовувати разом з нікотином для зменшення ваги тіла. І хоча докази синергічної дії цих речовин поки отримано тільки у дослідженнях на тваринах, деякі додаткові аргументи вже можна отримати, проаналізувавши дані фармацевтичних компаній щодо результатів застосування аналогів GLP-1 у людей з різним статусом щодо куріння.

Про це йдеться у статті за матеріалами дослідження in vivo, нещодавно опублікованого у журналі «Cell Reports» (Falk S. et al., 2023). Згідно з його результатами, комбіноване лікування нікотином і ліраглутидом пригнічує споживання їжі та збільшує витрати енергії для зменшення маси тіла у мишей із ожирінням. Виражений негативний енергетичний баланс, викликаний поєднанням нікотину та ліраглутиду, опосередковується подвійним впливом на споживання їжі та витрату енергії.

Використовуючи тривимірну візуалізацію всього головного мозку, електрофізіологію, транскриптоміку та волоконну фотометрію, автори виявили нейрональні та молекулярні перехресні зв’язки між нікотином і рецепторами до GLP-1 в ділянках головного мозку, пов’язаних із гомеостатичною регуляцією споживання їжі та задоволення. Це дало змогу висловити припущення про антагонізм GLP-1 щодо опосередкованої нікотином мезолімбічної дофамінергічної сигналізації винагороди. Окрім впливу на апетит, застосування аналогів GLP-1, ймовірно, може послабити властивість нікотину викликати звикання.

Агонізм GLP-1 також потенційно врівноважує гіперглікемію та підвищення ризику цукрового діабету 2-го типу при застосуванні нікотину. У експерименті, описаному у статті, це підтверджено поліпшенням чутливості до інсуліну та зниженням вмісту жиру в печінці після комбінованого введення речовин.

Враховуючи, що близько 1,3 млрд людей вже самостійно приймають нікотин у вигляді тютюну, автори статті пропонують з’ясувати, наскільки виражений ефект зменшення маси тіла при лікуванні аналогами GLP-1 у курців з ожирінням. Справді, фармацевтичні компанії з клінічними програмами GLP-1 можуть мати доступ до даних, які дають змогу стратифікувати дані про зменшення маси тіла на основі статусу куріння, розрізняючи курців і некурців. Якщо такий апостеріорний аналіз підтвердить трансляційні переваги поєднання нікотину з аналогами GLP-1, може зрости мотивація дослідників для подальшої розробки безпечних та ефективних агоністів рецепторів нікотину та ацетилхоліну.

За матеріалами www.cell.com

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!