Відчуття тривоги та смутку не завжди свідчать про проблеми із психічним здоров’ям

Огляд літератури за 2021 р., опублікований у журналі The Lancet, свідчить про глобальне зростання поширеності тривожних розладів протягом першого року пандемії коронавірусу на 26% та депресивних розладів — на 28%. Повномасштабна війна тим більше виходить за межі звичайного нормального досвіду, що може негативно позначатися на психічному здоров’ї. Люди зазнають психічних травм, стаючи свідками насильства, а також коли не можуть дистанціюватися від поганих подій. За оцінками Всесвітньої організації охо­рони здоров’я (ВООЗ), кожна п’ята людина, яка зазнала впливу війни, перебуває у зоні ризику розвитку психічних захворювань. Важливим фактором є суб’єктивне відчуття, схильність сприймати тривогу і смуток як доказ того, що всередині наче щось зламалось. Дійсно, у багатьох випадках тривога та депресія є медичними проблемами, які потребують лікування — медикаментозного та/або психологічного. Однак іноді ненавмисно патологізують абсолютно здорові емоції, нормальні реакції на виклики життя, що змушує людину думати, що з нею щось не так.

За визначенням ВООЗ, психічне здоров’я — це стан психічного благополуччя, що дозволяє людині справлятися зі стресовими ситуаціями у житті, реалізовувати свій потенціал, успішно вчитися та працювати і навіть робити внесок у життя суспільства. У світі близько 1 людини з 8 живе з психічним розладом. Тобто 7 з 8 не мають психічних розладів. Однак як зрозуміти, до якої групи ви належите? Це може бути досить складно, оскільки ця оцінка суб’єктивна.

Слід зазначити, що відчуття стресу, тривоги та смутку — нормальна природна реакція на певні події в житті. Реакція, яка еволюціонувала, щоб допомогти нам діяти функціонально та корисно. Ці емоції можуть бути надто активними, але кожен може мати вагомі причини почуватися певним чином, зосереджуватися під час стресу або відчувати сум, переживаючи втрату.

Інколи реагуючи на загрозу або невдачу, людина може хотіти спрямовувати свої емоції в негативному напрямку, наприклад стимулюючи гнів під час переговорів, щоб бути більш ефективною в них.

У книзі «Втрата смутку: як психіатрія перетворила звичайний смуток на депресивний розлад» (The Loss of Sadness: How Psychiatry Transformed Normal Sorrow Into Depressive Disorder) висловлюється думка, що хоча депресивний розлад, безумовно, існує і може бути досить руйнівним станом, який потребує медичної допомоги, нинішня «епідемія депресії» є наслідком того, що людський смуток перекласифікували як здебільшого ненормальний досвід. Автори стверджують, що діагностика депресії на основі таких симптомів, як пригнічений настрій, втрата апетиту, що триває принаймні 2 тиж, має фундаментальні недоліки, оскільки не враховує контекст, у якому виникають симптоми. Вони наголошують на тому, що важливо розрізняти аномальні реакції, спричинені внутрішньою дисфункцією, і нормальний сум, викликаний зовнішніми обставинами.

Також відомо, що тривога та поганий настрій можуть призводити до погіршення сну, а погіршення сну, в свою чергу, може посилювати тривожність, що веде до негативного циклу. Тому при станах, які супроводжуються тривогою, страхом, підвищеною дратівливістю, порушенням сну, коливанням настрою, для зменшення тяжкості, частоти та тривалості симптомів можуть застосовуватися анксіолітики, зокрема похідні бензодіазепіну (гідазепам, діазепам, феназепам).

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!