Літо часто називають сезоном травм. Саме в цю пору збільшується час вуличних активностей (особливо серед дітей) і, відповідно, з’являються забиття, синці та інші пошкодження опорно-рухового апарату — часті скарги, з якими звертаються за допомогою до фармацевтів та лікарів постраждалі.
Розтягнення — одні з найчастіших літніх пошкоджень. Виділяють три види пошкоджень, що є різними ступенями тяжкості одного патологічного процесу:
- розтягнення зв’язок — порушення цілісності окремих м’язових волокон при збереженні анатомічної безперервності, що відбувається при надмірно сильних, не властивих даному суглобу рухах, травма опорно-рухового апарату, з якою дуже часто доводиться стикатися у повсякденному житті як дітям, так і дорослим. Найчастіше відмічають розтягнення зв’язок гомілковостопних суглобів, що виникає при підкрученні стопи на нерівній поверхні або при падінні на бік, коли стопа фіксована і не може повернутися слідом за ногою.
Ознаки розтягнення: сильний біль в ділянці пошкодженого суглоба у момент травми, обмеження рухової активності через біль, припухлість і згладжування контурів суглоба;
- надрив або неповний розрив;
- повний розрив зв’язок, що у більшості випадків супроводжується травмами менісків, хрящів, капсул чи кісток, виникає в тих самих випадках, що і розтягнення, але сила невластивих для суглобів рухів є значно більшою.
Симптоми розриву зв’язок: дуже сильний біль, обмеження рухів, крововилив у м’які тканини, набряки, припухлість над місцем пошкодження.
Розтягнення в момент заподіяння травми важко відрізнити від розриву зв’язки, але ситуацію полегшує те, що перша допомога в обох випадках однакова:
- спокій для травмованої ділянки;
- лід на місце пошкодження;
- туга 8-подібна «черепашача» пов’язка еластичним бинтом;
- для зменшення вираженості болю рекомендований прийом анальгетиків (метамізолу натрію, парацетамолу); для усунення запалення — нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) для системного застосування (ібупрофену, кислоти мефенамінової) та для місцевого застосування у формі мазей і кремів (диклофенак, ібупрофен, індометацин, німесулід); при появі синців — антитромботичних засобів та ангіопротекторів для місцевого застосування (гепарин, троксерутин, есцин).
Диференціювати розтягнення та розрив зв’язок колінного суглоба може виключно лікар. Від своєчасної діагностики та правильно підібраного лікування залежатиме швидкість подолання патологічного процесу.
Загрозливі симптоми, які потребують негайного звернення до лікаря:
- різкий біль у травмованій ділянці тіла навіть при незначному фізичному навантаженні у поєднанні з обмеженням руху в суглобі;
- швидкий набряк пошкоджених тканин, синюшність;
- після травми відмічаються нудота, блювання, запаморочення, сонливість;
- у місці пошкодження наявна кровотеча;
- після отриманого пошкодження відмічається підвищення температури тіла вище 38 °С;
- період вагітності.
В умовах стаціонару при розтягненнях та часткових розривах зв’язок лікарем призначається консервативне лікування, яке включає знеболення НПЗП (диклофенак, мелоксикам, індометацин) та засобами, що застосовуються при патології опорно-рухового апарату (Серрата), призначення хондропротекторів (глюкозамін, колаген, хондроїтин) та іммобілізація суглоба (ортезом або еластичним бинтом, а в деяких випадках за рішенням лікаря може бути показана іммобілізація гіпсовою лонгетою). У період одужання рекомендуються методи фізіотерапії: кріотерапія, ультрафонофорез та УВЧ, магнітотерапія, лазер, кінезіотейпування, курси лікувальної фізкультури та масаж. Повний розрив зв’язок колінного суглоба потребує хірургічного втручання.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим