Остеоартроз: про що має пам’ятати фармацевт?

Остеоартроз — поширене захворювання суглобів, що характеризується пошкодженням і руйнуванням суглобового хряща, поєднується з іншими суглобовими змінами, включаючи гіпертрофію кісток (розвиток остеофітів). Клінічні ознаки хвороби з’являються у віці старше 40 років, а до 80 років виявляються практично у кожного. Проте лише у половини осіб з патологічними змінами розвиваються клінічні симптоми поступово наростаючого болю, що посилюється або починається з фізичних навантажень, скутість тривалістю менше 30 хв після початку фізичних навантажень, періодичний набряк суглобів.

Причини хвороби різні — неліковані артрози у молодому віці, травми, вроджені аномалії суглобів, метаболічні порушення, інфекції (викликають постінфекційний артрит), ендокринні захворювання та нейропатії, ревматоїдний артрит, подагра.

Лікування остеоартриту повинно бути спрямоване на зменшення вираженості болю, підтримку гнучкості суглобів та оптимізацію рухливості й загальної функції суглобів. Вона включає лікувальну фізкультуру з вправами для розвитку сили, рухливості та зміцнення суглоба, використання ортезів, тренування пацієнтів та модифікацію повсякденної діяльності. Додатково призначається симптоматична терапія (Yaseen K., 2022).

Коли в аптеку звертається людина з вищезазначеними симптомами остеоартрозу, фармацевт може порекомендувати анальгетики (парацетамол), нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) для системного (ібупрофен, кислоту мефенамінову) та для місцевого застосування (диклофенак, індометацин, німесулід), хондропротектори (глюкозамін, хондроїтин).

Рекомендуючи ці препарати відвідувачам, слід обов’язково наголосити на користі від комплексного підходу до лікування, адже прийом хондропротекторів з анальгетиками і НПЗП дає змогу зменшити потребу в останніх і, відповідно, запобігти розвитку побічних реакцій від їх застосування. Проте знеболення за допомогою НПЗП та протиревматичних засобів слід проводити не більше 3 днів, а якщо біль триватиме — слід обов’язково звернутися до лікаря.

При неефективності запропонованих фармацевтом згідно з інструкцією (Протоколом) знеболювальних засобів лікар може призначити препарати на основі диклофенаку, тіапрофенової кислоти, мелоксикаму, целекоксибу, етерококсибу (Аркоксії), вальдекоксибу, рофекоксибу, а при неефективності НПЗП — наркотичні засоби (трамадол), глюкокортикостероїди: тріамцинолон, бетаметазон внутрішньосуглобово при вираженій активності процессу, внутрішньосуглобові ін’єкції інгібіторів протеолізу (апротиніну), глюкокортикоїду (тріамцинолону), препарати для покращання мікроциркуляції у хрящах суглобів (дипіридамол, пентоксифілін), лазеротерапію, остеотомію, ендопротезування (Yaseen K., 2022).

На жаль, медикаментозне лікування може використовуватися лише для зменшення вираженості симптомів остеоартрозу. Але не існує ліків, які могли б вилікувати хворобу повністю або попередити її прогресування.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
за матеріалами www.guidelines.moz.gov.ua, www.dec.gov.ua

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!