Химерні та кумедні відкриття лауреатів Шнобелівської премії–2023

Навіщо вчені рахували кількість волосся в носових ходах у людей? Чи можливо мати мінілабораторію у себе у ванній кімнаті? Як зробити смак їжі та напоїв солонішим без солі? Що буде, якщо повторити одне слово багато-багато разів? Чому нудьга «заразна»? Відповіді на ці запитання дають дослідження, які цьогоріч отримали Шнобелівську, або Антинобелівську премію (IgNobel Prize).

Церемонія нагородження вчених жартівливою Шнобелівською премією «за відкриття, що змушують спочатку усміхнутися, а потім задуматися», традиційно проводиться за місяць до присудження Нобелівських премій. Причому нагороди зазвичай вручають справжні нобелівські лауреати. Цього року церемонія проходила в Zoom, а одержувачам надіслали PDF-документ, роздрукувавши який можна скласти тривимірний трофей. Грошова винагорода теж жартівлива — 10 трлн доларів Зімбабве, які несуть суто колекційну цінність. Метою вручення таких премій є вшанування фантазії й цікавості, а також стимулювання інтересу людей до науки, медицини та технологій.

На що ж витратили свій час, фантазію й цікавість лауреати Шнобелівської премії 2023 р.?

Громадське здоров’я

Вчені зі Стенфордського університету (Stanford University), США, розробили прототип розумного унітаза, так званого Стенфордського туалету (Stanford Toilet), оснащеного технологіями (датчиками, тест-смужками та ін.) для аналізу екскрементів та виявлення маркерів низки захворювань, зокрема деяких видів онкопатології. Девайс має сканер анального отвору, який використовується як система розпізнавання. Зібрані дані надходять на захищені хмарні сервіси для збереження. Передбачається, що результати аналізу призначені для лікаря, а не користувача (пацієнта).

Концепт виник більше 15 років тому. Ідея здавалася цікавою, проте дивною, тож люди сміялися, коли чули про це. Зрештою, команді науковців вдалося втілити в життя своє бачення розумного туалету для постійного персоналізованого моніторингу стану здоров’я. Такий девайс може стати в нагоді людям, які генетично схильні до певних захворювань. Ідея широкої адаптації передбачає, що технології можуть встановлюватися як надбудова/доповнення на звичайний унітаз.

Нагороду у сфері громадського здоров’я отримав старший автор дослідження Син-Мін Парк (Seung-min Park).

Медицина

У лівому носовому ході людини в середньому близько 120 волосків і 112 — у правому. Такі дані отримала група вчених з США, Канади, Македонії, Ірану та В’єтнаму, яка досліджувала волосяний покрив у носі людських трупів (які після смерті пожертвували своє тіло науці) і за це отримала Шнобелівську премію у сфері медицини. Дослідники відзначили значне зменшення кількості волосся в носі у людей, які мали онкологічні захворювання.

Передбачається, що результати цього дослідження використовуватимуть для вивчення закономірностей, як відсутність волосся в носі впливає на імунну систему людей з алопецією. Люди з алопецією часто втрачають волосся в носі, що робить їх вразливішими до алергії та інфекцій.

Харчування

Хомей Міясіта (Homei Miyashita) з Університету Мейдзі та Хіромі Накамура (Hiromi Nakamura) з Токійського університету, Японія, проводили експерименти з електрифікованими паличками для їжі та соломинками для напоїв. Вони виявили, що за допомогою електричної стимуляції можна оборотно змінити смак їжі, зокрема зробити її смак солонішим. Експерименти показували, що смак шматочків їжі відчутно та миттєво замінювався. Зокрема, зі зміною розташування електродів і напрямків електричних струмів інтенсивність кислотності та гіркоти коливалася.

Вчені розробили ложку та тарілку, які можуть посилювати солоність їжі за допомогою електричних імпульсів. Такий посуд може стати в нагоді людям, які дотримуються дієти з низьким вмістом натрію.

Хімія та геологія

Італійський геолог Джованні Ардуїно, який жив у XVIII ст., пробував на смак гірські породи та мінерали, що допомагало йому їх ідентифікувати. Сучасні геологи змочують поверхню мінералів та скам’янілостей, бо на мокрій поверхні ліпше видно текстуру та структуру, а також деталі, які в сухому вигляді губляться. Відзнаку в номінації «Хімія та геологія» отримав Ян Заласевич (Jan Zalasiewicz) з Лестерського університету (University of Leicester), Велика Британія, за свою роботу «Поїдання скам’янілостей» (Eating fossils). Вчений вивчав стародавнє мистецтво облизування скам’янілостей геологами та палеонтологами, а також створив «таксономію смаку» для різних типів гірських порід і скам’янілостей, описуючи їх як солоні, гіркі, кислі або м’які.

Фізика

Нагороду в галузі фізики отримала група дослідників з Іспанії, Швейцарії, Франції та Великої Британії, що вивчали, як нерестова активність анчоусів біля узбережжя Галісії, Іспанія, впливає на змішування різних шарів води в океані. Великі скупчення риби під час нересту можуть утворювати вихори, які змішують шари води.

Комунікація

Група вчених з Аргентини, Іспанії, Колумбії, Чилі, Китаю та США отримали відзнаку за вивчення нейрокогнітивних механізмів досвіду реверсивного мовлення серед людей, що вправно говорять задом наперед. Реверсивне мовлення передбачає зміну порядку фонем, тому особи, які практикують це постійно, можуть мати певні патерни мозкової активності, які пояснюють високу майстерність змінювати послідовність фонем. Вчені виявили, що люди, які практикують реверсивне мовлення, ліпше перевертають слова або навіть цілі фрази, однак не мають переваг у звичайному мовленні, вивченні нових слів або мов порівняно з контрольною групою.

Особи, які вміють перевертати слова, у більшості випадків починають це робити задля розваги. В Аргентині існує навіть асоціація людей, які зустрічаються, щоб поспілкуватися задом наперед.

Література

Мабуть, усі знають про ефект дежавю (від фр. déjà vu — вже бачене), коли людині здається, що вона колись уже була в такій ситуації, проте це відчуття не пов’язане з певним моментом у минулому. Менш відомим є стан, протилежний дежавю, — жамевю (від фр. jamais vu — ніколи не бачене). Це явище, коли щось знайоме раптово починає здаватися дивним, незнайомим.

Група вчених із Франції, Великої Британії, Фінляндії та Малайзії досліджувала відчуття людей під час повторюваного написання одного слова багато разів без упину, за що отримала відзнаку в області літератури. Усі учасники дослідження в якийсь момент зупинялися, тому що: втомилися, їм ставало нудно або вони почувалися дивно. 2/3 зупинилися принаймні один раз, відчувши, що слова здавалися дивними.

Машинобудування

Некроботика — нова галузь робототехніки, що використовує біологічні матеріали або мертві організми як компоненти для роботів. Назва галузі походить від поєднання слів «нек­романтія» і «робототехніка». А роботів називають некроботами. Є роботи, які плавають, як риби, та повзають, як хробаки. А що вам нагадує робот з ігрового автомата, що дістає іграшки?

Команда інженерів з Університету Райса (Rice University), США, отримала відзнаку у сфері машинобудування за дослідження переваг використання біологічних матеріалів павукоподібних в якості компонентів роботизованої техніки. Вони виявили, що якщо встромити голку в мертве тіло павука та наповнити стисненим повітрям, то всі вісім лап витягнуться, а послаблення тиску дозволить їм зімкнутися та схопити предмет. Проекспериментувавши, вчені зрозуміли, як активувати окрему лапу та як функціонує кожен суглоб під час активування.

Механічні пристрої для захоплення предметів, як правило, мають багато рухомих частин, що робить їх схильними до поломок. Використання біологічних матеріалів павуків може допомогти обійти цю проблему, а також сприяти зменшенню електронних відходів.

Освіта

Як деякі вчителі можуть навіювати нудьгу на своїх учнів? За дослідження на цю тему група вчених з Гонконгу, Китаю, Канади, Великої Британії, Нідерландів, Ірландії, США та Японії отримала відзнаку в галузі освіти.

Нудьга породжує нудьгу. Коли вчитель виглядає так, наче йому нудно, це впливає і на його учнів/студентів і, звісно ж, не мотивує старанно вчитися. Також на настрій може вплинути передчуття нудьги. Якщо напередодні лекції учні очікують, що їм буде нудно — скоріше за все, так і буде.

Психологія

Якщо на вулиці ви побачите незнайому людину, яка дивиться вгору, чи зупинитесь і піднімете свою голову, щоб подивитися, куди вона дивиться? Такий експеримент провели Стенлі Мілграм (Stanley Milgram), Леонард Бікман (Leonard Bickman) і Лоуренс Берковіц (Lawrence Berkowitz), щоб виявити, скільки людей так зробить. Чим більше людей дивилися вгору, тим більше перехожих приєднувалося. За дослідження притягальної сили натовпу різного розміру вчені отримали відзнаку в галузі психології.

Катерина Дмитрик,
за матеріалами improbable.com, www.theguardian.com, cnn.com
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті