На замітку фармацевту: актуальні практичні поради експертів

У полі зору відвідувачі аптеки із сезонними патологіями

Сезон гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) активно наступає. Збільшується кількість відвідувачів аптек, що просять проконсультувати та допомогти зменшити вираженість симптомів вірусних захворювань. Як розібратися зі скаргами клієнтів та якою має бути раціональна фармацевтична опіка розповіла Інна Гогунська, доктор медичних наук, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заступник керівника Центру алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», міжнародний бізнес-тренер тренінгової компанії «ASK», експерт МОЗ за фахом «Алергологія», віцепрезидент «Асоціації алергологів Украї­ни», у доповіді на тему «Ефективна консультація відвідувача аптеки із симптомами застуди та грипу в осінній період. На що потрібно звернути увагу».

Захворювання верхніх дихальних шляхів є найбільш частими патологіями, з якими люди стикаються щороку. У більшій частині випадків йдеться про вірусну інвазію — грип та ГРВІ.

До лікування всіх вірусних респіраторних патологій належить один базисний підхід: ліжковий режим та вживання достатньої кількості рідини; симптоматична терапія (жарознижувальні засоби, деконгестанти, сольові розчини для промивання носа, анальгетики, протикашльові, антигістамінні засоби або їх комбінації); патогенетична терапія та етіотропна терапія (антибактеріальна або противірусна). Також відвідувачам аптеки із застудою та ГРВІ додатково слід нагадувати про важливість вакцинації від грипу.

«Одним із симптомів застуди або вірусного риносинуситу є нежить (гострий риніт), що зумовлюють респіраторні віруси (риновірус, респіраторно-синцитіальний вірус, вірус грипу, парагрипу, коронавірус, аденовірус, ентеровірус). Проте вірусне інфікування зазвичай є лише 1-ю фазою захворювання та прокладає шлях бактеріальній інфекції», — зазначив у своїй доповіді «Роль та місце нестероїдних протизапальних засобів при риносинуситах» Сергій Пухлік, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри отоларингології Одеського Націо­нального медичного університету, експерт МОЗ з оториноларингології, член Європейської асоціації алергологів, імунологів та імунореабілітологів, лікар-оториноларинголог. Так, визначальну роль у лікуванні захворювань верхніх дихальних шляхів, зокрема синуситу, відіграє відновлення мукоциліарного кліренсу та зменшення вираженості запальних процесів, а також набряку. С. Пухлік рекомендує покладатися на Європейські рекомендації щодо лікування синуситу (EPOS 2020):

• при гострому вірусному риносинуситі, який може тривати до 12 тиж, дорослим і дітям рекомендовані антигістамінні, протизастійні (пероральні/назальні) засоби, парацетамол, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) або їх комбінації, іпратропію бромід, пробіотики, вітамін С, промивання носа фізіологічним розчином і рослинні лікарські засоби;
• при гострому поствірусному риносинуситі дорослим призначають назальні й системні кортикостероїди, протизастійні засоби, промивання носа фізіологічним розчином, гомеопатичні та рослинні лікарські засоби;
• якщо хронічний риносинусит триває більше 12 тиж, то в основі його терапії слід застосовувати назальні та системні кортикостероїди, промивання носа фізіологічним розчином, антигістамінні, протизастійні, мукоактивні, рослинні лікарські засоби, назальний фуросемід, препарати на основі бактеріального лізату.

С. Пухлік відмітив, що при бактеріальному риносинуситі доречним є застосування антибіотиків, але часто побічні явища від них переважають над користю.

Одним із симптомів вірусних і бактеріальних захворювань відзначають біль у горлі. Як його лікувати розповіла в доповіді на тему «Пацієнт з болем у горлі. Що нового у рекомендаціях фармацевта?» Ганна Зайченко, доктор медичних наук, професор, академік Національної академії наук вищої освіти України, відмінник освіти України, член Київського регіонального відділення ВГО «Асоціація фармакологів України», Європейської асоціації клінічної фармакології та фармакотерапії (European Association for Clinical Pharmacology and Therapeutics — EACPT), Міжнародного союзу фундаментальної та клінічної фармакології (International Union of Basic and Clinical Pharmacology — IUPHAR), Британського товариства фармакологів (British Pharmacological Society — BPS). Для усунення дискомфорту і болю в горлі можна порекомендувати препарати на основі амбазону, гексетидину, декаметоксину, фенолу, флурбіпрофену, холіну саліцилату, цетилпіридину в будь-яких формах випуску, що дозволені у визначеній віковій категорії.

Г. Зайченко наголосила, що хоча біль у горлі здебільшого пов’язаний насамперед із застудою або бактеріальним зараженням, він часто може бути симптомом іншого інфекційного захворювання, як скарлатина, гінгівіт, кір або віспа. Тому якщо рекомендоване лікування не допомагає відвідувачу протягом 2 діб або з’явилися такі симптоми, як важке дихання, порушення ковтання, різке збільшення піднебінних мигдалин, наявність на них нальоту або виразок, яскраве «палаюче» почервоніння горла, збільшення та болісність лімфовузлів, температура тіла вище 38,5 ^°С, шкірний висип, біль у горлі супроводжується сильним болем голови, у вухах та животі, то слід негайно скерувати пацієнта до лікаря.

Настання осінніх холодів супроводжується збільшенням відвідуваності аптек зі скаргами на біль у суглобах. Про те, як допомогти клієнтам у цій ситуації, поінформувала учасників вебінару в доповіді «Локальна терапія НПЗП при больових синдромах» Ірина Головач, лікар-ревматолог, терапевт, керівник Центру ревматології клінічної лікарні «Феофанія» ДУС, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України. Терапевтичний підхід до суглобового болю включає неінвазивну та інвазивну методику. Фармацевти можуть рекомендувати неінвазивну локальну терапію залежно від патології, ґрунтуючись на протоколах фармацевта: при забої, вивиху, стисненні — холод на місце травми, мазі з антиексудативним, протинабряковим, антикоагулянтним ефектом; при запаленні (реактивний синовіт), комплексній терапії ішіасу, люмбаго, травмі, що супроводжується набряком і гематомою, — топічні засоби із НПЗП; при остеоартриті чи остеохондрозі — мазі із хондроїтин сульфатом/глюкозамін сульфатом; хронічний біль, пов’язаний із дегенеративно-дистрофічними змінами в суглобах і хребті, міалгії, біль після травм, фізичних навантажень, переохолодження, хронічний суглобовий і м’язовий біль — мазі з місцевозігріваючим і відволікаючим ефектом.

Нові аспекти роботи фармацевта

Українці мають симптоми тривожних розладів, але вони не мають звички звертатися до фахівця — і це вагомий бар’єр на шляху до надання кваліфікованої медичної допомоги», — наголосила під час доповіді «Актуальні питання щоденної практики фармацевта: антидепресанти» Г. Зайченко.

Фармацевтична опіка при стресі полягає у виявленні симптомів, що притаманні післястресовому стану (втома, млявість, депресія, апатія, плаксивість, погіршення настрою, зниження концентрації, уваги або роздратованість, порушення сну, агресивність, порушення працездатності), розрізнення симптоматики — пригнічення або збудження центральної нервової системи (ЦНС) та скерування пацієнта до лікаря за умов неефективності рекомендованої фармакотерапії.

При збудженні ЦНС (тривога, роздратованість, порушення сну та працездатності) фармацевт може рекомендувати седативні лікарські засоби (гліцин, екстракти валеріани, пустирника, пасифлори), безрецептурні снодійні (мелатонін, доксиламін, екстракт пасифлори (а також комбінації)), анксіолітики (мебікар), дієтичні добавки, що містять магній, а при пригніченні ЦНС та проявах депресії (зниження настрою та реактивності емоційних реакцій, психічна загальмованість, труднощі в зосередженні уваги, апатія) — антидепресанти природного та синтетичного походження. Зокрема, фармацевти можуть рекомендувати антидепресанти на основі трави звіробоя.

Більш детально про антидепресанти та можливості їх застосування, зокрема і при посттравматичному стресовому розладі (ПТСР), учасники вебінару дізналися з доповіді «Фармацевтична опіка при застосуванні антидепресантів» Миколи Хайтовича, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, який наголосив, що 1-ю лінією фармакодопомоги при лікуванні ПТСР є антидепресанти, які можуть застосовуватися також для лікування хронічного больового синдрому, булімії, тютюнопаління.

Професійні поради фахівців

Тетяна Святенко, доктор медичних наук, професор, віцепрезидент Української асоціації лікарів-дерматовенерологів та косметологів, експерт МОЗ зі спеціальностей «Дерматовенерологія», «Дитяча дерматовенерологія», Державної акредитаційної комісії України за спеціальністю «Дерматовенерологія», Націо­нальної служби здоров’я України (НСЗУ), член Європейської академії дерматовенерології, завідувач кафедри шкірних та венеричних хвороб Дніпровського державного медичного університету, засновник «Центру дерматології та косметології професора Святенко», в доповіді «Атопія під покривом сухої подразненої шкіри» згадала про велику незадоволеність потреб у довгостроковому контролі атопічних захворювань, зокрема атопічного дерматиту (АД). Сучасний підхід до лікування АД — це усунення набряку та інфекції, збереження і відновлення бар’єрної функції рогового шару шкіри за допомогою емолієнтів, зменшення спричинених розчухами пошкоджень шкіри та контроль факторів, що призводять до загострення.

Ірина Височина, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти та пропедевтики внутрішньої медицини Дніпровського державного медичного університету, лікар загальної практики — сімейної медицини, наголосила в доповіді «Фармацевтична опіка пацієнтів з функціональними проблемами шлунково-кишкового тракту», що не існує стандартизованих рекомендацій щодо підходу до харчування та харчових звичок пацієнтів із диспепсією. Але фармацевт за основними скаргами може скринувати пацієнтів з цією патологією та порекомендувати симптоматичні препарати, що коригуватимуть основні симптоми захворювання.

З доповіддю на тему «Фітотерапія хворих із симптомами нижніх сечових шляхів в практиці фармацевта» виступив Юрій Гурженко, доктор медичних наук, професор кафедри урології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, лікар вищої кваліфікаційної категорії, головний науковий співробітник відділу сексуальної патології та андрології ДУ «Інститут урології ім. О.Ф. Возіанова НАМН України», лікар-андролог, сексопатолог, та розповів, що лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози — це комплекс, що включає застосування низки препаратів (β3-агоністів, блокаторів α-адренорецепторів, інгібіторів 5α-редуктази, антагоністів мускаринових рецепторів, інгібіторів фосфодіестерази типу 5) та фітопрепаратів, які також може рекомендувати фармацевт.

Ауріка Суханова, лікар акушер-гінеколог, доктор медичних наук, професор кафедри акушерства, гінекології та репродуктології Національного університету охорони здоров’я Украї­ни ім. П.Л. Шупика, відзначила у доповіді «ВПЛ: реалії сьогодення. Лікувальні стратегії», що своєчасна діагностика та лікування вірусом папіломи людини є профілактикою небажаних патологій, зокрема і раку шийки матки.

Знання збагачує, відкриває нові горизонти, вдосконалює самосвідомість. Знання, які передають досвідчені фахівці, — безцінний внесок у саморозвиток та самовдосконалення. Ті знан­ня, що отримали фармацевти під час проведеного вебінару, — то безцінний вклад у їх професійний розвиток та відкриті можливості на шляху до кар’єрного зростання.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!