Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників від протиправного посягання на життя та здоров'я під час виконання службових обов'язків

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи вносимо на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників від протиправного посягання на життя та здоров’я під час виконання службових обов’язків».

Представляти проєкт Закону під час його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Радуцький Михайло Борисович.

Народні депутати України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників від протиправного посягання на життя та здоров’я під час виконання службових обов’язків

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Законодавство, етичні та професійні стандарти вимагають від медиків, працівників екстренки та аптек, а також рятувальників Державної служби України з надзвичайних ситуацій своєчасно надавати кваліфіковану домедичну, медичну та лікарську допомогу, брати участь у гасінні пожеж та в інших аварійно-рятувальних невідкладних роботах. Порятунок життя людей та збереження здоров’я — це головна мета їх професійної діяльності. Це стало особливо актуальним під час повномасштабного вторгнення росії, коли не залишилося жодного куточка в Україні, який би не піддавався варварським ударам ворога, але рятувальники та медики завжди прибувають перші та беруть участь у спасінні людей.

Водночас трапляються непоодинокі випадки, коли такі працівники піддаються нападам чи погрозам з боку агресивних пацієнтів або інших осіб, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння, під впливом наркотичних речовин, з психічними розладами, асоціальних осіб тощо. Так, за даними Міністерства охорони здоров’я України, протягом 2013–2017 років зареєстровано 543 випадки нападів на працівників системи екстреної медичної допомоги, що мали наслідком 2 випадки інвалідизації та 3 — смерті. За статистикою Міністерства внутрішніх справ України, останніми роками відкрито понад дві тисячі кримінальних проваджень за фактом нападів на медиків.

Окрім того, збільшилася кількість випадків, коли хворі нападають на фармацевтичних працівників із вимогою надати наркотичні препарати. Зокрема, такі ситуації були зареєстровані у 2019 році у містах Краматорськ (Донецька обл.), Мелітополь (Запорізька обл.), Харкові. В останньому випадку невідомий вчинив проти дівчини-провізора зґвалтування, фізичне насильство, завдав їй тілесні ушкодження та викрав мобільний телефон.

Факти нападів на медиків неодноразово ставали темами публікацій у засобах масової інформації та в соціальних мережах. Так, за інформацією ЗМІ у 2021–2022 рр. в Чернівецькій області до поліції надійшло одинадцять заяв про напад на медиків екстреної медичної допомоги (ЕМД). 9 січня 2023 року у м. Києві пацієнт, який знаходився у стані сильного алкогольного сп’яніння напав з ножем на водія бригади ЕМД та поранив потерпілого в обличчя, порізав нижню губу та щоку. 24 липня 2023 року у м. Рівне особа почала конфліктувати з працівниками ЕМД, які прибули на виклик, била кулаками їх автомобіль, жбурнула в нього цеглиною та розбила лобове скло. В місті Одеса 29 жовтня 2023 року на третю підстанцію екстреної швидкої допомоги вдерлися двоє невідомих, вони галасували, нецензурно лаялися, а після зауваження, яке їм зробив фельдшер підстанції, один з них наніс йому три ножові поранення, після чого обидва втекли.

Таким чином, існує необхідність створення на законодавчому рівні додаткових гарантій захисту медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників від протиправного посягання на життя та здоров’я під час виконання службових обов’язків.

Національне законодавство про кримінальну відповідальність наразі передбачає посилені заходи щодо осіб, які посягають на життя і здоров’я працівників правоохоронних органів і журналістів у зв’язку з виконанням ними службових чи професійних обов’язків. Це обумовлено додатковими ризиками, які мають зазначені особи внаслідок особливого характеру їх професії.

Однак, таке законодавство не поширюється на медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників, які, як свідчить практика, теж піддаються підвищеному ризику протиправного посягання на життя та здоров’я під час виконання службових обов’язків. Застосування до нападників на цих працівників загальних положень Кримінального кодексу України, передбачених для подібних правопорушень, є не пропорційним до тяжкості нанесеної їм шкоди та не справляє належного превентивного та регулятивного впливу.

2. Цілі та завдання законопроєкту

Законопроєкт розроблено з метою створення додаткових гарантій захисту медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників від протиправного посягання на життя та здоров’я під час виконання службових обов’язків.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроєкту

Законопроєктом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України двома новими статтями 350¹ та 350², якими передбачити кримінальну відповідальність за злочини, вчинені проти медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, а також рятувальників під час виконання ними службових обов’язків, зокрема за:

1) погрозу вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна (карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк);

2) умисне заподіяння побоїв, легкого, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження (карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк; позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років);

3) вбивство або замах на вбивство (карається позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі);

4) захоплення або тримання як заручника (карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років).

З метою забезпечення повноти правового регулювання пропонується визначити, що медичним працівником є медичний працівник закладу охорони здоров’я будь-якої форми власності, найманий медичний працівник фізичної особи — підприємця, яка одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, а також фізична особа — підприємець, яка одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики і безпосередньо надає медичну допомогу. Також зазначається, що для цілей цих нових статей працівники системи екстреної медичної допомоги визначаються Законом України «Про екстрену медичну допомогу», фахівці з реабілітації — Законом України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я», а особи, які мають статус рятувальника — Кодексом цивільного захисту України.

4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового регулювання

У сфері правового регулювання законопроєкту діють Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кодекс цивільного захисту України, Основи законодавства України про охорону здоров’я, закони України «Про екстрену медичну допомогу», «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я», «Про лікарські засоби» та інші нормативно-правові акти.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень законопроєкту не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття законопроєкту дозволить створити додаткові гарантії захисту медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників від протиправного посягання на їх життя та здоров’я під час виконання ними службових обов’язків.

Доповнення Кримінального кодексу України запропонованими статтями надасть змогу призначати особам, винним у вчинені таких правопорушень, покарання пропорційне до тяжкості нанесеної їм шкоди, а також посилить превентивний та регулятивний вплив національного законодавства про кримінальну відповідальність.

Народні депутати України

Проєкт

зареєстрований в Парламенті 07.11.2023 р. за № 10221

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників від протиправного посягання на життя та здоров’я під час виконання службових обов’язків

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25–26, ст. 131) такі зміни:

1. Назву розділу XV Особливої частини викласти в такій редакції:

«Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів, медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників».

2. Доповнити статтями 350¹ та 350² такого змісту:

«Стаття 350¹. Погроза, насильство або посягання на життя медичного працівника, працівника системи екстреної медичної допомоги, працівника аптечного закладу, фахівця з реабілітації, захоплення або тримання його як заручника

1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо медичного працівника або працівника системи екстреної медичної допомоги, працівника аптечного закладу, фахівця з реабілітації під час виконання ним службових обов’язків —

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Умисне заподіяння медичному працівникові або працівникові системи екстреної медичної допомоги, працівникові аптечного закладу, фахівцю з реабілітації побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень під час виконання ним службових обов’язків —

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Умисне заподіяння медичному працівникові або працівникові системи екстреної медичної допомоги, працівникові аптечного закладу, фахівцю з реабілітації тяжкого тілесного ушкодження під час виконання ним службових обов’язків —

карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, —

караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.

5. Вбивство або замах на вбивство медичного працівника або працівника системи екстреної медичної допомоги, працівника аптечного закладу, фахівця з реабілітації під час виконання ним службових обов’язків —

караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

6. Захоплення або тримання як заручника медичного працівника або працівника системи екстреної медичної допомоги, працівника аптечного закладу, фахівця з реабілітації під час виконання ним службових обов’язків —

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

Примітка

1. Для цілей цієї статті медичним працівником є: медичний працівник закладу охорони здоров’я будь-якої форми власності, найманий медичний працівник фізичної особи — підприємця, яка одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, а також фізична особа — підприємець, яка одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики і безпосередньо надає медичну допомогу.

2. Для цілей цієї статті працівники системи екстреної медичної допомоги визначені Законом України «Про екстрену медичну допомогу».

3. Для цілей цієї статті фахівці з реабілітації визначені Законом України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я».

Стаття 350². Погроза або насильство, посягання на життя рятувальника, захоплення або тримання його як заручника

1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо рятувальника під час виконання цим працівником службових обов’язків —

2. Умисне заподіяння рятувальнику побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень під час виконання ним службових обов’язків —

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Умисне заподіяння рятувальнику тяжкого тілесного ушкодження під час виконання ним службових обов’язків —

карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, —

караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.

5. Вбивство або замах на вбивство рятувальника під час виконання цим працівником службових обов’язків —

караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

6. Захоплення або тримання як заручника рятувальника під час виконання ним службових обов’язків —

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

Примітка. Для цілей цієї статті особи, які мають статус рятувальника, визначені Кодексом цивільного захисту України».

ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проєкту Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників від протиправного посягання на життя та здоров’я під час виконання службових обов’язків

Редакція відповідних положень (статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного закону	Нова редакція закону з урахуванням запропонованих змін
КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25–26, ст. 131)
Розділ XV КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН ТА КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ	Розділ XV КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН ТА КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ, МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ, ПРАЦІВНИКІВ СИСТЕМИ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА АПТЕЧНИХ ЗАКЛАДІВ, ФАХІВЦІВ З РЕАБІЛІТАЦІЇ, РЯТУВАЛЬНИКІВ
стаття відсутня	Стаття 350¹. Погроза, насильство або посягання на життя медичного працівника, працівника системи екстреної медичної допомоги, працівника аптечного закладу, фахівця з реабілітації, захоплення або тримання його як заручника 1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо медичного працівника або працівника системи екстреної медичної допомоги, працівника аптечного закладу, фахівця з реабілітації під час виконання ним службових обов’язків — карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. Умисне заподіяння медичному працівникові або працівникові системи екстреної медичної допомоги, працівникові аптечного закладу, фахівцю з реабілітації побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень під час виконання ним службових обов’язків — карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Умисне заподіяння медичному працівникові або працівникові системи екстреної медичної допомоги, працівникові аптечного закладу, фахівцю з реабілітації тяжкого тілесного ушкодження під час виконання ним службових обов’язків — карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років. 4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, — караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років. 5. Вбивство або замах на вбивство медичного працівника або працівника системи екстреної медичної допомоги, працівника аптечного закладу, фахівця з реабілітації під час виконання ним службових обов’язків — караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. 6. Захоплення або тримання як заручника медичного працівника або працівника системи екстреної медичної допомоги, працівника аптечного закладу, фахівця з реабілітації під час виконання ним службових обов’язків — караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років. Примітка 1. Для цілей цієї статті медичним працівником є: медичний працівник закладу охорони здоров’я будь- якої форми власності, найманий медичний працівник фізичної особи — підприємця, яка одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, а також фізична особа — підприємець, яка одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики і безпосередньо надає медичну допомогу. 2. Для цілей цієї статті працівники системи екстреної медичної допомоги визначені Законом України «Про екстрену медичну допомогу». 3. Для цілей цієї статті фахівці з реабілітації визначені Законом України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я».
стаття відсутня	Стаття 350². Погроза або насильство, посягання на життя рятувальника, захоплення або тримання його як заручника 1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо рятувальника під час виконання цим працівником службових обов’язків — карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. Умисне заподіяння рятувальнику побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень під час виконання ним службових обов’язків — карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Умисне заподіяння рятувальнику тяжкого тілесного ушкодження під час виконання ним службових обов’язків — карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років. 4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, — караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років. 5. Вбивство або замах на вбивство рятувальника під час виконання цим працівником службових обов’язків — караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. 6. Захоплення або тримання як заручника рятувальника під час виконання ним службових обов’язків — караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років. Примітка. Для цілей цієї статті особи, які мають статус рятувальника, визначені Кодексом цивільного захисту України.