Риб’ячий жир підвищує ризик фібриляції передсердь?

Питання про добавки омега-3 жирних кислот часто виникають у клініці фібриляції передсердь (ФП). Історія починається зі спостереження, що населення, яке вживає багато жирної риби, має менше коронарних захворювань. Ця кореляція викликала великий інтерес до концентрування риб’ячого жиру у формі таблеток і вивчення його використання для зміцнення здоров’я.

Невелике норвезьке дослідження OMENI випадковим чином розподіляло трохи більше 1 тис. пацієнтів літнього віку (середній вік 75 років) після інфаркту міокарда (ІМ) на групи вживання 1,8 г/добу добавок риб’ячого жиру проти плацебо протягом 2 років. Добавки містили 930 мг ейкозапентаєнової кислоти (ЕПК) і 660 мг докозагексаєнової кислоти (ДГК). В основному дослідженні не виявлено відмінностей у комбінованій первинній кінцевій точці ІМ, реваскуляризації, інсульту, смерті або госпіталізації через серцеву недостатність.

Вторинний аналіз досліджував 75% пацієнтів основного дослідження без ФП в анамнезі. Отримано три основні висновки: у пацієнтів, які вживали добавки, відмічено на 90% вищу частоту ФП або мікро-ФП порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо, ЕПК чинила найсильніший вплив на зв’язок, і існував ступінь ризику ФП з підвищення рівня ЕПК в сироватці крові.

У дослідженні ASCEND 2018 р. понад 15 тис. пацієнтів з цукровим діабетом були випадковим чином розподілені на вживання 1 г омега-3 жирних кислот (460 мг ЕПК і 380 мг ДГК) або мінеральної олії.

Через 7,4 року інсульт, ІМ, транзиторна ішемічна атака або серцево-судинна смерть відмічені у 8,9% учасників групи харчових добавок проти 9,2% у групі плацебо.

Захворюваність на ФП була вищою в групі омега-3, але не досягла статистичної значущості.

У 2021 р. проведено метааналіз 7 досліджень, які розглядали саме ризик ФП. Остаточний аналіз включав понад 81 тис. пацієнтів, яких спостерігали протягом майже 5 років.

Добавки з омега-3 жирними кислотами пов’язані з підвищенням ризику ФП на 25%, однак більшість випадків підвищеного ризику виявлена в дослідженнях, які тестували вживання > 1 г/добу.

Однак причинно-наслідкові зв’язки все ще не виявлені, адже ФП часто зникає так само загадково, як і виникає.

За матеріалами www.medscape.com

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!