Гострий риносинусит — запалення слизової оболонки носа і навколоносових пазух (гайморових, лобних, етмоїдальних або сфеноїдальних). У разі виявлення цієї патології або різкого її загострення антибактеріальні засоби, як правило, не показані, адже в більшості випадків хвороба має вірусну етіологію.
Проте лікарі можуть призначити антибіотики у випадках лабораторного підтвердження бактеріального інфікування та за наявності симптомів, що суттєво впливають на загальний стан та вираженість яких збільшується протягом хвороби. Статистично на 65% цих призначень у дітей припадають β-лактами — амоксицилін і амоксицилін з клавулановою кислотою, що має дещо ширший терапевтичний діапазон порівняно з монопрепаратом. Але серед лікарів й досі немає консенсусу щодо того, який із вказаних антибактеріальних засобів має бути предметом першого вибору.
У новому дослідженні вчені проаналізували результати лікування понад 300 000 дітей, яким призначено 1 із 2 препаратів. Вони виявили, що не було різниці в показниках неефективності лікування — тобто необхідності призначати новий курс антибіотиків або шукати додаткові терапевтичні підходи при риносинуситі у пацієнтів, яким призначали вказані β-лактамні антибіотики, а от ризик розвитку побічних ефектів, особливо шлунково-кишкових симптомів — на 15%, і грибкових інфекцій — на 33% був вищим серед тих, хто приймав амоксицилін з клавулановою кислотою.
Тому зроблено висновок, що доцільніше насамперед у призначеннях орієнтуватися на монопрепарати амоксициліну з більш вузьким спектром дії при лікуванні гострого синуситу бактеріального походження у дітей.
За матеріалами www.sciencedaily.com
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим