Універсальний продукт для серця, мозку та шлунка: нові дослідження вчених

Цікаво, що до 1970-х років значення харчових волокон для організму було невідомим: клітковина вважалася лише подразнювальним непотрібним елементом. Так тривало до тих пір, поки не було вивчено широкий спектр потенційних терапевтичних можливостей цих біологічно активних речовин.

Харчові волокна (клітковина) — це складні за будовою речовини (вуглеводи та лігніни), стійкі до травлення та всмоктування в тонкому кишечнику (Riccioni G. et al., 2012). Вони місяться в продуктах рослинного походження (цибуля, цибуля-порей, артишок, пшениця, банани, цикорій) та у складі дієтичних добавок. Коли йдеться про застосування в медицині, то здебільшого харчові волокна згадуються в контексті допомоги людям із закрепами: активне вживання клітковини позитивно впливає на консистенцію калових мас, знижуючи тиск на кишечник і мінімізуючи ризик його травмування. Проте клітковина здатна позитивно впливати й на інші органи і системи людського організму.

Зокрема, комбінований аналіз 10 проспективних когортних досліджень, проведених у США та Європі, свідчить про 25% зниження ризику кардіопатології при споживанні продуктів, що містять клітковину. Дослідження виявило, що після кожного підвищення дози харчових волокон на 10 г смертність від серцевих захворювань знижувалася на 17%, а загальна смертність — на 9%. Рівень такої кореляції знижувався з віком, але в будь-якому разі харчові волокна демонстрували значну здатність захищати від смерті упродовж усього життя людини (Riccioni G. et al., 2012).

Також підтверджено кореляцію між високим рівнем вживання клітковини та зниженням ризику колоректального раку (Kunzmann A.T. et al., 2015).

Останніми десятиліттями харчові волокна стали використовувати у ролі пребіотиків — речовин, які підтримують здоров’я кишечнику та сприяють росту й активності корисних кишкових бактерій. Фактично клітковина, основна складова пребіотиків, є їжею для різних бактерій. Відтак саме пребіотики дозволяють підтримувати в нормі баланс кишкової мікрофлори, а також позитивно впливати на імунну функцію (Shah B.R. et al., 2020).

Окрім цього, в поєднанні з пробіотиками пребіотики виявляють значну противірусну ефективність. Наприклад, у дітей з гострим ротавірусним гастроентеритом пероральне вживання суміші пробіотичних біфідобактерій та пребіотика інуліну продемонструвало в дослідженні коротшу тривалість гострої водянистої діареї (Shah B.R. et al., 2020).

А от нещодавнє дослідження показало, що функціональні мікробіомні зміни, пов’язані зі споживанням пребіотиків у високих дозах, сприяє зниженню активації головного мозку у відповідь на висококалорійну їжу. У довгостроковій перспективі це може допомогти впливати на харчову поведінку та масу тіла, наприклад при ожирінні (Medawar E. et al., 2023).

Загалом вчені дійшли висновку, що хоча значення харчових волокон вивчено неповністю, але вони вже повинні стати невід’ємною частиною харчування людини. А для визначення всіх корисних властивостей клітковини потрібно й далі проводити широку дослідницьку роботу.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!