Поширення стійких до протимікробних препаратів організмів — реагування у воєнний час

Стійкість до протимікробних препаратів є головною причиною смертності в усьому світі, а найбільший тягар несуть країни з обмеженими ресурсами (Мюррей К. і співавт., 2019). В Україні збільшення кількості травм і поранень, а також загальне зростання навантаження на медичні заклади в умовах повномасштабної війни призводить до зростання кількості випадків виявлення мультирезистентних бактерій, які поширюються Європою. Про це йдеться в новому звіті Центрів з контролю та профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention — CDC) у статті за авторства заступника міністра охорони здоров’я України, головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна та співавторів. Досвід інших країн, які переживали воєнні конфлікти, свідчить про те, що поширення стійкості до протимікробних препаратів та його довгострокові наслідки для цивільних і військових є нагальною проблемою, яку слід вирішувати навіть під час війни, що ще триває.

Із середини 2022 р. налагоджено співпрацю між CDC, Державною установою «Центр громадського здоров’я України» (ЦГЗ), місцевими органами охорони здоров’я та міжнародними партнерами, зокрема Європейським регіональним бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Європейським товариством клінічної мікробіології та інфекційних хвороб (European Society for Clinical Microbiology and Infectious Diseases — ESCMID). У межах цієї співпраці виділено кошти на посилення заходів контролю та потенціалу лабораторій для виявлення резистентності до протимікробних препаратів та заходів контролю в низці областей України, а саме в Тернопільській, Хмельницькій та Вінницькій.

У серпні 2022 р. ЦГЗ проведено оцінку лабораторного потенціалу з профілактики інфекцій, інфекційного контролю та антимікробної резистентності у 3 обласних закладах охорони здоров’я у зазначених регіонах. Унаслідок встановлено недоліки в епідеміологічному нагляді за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги, впровадженні заходів з профілактики та контролю інфекцій, а також моніторингу, оцінці та підтримці зворотного зв’язку з медичним персоналом. За результатами оцінки лабораторій виявлено численні проблеми, зокрема недостатню кількість автоматизованого мікробіологічного обладнання, недосконалість систем управління якістю та інформацією в лабораторіях, неоптимальні методи біобезпеки, проблеми з укомплектуванням штатів, а також нестабільний доступ до основних витратних матеріалів для тестування на чутливість до антибіотиків.

Також у листопаді–грудні 2022 р. ЦГЗ провело дослідження поширеності інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, та резистентності до протимікробних препаратів у 3 обласних лікарнях. Серед 353 пацієнтів досліджуваних відділень 50 (14%) мали інфекційні хвороби, пов’язані з наданням медичної допомоги. Серед ізолятів, виділених для таких пацієнтів, зафіксовані підвищені показники антимікробної резистентності: 30 з 50 (60%) пацієнтів мали інфекцію, спричинену карбапенемрезистентним мікроорганізмом.

Попередні висновки та дії

Започаткована невідкладна розбудова потенціалу для запобігання, виявлення та реагування на резистентність до протимікробних препаратів. ЦГЗ спів­працює з партнерами з метою покращення потенціалу лабораторій для виявлення резистентності до протимікробних препаратів, раціонального призначення протимікробних препаратів, профілактики та контролю інфекцій, і Тернопільська, Хмельницька та Вінницька області — це початок. Пріоритетними напрямками діяльності ЦГЗ є посилення заходів профілактики та інфекційного контролю, а також комунікації між лабораторією та клініцистами через створення багатопрофільних команд; запровадження рутинного нагляду за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги, та резистентністю до протимікробних препаратів; використання настанов та зібраних «на місцях» даних для надання інформації; модернізація лабораторного обладнання та робочих процесів; підвищення доступності та використання засобів для дезінфекції рук; забезпечення технічного навчання персоналу.

Партнери підтримують навчальні програми, які включають обмін досвідом між міжнародними експертами з антимікробної резистентності та українськими клініцистами і лаборантами. Крім того, партнери проводять семінари для медичних працівників з метою розробки та використання клінічних та лабораторних стандартних операційних процедур для покращення практики профілактики та контролю інфекцій, а також ведення інфікованих пацієнтів. Також партнери працюють над забезпеченням додаткових лабораторних матеріалів для задоволення підвищених потреб у воєнний час, зміцненням потенціалу лабораторій для тестування чутливості бактерій до антибіотиків нового покоління та поліпшенням надійного доступу лікарень до цих антибіотиків.

Для подолання тривожного зростання резистентності до протимікробних препаратів в Україні ЦГЗ за підтримки міжнародних партнерів розробляє та впроваджує заходи, спрямовані на боротьбу зі стійкістю до протимікробних лікарських засобів на місцевому рівні, але потребуватиме постійної підтримки для їх масштабування на національному рівні. Крім того, необхідна розробка національних планів дій, а також політик і стратегій з урахуванням конкретних умов для покращення профілактики та контролю інфекцій, моніторингу застосування антибіотиків та антимікробної резистентності.

Дорожня карта на 2023–2030 рр.

6–7 грудня 2023 р. фахівці ЦГЗ взяли участь у щорічній нараді ВООЗ споживачів антимікробних препаратів Європейського регіону «WHO Annual Meeting of Antimicrobial Medicines Consumption Network» у Стамбулі (Туреччина). Зустріч присвячена питанням моніторингу застосування антимікробних препаратів, оптимізації їх призначення та роботи відповідно до Дорожньої карти на 2023–2030 рр.

Ігнат Гаврилов, фармацевт відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю ЦГЗ, поділився досвідом України з європейськими колегами, а також розповів про наявні проблеми щодо раціонального споживання антимікробних лікарських засобів. «Величезним викликом перед Україною та системою охорони здоров’я України стало повномасштабне вторгнення росії, яке призвело до величезної еміграції людей, серед яких і медичні фахівці; руйнування закладів охорони здоров’я; економічних збитків; великої кількості поранених через бойові дії, які потребують профілактики та лікування інфекцій, а, отже, й застосування антибіотиків. Критичні навантаження на медичну систему загострили вже існуючу проблему нераціонального споживання антимікробних препаратів. Тому в країні впроваджується адміністрування антимікробних препаратів. Також ЦГЗ аналізує споживання антимікробних ліків, що важливо для розуміння та контролю наявної ситуації», — зазначив І. Гаврилов.

Під час зустрічі також велику увагу приділено нещодавно затвердженій для Європейського регіону ВООЗ Дорожній карті по боротьбі зі стійкістю до протимікробних препаратів на 2023–2030 рр. Україна запевнила свою прихильність плану дій та шляху на впровадження і дотримання найкращих медичних практик та боротьбі з антимікробною резистентністю — глобальною проблемою системи охорони здоров’я.

Чому розвивається антибіотикорезистентність

Стійкість бактерій до антибіотиків розвивається через їх нераціо­нальне та надмірне застосування, а також недотримання пацієнтами курсу лікування. Бактерії можуть змінюватися під впливом лікарських засобів, тому антибактеріальні препарати можуть втрачати ефективність, а інфекційні хвороби — складніше піддаватися терапії.

Стійкість до антибіотиків ставить під загрозу ефективну профілактику та лікування будь-яких інфекцій у будь-якій країні світу.

Внаслідок поступового розвитку стійкості бактерій до антибіотиків з кожним роком терапія інфекційних хвороб бактеріального походження — таких, як пневмонія, тонзиліт, туберкульоз, гонорея — стає все складнішим. Хірургічні операції, зокрема кесарів розтин або видалення апендикса, трансплантація органів, хіміотерапія стають усе більш ризикованими.

Особливо небезпечною є стійкість до протимікробних препаратів під час війни.

Так, з 2014 до 2020 р. у військових госпіталях повідомляли про вищі показники стійкості до протимікробних препаратів, ніж у цивільних лікарнях України (Люнгквіст О. і співавт., 2023). Розвиток інфекційних ускладнень після отримання травм та хірургічного втручання може бути поширеним явищем. Незважаючи на доступ до антибіотиків широкого спектра дії, внутрішньолікарняні інфекції все ще може бути складно лікувати. Українська система охорони здоров’я перебуває під величезним тиском через обмежені ресурси, що ускладнює дотримання заходів профілактики інфекцій та інфекційного контролю, яке може призвести до поширення резистентних організмів. Ресурсна підтримка з боку інших країн може допомогти поліпшити деякі з цих проблем.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами www.cdc.gov, www.thelancet.com, phc.org.ua
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті