Базельські положення: на які оновлення слід очікувати у 2024 р.?

Basel Statements

Базельські положення «народилися» у 2008 р. під час 68-го щорічного конгресу FIP у Базелі, Швейцарія. У межах зустрічі, організованої секцією госпітальної фармації 348 лікарняних фармацевтів досягли консенсусу щодо 75 положень, які відображають бажане бачення світової фармацевтичної спільноти щодо практичної роботи фармацевта в умовах лікарні.

Через декілька років, у 2014 р., ці положення вперше оновлено (під час 74-го конгресу FIP у Бангкоку, Таїланд). Ця редакція включає 65 положень, згрупованих за 7 розділами: загальні положення, закупівлі, призначення ліків, виготовлення та відпуск, адміністрування, моніторинг застосування лікарських засобів, навчання та розвиток.

Загальні положення. Включають, зокрема, твердження, що основною метою лікарняних фармацевтів є оптимізація результатів лікування пацієнта шляхом спільного, міжпрофесійного, відповідального застосування лікарських засобів і медичних виробів. Під відповідальним застосуванням слід розуміти, що препарат призначають тільки тоді, коли це необхідно, його вибір є доречним, базується на наукових доказах, є оптимальним з точки зору ефективності та безпеки, а також найкращим чином використовує обмежені ресурси системи охорони здоров’я. Також одним із положень декларується необхідність розробки на глобальному рівні стандартів аптечної практики в умовах лікарні (hospital pharmacy practice standards), що має на меті сприяти національним зусиллям стосовно визначення обсягу та змісту фармацевтичних послуг у лікарняних закладах.

Лікарняні фармацевти повинні виступати інформаційним ресурсом з усіх аспектів застосування лікарських засобів і бути доступними як контактні особи для пацієнтів та медичних працівників.

Усі рецепти повинні бути перевірені, інтерпретовані та погоджені лікарняним фармацевтом до того, як ліки будуть видані та застосовані.

Лікарняні фармацевти повинні спостерігати за пацієнтами, які приймають препарати, щоб забезпечити безпеку пацієнтів, належне застосування ліків та досягнення оптимальних результатів терапії. У випадках, коли обмежені ресурси не дозволяють фармацевту здійснювати моніторинг усіх пацієнтів, які приймають препарати, слід встановити критерії відбору пацієнтів, якими опікуватиметься фармацевт при проведенні такого моніторингу. Одним із положень стверджується, що вони повинні мати доступ до пов­ної історії хвороби пацієнта.

Лікарняні фармацевти також мають переконатися, що пацієнти або особи, які здійснюють нагляд за ними, поінформовані та отримали письмову інформацію про належне застосування лікарських засобів.

Вони мають брати на себе відповідальність за утилізацію відходів, пов’язаних з процесом застосування препаратів, а також надавати відповідну консультацію пацієнтам.

Кожна лікарняна аптека повинна мати плани дій на випадок дефіциту лікарських засобів та в разі надзвичайних ситуацій. У всіх аспектах, пов’язаних з препаратами, у лікарні має виконуватися «правило семи»: правильний пацієнт, правильні ліки, правильна доза, правильний маршрут, правильна інформація, правильна документація та правильний час.

Закупівлі. Лікарняні фармацевти повинні бути залучені до процесу закупівель лікарських засобів та медичних виробів. Закупівельна практика має базуватися на принципах забезпечення якості, регулярно переглядатися та адаптуватися до різних умов та потреб. Закупівлі не повинні відбуватися ізольовано, а керуватися відбором препаратів із формулярів. Закупівлі повинні підтримуватися надійною інформаційною системою, яка надає точну, своєчасну та доступну інформацію.

Вплив на призначення ліків. Лікарні мають використовувати систему формулярів лікарських засобів (місцевих, регіональних та/або національних), пов’язану зі стандартними настановами, протоколами та схемами терапії, що базуються на наявних доказових даних.

Лікарняні фармацевти повинні бути членами фармацевтичних і терапевтичних комітетів з нагляду за всіма політиками і процедурами контролю за лікарськими засобами, зокрема тими, що пов’язані з прийомом препаратів поза показаннями, а також кандидатами в лікарські засоби, що проходять клінічні дослідження.

Вони мають відігравати ключову роль у навчанні лікарів, які призначають ліки, у питаннях доступності та належного застосування лікарських засобів, зокрема необхідних параметрів моніторингу та подальшого коригування призначень.

Лікарняні фармацевти повинні сприяти безперебійному наданню медичної допомоги шляхом передачі інформації про препарати під час переміщення пацієнтів між закладами охорони здоров’я та всередині них.

Належним чином підготовлені та акредитовані лікарняні фармацевти повинні брати участь у спільному призначенні препаратів.

Виготовлення та відпуск. Лікарняні фармацевти повин­ні нести відповідальність за зберігання та відпуск, а також контроль за лікарськими засобами, що зберігаються в лікарні. Лікарняні фармацевти повинні брати участь у процесі визначення того, які препарати мають входити до запасу відділення, а також стандартизації зберігання та поводження з лікарськими засобами для відділень.

Вони також повинні забезпечувати приготування комбінованих лікарських засобів відповідно до стандартів якості. Виготовлення небезпечних лікарських засобів має здійснюватися в умовах, які мінімізують ризик забруднення продукту і навколишнього середовища, а також мінімізують ризик нанесення шкоди персоналу лікарні.

Лікарняні фармацевти повинні впроваджувати системи або технології, засновані на доказовій медицині, з метою зниження ризику лікарських помилок, а також системи відстеження препаратів, що відпускають в аптеці.

Адміністрування. Лікарняні фармацевти повинні гарантувати доступність інформаційних ресурсів, необхідних для безпечного виготовлення та застосування ліків у кожному місці надання медичної допомоги. Вони мають забезпечити внесення точних записів про алергічні реакції в певне стандартне місце історії хвороби пацієнта, щоб ці дані враховувалися до застосування того чи іншого препарату.

Лікарняні фармацевти повинні гарантувати, що лікарський засіб упаковано та промарковано в такий спосіб, щоб забезпечити його ідентифікацію та перевірку цілісності упаковки перед застосуванням у пацієнта. Вони також мають переконатися, що медичні працівники, які вводять лікарські засоби, правильно поінформовані стосовно їх застосування, небезпеки та необхідних запобіжних заходів.

Дози хіміотерапії та інших препаратів підвищеного ризику повинні звірятися з оригінальним рецептом щонайменше двома медичними працівниками перед застосуванням, один з яких повинен бути фармацевтом.

Лікарняні фармацевти повинні впроваджувати заходи для запобігання помилкам у способі застосування, зокрема, наприклад, маркування внутрішньовенних катетерів біля місця введення, щоб уникнути неправильного з’єднання.

Моніторинг застосування лікарських засобів. Необхідно створити та підтримувати систему звітності щодо побічних реакцій на препарати. Практики застосування лікарських засобів повинні піддаватися оцінці та порівнюватися з контрольними показниками і найкращими практиками для покращення безпеки, клінічної та економічної ефективності.

Людські ресурси, навчання та розвиток. На національному рівні визначаються, встановлюються та регулярно оцінюються межі компетенцій. Лікарняні аптеки повинні мати стратегії навчання і підготовки кадрів, набору та утримання персоналу, розвитку їх компетенцій, оплати праці та кар’єрного зростання, політику, що враховує справедливий розподіл ролей та обов’язків. Кадрова політика лікарень повинна ґрунтуватися на етичних принципах, справедливості та правах людини, а також відповідати трудовому законодавству.

Слід розробити післядипломні курси для підготовки лікарняних фармацевтів до спільного призначення лікарських засобів, зокрема інструктаж з юридичної та професійної відповідальності.

Брісбенські оновлення

24–28 вересня 2023 р. у Брісбені, Австралія, відбувся 81-й конгрес FIP. Під час заходу секцією госпітальної фармації організовано роботу фокус-груп з метою перегляду та оцінки Базельських положень. Слід зазначити, що це стосується не усіх, а лише тих положень, які можуть потребувати уточнення та/або невеликої модифікації.

Нинішнє оновлення отримало умовну назву «Брісбенські оновлення» та має на меті переконатися, що Базельські положення залишаються релевантними та актуальними для лікарняних фармацевтів у всіх регіонах Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), а також виявити та проаналізувати потенційні прогалини, які можуть бути відсутніми в поточній редакції. У процесі такої роботи виявлено 107 прогалин.

Під час конгресу фокус-групи працювали над переглядом драфту оновлень з метою врахувати якомога більше актуальних тем (зокрема розглядалися автоматизація аптек, адміністрування антимікробних лікарських засобів, фальсифікація препаратів, використання штучного інтелекту та машинного навчання), прорахувати ключові кроки для успішної імплементації та розробити рекомендації щодо впровадження Брісбенських оновлень.

Як показало опитування, проведене FIP серед фармацевтів та професійних організацій, більшість респондентів — 66% вважають, що Базельські положення виступають у якості рекомендацій для внесення пропозицій нових ініціатив у лікарні. Водночас майже 60% респондентів не погоджуються з твердженням, що зміни, засновані на інформації в Базельських положеннях, легко імплементувати. Майже 73% респондентів стверджують, що наявність рекомендацій щодо впровадження Базельських положень буде корисною.

У дослідженні встановлено, що необхідно періодично оновлювати Базельські положення, тісно співпрацювати з членами FIP та іншими професійними організаціями, враховувати думки лікарняних фармацевтів, а також полегшити імплементацію Базельських положень у практику та створювати відповідні рекомендації.

У 2024 р. Базельські положення планують оновити, а також надати рекомендації щодо впровадження їх у практику.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!