Комплексний терапевтичний підхід при синдромі подразненого кишечнику

Поява таких симптомів, як раптовий біль у животі, діарея, закреп та здуття, можуть злякати кожного. Але не у всіх випадках ця симптоматика пов’язана з гострим органічним ураженням шлунково-кишкового тракту. Як показує статистика, у 20% дорослих в усьому світі, у яких діагностовано синдром подразненого кишечнику, такі симптоми є звичними (Daniluk J. et al., 2022).

Римські діагностичні критерії, які наразі використовуються на міжнародному рівні, визначають синдром подразненого кишечнику як рецидивуючий абдомінальний біль, що виникає в середньому принаймні 1 день на тиждень протягом останніх 3 міс і пов’язаний принаймні з 2 з наступних 3 характеристик: пов’язаний з дефекацією, зміною частоти дефекації або зміною характеристик стулу (зовнішнього вигляду) (Sugaya N. et al., 2021).

Хоча патогенез хвороби до кінця не вивчений, вважається, що на розвиток захворювання впливає поєднання фізіологічних і психосоціальних факторів, серед яких дієта, прийом деяких ліків, стрес, дисбактеріоз кишкової мікрофлори, аномальна моторика кишечнику, вісцеральна гіперчутливість, дисфункція місцевої імунної системи тощо (Moleski S.M., 2022).

Оскільки синдром подразненого кишечнику є шлунково-кишковим психосоматичним розладом, який часто розвивається та під час стресу збільшується його вираженість, важливо лікувати його комплексно. Тобто терапія має включати як немедикаментозний підхід, наприклад модифікації способу життя та дієти, так і фармакологічне лікування, спрямоване на усунення переважаючих симптомів, тобто болю в животі, запору або діареї (Sugaya N. et al., 2021; Daniluk J. et al., 2022).

Наразі спазмолітики є рекомендованим методом вибору для пацієнтів із синдромом подразненого кишечнику із болем у животі, оскільки попередні метааналізи повідомляли про деякі переваги над плацебо. Один з варіантів, мебеверин (Дуспаталін) — спазмолітичний засіб, призначений для симптоматичного лікування абдомінального болю, спричиненого спазмами гладких м’язів кишечнику та порушеннями його функції при синдромі подразненого кишечнику (Daniluk J. et al., 2022).

Додатково для зменшення вираженості загальної симптоматики лікар може призначити трициклічні антидепресанти (ТЦА) і селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Як показали дослідження, майже у 55% пацієнтів, які отримували ТЦА або СІЗЗС, відмічено користь від застосування цих ліків порівняно з близько 35% пацієнтів, які отримували плацебо. Зокрема, при прийомі ТЦА відмічено зменшення вираженості абдомінального болю у близько 60% пацієнтів порівняно з близько 30% при прийомі плацебо (Fritsch P. et al., 2020).

Якщо ж пацієнти не відповідають на стандартну фармакотерапію, рекомендуються психологічні втручання: когнітивно-поведінкова терапія, релаксація, гіпнотерапія та динамічна психотерапія (Sugaya N. et al., 2021).

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!