Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про страхування» та деяких інших законодавчих актів України щодо обов'язкового страхування відповідальності медичних працівників

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 89 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи подається на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» та деяких інших законодавчих актів України щодо обов’язкового страхування відповідальності медичних працівників».

Доповідати зазначений законопроєкт на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Мороз Володимир Вікторович.

Народні депутати України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» та деяких інших законодавчих актів України щодо обов’язкового страхування відповідальності медичних працівників»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Право громадян на охорону здоров’я та медичну допомогу гарантовані статтею 49 Основного Закону. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

Звертаючись за медичною допомогою, пацієнт розраховує на її належну якість та ефективність. Однак, на практиці часто трапляється, що внаслідок медичного втручання стан здоров’я пацієнта не поліпшується, а навпаки — завдається ще більша шкода його життю. Нажаль, з кожним роком, в судах зростає кількість справ, проваджень відкритих за позовом пацієнта. Розгляд таких справ часом розтягується на роки, а необхідність покращення стану здоров’я пацієнта необхідно здійснити в найкоротші терміни.

Чинне законодавство України передбачає страхування відповідальності перед третіми особами як добровільний вид страхування. У багатьох країнах світу (Австралія, США, Японія, Туреччина, Німеччина) страхування професійної відповідальності медичних працівників є обов’язковим, що забезпечує вчасне відшкодування шкоди, завданої помилками медичних працівників пацієнту.

Також, в залежності від запропонованих умов від страхових компаній, договором страхування професійної відповідальності медичних працівників може бути передбачено не лише компенсацію реальних збитків, а й упущену вигоду та моральну шкоду. Тобто обов’язкове страхування є вигідним не лише пацієнтам, а й самим лікарям.

2. Мета та завдання прийняття законопроєкту.

Проєкт закону розроблено з метою забезпечення належного механізму відшкодування збитків, які були завдані пацієнту, шляхом обов’язкового укладання договору страхування цивільно-правової відповідальності медичних, фармацевтичних працівників за шкоду, яку завдано у зв’язку з виконанням ними професійних обов’язків.

3. Загальна характеристика й основні положення законопроєкту.

Проєкт акту передбачає внесення змін до ЗУ «Про страхування», а саме віднести до обов’язкових видів страхування — страхування цивільно-правової відповідальності медичних, фармацевтичних працівників за шкоду, яку може бути завдано у зв’язку з виконанням ними професійних обов’язків.

Також, змінами до Основ законодавства України про охорону здоров’я запропоновано встановити заборону розпочинати професійну діяльність медичним та фармацевтичним працівникам без укладення договору страхування їх цивільно-правової відповідальності за шкоду, яку може бути завдано у зв’язку з виконанням ними професійних обов’язків.

4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового регулювання.

У зазначеній сфері правового регулювання діють Конституція України, Закон України «Про страхування», Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

5. Фінансово-економічне обґрунтування.

Реалізація запропонованого проєкту Закону України матиме вплив на додаткові витрати з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акту.

Прийняття запропонованого проєкту дозволить реалізувати право громадян на відшкодування шкоди, завданої помилками медичних працівників.

Народні депутати України

Проєкт закону

зареєстровано у Верховній Раді України

від 31.01.2024 р. № 10452

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України «Про страхування» та деяких інших законодавчих актів України щодо обов’язкового страхування відповідальності медичних працівників

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Законі України «Про страхування» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 18, ст. 78) частину першу статті 7 доповнити пунктом 19¹ такого змісту:

«19¹) страхування цивільно-правової відповідальності медичних, фармацевтичних працівників за шкоду, яку може бути завдано у зв’язку з виконанням ними професійних обов’язків;».

2. У Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст. 19):

1) частину першу статті 77 доповнити новим пункт «є» такого змісту:

«є) обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, яку може бути завдано у зв’язку з виконанням ними професійних обов’язків за рахунок власника закладу охорони здоров’я;»;

Відповідно пункти «є-ї» вважати пунктами «ж-й»;

2) статтю 78 доповнити абзацом такого змісту:

«Медичним, фармацевтичним працівникам забороняється розпочинати професійну діяльність без укладення договору страхування їх цивільно- правової відповідальності за шкоду, яку може бути завдано у зв’язку з виконанням ними професійних обов’язків.».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через рік з дня припинення чи скасування дії правового режиму воєнного стану в Україні.

2. Кабінету Міністрів України протягом місяця із дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» та деяких інших законодавчих актів України щодо обов’язкового страхування відповідальності медичних працівників»

Зміст положення чинного законодавства	Зміст відповідного положення проєкту акта
ЗАКОН УКРАЇНИ Про страхування (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 18, ст. 78)
Стаття 7. Види обов’язкового страхуванняВ Україні здійснюються такі види обов’язкового страхування: 1) медичне страхування; 2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків; 3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), пожежної охорони, основних працівників пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони та членів пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони; 4) страхування спортсменів вищих категорій; 5) страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини; 6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті; 7) авіаційне страхування цивільної авіації; 8) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;	Стаття 7. Види обов’язкового страхуванняВ Україні здійснюються такі види обов’язкового страхування: 1) медичне страхування; 2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків; 3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), пожежної охорони, основних працівників пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони та членів пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони; 4) страхування спортсменів вищих категорій; 5) страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини; 6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті; 7) авіаційне страхування цивільної авіації; 8) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;
9) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; 9¹) страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі тимчасового затримання транспортних засобів, за шкоду, яка може бути заподіяна транспортному засобу при здійсненні його транспортування та/або зберігання; 10) страхування засобів морського і внутрішнього водного транспорту; 12) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту; 13) страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади; 14) страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежо-вибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру; 15) страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров’ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою; 16) страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України «Про угоди про розподіл продукції»; 17) страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я тимчасового адміністратора, ліквідатора фінансової установи та працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, які визначені ним для вирішення питань щодо участі держави у капіталізації банку;	9) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; 9¹) страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі тимчасового затримання транспортних засобів, за шкоду, яка може бути заподіяна транспортному засобу при здійсненні його транспортування та/або зберігання; 10) страхування засобів морського і внутрішнього водного транспорту; 12) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту; 13) страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади; 14) страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежо-вибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно- епідеміологічного характеру; 15) страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров’ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою; 16) страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України «Про угоди про розподіл продукції»; 17) страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я тимчасового адміністратора, ліквідатора фінансової установи та працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, які визначені ним для вирішення питань щодо участі держави у капіталізації банку;
18) страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України «Про нафту і газ»; 19) страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб; Відсутня	18) страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України «Про нафту і газ»; 19) страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб; 19¹) страхування цивільно-правової відповідальності медичних, фармацевтичних працівників за шкоду, яку може бути завдано у зв’язку з виконанням ними професійних обов’язків;
ЗАКОН УКРАЇНИ Основи законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст. 19)
Стаття 77. Професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівниківМедичні і фармацевтичні працівники мають право на: а) заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації; б) належні умови професійної діяльності; в) підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше одного разу на п’ять років у відповідних закладах та установах; г) вільний вибір апробованих форм, методів і засобів діяльності, впровадження у встановленому порядку сучасних досягнень медичної та фармацевтичної науки і практики; д) безплатне користування соціальною, екологічною та спеціальною медичною інформацією, необхідною для виконання професійних обов’язків; е) обов’язкове страхування за рахунок власника закладу охорони здоров’я у разі заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю у зв’язку з виконанням професійних обов’язків у випадках, передбачених законодавством;	Стаття 77. Професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівниківМедичні і фармацевтичні працівники мають право на: а) заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації; б) належні умови професійної діяльності; в) підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше одного разу на п’ять років у відповідних закладах та установах; г) вільний вибір апробованих форм, методів і засобів діяльності, впровадження у встановленому порядку сучасних досягнень медичної та фармацевтичної науки і практики; д) безплатне користування соціальною, екологічною та спеціальною медичною інформацією, необхідною для виконання професійних обов’язків; е) обов’язкове страхування за рахунок власника закладу охорони здоров’я у разі заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю у зв’язку з виконанням професійних обов’язків у випадках, передбачених законодавством;
є) соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання, каліцтва або в інших випадках втрати працездатності, що настала у зв’язку з виконанням професійних обов’язків; ж) оплату праці у державних та комунальних закладах охорони здоров’я у розмірі, не нижчому, ніж визначено Кабінетом Міністрів України, у тому числі з дотриманням гарантій щодо мінімальної заробітної плати; з) скорочений робочий день і додаткову оплачувану відпустку у випадках, встановлених законодавством;и) пільгові умови пенсійного забезпечення; і) пільгове надання житла та забезпечення телефоном; ї) безплатне користування житлом з освітленням і опаленням в межах норм, встановлених законодавством, тим, хто проживає і працює у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали медичними та фармацевтичними працівниками і проживають у цих населених пунктах, надання пільг щодо сплати земельного податку, кредитування, обзаведення господарством і будівництва приватного житла, придбання автомототранспорту.	є) обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, яку може бути завдано у зв’язку з виконанням ними професійних обов’язків за рахунок власника закладу охорони здоров’я; ж) соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання, каліцтва або в інших випадках втрати працездатності, що настала у зв’язку з виконанням професійних обов’язків; з) оплату праці у державних та комунальних закладах охорони здоров’я у розмірі, не нижчому, ніж визначено Кабінетом Міністрів України, у тому числі з дотриманням гарантій щодо мінімальної заробітної плати; и) скорочений робочий день і додаткову оплачувану відпустку у випадках, встановлених законодавством; і) пільгові умови пенсійного забезпечення; ї) пільгове надання житла та забезпечення телефоном; й) безплатне користування житлом з освітленням і опаленням в межах норм, встановлених законодавством, тим, хто проживає і працює у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали медичними та фармацевтичними працівниками і проживають у цих населених пунктах, надання пільг щодо сплати земельного податку, кредитування, обзаведення господарством і будівництва приватного житла, придбання автомототранспорту.
Стаття 78. Професійні обов’язки медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітаціїМедичні, фармацевтичні працівники та фахівці з реабілітації зобов’язані: а) сприяти охороні та зміцненню здоров’я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну, лікарську і реабілітаційну допомогу; б) безоплатно надавати відповідну невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях; в) поширювати наукові та медичні знання, знання щодо функціонування та обмежень життєдіяльності серед населення, пропагувати, у тому числі власним прикладом, здоровий спосіб життя; г) дотримуватися вимог професійної етики і деонтології, зберігати лікарську таємницю; ґ) постійно підвищувати рівень професійних знань та майстерності; д) надавати консультативну допомогу своїм колегам та іншим працівникам охорони здоров’я, фахівцям з реабілітації; е) здійснювати діяльність відповідно до принципів доказової медицини/доказової реабілітації. Медичні, фармацевтичні працівники та фахівці з реабілітації виконують також інші обов’язки, передбачені законодавством.	Стаття 78. Професійні обов’язки медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітаціїМедичні, фармацевтичні працівники та фахівці з реабілітації зобов’язані: а) сприяти охороні та зміцненню здоров’я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну, лікарську і реабілітаційну допомогу; б) безоплатно надавати відповідну невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях; в) поширювати наукові та медичні знання, знання щодо функціонування та обмежень життєдіяльності серед населення, пропагувати, у тому числі власним прикладом, здоровий спосіб життя; г) дотримуватися вимог професійної етики і деонтології, зберігати лікарську таємницю; ґ) постійно підвищувати рівень професійних знань та майстерності; д) надавати консультативну допомогу своїм колегам та іншим працівникам охорони здоров’я, фахівцям з реабілітації; е) здійснювати діяльність відповідно до принципів доказової медицини/доказової реабілітації. Медичні, фармацевтичні працівники та фахівці з реабілітації виконують також інші обов’язки, передбачені законодавством. Медичним, фармацевтичним працівникам забороняється розпочинати професійну діяльність без укладення договору страхування їх цивільно-правової відповідальності за шкоду, яку може бути завдано у зв’язку з виконанням ними професійних обов’язків.