Як не дати емоціям взяти гору в ці «особливі» дні?

Вираз обличчя жінки набагато важливіший за її одяг.

Дейл Карнегі

ПМС як він є

«Гормони!» — ці слова часто можна почути в адресу жінки, яка виглядає знервованою та напруженою навіть у доволі стабільній ситуації. А чи справді це так? Відповідь можна знайти, розглянувши певні розділи фізіології представниць прекрасної статі. Зокрема, лютеїнова фаза менструального циклу супроводжується активним продукуванням естрогену та прогестерону, які готують організм до вагітності. Але якщо запліднення не відбувається, то рівень гормонів знижується. Через це виникає передменструальний синдром (ПМС), який триває аж до настання менструації. Прояви ПМС у кожної жінки різні, але найбільш типовими є перепади настрою, дратівливість, підвищена втомлюваність або проблеми зі сном, головний біль, зміна апетиту, набряки, зміни шкіри або волосся, болісність у молочних залозах. У незначної частини жінок відмічають більш виражену форму ПМС, відому як «передменструальний дисфоричний розлад» (ПМДР), симптоми якого включають депресію, гнів, занепокоєння, почуття пригніченості, труднощі з концентрацією уваги, напруження.

Як реально існуючий патологічний стан ПМС стали розглядати відносно недавно. Зокрема, одним із перших значущих кроків у цьому напрямку стало включення ПМДР у «Діагностичний та статистичний посібник психічних розладів» (Diagnostic and Statistical Manual of mental disorders — DSM) Американської психіатричної асоціації (American Psychiatric Association — APA) у 1987 р. (Elbashir N., 2014). З того часу поширеність цього стану постійно зростає (Chumpalova P. et al., 2020). Встановлено, що сьогодні майже 90% жінок репродуктивного віку страждають від маловиражених або значних передменструальних симптомів (Gao M. et al., 2022). Частіше цей симптомокомплекс трапляється в осіб у період від 25 до 35 років, хоча його прояви можуть розвиватися у жінок як підліткового, так і похилого віку, але тільки за наявності у них овуляції та менструацій (Dilbaz B. et al., 2021). Значна поширеність цього патологічного стану потенційно може бути зумовлена тим, що в минулі сторіччя жінка значну частину свого життя проводила в стані вагітності, що перешкоджало виокремленню ознак ПМС.

Протягом багатьох років вчені намагаються з’ясувати причини ПМС, однак точної етіології цього розладу досі не виявлено. Очевидний зв’язок розвитку симптомів з менструальним циклом дає можливість припустити про провідну роль у розвитку порушення балансу статевих гормонів. Деякі жінки більш чутливі до цих гормональних змін, що й призводить до появи описаних симптомів. Не виключено, що неопосередкований вплив на розвиток ПМС також мають фактори навколишнього середовища, спадковість, неправильне харчування, зниження фізичної активності тощо. Проте в кожному окремому випадку патогенез індивідуальний — цей розлад може розвиватися як під впливом одного, так і сукупності різних факторів.

Принципи допомоги під час «особливих» днів

ПМС не є нормою і, якщо його прояви заважають звичному способу життя, потрібно звернутися до лікаря. Незважаючи на відсутність специфічної терапії ПМС, є низка заходів, що можуть сприяти зменшенню вираженості неприємних симптомів, у такий спосіб покращуючи якість життя жінки в «ці» дні.

Лікування має мати комплексний різносторонній підхід, який включає не лише традиційну медикаментозну підтримку, а й альтернативні методи (Girman A. et al., 2003), що має значення для жінок з помірно вираженими симптомами ПМС або у пацієнток, яким вона протипоказана або які відмовляються від визначеної фармакотерапії.

Для зменшення вираженості ПМС насамперед рекомендується налагодити стиль життя. Зокрема, це має бути правильний розпорядок дня, здорове збалансоване харчування, регулярна фізична активність, за можливості — уникнення стресових ситуацій, припинення куріння тощо.

Підтверджено користь від психотерапевтичних втручань та використання альтернативних практик, як-от заняття спортом (Sanchez B.N. et al., 2023), йога та акупунктура (Vieira A.K.S. et al., 2021; Carlini S.V. et al., 2022).

В основі фармакологічної підтримки ПМС лежить прийом селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), які призначає лікар.

• Міо-інозитол — натуральна водорозчинна речовина, споріднена з групою вітамінів В, яка активно бере участь у діяльності репродуктивної системи та обмінних процесах і метаболізмі. Завдяки схожості механізму дії міо-інозитолу із СІЗЗС вживання продуктів (наприклад свіжих овочів та фруктів) та дієтичних добавок, що його містять, може бути потенційно можливим при ПМДР (Gianfranco C. et al., 2011), зокрема у зменшенні вираженості симптомів депресії (Carlini S.V. et al., 2022).

Також лікар може рекомендувати гормональну терапію (комбіновані оральні контрацептиви), антидепресанти або у виняткових випадках, коли відмічають тяжкі форми ПМС/ПМДР, або, коли усі інші методи терапії не допомогли або протипоказані, — хірургічне втручання (Carlini S.V. et al., 2022).

Фармацевт при емоційній нестабільності у пацієнта, пов’язаній з ПМС, може порадити антидепресанти рослинного походження на основі трави звіробою звичайного. Доведено, що щоденний прийом ліків із звіробоєм більш ефективний, ніж плацебо, при поведінкових передменструальних симптомах (Canning S. et al., 2010).

Одним із варіантів лікування можуть бути лікарські засоби на основі екстракту прутняку звичайного (Zamani M. et al., 2012; Carlini S.V. et al., 2022), які для полегшення стану та зменшення вираженості симптомів ПМС також може порекомендувати й фармацевт. Дофамінергічні сполуки, наявні в цій рослині, допомагають лікувати передменструальну мастодинію, а також інші симптоми ПМС (Rafieian-Kopaei M. et al., 2017). У дослідженнях встановлено кращі результати екстракту прутняку в лікуванні ПМС порівняно з плацебо (Schellenberg R., 2001). До того ж при ПМДР його доцільно буде застосовувати для зменшення вираженості фізичних симптомів поряд з антидепресантами, які впливають здебільшого на психологічний стан (Atmaca M. et al., 2003).

Дефіцит певних вітамінів і мінералів може відігравати певну роль у розвитку ПМС. Ця гіпотеза базується головним чином на підвищеній частоті проявів ПМС у популяціях із низьким рівнем цих мікроелементів (Kaewrudee S. et al., 2018). Так, кальцій може сприяти пригніченню секреції паратгормону та зниженню нервово-м’язової і судинної реактивності. Це дає можливість припустити, що цей мікроелемент може бути корисним для зменшення вираженості розладів настрою, пов’язаних із ПМС (Arab A. et al., 2020). Додатковий прийом вітаміну B₆ може зменшити вираженість симптомів передменструальної депресії (Wyatt K.M. et al., 1999). Зменшення вираженості проявів ПМС зафіксовано і при комплексному застосуванні екстракту прутняку, вітаміну B₆ та магнію. До того ж цей ефект посилювався, коли лікування проводили поєднано зі стандартною терапією (Sureja V.P. et al., 2023).

Існують докази зв’язку між рівнем вітаміну D і розвитком ПМС і дисменореї (Arabnezhad L. et al., 2022). Додатковий прийом вітаміну D є ефективним і доступним засобом лікування ПМС без розвитку побічних ефектів (Dadkhah H. et al., 2016).

Куркумін потенційно може взаємодіяти з рецепторами вітаміну D і його молекулярними мішенями. Прийом куркуміну жінками з ПМС і дисменореєю сприяв значному покращенню рівня вітаміну D і полегшенню стану (Arabnezhad L. et al., 2022).

Продукти, які містять поліненасичені жирні кислоти (наприклад олія примули вечірньої), можуть зумовити зменшення вираженості симптомів ПМС, особливо у жінок літнього віку (Mahboubi M., 2019; Carlini S.V. et al., 2022).

Окрім того, у дослідженнях виявлено, що соєві ізофлавоноїди можуть сприяти зменшенню вираженості специфічних передменструальних симптомів (Bryant M. et al., 2005). Також може допомогти використання стандартизованого екстракту гінкго білоба (Ozgoli G. et al., 2009) та екстракту меліси (Akbarzadeh M. et al., 2015). Екстракт зародків пшениці завдяки наявності у складі таких речовин, як вітаміни B₆ і E, кальцій та магній, може бути актуальним доповненням до раціону при передменструальних проявах (Ataollahi M. et al., 2015), а вживання шафрану — одним з потенційних варіантів допомоги при ПМС з мінімальними побічними ефектами (Rajabi F. et al., 2020).

Потрібно пам’ятати, що ПМС — це не норма, а патологічний розлад, проявами якого ні в якому разі не варто нехтувати. Правильно та своєчасно підібране лікування і корекція способу життя в більшості випадків дозволяють значно полегшити перебіг: зробити менш помітними симптоми та зменшити їх тривалість, і відповідно — покращити якість життя жінки.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!