У світі з’являється все більше даних щодо поширеності алергії на їжу, яка уражує близько 1 з 10 дорослих та 1 з 12 дітей у світі (Tanno L.K. et al., 2022). Близько 6% дітей відчувають харчові алергічні реакції в перші 3 роки життя, зокрема близько 2,5% мають алергію на коров’яче молоко, 1,5% — на яйця і 1% — на арахіс. Алергію на молоко та яйця до шкільного віку діти здебільшого переростають. А от арахіс, горіхи або морепродукти можуть бути «табу» на все життя (Lopez C.M. et al., 2024).
Харчова алергія — це реакція імунної системи організму на харчові продукти. Здебільшого це злакові вироби, молюски та ракоподібні, яйця, риба, арахіс, соя, молочні продукти, горіхи, кунжут, мак, ківі тощо. Харчова алергія має значні соціальні та психологічні наслідки, зокрема загрозу розвитку алергічних реакцій при випадковому контакті, деякі з яких можуть бути з фатальними наслідками. Що є очевидним, оскільки гостра кропив’янка та ангіоневротичний набряк, що є одними з найбільш поширених симптомів харчових алергічних реакцій, як правило, починають розвиватися дуже швидко після вживання алергену (Lopez C.M. et al., 2024).
Після встановлення діагнозу харчової гіперчутливості єдиним перевіреним лікуванням харчової алергії є недопущення потрапляння алергену-провокатора в організм (уважно читати етикетки і не вживати продукти або інгредієнти, які можуть зумовити сенсибілізацію організму). Проте, якщо дорослі ще можуть більш-менш контролювати стан речей, то для дітей харчова алергія — значна проблема. Як відомо, малята полюбляють усе пробувати «на зубок», а в разі наявності алергії до певного продукту ця звичка може мати досить непередбачувані наслідки. Через це усі, хто страждає на харчову алергію, зокрема батьки дітей-алергіків, потребують детального інструктажу щодо алергенних харчових продуктів, перехресних реакцій на них, та алгоритму поведінки в разі розвитку несподіваних реакцій. Пацієнти з ризиком анафілаксії повинні бути навчені швидко розпізнавати початкові симптоми алергії на продукти і відповідно знати, що робити при розвитку сенсибілізації. Зокрема, у кожного алергіка в наявності має бути шприц-ручка з епінефрином та антигістамінні засоби, які вони мають знати, як застосовувати в разі потреби (Lopez C.M. et al., 2024).
Відповідно до нового дослідження, проведеного вченими Стенфордської школи медицини (Stanford University School of Medicine), омалізумаб — синтетичний препарат, який є генно-інженерним моноклональним антитілом до імуноглобулінів Е, може в майбутньому зробити життя дітей із харчовою алергією безпечнішим, запобігаючи небезпечній сенсибілізації. Зокрема, 2/3 учасників дослідження з алергією на арахіс і принаймні ще на 2 інших продукти після 4 міс ін’єкцій омалізумабу 1 р/міс або 1 р/2 міс змогли почати вживати алергенні для них продукти в невеликій кількості. Наразі визначено, що омалізумаб може допомогти навіть у разі наявності алергії на кілька харчових алергенів одночасно. Дослідження препарату ще тривають, але вчені вже висловлюють сподівання, що він може стати справжнім порятунком, особливо для маленьких дітей-алергіків (Wood R.A. et al., 2024).
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим