Обираємо засоби захисту від комарів та кліщів

Теплі весняні дні традиційно асоціюються з відпочинком на свіжому повітрі, проте похід до лісу чи річки не завжди може бути таким, яким він уявляється в наших фантазіях. Чого точно ніхто не бажає отримати від прогулянки, то це укуси комах, а їх на нашій планеті налічується більше 3000 різних видів. Однак у наш час можна не остерігатися такої «неприємності» і, відповідно, не відмовляти собі в задоволенні спілкування з природою, адже на ринку представлений широкий асортимент захисних засобів від укусів комах.

Навіщо використовувати засоби захисту від комах?

Вважається, що комахи виявляють потенційну «жертву» за запахом шкіри та вуглекислого газу, який видихає людина, а при наближенні тепло та леткі речовини шкіри допомагають їм визначити місце «приземлення» (van Breugel F. et al., 2015). У низці досліджень встановлено, що комарі вдвічі частіше кусають жінок під час вагітності — це, імовірно, може бути пов’язано з тим, що вагітні видихають майже на 21% більше вуглекислого газу, ніж невагітні, окрім того, їх живіт тепліший на 0,7 °C (Dobson R., 2000).

Самі собою укуси комах (комарів, кліщів, мух, мошок) не викликають розвитку патологічного стану, але вони можуть виступати в ролі переносників низки небезпечних для здоров’я та життя людини захворювань — малярії, бореліозу, енцефаліту, дизентерії, холери та ін. (Mattos da Silva M.R., 2020). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), трансмісивні хвороби (спричинені паразитами, вірусами та бактеріями, які передаються переносниками, зокрема комахами) (табл. 1) становлять понад 17% усіх інфекційних захворювань та щороку спричиняють понад 700 тис. смертей у світі.

Таблиця 1. Трансмісивні захворювання*
Тип комахи Захворювання
Комарі Aedes Чикунгунья

Денге

Лімфатичний філяріатоз

Лихоманка долини Рифт

Жовта гарячка

Зіка

Anopheles Лімфатичний філяріатоз

Малярія

Culex Японський енцефаліт

Лімфатичний філяріатоз

Гарячка Західного Нілу

Чорні мошки Онхоцеркоз (річкова сліпота)
Блохи Чума

Тунгіоз

Воші Висипний тиф

Поворотна гарячка

Кліщі Крим-Конго геморагічна гарячка

Хвороба Лайма

Поворотна гарячка

Рикетсіозні захворювання

Кліщовий енцефаліт

Туляремія

Триатомні клопи Хвороба Шагаса
Мухи цеце Сонна хвороба

Інтегрована боротьба з переносниками — це підхід до зменшення передачі патогенів у глобальному масштабі. Для боротьби із хворобами, що передаються через комах, запропоновано багато заходів, таких як носіння засобів захисту (наприклад капелюха, одягу світлого кольору, включно із сорочками з довгими рукавами та довгі штани), москітні сітки тощо. При використанні в тандемі з іншою потужною стратегією, яку люди повинні регулярно застосовувати для запобігання укусам комах, є правильне використання ефективних репелентів (Peng Z.Y. et al., 2022; Hailey A. Luker, 2024).

Репеленти — природні або синтетичні хімічні речовини, що застосовуються в побутових цілях для відлякування комах та членистоногих та з метою профілактики розвитку трансмісивних захворювань. Механізм дії репелентів полягає у створенні специфічного бар’єру між комахами і людиною. Коли відповідний засіб наноситься на шкіру або одяг, виділяється запах або речовини, які не сприймаються комахами, і тому вони утримуються на відстані.

Репеленти розрізняють 2 видів — просторові (лосьйони, спреї) та контактні (креми, серветки).

На відміну від репелентів, інсектициди призначені не для відлякування, а для знищення шкідливих комах, тому їх застосовують при дезінсекції.

Який захист обрати?

При виборі репеленту потрібно звернути увагу на склад, форму випуску, тривалість дії, врахувати індивідуальні потреби (вік, чутливість шкіри, переносимість).

Центри з контролю та профілактики захворювань у США (Centers for Disease Control and Prevention — CDC) рекомендують використовувати з метою захисту від укусів комах засоби, які можна наносити на одяг чи безпосередньо на шкіру людини, що містять один із зареєстрованих Агенцією з охорони довкілля США (U.S. Environmental Protection Agency — USEPA) інгредієнтів:

  • ДЕТА (N,N-діетил-м-толуамід або N,N-діетил-3-метил-бензамід);
  • пікардин (ікардин — 1-метилпропіловий ефір 2-[2-гідроксиетил]-1-піперидинкарбонової кислоти);
  • олія лимонного евкаліпта (пара-ментан-3,8-діол);
  • IR3535 (хімічна назва: 3-[N-бутил-N-ацетил]-амінопропіонова кислота);
  • 2-ундеканон (метилнонілкетон);
  • перметрин.

Тривалість захисту та ефективність репелентів може бути різною залежно від виду комах, обраного продукту, його концентрації та дії зовнішніх чинників (температури навколишнього середовища, рівня активності, потовиділення та ін.).

Ефективність репелентів залежить від концентрації активного інгредієнта та тривалості дії.

Вищі концентрації обраного продукту забезпечують більш тривалий захист незалежно від складу. Засоби з концентрацією <10% активного інгредієнта можуть забезпечити лише обмежений захист до 2 год. Продукти, які характеризуються уповільненим або контрольованим вивільненням (мікрокапсульовані), навіть із нижчою концентрацією активного інгредієнта, можуть забезпечувати триваліший захист.

У дослідженнях встановлено, що більш тривалий захист від кліщів виду Ixodes scapularis забезпечували репеленти, що містять IR3535, тоді як ДЕТА та ікардин сприяли тривалішому захисту від кліщів виду Ixodes ricinus. Окрім цього, додавання ваніліну до засобу подовжувало захист на близько 2 год (Lupi E. et al., 2013).

Репеленти наносять на відкриті ділянки шкіри голови, рук, ніг і стоп, уникаючи контакту з очима, відповідно до рекомендацій виробника та в середньому з розрахунку 6 г на 1 використання (Bremmer H. et al., 2006).

Чи безпечні репеленти?

Усі хімічні речовини, зокрема засоби від комах, мають певний ступінь токсичності, що має відображатися в маркуванні товару, однак токсичність може відрізнятися залежно від продукту, шляху впливу та концентрації (табл. 2). Існує 4 способи, за допомогою яких люди потрапляють під вплив хімічних речовин, наявних у конкретному засобі від комах: при контакті зі шкірою, з очима, вдиханні та несвідомому проковтуванні. Нанесення на шкіру є одним з найпоширеніших способів використання репелентів з низькою та дуже низькою токсичністю (Roy D.N. et al., 2017).

Таблиця 2. Токсичність активних інгредієнтів у складі репелентів**
Репелент Заковтування Вдихання Дотик Подразнення очей Подразнення шкіри
ДЕТА Низька Дуже низька Низька Низька Дуже низька
Пікардин Низька Дуже низька Низька Низька Дуже низька
IR3535 13 Дуже низька Дуже низька Дуже низька Помірна Дуже низька
Олія лимонного евкаліпта Дуже низька Дуже низька Дуже низька Висока Дуже низька
Перметрин Низька Відсутня інформація Низька Низька Дуже низька

Важливо зазначити, що репеленти є безпечними для більшості осіб за умови правильного використання відповідно до рекомендацій виробника, а при тривалому використанні засоби не викликають системного впливу на організм — можливі лише обмежені подразнення шкіри в місці нанесення.

Можливості використання репелентів у період вагітності, годування грудьми та у дітей

За даними CDC, всі репеленти, зареєстровані USEPA, можна використовувати в період вагітності та під час годування грудьми. Зокрема, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначила ДЕТА одним із «сумісних з грудним вигодовуванням» засобів за умови використання відповідно до інструкцій. У дослідженнях зафіксовано, що цей інгредієнт має низьку токсичність щодо розвитку плода та репродуктивної функції. Жодних шкідливих ефектів не відмічали у матерів та їх немовлят, які регулярно використовували продукти з ДЕТА протягом ІІ та ІІІ триместрів вагітності.

Що стосується дітей, то їм не можна використовувати «дорослі» засоби, які можуть завдати шкоди здоров’ю малюка. Крім того, вони часто мають різкий запах і при попаданні в дихальні шляхи можуть викликати подразнення. Американська академія педіатрії (American Academy of Pediatrics — AAP) та CDC не рекомендують використовувати засоби захисту від комах у немовлят до 2 міс. Старшим за 2-місячний вік діткам можна обрати репеленти, які містять ДЕТА (з концентрацією не більше 30%), а з 3 років — продукти з олією лимонного евкаліпта (Strid A. et al., 2018).

Рекомендації щодо використання репелентів:

  • при використанні репелентів потрібно бути обережним;
  • у разі використання крему — наносити його тонким шаром (більша кількість продукту не впливає на ефективність);
  • при використанні спрею — з метою запобігання вдихання аерозольних крапель розпилювати на відкритому повітрі, уникаючи потрапляння засобу на слизову оболонку очей та ротової порожнини (при випадковому потраплянні — негайно промити водою);
  • після прогулянки змивати зі шкіри засіб водою з милом та прати оброблений репелентом одяг;
  • не використовувати репеленти при захворюваннях шкіри (дерматитах, екземах, псоріазі), травматичних пошкодженнях шкірних покривів (тріщинах, саднах) та дітям віком молодше 2 міс.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
за матеріалами wwwnc.cdc.gov,
www.epa.gov та npic.orst.edu

*За даними ВООЗ (www.who.int).

**Адаптовано з табл. 1 та 2 Інформаційного бюлетеня про засоби від комах Національного інформаційного центру пестицидів (National Pesticide Information Center).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті