Про біологічно активні речовини у нашому житті

Про потенційну користь для здоров’я від споживання певних продуктів харчування відомо з давніх часів. Наразі науковцями актуалізовано цю інформацію та продемонстровано у дослідженнях, що харчові продукти можуть бути потенційним джерелом біологічно активних речовин, що чинять значний вплив на організм та здоров’я людини (Jaime L. et al., 2021).

Біологічно активні речовини — користь чи шкода?

Біологічно активні речовини — це органічні сполуки різної хімічної природи, здатні впливати на обмін речовин та перетворення енергії в живих істотах. Вони можуть синтезуватися у процесі обміну речовин і виділятися в навколишнє середовище (екзогенні) чи накопичуватися всередині організму (ендогенні). До них належать ферменти, вітаміни, гормони, нейрогормони, фактори росту, антибіотики тощо (Янченко В.О. та ін., 2023).

Що таке дієтичні добавки і навіщо вони потрібні?

Дієтичні добавки — це харчові продукти, які є концентрованим джерелом поживних речовин (у тому числі білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин) або інших речовин з поживним або фізіологічним ефектом, що виготовляються у формі капсул, пастилок, пігулок та саше, ампул з рідинами, пляшок для крапельного дозування чи в інших формах рідин або порошків, призначених для споживання в невеликій визначеній кількості, та споживаються як доповнення до звичайного харчового раціону окремо або в комбінації з іншими харчовими продуктами¹. Тобто, як і у випадку з будь-яким продуктом харчування, вживаючи дієтичну добавку, що може містити певні поживні та біологічно активні речовини, заявлені виробником, це спричинятиме певний, визначений їх властивостями, вплив на організм.

Вплив температур на біологічно активні речовини

Більша частина продуктів харчування, у тому числі дієтичних добавок, піддається температурним коливанням під час зберігання, а біологічно активні речовини у їх складі, які безпосередньо впливають на функціонування організму, можуть зазнавати певних змін (Jaime L. et al., 2021).

В одному з досліджень виявлено, що протягом 16 тиж зберігання при 4; 20; 30 і 40 °C в обраному для експериментів зразку стерилізованого соку відбулася незначна деградація вмісту флавоноїдів і каротиноїдів при кожному з температурних режимів, тоді як вітамін С зазнав значної деградації, особливо при зберіганні при 40 °C (Lu Q., Li L. et al., 2019). В іншому дослідженні виявлено, що при зберіганні протягом 35 днів напою з барбарисом у замороженому вигляді наявність комплексу біологічно активних речовин практично не змінилася порівняно з незамороженим напоєм (Orellana-Palma P. et al., 2020).

Навіщо потрібні знання про вплив технологічних процесів на біологічно активні речовини?

Визначено, що кількість біологічно активних речовин у складі харчового продукту може корелювати залежно від технології приготування (Jaime L. et al., 2021).

Один із найпопулярніших напоїв у світі — кава, є добавкою до їжі, що містить велику кількість поживних речовин. Проте їх вміст залежить від способу приготування. З протестованих 5 способів заварювання — за допомогою аеропресу, крапельного заварювання, еспресо-машини, френч-пресу і простого настоювання, зміни складу біологічно активних речовин виявили у кожному випадку. Наприклад, у каві, приготованій з допомогою ​​простого настоювання чи аеропресу, виявлено значну кількість магнію, марганцю, хрому, кобальту та калію, тоді як при крапельному заварюванні цей напій «трансформувався» в джерело кремнію (Janda K. et al., 2020).

Якщо брати до уваги, наприклад, такий технологічний процес, як ферментування злаків, то він сприяє посиленню вивільнення зв’язаних біологічно активних речовин у продукті та підвищує їх біологічну активність (Jaime L. et al., 2021).

Наприклад, оброблені ферментами знекрохмалені зразки рису можуть містити фенольні сполуки та пептиди, які, своєю чергою, є перспективним матеріалом для розробки дієтичних добавок, що можуть стати в нагоді пацієнтам з артеріальною гіпертензією (Daliri E.B. et al., 2020).

Коли результат може бути неочікуваним

Колись давньогрецький лікар Гіппократ наголошував, що їжа повинна бути ліками, а не навпаки. І він був правий. Адже деякі продукти харчування є не просто їжею, необхідною для росту, розвитку та функціонування організму. Їх споживання може призводити й до зовсім неочікуваних результатів, які можуть зумовлювати біологічно активні речовини в їх складі.

Наприклад, кіноа — безглютеновий зерновий продукт, що може не лише доповнювати раціон в якості каші, а й бути альтернативою глютеновмісним зерновим культурам, що використовуються для виробництва хліба. Особливо актуальний цей продукт для осіб з целіакією (непереносимість глютену). Попри це вченим вдалося дізнатися, що кіноа містить, зокрема, такі біологічно активні речовини, як сапоніни, що можуть сприяти «спалюванню» надлишкових жирів. Тобто добавка до раціону харчування такого дієтичного продукту, як кіноа, може приносити користь для організму, зокрема, такий харчовий «апгрейд» стане в нагоді людям з ожирінням (Teng C. et al., 2020).

Завдяки своїй схожості з жіночим молоком і низьким алергенним властивостям осляче молоко використовується як альтернатива для немовлят і пацієнтів з алергією на білок коров’ячого молока. Проте в ослячому молоці також виявлено низку біологічно активних речовин, що мають антиоксидантні, протимікробні, протипухлинні, антипроліферативні та протидіабетичні властивості, що в перспективі дасть можливість виробляти нові харчові продукти та дієтичні добавки з відповідними рекомендаціями до споживання (Derdak R. et al., 2020).

Як бачимо, розробка нових харчових продуктів, зокрема й груп дієтичних добавок, які б містили біологічно активні речовини із потенційною користю для здоров’я, є актуальною темою сьогодні. Попри те, що за останнє сторіччя створено низку синтетичних речовин з потенційною біологічною активністю та запущено виробництво нових продуктів на їх основі — потрібно продовжувати проводити дослідження, згідно з результатами яких можна буде робити відповідні висновки щодо користі від споживання того чи іншого продукту для здоров’я (Jaime L. et al., 2021).

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
за матеріалами www.ncbi.nlm.nih.gov

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!