ЄДИНИЙ МЕДИЧНИЙ ПРОСТІР
Під час засідання члени Комітету заслухали звіт про підготовку інститутів НАМН України до фінансування через ПМГ.
Михайло Радуцький поінформував керівництво НАМН України, що Уряд подав до Парламенту проєкт державного бюджету на 2025 р., який передбачає, що всі медичні заклади НАМН України, МОЗ України, Державного управління справами України з наступного року переходять на фінансування через ПМГ.
За словами академіка Василя Лазоришинця, нині 14 установ готові до входження до єдиного медичного простору, ще 9 інститутів перебувають в стадії активної підготовки, 6 установ не готові повністю до роботи за ПМГ.
Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, зазначив, що у бюджеті на 2025 р. запланований стабілізаційний фонд, кошти якого підуть на підтримку установ, які тимчасово не зможуть почати працювати за ПМГ. Фактично йдеться про тимчасове дофінансування на той час, доки інститути не вирішать всі проблемні питання.
М. Радуцький зазначив, що, незважаючи на ухвалений закон, яким продовжено до кінця року спрощений період реорганізації установ НАМН України, за 3 міс до наступного року готові лише 14 інститутів.
На це В. Лазоришинець зауважив, що НАМН України ухвалить адміністративні рішення щодо покарання керівників інститутів, які зривають процес входження установ до єдиного медичного простору.
Представники Національної поліції України повідомили, що за результатом аудиту Державної аудиторської служби України щодо перевірки виконання бюджетних програм інститутами НАМН України, відкрита кримінальна справа за ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
По завершенню обговорення цього питання Комітет взяв до відома інформацію, надану МОЗ, Національною поліцією України та НАМН України.
РЕЄСТРАЦІЯ ЛІКІВ, ЯКІ ПІДЛЯГАТИМУТЬ ДЕРЖАВНІЙ ЗАКУПІВЛІ
Представляючи законопроєкт № 11493, М. Радуцький наголосив, що він ініційований МОЗ з метою підвищення доступу пацієнтів до лікарських засобів, які закуповуються за бюджетні кошти ДП «Медичні закупівлі України» (МЗУ) для виконання програм та здійснення централізованих заходів із охорони здоров’я. Адже ліки, які закуповуються МЗУ, є пріоритетними для населення, тому важливо забезпечити широку конкуренцію, зокрема, підвищуючи мотивацію фармвиробників чи їх представників для виходу на український ринок шляхом надання можливості застосування спрощеної процедури державної реєстрації ліків.
Едем Адаманов, генеральний директор МЗУ, повідомив, що законопроєктом пропонується поряд з країнами Європейського Союзу (ЄС) надати можливість спрощеної реєстрації ліків з Великої Британії, яка вийшла з ЄС, і тому ліки з Великої Британії наразі не підпадають під спрощену реєстрацію.
Також пропонується надати таку можливість для препаратів, які прекваліфіковані ВООЗ або включені до бази даних лікарських засобів, що можуть закуповуватися в рамках надзвичайного плану Президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІДом.
Стосовно вакцин Е. Адаманов зауважив, що на сьогодні дуже складно зареєструвати вакцини в Україні. Тому міжнародні партнери закуповують їх для України, але так буде не завжди, тому слід шукати шляхи забезпечення населення вакцинами самостійно.
Окрім цього, спрощену реєстрацію пропонується дозволити для країн із строгими регуляторними органами (Stringent Regulatory Authorities (SRAs), на території яких лікарські засоби зареєстровані та застосовуються.
Оксана Дмитрієва відмітила, що ліки з бази даних, що можуть закуповуватися в рамках надзвичайного плану президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ та СНІДом, а також лікарських засобів, які прекваліфіковані ВООЗ, це препарати, які постачаються як благодійна допомога для багатьох країн. Тому вона поцікавилася, чому Україна не може надалі закуповувати ліки в країнах із суворими регуляторними органами, а пропонується перейти до закупівель за державний кошт ліків, які уряди інших країн закуповують як гуманітарну допомогу для країн, що мають гіршу систему охорони здоров’я, ніж в Україні. На її переконання, ліки з таких країн повинні проходити повну процедуру державної реєстрації.
Е. Адаманов відповів, що існує різниця між тими закупівлями, які здійснювалися міжнародними організаціями, і тими, які проводить Україна. Так, якщо препарат зареєстровано за спрощеною процедурою, то це не відміняє проведення контролю його якості. Для того щоб імпортувати лікарський засіб в Україну, навіть компанія, яка зареєструвала препарат за спрощеною процедурою, буде вимушена отримувати український сертифікат відповідності вимогам належної виробничої практики.
Крім того, доповідач уточнив, що мова йде не про автоматичне визнання реєстрації препаратів, які пройшли процедуру прекваліфікації ВООЗ, а лише про спрощену процедуру реєстрації, яка полягає в скороченій кількості днів, за які вона проводиться, порівняно з повною процедурою реєстрації.
В. Ляшко додав, що в рамках обмежених фінансових ресурсів це рішення є раціональним, оскільки таку ж саму процедуру застосовували міжнародні закупівельні організації, які проводили закупівлю на замовлення МОЗ України багато років. Він додав, що Глобальний фонд вимагає, щоб Україна в 2025 р. перейшла на закупівлі препаратів за власний бюджет.
За результатами обговорення законопроєкту Комітет ухвалив рішення рекомендувати Парламенту включити законопроєкт № 11493 до порядку денного 12-ї сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу з урахуванням необхідності внесення змін до інших структурних частин законів або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні.
БЕЗПЕРЕРВНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК
М. Радуцький, представляючи законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підготовки, безперервного професійного розвитку та професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я» (реєстр. № 11527), відмітив, що це урядовий документ, метою якого є приведення окремих положень Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» у відповідність із вимогами освітнього законодавства. Пропонується визначити на законодавчому рівні повноваження МОЗ України щодо затвердження професійних стандартів та кваліфікаційних вимог до професіоналів у сфері охорони здоров’я та перевірки їх на відповідність цим стандартам та вимогам.
В. Ляшко повідомив, що законопроєктом пропонується затвердити повноваження МОЗ України щодо погодження професійних стандартів за професіями в сфері охорони здоров’я, які віднесені до числа регульованих. Окремо чітко виписуються повноваження Уряду і МОЗ України в сфері атестації, підготовки та безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я.
Також пропонується включити поняття лікар-резидент до контингенту спеціалістів, які можуть брати участь у наданні медичної допомоги. Окрім цього, пропонується технічно узгодити положення законів України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і «Про освіту» в частині післядипломної освіти в сфері охорони здоров’я шляхом внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я.
За результатами обговорення цього законопроєкту Комітет ухвалив рішення рекомендувати Парламенту включити законопроєкт за реєстр. № 11527 до порядку денного 12-ї сесії Верховної Ради дев’ятого скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу з урахуванням необхідності внесення змін до інших структурних частин законів або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду.
Під час засідання члени Комітету також заслухали міністра охорони здоров’я України В. Ляшка щодо відновлення лікарні «Охматдит», пошкодженої внаслідок російського обстрілу 8 липня.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим