Директор Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Ханс Генрі Клюге (Dr. Hans Henri P. Kluge) вражений кількістю цифрових проєктів, запроваджених у сфері охорони здоров’я. «Для нас велика честь бути залученими до впровадження та удосконалення цифрових технологій для покращення системи охорони здоров’я, оскільки майбутнє — за цифровізацією. Тож давайте робити все для того, щоб людина незалежно від свого місцеперебування отримала всі можливі вигоди від цифрової медицини», — наголосив він, цитуючи приказку «Вовків боятися — в ліс не ходити».
Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет) Михайло Радуцький нагадав, що у 2019 р. Президент України Володимир Зеленський оголосив курс на диджиталізацію країни. Протягом цих років система охорони здоров’я демонструє високі результати впровадження цифрових проєктів: сьогодні переважна більшість медичних закладів вносить дані до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). Відповідно, Національна служба здоров’я України (НСЗУ) може контролювати виділення коштів та сплачувати за надану послугу. Видаються електронні лікарняні, виписуються електронні рецепти на ліки, наявність препаратів у лікарнях можна побачити в системі e-Stock, а розподіл гуманітарної допомоги — у модулі інформаційно-аналітичної системи MedData.
«Я вважаю, що диджиталізація в системі охорони здоров’я — дуже важлива. Якби її не було, ми б досі не ухвалили закон щодо легалізації медичного канабісу, оскільки належний облік таких ліків був би неможливий без електронного рецепта», — зазначив М. Радуцький.
За його словами, цифровізація системи охорони здоров’я зробила її більш стійкою до надзвичайних ситуацій — в умовах пандемії та війни вона працює стабільно. Комітет спільно з Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) розробили, а Парламент ухвалив законодавче підґрунтя для функціонування електронної системи охорони здоров’я та її взаємодії з іншими електронними системами та реєстрами, зокрема з порталом «Дія».
«Наразі електронних проєктів у медицині стало так багато, що їх впровадження вже координує окремий дорадчий орган — Офіс координації розвитку електронної охорони здоров’я», — повідомив парламентар.
Крім того, М. Радуцький нагадав, що в Україні ухвалено Концепцію розвитку електронної охорони здоров’я, відповідно до якої щороку затверджується дорожня карта цифрових проєктів.
Сфера охорони здоров’я активно цифровізується. Міністерство цифрової трансформації України спільно з МОЗ успішно запустили електронні лікарняні, COVID-сертифікати, єМалятко. Відповідними послугами скористалися мільйони українців. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у своєму зверненні до учасників eHealth Summit. Наразі ж триває робота над новими проєктами. Найближчим часом українці зможуть через «Дію» зареєструвати себе як пацієнта в ЕСОЗ, а також обрати сімейного лікаря та подати йому декларацію. Також у застосунку можна буде змінити дані про себе в ЕСОЗ, наприклад, у зв’язку зі зміною номера телефону чи місця проживання.
Заступниця міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич та директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ Дмитро Черниш представили ключові досягнення у сфері електронної охорони здоров’я.
«Цифровізація української системи охорони здоров’я відбувається вже протягом останніх 7 років. Якщо порівнювати з розвиненими країнами світу, то у них ці процеси відбуваються десятиріччями. Ми цей шлях проходимо набагато швидше», — зазначив Д. Черниш.
«На сьогодні ЕСОЗ є найбільшою державною ІТ-системою в Україні й серед багатьох країн Європи. Для нашої команди адмініструвати систему такого рівня — виклик, адже вона є високонавантаженою і обробляє до 1,7 тис. запитів щосекунди. На сьогодні система зберігає дані про здоров’я 35 млн українців. До системи внесено 3,3 млрд електронних медичних записів, 80 млн е-рецептів та 590 млн електронних направлень. Щоденно із системою працює 19 тис. закладів охорони здоров’я, включно з приватним сектором», — поінформувала М. Карчевич.
За її словами, окрім ЕСОЗ, створено й інші цифрові рішення, які використовуються для різних напрямів системи охорони здоров’я, зокрема в процесах закупівель ліків та медичних виробів. У системі MedData здійснюється збір потреби та розподіл медичних товарів. У період воєнного стану запущено e-Stock — систему контролю запасів. Цьогоріч команда ДП «Медичні закупівлі України» вперше почала використовувати в процесах закупівель міжнародну платформу SAP Ariba, що дало змогу вийти на світовий ринок постачальників, яких у системі більше 8 млн, а також економити бюджетні кошти під час закупівель. Активна робота також проводиться над запровадженням національної системи верифікації лікарських засобів, у межах чого готується відповідне ІТ-рішення. Серед впроваджених цифрових рішень також:
- електронна система епідеміологічного нагляду;
- електронна система безперервного професійного розвитку;
- єдиний вебпортал вакантних посад у закладах охорони здоров’я;
- готується запуск системи донорства крові «єКров».
Спікери відмітили, що впровадження цифрових проєктів у сфері охорони здоров’я стало можливим завдяки підтримці міжнародних партнерів, залученості громадського сектору, бізнесу, завдяки експертам і медичним працівникам.
Доступність, якість і безоплатність — це те, чого прагне влада, впроваджуючи зміни в системі охорони здоров’я. «Саме такою ми хочемо бачити медицину для кожного українця», — підкреслив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Міністр анонсував ключові проєкти, які планується реалізувати в найближчі 3–6 міс.
Електронні рішення для обліку обігу медичного канабісу в Україні. У жовтні планується запуск електронної інформаційної системи обліку обігу медичного канабісу, яка дозволить прослідкувати шлях медичного канабісу від насінини до готового лікарського засобу. Впровадження електронного рецепта на медичний канабіс дозволить контролювати відповідні призначення та відпуск відповідної категорії препаратів.
Також В. Ляшко анонсував запуск:
- електронних призначень допоміжних засобів реабілітації;
- електронних медичних висновків для процесів усиновлення та отримання водійського посвідчення;
- нових модулів системи управління запасами лікарських засобів та медичних виробів eStock;
- електронної черги на ендопротезування.
Також ведеться робота над створенням нових систем і реєстрів, які планується запустити найближчими місяцями (таблиця).
Важливою подією у сфері цифрового здоров’я, яка очікує на українців цьогоріч, є запуск особистого кабінету пацієнта. На першому етапі всі користувачі кабінету зможуть переглянути декларацію про вибір лікаря, а також за потреби — переподати її та знайти нового спеціаліста. Крім того, можна буде в разі необхідності змінити свої персональні дані (наприклад, прізвище після одруження чи номер телефону).
«Цифровізація — це, найперше, про спрощення процедур для пацієнтів, але водночас — це значний крок до більшої прозорості, відповідальності та доступності медичної допомоги загалом. Україна впевнено демонструє, що навіть в умовах війни готова впроваджувати нові технології для розвитку медичної системи», — підкреслив В. Ляшко.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим