Юрій Гусєв нагадав, що Україна та Азербайджанська Республіка (далі — Азербайджан) є стратегічними партнерами, і до 2021 р. між країнами стрімко зростав товарообіг. Однак з початку повномасштабного вторгнення у 2022 р. товарообіг знизився майже в 4 рази. Починаючи з 2023 р., намітилася позитивна динаміка до зростання товарообігу, і за 8 міс 2024 р. це зростання сягнуло 22% порівняно з аналогічним періодом 2023 р. Проте незважаючи на це зростання, за 6 міс 2024 р. експорт фармацевтичної продукції в Азербайджанську Республіку знизився на 31%.
За словами посла, представники Агенції розвитку малого та середнього бізнесу (KOBİA) та Агенції із залучення та просування інвестицій (AZPROMO) Азербайджану зацікавлені в розширенні співпраці з українськими фармацевтичними компаніями, зокрема, щодо локалізації виробництва українських фармацевтичних компаній в Азербайджані. При цьому Ю. Гусєв додав, що Азербайджан є частиною організації тюркських держав, до якої входять Азербайджан, Узбекистан, Казахстан, Киргизстан та Туреччина. Відповідно, на думку посла, Азербайджан може стати хабом для поширення української продукції на ринки цих країн та країн Центральної Азії.
У зв’язку зі зменшенням експорту української фармацевтичної продукції до Азербайджану Ю. Гусєв висловив готовність з боку посольства України надавати в разі необхідності підтримку вітчизняним виробникам для покращення цієї ситуації.
Представники українських виробників звернули увагу на кілька перепон, які заважають їм збільшити експорт ліків. Зокрема, з початком повномасштабного вторгнення, ускладнення логістики поставок призвело до зростання витрат на неї у декілька разів. Також враховуючи систему ціноутворення на ліки в Азербайджані для виведення їх на ринок, через підвищення собівартості українська продукція не завжди їй відповідає. На зростання собівартості впливає й митна політика Азербайджану, коли наприклад, рф надаються митні преференції і, відповідно, українська продукція не може запропонувати таку ж ціну, як аналогічна з рф.
Ю. Гусєв пообіцяв проаналізувати ситуацію з митними тарифами, адже Україна та Азербайджан є членами міжнародної організації за демократію та економічний розвиток (Organization for Democracy and Economic Development — GUAM). У зв’язку з цим слід проаналізувати, чи є підстави для додаткових митних пільг в рамках цієї організації.
Стосовно локалізації виробництв на території Азербайджану представники національних виробників зазначили, що це кропіткий процес, який потребує додаткового вивчення. Адже мова йде про трансфер технологій, а під час цього процесу, зокрема, важливо захистити інтелектуальну власність українських виробників.
Ю. Гусєв зазначив, що посольство України в Азербайджані сприятиме всім проєктам і програмам щодо покращення та поглиблення торгово-економічного співробітництва між двома країнами, які сприятимуть експорту української фармацевтичної продукції, тому просив звертатися до посольства у разі виникнення проблемних питань.
Після завершення обговорення учасники домовилися направити колективного листа до Міністерства закордонних справ України, в якому виробники зазначать проблеми, з якими вони стикаються при експорті фармацевтичної продукції в Азербайджан. Цей лист буде перенаправлено у посольство України в Азербайджані для можливого розв’язання цих проблемних питань.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим