Стандарти у фармації: курс на якість!

Під час урочистого відкриття конференції з вітальним словом до присутніх звернулися представники організаційного комітету — проректор закладу вищої освіти (ЗВО) з науково-педагогічної роботи НФаУ, доктор фармацевтичних наук, професор Андрій Федосов, передавши вітання від виконувачки обов’язків ректорки НФаУ, докторки фармацевтичних наук, професорки, заслуженої діячки науки і техніки України Алли Котвіцької, а також проректорка ЗВО з науково-педагогічної роботи НФаУ, докторка фармацевтичних наук, професорка Інна Владимирова та завідувачка кафедри фармацевтичної технології, стандартизації та сертифікації ліків ІПКСФ НФаУ, докторка фармацевтичних наук, професорка Рита Сагайдак-Нікітюк, які побажали учасникам заходу плідної праці та отримання позитивних результатів від спільної роботи.

Після цього свою доповідь на тему «Створення Національної системи стандартизації лікарських засобів в Україні. Основні етапи і здобутки» представив головний науковий співробітник ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів» (далі — ДП «Фармакопейний центр»), доктор хімічних наук, професор Олександр Гризодуб, відмітивши, що у зв’язку з перебудовою української реєстраційно-дозвільної системи лікарських засобів з метою її наближення до європейських стандартів фармацевтична галузь стикається з низкою викликів. Проте, щоб їх здолати, варто проаналізувати становлення вітчизняної системи стандартизації, метрології та контролю лікарських засобів, яка, як зазначив О. Гризодуб, за роки існування ДП «Фармакопейний центр» в Україні вже зазнала численних трансформацій та на сьогодні не лише ураховує національну специфіку, а й вже є частково інтегрованою до міжнародних фармакопейних процесів. Зокрема, одним з найвагоміших досягнень у галузі стандартизації препаратів за роки незалежності стало створення Державної Фармакопеї України (ДФУ). А основним завданням ДП «Фармакопейний центр» на найближчий час є перехід видання ДФУ на електронний формат. Також необхідно розробити концепцію видання, яка б ураховувала поступовий перехід на пряму дію текстів Європейської Фармакопеї (ЄФ) та введення до ДФУ тільки національних статей, а також нову концепцію монографій на готові лікарські засоби, яка б ураховувала труднощі з валідацією їх методик для великої кількості виробників.

Порівняно із ЗВО кількість охочих отримати базову фармацевтичну освіту зростає, про що зазначила під час виступу завідувачка практики, голова циклової комісії фармацевтичних дисциплін Житомирського базового фармацевтичного фахового коледжу (ЖБФФК), кандидатка фармацевтичних наук Наталія Косяченко. Однак, враховуючи європейську спрямованість нашої держави, підготовка майбутніх кадрів потребує зміни стратегії професійної підготовки фахівців медичної сфери. Зокрема, важливим кроком у цьому напрямку стало ухвалення низки законів та постанов, зокрема освітнього та професійного стандартів відповідно до ESCO (European Skills, Competences, Qualifications and Occupations), що поєднує систему освіти та ринку праці, зробивши професійні навички та інші види компетентностей, а також кваліфікації та професії видимими та порівнянними на рівні Європейського Союзу (ЄС). Проте, як відмітила Н. Косяченко, з’явилися й проблемні моменти, такі як складність складання кваліфікаційного іспиту та військовий облік медичних працівників, які суттєво знижують прихильність до професії. Покращити ситуацію може розширення напрямків спеціалізації «Фармація» згідно з потребами ринку та складання закладами освіти індивідуальних освітньо-професійних програм.

Про здійснення державного нагляду та контролю у сфері обігу медичних виробів нагадала у своєму виступі Наталія Андрієнко, голова Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба) у Полтавській обл., акцентувавши увагу на темі ввезення імпортних медичних виробів та здійснення їх контролю на кордоні. Так, при встановленні Держлікслужбою невідповідності товару вимогам застосовуються обмежувальні заходи, а митні органи відмовляють у митному оформленні та ввезенні товару на територію нашої держави із зазначенням причини. При позитивних результатах перевірки або відсутності відповіді в 3-денний термін від Держлікслужби митними органами видається рішення про поновлення обігу відповідної продукції.

Начальниця управління розвитку ринків з високою доданою вартістю департаменту розвитку реального сектору економіки Міністерства економіки України Дарія Гончаренко розповіла про державні гранти для підтримки бізнесу в умовах війни та представила державну програму «Зроблено в Україні», спрямовану на те, аби змінити структуру економіки й наростити виробництво товарів із високою доданою вартістю. Доповідачка зауважила, що, попри теперішню потужну економічну підтримку інших держав, Україна має бути готова в майбутньому йти власним шляхом. Зокрема, драйвером економіки має стати кооперація бізнесу і держави, а вектором розвитку — товари власного виробництва.

В Україні не втрачає актуальності тема екстемпорального виготовлення препаратів, особливо м’яких лікарських засобів, що особливо користуються попитом у дерматокосметологів, як відмітила завідувачка кафедри фармації та фармакології Волинського національного університету ім. Лесі Українки, професорка Мар’яна Федоровська. Проте вітчизняні аптечні технології потребують удосконалення, зокрема покладаючись на досвід інших країн, де запроваджений ширший діапазон способів фасування, активно використовуються засоби малої механізації (наприклад гомогенізатори, дискові мішалки, прилади для фасування, планетарні міксери) та більш новим є й підхід до технології приготування (наприклад використання готових концентратів, що скорочує цикл виробництва, робота на мазевій плитці тощо).

На сьогодні існує значна потреба у фахівцях зі спеціалізацією «Фармаконагляд та оцінка медичних технологій», про що зауважила під час виступу докторка фармацевтичних наук Наталія Рогалевська. Доповідачка наголосила, що розвиток цієї спеціалізації є стратегічно важливим для України, оскільки дозволяє готувати фахівців, здатних забезпечити відповідність продукції європейським та міжнародним стандартам, що в майбутньому допомагатиме українським фармацевтичним компаніям швидше адаптуватися до вимог глобальних ринків, розширення експорту і зниження регуляторних ризиків.

Активне впровадження цифрових технологій у медицині та фармації потребує від медичних працівників удосконалення цифрової компетентності, роботу над розвит­ком якої важливо розпочинати як у процесі здобуття освіти, так і післядипломного навчання, про що відмітила у своїй доповіді Тетяна Артюх, кандидатка фармацевтичних наук, доцентка кафедри організації, економіки та управління фармацією ІПКСФ НФаУ. Зокрема, під час доповіді презентовано педагогічне колесо як модель сучасної комп’ютерно-орієнтованої педагогіки.

Адаптація нових співробітників у сучасних фармацевтичних компаніях — це не лише про спільну мову з колегами, а й про надання фармацевтичної допомоги в нових умовах, адміністрування основних аптечних процесів, організацію роботи та корпоративні стандарти. Саме на таких основних аспектах формується модель навчальної програми для нових працівників, про яку розповів Олександр Севрюков, доцент, кандидат фармацевтичних наук, заступник директора з фармацевтичних питань, керівник навчального центру з адаптації нових співробітників фармацевтичної компанії «Аптека 9-1-1».

Як відмітила професорка ЗВО кафедри фармакогнозії та нутриціології НФаУ, докторка фармацевтичних наук Ольга Хворост, у проведеному аналізі сучасних підходів до розробки вітчизняних рослинних препаратів виявлено, що технологічні прийоми найближчим часом не стануть революційними, проте популярність рослинних лікарських засобів відчутно зростатиме. Спостерігатиметься розширення номенклатури лікарської рослинної сировини, застосування нових комбінацій комплекс­них та комбінованих лікарських засобів рослинного походження, підвищення ефективності технологічних прийомів завдяки принципово новим методам подрібнення, екстрак­ції, висушування тощо.

Актуальним доповненням фітотерапевтичної тематики стала доповідь Наталії Гудзь, докторки фармацевтичних наук, професорки Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, ад’юнктки кафедри фармації і екологічної хімії Опольського університету, під час якої вона поділилася результатами досліджень настоянки квітів лаванди вузьколистої, та актуалізація теми рослинних зборів та їх вагомого місця в асортименті сучасних фітозасобів від Тетяни Опрошанської, доцентки кафедри фармацевтичної технології, стандартизації та сертифікації ліків ІПКСФ НФаУ.

Організаційна культура є основою для стабільного та ефективного функціонування фармацевтичних компаній, про що зазначено в доповіді Юлії Братішко, завідувачки кафедри організації, економіки та управління фармацією ІПКСФ НФаУ, докторки, професорки фармацевтичних наук. Проте загалом організаційна культура може достатньо сильно змінюватися. При цьому успіх здійснення змін залежить від особистого прикладу менеджменту компаній, який має постійно аналізувати відповідні процеси, розвивати окремі елементи, мотивувати працівників, своєчасно вносити корективи в плани тощо.

На завершення першої частини конференції особливостями зовнішньоекономічної діяльності українських фармацевтичних підприємств в умовах воєнного стану поділився з присутніми начальник відділу зовнішньоекономічних зв’язків ПрАТ «Хімфармзавод «Червона зірка» Сергій Повєткін.

Потім представлено постерну сесію, на якій презентовано роботи наукових співробітників з різних навчальних закладів медико-фармацевтичного профілю, а після її завершення відбувся круглий стіл на тему «Косметична галузь України: проблеми та перспективи».

Праця в умовах воєнного часу — складне завдання, але, попри важку ситуацію, в країні представникам фармацевтичного «фронту» вдається робити неможливе: вони продовжують працювати на благо здоров’я людей. Не винятком стала й проведена конференція, учасникам якої вдалося поділитися своїми науковими напрацюваннями та обмінятися досвідом з колегами, зробивши черговий вагомий внесок у розвиток сучасної української фармації.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!