Медична реабілітація: розвиток, інновації та стратегічні пріоритети

У рамках фармацевтичного форуму «ФАРМЕКС­ПЕРТ 2024. Стандарти. Інновації. Євроінтеграція», який відбувся 21 листопада 2024 р. у Києві, один із найважливіших блоків пленарного засідання був присвячений реабілітаційній допомозі. Темі, яка, за висловом модератора В’ячеслава Камінського, доктора медичних наук, професора, академіка НАМН України, ректора Національного університету охорони здоров’я (НУОЗ) України ім. П.Л. Шупика, є дуже актуальною та пов’язаною із високою соціальною відповідальністю. Адже проблеми з активною участю держави у створенні й організації комплексу заходів, контролі за повнотою та якістю реабілітації будуть актуальні найближчі 20–30 років. Дійсно, перед нами стоять колосальні за змістом та ресурсним забезпеченням завдання, які потребують переосмислення, пошуку, впровадження неординарних рішень. Користуючись нагодою, В. Камінський також подякував ВБО «Благодійний фонд Родини Жебрівських», допомога якого посприяла збереженню та розвитку НУОЗ України ім. П.Л. Шупика, зокрема, організації навчального процесу студентів-першокурсників.

У своєму виступі Олег Вівсянник, директор департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської обл­держадміністрації, зазначив, що на сьогодні в Рівненській обл. 20 закладів охорони здоров’я уклали договір за реабілітаційними пакетами. Кількість реабілітаційних ліжок по області становить 453. Зокрема, у 2023 р. у КП «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» відкрито Обласний центр реабілітації. Він оснащений сучасним реабілітаційним обладнанням — медичними біговими доріжками, шведськими стінками, сходами для навчання ходьби, гімнастичними кушетками, мотомедами тощо. Центр готовий забезпечити реабілітацію 600 пацієнтів стаціонарно.

Ксенія Возніцина, директорка Державного закладу «Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» Міністерства охорони здоров’я України», розповіла про величезний досвід, який акумулювали її колеги, опікуючись проблемами трьох основних категорій пацієнтів.

Колег-лікарів може зацікавити, що, окрім лікувально-діагностичного центру на 220 ліжок, у центрі «Лісова поляна» є дуже потужна тренінгова платформа та ресурсний центр травмаорієнтованої інформації. Широкий діапазон методів на основі доказової медицини знаходиться в арсеналі фахівців центру. Зокрема, рекомендовані національними та міжнародними настановами когнітивно-поведінкова та експозиційна терапія; десенсибілізація та переробка рухом очей (ДПДГ, англ. EMDR), психоделічноасистована терапія, глибока мозкова орієнтація (Deep Brain Orientation), тривала експозиція (англ. Prolonged exposure, PE), тілесноорієнтовані та інші методи.

У вересні 2024 р. у центрі стартувало застосування кетамінасистованої терапії в лікуванні депресії. Це — єдиний дозволений на сьогодні психоделік, адже щодо MDMA та псилоцибіну поки існує заборона. Проте в рамках клінічних випробувань, як пояснила К. Возніцина, ці засоби мають перспективи в нашій країні, адже із МОЗ та Державним експертним центром вже досягнуто порозуміння з цього питання.

Нарешті, як повідомила доповідачка, на основі досвіду центру розроблено модель надання допомоги із відновлення психічного здоров’я. Найближчими роками в співпраці з МОЗ цей модельний проєкт буде поширено в Україні.

Ірина Семененко, заступниця голови департаменту високотехнологічної медичної допомоги МОЗ, розповіла про перегляд та оновлення нормативно-правової бази, що стосується проблем реабілітації, покращення координації між всіма державними установами, що займаються питаннями реабілітації військовослужбовців та цивільних. Мережа закладів є досить широкою, постає питання щодо якості цієї допомоги. Дуже цінною є ініціатива зі створення центрів досконалості, про приклад якого розповіла попередня доповідачка.

Олексій Яременко, керівник проєкту Rehab4U, представив свіжі результати очолюваного ним 5-річного проєкту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у співпраці з МОЗ України. Так, впроваджується навчальний модуль, за допомогою якого у 2025–2026 рр. буде запроваджено пілотну модель реабілітації на рівні первинної медичної допомоги / громади для покращення доступу до послуг у 15 громадах.

Пацієнтоцентричність передбачає планування та проведення реабілітації з урахуванням потреб, можливостей та побажань пацієнта, якому надається реабілітаційна допомога. Про це розповіла Альона Урсолова, завідувачка Центру реабілітації лікарні «Святого Луки / Ацинус». Втілити ці принципи якнайкраще має організаційно оформлена, функціонально виокремлена група фахівців з реабілітації, які об’єднані спільними метою та завданнями, — спеціально створена мультидисциплінарна команда. Вона надає реабілітаційну допомогу високого та середнього обсягу в стаціонарних та амбулаторних закладах у гострий, післягострий та довготривалий реабілітаційний період (ст. 18 Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я»).

Про сучасний стан організації медичної та психологічної реабілітації поінформував Тарас Марчук, кандидат медичних наук, доцент кафедри військово-медичної підготовки та реабілітації військовослужбовців НУОЗ України ім. П.Л. Шупика. Так, станом на листопад 2024 р. 495 медичних закладів уклали договори з НСЗУ за пакетами реабілітації. Стаціонарно послуги надають у 314 закладах охорони здоров’я, амбулаторно — у 470. У 2024 р. держава профінансувала реабілітаційні послуги на понад 3 млрд грн, у тому числі 1,9 млрд грн — у стаціонарних умовах, де відновлення пройшли понад 100 тис. людей. За амбулаторним пакетом виділено 1,2 млрд грн, відповідні послуги отримали понад 230 тис. пацієнтів. За словами доповідача, зараз немає інформації про точну кількість захисників та захисниць, які потребують відновлення, але це понад 100 тис. людей.

Надихаючу доповідь про внесок бізнесу в реабілітацію тяжкопоранених військових представила Вікторія Хренова, менеджерка з комунікацій АТ «Фармак» та ВБО «Благодійний фонд родини Жебрівських». Так, майже 300 млн грн було витрачено на благодійність з початку повномасштабного вторгнення, і реабілітація є одним із важливих напрямів витрат.

Висвітлення панельної дискусії на тему «Формулярна система та раціональна фармакотерапія» буде представлено в наступній публікації.

Підбиваючи підсумки, Олександр Гудзенко, співголова Оргкомітету форуму, керівник Агенції методологічної та науково-практичної роботи Державного експертного центру МОЗ України, доктор фармацевтичних наук, професор, Заслужений працівник охорони здоров’я України, подякував учасникам за дуже плідну роботу. Учасниками заходу було затверджено проєкт Резолюції, який у зв’язку із великою кількістю пропозицій, що пролунали під час форуму, було запропоновано взяти за основу та суттєво розширити. Доопрацьований текст Резолюції планується затвердити на найближчому засіданні оргкомітету форуму. Тож у наступному номері «Щотижневика АПТЕКА» буде опубліковано повний текст цього документа.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!