Податкові зміни–2025: ключові аспекти для фармацевтичного бізнесу

ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА

І. Трет’як нагадала, що 1 грудня 2024 р. набув чинності Закон України від 10.10.2024 р. № 4015 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі — Закон № 4015). Основною зміною цього закону є підвищення ставки військового збору з 1,5 до 5% на період воєнного стану.

Стосовно заробітної плати і прирівнених до них доходів та дивідендів також внесено зміни із зазначенням, яким чином вони оподатковуються та за який період. Так, якщо ці виплати нараховані до 1 грудня, то вони оподатковуються за ставкою 1,5%. Якщо ж рішення про нарахування заробітної плати та всіх інших дивідендів були самі та нарахування відбулися вже з 1 грудня, то вони оподатковуються за ставкою 5%.

Найпроблемнішими стали виплати, які сплачені на стику листопада–грудня 2024 р. Такі виплати мають бути розподілені по періодах, і, відповідно, застосовуватиметься та ставка військового збору, яка була передбачена в конкретному періоді, — 1,5% чи вже 5% з 1 грудня.

Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) платникам податку у вигляді заробітної плати, зокрема за час відпустки, у вигляді виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності, за податкові періоди до 1 грудня 2024 р. застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

Проте до таких виплат, як орендна плата, проценти за депозитами тощо, які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку після 1 грудня 2024 р., застосовується ставка військового збору в розмірі 5%. Оскільки відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ) такі доходи є доходом звітного періоду, в якому вони безпосередньо були нараховані (надані, виплачені), а не періодів, за які вони були нараховані.

Також Законом № 4015 з 1 січня 2025 р. запроваджено щомісячну звітність для податкових агентів — платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Крім того, для фізичних осіб — підприємців (ФОП) платників єдиного податку та юридичних осіб ІІІ групи платників єдиного податку запроваджено військовий збір. Згідно із Законом України від 04.12.2024 р. № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», встановлено, що ця категорія платників податку сплачуватиме військовий збір, починаючи з 1 січня 2025 р. Розмір військового збору для них становитиме 1% від доходу, який визначається для сплати єдиного податку. Його оплата має відбуватися протягом 10 календарних днів граничного терміну подання квартальної звітності. Відображатиметься військовий збір у складі декларації з єдиного податку.

Зі свого боку, розмір військового збору для ФОП І, ІІ груп зафіксовано на рівні 10% від мінімальної заробітної плати, встановленої на початок 2025 р. Наразі її розмір становить 8 тис. грн, відповідно, розмір військового збору становитиме для цих ФОП 800 грн, який має сплачуватися авансовим внеском не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Крім того, згідно із Законом України від 19.11.2024 р. № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з 1 січня до 31 грудня 2025 р. повертається зобов’язання для ФОП щодо сплати єдиного соціального внеску, яке до цього було зупинено з 1 березня 2022 р. При цьому деякі ФОПи продовжували сплачувати єдиний соціальний внесок, оскільки його сплата дає право на нарахування страхового стажу.

Також у 2025 р. змінено й ліміти річного доходу для ФОП, які дають право надалі залишатися в обраній групі платника податку. Так, для ФОП І групи встановлено ліміт у розмірі 1 336 000 грн; ІІ групи — 6 672 000 грн та ІІІ групи в розмірі 9 336 000 грн.

Якщо ФОП перевищує встановлені річні ліміти доходу, то має перейти в іншу групу платників єдиного податку або на загальну систему оподаткування, якщо це ФОП ІІІ групи.

Окрім цього, внесено зміни в розрахунки індексації зарплати. Обчислення індексу споживчих цін для індексації зарплати проводитиметься наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2025 р. Сума індексації за грудень 2024 р. не нараховуватиметься в січні 2025 р. Отже, усі показники індексації розраховуватимуться з 2025 р. та залежатимуть уже, відповідно, від індексів інфляції 2025 р.

Також з 1.01.2025 р. для великих платників податків запроваджується звітність — аудиторський файл SAF-T ua. Для всіх платників податку на додану вартість (ПДВ) запов­нення цього аудиторського файлу стане обов’язковим з 1 січня 2027 р.

Д. Михайленко зауважив, що податкове навантаження зросте й для підприємств, які працюють у режимі «Дія.Сіті». Попри гарантії не вносити зміни до режиму «Дія.Сіті», ці зміни таки відбулися, і військовий збір для працівників, які здійснюють діяльність за гіг-контрактами, зріс до 5%.

Він теж звернув увагу, що у 2024 р. запущено експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), у ме­жах якого Державна податкова служба України (ДПС) створюватиме паспорти податкового ризику, що заводитимуться на компанії, в яких є податковий ризик щодо ненадходження податків до державного бюджету. У 2025 р. ці паспорти вже мають бути розроблені.

КОНТРОЛЬОВАНІ ІНОЗЕМНІ КОМПАНІЇ ТА ДИВІДЕНДИ

Д. Михайленко зазначив, що у 2024 р., зменшуючи обсяг валютних обмежень, держава дозволила розподіляти дивіденди за кордоном. Однак, згідно з ПКУ, сума прибутку контрольованої іноземної компанії, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб), вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою.

Відповідно, позиція ДПС полягає в тому, щоб до дивідендів, які надсилаються з України за кордон, застосовувати не лише податок на репатріацію, а й ПДФО та військовий збір. Тому нове валютне послаблення, з точки зору оподаткування, не таке вже й вигідне для компаній.

Також доповідач звернув увагу, що з 1 січня 2022 р. та протягом дії воєнного стану та 6 міс після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, — до платників податків не застосовуються штрафні санкції за неподання звітів про контрольовані іноземні компанії, за умови його подання протягом 6 міс після припинення або скасування воєнного стану.

ПРЕДСТАВНИЦТВА

Д. Михайленко нагадав, що у 2021 р. ДПС прагнула, щоб некомерційні представництва нерезидентів, які не є платниками податку на прибуток та ПДВ, змінили свій статус на постійні представництва і стали платниками податку на прибуток та ПДВ. Через це деякі представництва отримали статус, коли вони формально є платниками податку на прибуток, але не ведуть комерційну (господарську діяльність), і внаслідок цього відсутня база оподаткування для податку на прибуток та ПДВ. Відповідно, їх формальний статус не відповідає змісту постійного представництва. Ідеальним розв’язанням цієї проблеми для таких представництв є повернення статусу некомерційного представництва.

Адже, залившись у статусі постійного представництва і при цьому не здійснюючи комерційну діяльність на території України, ситуація потребуватиме й виконання вимог щодо трансфертного ціноутворення, що висувається до постійних представництв. Оскільки господарські операції, які здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаватимуться контрольо­ваними, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищуватиме 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік при річному доході 150 млн грн. Відповідно, у такому разі виникатиме необхідність подання звітності про контрольо­вані операції та звіт про трансфертне ціноутворення.

ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ

Доповідач нагадав, що в грудні 2023 р. скасовано мораторій на проведення планових податкових перевірок і вже протягом року склалася актуальна практика із захисту бізнесу під час таких перевірок. Практика Crowe Mikhailenko свідчить, що у платників податків, як і раніше, є 2 дуже вагомі гарантії захисту. Перша гарантія починається, коли податковий борг та податкова застава настають лише після неуспішного оскарження проведення перевірки, а не в момент, коли закінчується перевірка або виноситься податкове повідомлення-рішення про вручення платнику податків за результатами акта про перевірку.

Друга гарантія платника податків — це план перевірок, який затверджується щороку в грудні та містить перелік перевірок на наступний рік. Він дозволяє компаніям підготуватися до перевірки заздалегідь. Найбільш стресова ситуація у компаній, які знаходяться в плані перевірок на січень, оскільки з грудня на січень підготуватися досить складно. Тому такі компанії мають радитися з податковими консультантами щодо відповідей на запити ДПС.

ДПС проводить перевірку та визначає грошове зобов’язання не пізніше закінчення 1095 дня (2555 для трансфертного ціноутворення та контрольованих іноземних компаній), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків). Однак при цьому відлік строку давності перевірки зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу було заборонено проводити перевірки. Тому враховуючи, що мораторій на податкові перевірки встановлений з початку пандемії COVID-19, а потім з початку повномасштабного вторгнення, то наразі податкова перевірка проводиться за попередній період господарської діяльності компаній, що становить 6 років і 9 міс.

ПІДГОТОВКА ДО ПЕРЕВІРКИ

Стосовно того, як підготуватися до перевірок, Д. Михайленко порекомендував виявити коло питань, на які буде звертати увагу ДПС. Ці питання залежатимуть від галузі поточної практики, зокрема, якщо компанією за податковий період:

• здійснювалися продажі нижче звичайної ціни, зокрема із використанням знижок;
• отримувалися, надавалися бонуси, ретро-знижки;
• здійснювалося знищення основних засобів та запасів, зокрема внаслідок військових дій;
• відбулося списання дебіторської або кредиторської заборгованості та ін.

Також під час заходу М. Михайленко представив учасникам практичні кейси щодо передперевірочного податкового аудиту та рекомендації щодо поведінки суб’єктів господарювання під час безпосереднього проведення податкових перевірок та оскарження актів перевірок.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!