Таємниця, яку «приховує» вітамін В13

13 Січня 2025 2:00 Поділитися

Основним «секретом» вітаміну В13 є те, що насправді він не є справжнім вітаміном, а лише вітаміноподібною сполукою, яка називається оротова кислота. Проте, незважаючи на те що цей псевдовітамін не має властивості вітамінів, його наявність в організмі людини є надзвичайно важливою та потрібною.

Навіщо потрібен вітамін В13?

Оротову кислоту (вітамін В13) виділено з коров’ячого молока у ХІХ ст. групою італійських науковців, що описали її активність у стимулюванні росту у тварин з дефіцитом вітаміну B.

Останніми десятиріччями зростаючий інтерес до оротової кислоти викликаний низкою досліджень, які фіксують протекційні властивості цієї сполуки при різних видах ушкоджень, таких як різні форми печінкової недостатності, інфаркт міокарда, енцефалопатія, процеси запам’ятовування тощо (Čihák A. et al., 1980). Повідомляється, що оротова кислота є проміжною сполукою в біосинтетичному шляху піримідинів, головним чином синтезованою в організмі через низку ферментативних реакцій із залученням карбамоїлфосфатсинтази II. Порушення ж біосинтетичного шляху або захоплення окремих піримідинових нуклеотидів може призводити до розвитку низки серйозних метаболічних і структурних змін в організмі та клітинах зокрема (Li G. et al., 2021).

Де міститься вітамін В13?

Оротова кислота (вітамін В13) міститься у продуктах у вигляді слаборозчинних у воді солей, які легко всмоктуються з тонкої кишки у кров завдяки простій дифузії (Munteanu C. et al., 2024). Найбільша кількість вітаміну В13 фіксується у молоковмісних продуктах, що вважаються одним з основних його джерел (Anastasi G. et al., 2000).

Коли виявляється дефіцит оротової кислоти?

Кількості вітаміну В13, яка синтезується ендогенно та потрапляє до організму людини екзогенним шляхом, як правило, вистачає для покриття фізіологічних потреб, через що випадки гіповітамінозу є доволі рідкісним явищем, проте можливим.

Зокрема, підвищена екскреція оротової кислоти, яка призводить до дефіциту та гіповітамінозу, може бути пов’язана з виліковними порушеннями циклу сечовини та метаболізму піримідину. Своєчасне встановлення діагнозу оротичної ацидурії є запорукою отримання позитивних терапевтичних результатів. На відміну від невиліковного спадкового дефіциту уридинмонофосфатсинтази (спадкова оротова ацидурія) унаслідок генетичних мутацій, що є надзвичайно рідкісним станом, який супроводжується мегалобластною анемією в перші місяці життя. Якщо хворому з цим спадковим захворюванням не надавати належної терапевтичної підтримки попередником піримідину уридином, може відмічатися затримка росту та розвитку (Wortmann S.B. et al., 2017).

Отже, попри те, що оротова кислота не є справжнім вітаміном, це не применшує її важливої ролі у підтримці фізіологічного балансу в організмі людини.

Інна Грабова

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті