Бронювання працівників у 2025 році: ключові зміни та практичні аспекти

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Катерина Скрипкіна, старша юристка корпоративного департаменту Crowe Mikhaіlenko, розповіла, що процедура бронювання починається з отримання підприємством статусу критично важливого для сфери економіки або оборони держави. Наприкінці 2024 р. підприємства, які раніше отримували статус критично важливих, зіткнулися з тим, що проводився їх аудит щодо відповідності встановленим критеріям критично важливого підприємства. На підставі результатів цього аудиту розроблено зміни до законодавства, згідно з якими до 28 лютого 2025 р. підприємства мають оновити свій статус критично важливого за новими критеріями.

Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, що є критично важливими, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 р. № 76. Із всіх критеріїв підприємству потрібно обрати 3 критерії та відповідати їм. Також одним із критеріїв, яким може відповідати підприємство, є його важливість для економіки країни або територіальної громади. Для підтвердження відповідності цьому критерію підприємства мають відповідати критеріям, які встановлені окремими міністерствами або обласними військовими адміністраціями (ОВА).

Після внесених змін у грудні 2024 р. оновлено наступні критерії, за якими здійснюється визначення підприємств критично важливими:

1) відсутність заборгованості та сплати податків до державного і місцевих бюджетів та єдиного соціального внеску, що підтверджується:

• довідкою про відсутність заборгованості з платежів, конт­роль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

або

• витягом з інформаційної системи органів Державної податкової служби України щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства;

2) розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб — працівників підприємств за останній календарний квартал становить не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (тобто для IV кв. 2024 р. — 20 тис. грн), що підтверджується довідкою, наданою підприємством. Ця довідка складається в довільній формі, у ній не обов’язково зазначати порядок розрахунку показника по зарплаті. Водночас у підприємства має бути бухгалтерська довідка про те, як розраховувалася ця середня заробітна плата на випадок перевірки підприємства контролюючими органами.

Окрім вищезгаданих документів, підприємства мають подавати копії податкової звітності за останній календарний квартал, що підтверджується:

• копією податкової декларації з відмітками (штампами) контро­люючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання; або
• квитанцією про прийняття податкової декларації в разі її подання засобами електронного зв’язку; або
• квитанцією контролюючого органу, на який покладено функцію щодо перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків; або
• поштовим повідомленням з відміткою про вручення контро­люючому органу в разі надсилання податкової декларації поштою.

Виконання вищезгаданих 2 критеріїв є обов’язковим. Відповідно, окрім них, підприємство має відповідати додатково лише 1 критерію, яке обирає самостійно із загальних критеріїв або спеціальних.

Якщо підприємство відповідає загальним критеріям, то весь пакет документів, необхідний для отримання статусу критично важливого, подається до Мінекономіки України. До спеціальних належить, зокрема, відповідність критеріям важливості для економіки, визначеної міністерствами України, або важливими для громад, які визначаються ОВА. У цьому разі потрібно розглядати критерії того міністерства або ОВА, яке регулює господарську діяльність конкретного підприємства і подавати до них відповідний пакет документів. Міністерство або ОВА, що отримали звернення, розглядає його протягом 10 робочих днів. У разі позитивного рішення повідомляють підприємство і витяг з наказу про визначення підприємства критично важливим надсилається до Мінекономіки.

Андрій Духницький, керівник корпоративної практики Crowe Mikhaіlenko, додав, що законодавством передбачені й особливі підприємства, установи, організації, які отримують статус критично важливого за особливими правилами. Зокрема, це постійні представництва іноземних юридичних осіб, якщо вони працюють на території України більше 2 років.

К. Скрипкіна зауважила, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, а також кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств, які не є їхніми працівниками, незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, за загальним правилом має становити не більше 50% від загальної кількості військовозобов’язаних працівників, але при цьому військовозобов’язані жінки не враховуються в загальну кількість військовозобов’язаних працівників. Для збільшення кількості заброньованих потрібне окреме рішення міністра оборони України.

Також у деяких випадках можливе 100% бронювання працівників, зокрема до таких випадків віднесено медичних працівників закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, закладів громадського здоров’я, установ, що провадять діяльність із судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, центрів крові, для яких робота у відповідних закладах є основним місцем роботи тощо.

Чинним законодавством України не передбачено можливості бронювати фізичних осіб, зокрема фізичних осіб — підприємців, які виконують роботи / надають послуги за цивільно-правовими договорами, а також гіг-спеціалістів, які виконують роботи / надають послуги за гіг-контрактом.

З 1 грудня 2024 р. бронювання військовозобов’язаних працівників можливе лише в електронній формі через портал Дія.

АЛГОРИТМ ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРПЛАТИ

К. Скрипкіна повідомила, що раніше Мінекономіки радило визначати середню зарплату з використанням такого показника, як середня кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості.

Проте в грудні 2024 р. оприлюднено нове роз’яснення Мін­економіки, в якому рекомендується визначати середню зар­плату з урахуванням даних Податкового розрахунку. Для цього потрібно підсумувати дані наступних рядків Податкового розрахунку: 1.1 «сума нарахованої заробітної плати»; 1.3 «сума оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок роботодавця»; 1.4 «сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України» та поділити на рядок 105 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату», тобто (рядок 1.1 + рядок 1.3 + рядок 1.4) / рядок 105.

Доповідач звернула увагу, що всі розрахунки проводяться виключно з даних для найманих працівників. Тобто якщо підприємство залучає певних спеціалістів до роботи за цивільно-правовими договорами про виконання робіт та надання послуг, то їх кількість не бере участі в розрахунку.

СКАСУВАННЯ СТАТУСУ КРИТИЧНО ВАЖЛИВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Відповідно до змін, прийнятих у грудні 2024 р., орган, який ухвалив рішення про визначення підприємства критично важливим, здійснює моніторинг діяльності таких підприємств за звітний податковий період. Зокрема, щодо виконання встановлених законодавством вимог і в разі потреби проводить перевірку підприємства протягом його діяльності з дати ухвалення рішення про визначення підприємства критично важливим. За результатами проведеної перевірки такий орган може ухвалити рішення про невідповідність підприємства встановленим критеріям та скасувати його статус критично важливого.

Доповідачка зауважила, що щомісячна заробітна плата заброньованих працівників протягом усього строку відстрочки має бути не менше, ніж розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (20 000 грн). Дотримання граничного розміру заробітної плати є зоною ризику для підприємства, якщо працівник був у відпустці або на лікарняному. У таких випадках розрахована сума середньої заробітної плати може бути нижчою за показник, необхідний для бронювання. Тому слід це враховувати під час розрахунку заробітної плати. У разі невиконання норми щодо розміру заробітної плати заброньованих працівників підприємство може втратити статус критично важливого. При цьому після втрати цього статусу підприємство може повторно податися на його отримання лише через 6 міс.

БРОНЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ / БЕНЕФІЦІАРІВ ЧЕРЕЗ ДІЮ

Підприємство має підготувати клопотання та додатки про визнання підприємства критично важливим і подати їх до відповідного органу. Після отримання рішення про визнання підприємства критично важливим воно може провести бронювання працівників через портал Дія.

У результаті підприємство отримає результати бронювання зі статусами працівників: заброньовано, не заброньовано (з поясненням) або не підлягає бронюванню. Заброньовані працівники зможуть перевірити статус у застосунку Резерв+ та сформувати військово-обліковий документ на порталі Дія.

Підприємство за своїм місцезнаходженням має повідомити ТЦК щодо бронювання військовозобов’язаних працівників. Це повідомлення подається у вигляді супровідного листа зі списком військовозобов’язаних.

У разі звільнення, переведення працівника на іншу посаду підприємство має повідомити Пенсійний фонд України не пізніше ніж протягом наступного дня після такої події.

АНУЛЮВАННЯ БРОНЮВАННЯ ПРАЦІВНИКА

Порядком бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76, визначено 13 підстав для анулювання відстрочки, наданої заброньованому працівнику, серед яких:

• закінчення строку дії відстрочки (бронювання);
• позбавлення підприємства статусу критично важливого;
• звільнення військовозобов’язаного з критично важливого підприємства;
• тимчасове припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з критично важливим підприємством;
• обґрунтоване подання керівника критично важливого підприємства;
• невідповідність військовозобов’язаного критерію щодо заробітної плати.

У деяких випадках анулювання відстрочки відбуватиметься автоматично, зокрема в разі закінчення строку дії відстрочки (бронювання), позбавлення підприємства статусу критично важливого, звільнення військовозобов’язаного з критично важливого підприємства. Відповідна інформація автоматично надходитиме до реєстру «Оберіг», і на підставі цього відстрочку буде анульовано.

Також законодавством передбачена можливість добровільного анулювання бронювання (1 раз на 30 днів). Так, керівник чи уповноважена особа може подати відповідну заяву засобами порталу Дія. Зокрема, цим можуть скористатися керівники щодо працівників, які підлягатимуть перебронюванню до 28 лютого 2025 р., щоб їх завчасно повторно забронювати.

ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК НА ПІДПРИЄМСТВІ

Згідно із законодавством, усі роботодавці зобов’язані вести військовий облік працівників (призовників, військовозобов’язаних, резервістів). Роботодавець формує списки призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не досягли граничного віку перебування у запасі (до 60 років) передусім на підставі військово-облікових документів, які він має перевіряти у працівників під час їх прийняття на роботу і в яких, зокрема, має бути вказано відповідний ТЦК, де працівник перебуває на обліку.

Також до обов’язків роботодавця також належить:

• надсилання у 7-денний строк з дня видання наказу про прийняття / звільнення з роботи повідом­лення до ТЦК про зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів, також повідомляти про зміну керівника та/або відповідального за військовий облік;
• подання до ТЦК на їхню вимогу відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть;
• внесення у 5-денний строк з дня подання відповідних документів змін до списків персонального військового обліку щодо прізвища, ім’я та по батькові, реквізитів паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, адреси задекларованого / зареєстрованого місця проживання, адреси місця фактичного проживання, сімейного стану, освіти, місця роботи і посади та надсилання щомісяця до 5 числа до ТЦК повідомлень про зміну таких облікових даних;
• постійне інформування ТЦК про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом.

ЗАКОРДОННІ ВІДРЯДЖЕННЯ ДЛЯ ЗАБРОНЬОВАНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Законодавством заброньованим працівникам надається можливість виїжджати за кордон з дотриманням певних умов. Так, з урахуванням останніх роз’яснень прикордонників при перетині кордону потрібно мати:

1) застосунок Резерв+ з інформацією про бронювання;

2) наказ (розпорядження) про відрядження з маршрутом поїздки (із зазначенням інформації про підприємства, час виїзду / повернення працівника тощо);

3) службове посвідчення або довідка з місця роботи;

4) закордонний паспорт.

При цьому обов’язково необхідно, щоб інформація про бронювання містилася в реєстрі «Оберіг». Додатково рекомендується надавати відрядженому працівнику запрошення від закордонних партнерів та довідку про заробітну плату.

НЕВІДПОВІДНІСТЬ У ДОКУМЕНТАХ ТА ВЗАЄМОДІЯ З ТЦК

Стосовно практики захисту військовозобов’язаних під час взаємодії з ТЦК розповів Сергій Клюца, адвокат, керівник практиків адвокатів, партнер Crowe Mikhailenko. Зокрема, він зазначив, що трапляються випадки, коли відомості паперового військово-облікового документа не відповідають відомостям, що містяться в реєстрі «Оберіг». У такому разі військово-обліковий документ вважається недійсним, і при перевірці представниками ТЦК військовозобов’язаного з такими документами він може бути примусово доставлений до ТЦК для звіряння відомостей та притягнення його до відповідальності за порушення Порядку ведення військового обліку.

Порядок оформлення (створення) тa видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 p. № 559, передбачає 2 варіанти розв’язання таких проблем. Так, громадяни можуть звертатися для внесення відповідних змін:

• у паперовій формі до районного (міського) ТЦК за місцем перебування на військовому обліку безпосередньо або направити поштою. Однак на практиці відправлені поштою звернення часто залишаються без розгляду;
• в електронній формі — має скористатися засобами елект­ронного кабінету для звернення до районного (міського) ТЦК або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Самі зміни вносяться протягом 5 робочих днів з дня реєстрації заяви. При цьому строк на звернення особою до ТЦК не встановлений. Відповідно, вона не може бути притягнена до відповідальності, але це може бути підставою для доставки такої особи до ТЦК.

Також С. Клюца надав рекомендації стосовно взаємодії з представниками ТЦК під час процедури отримання повістки, затримання громадянина, доставки в ТЦК та оскарження дій їхніх працівників.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!