Екологія та біологія кліщів
Упродовж останніх десятиліть кліщі стали важливим фактором ризику для систем громадського здоров’я внаслідок розширення їхнього ареалу та підвищення частоти кліщових інфекцій. Епідеміологія цих захворювань постійно змінюється, і деякі з них, як-от хвороба Лайма чи анаплазмоз, розглядаються як нові або повторно емерджентні інфекції.
Поширення кліщів значною мірою зумовлене кліматичними змінами та трансформацією екосистем. Потепління клімату сприяє просуванню ареалу кліщів на північ та у вище розташовані зони, змінюючи сезонну активність, життєвий цикл та ефективність розмноження. Антропогенні чинники — урбанізація, зміни в лісокористуванні, зростання рекреаційного тиску — додатково ускладнюють ситуацію.
Найбільш поширеним видом кліщів на європейських просторах є іксодові кліщі (Ixodes ricinus). Завдяки життєвому циклу, що включає 4 стадії (яйце, личинка, німфа та імаго), на кожній з яких для повноцінного розвитку необхідне живлення кров’ю, кліщ вимушений паразитувати на інших представниках фауни і людині (Boulanger N. et al., 2024). На особливу увагу заслуговує гістолого-анатомічна структура хоботка, який дозволяє кліщу проникати в шкіру хазяїна та живитися кров’ю жертви, іноді залишаючись непоміченим годинами (Starck J.M. et al., 2018). Передача збудників людині найчастіше здійснюється через німф і дорослих самок, причому саме німфи становлять найбільшу епідеміологічну загрозу через свою мікроскопічність і поширеність (Boulanger N. et al., 2024).
Кліщі в центрі уваги клініцистів
Попри те що «зустріч» з кліщем — це ймовірність отримати пошкодження внаслідок укусу, це ще й підвищений ризик захворіти на небезпечну хворобу! Адже ці дрібні істоти є тими, хто переносить найрізноманітніший спектр інфекційних агентів серед усіх членистоногих переносників. Як кліщі, так і патогени, які вони передають, визнані значними загрозами для здоров’я людини та багатьох тварин. Зокрема, в Європі одним з найпоширеніших трансмісивних захворювань, що спричиняють іксодові кліщі, є бореліоз (хвороба Лайма). Однак останніми роками, попри це, частішають повідомлення про низку інших не менш серйозних захворювань, асоційованих з кліщами, як-от кліщовий енцефаліт, бабезіози, рикетсіози, ерліхіози, анаплазмози, вірусні захворювання тощо (Wikel S.K. et al., 2018).
Для першостільника як одного з перших представників системи охорони здоров’я, до якого звертаються пацієнти по допомогу, важливим є розуміння симптоматики цих хвороб (таблиця), фармакокінетики засобів, що застосовуються при лікуванні, а також ролі профілактичних заходів.
| Захворювання | Симптоми | Основні терапевтичні аспекти |
| Бореліоз (хвороба Лайма) | Спочатку — мігруюча еритема (кільцеподібний висип), підвищення температури тіла, головний біль, м’язовий та суглобовий біль, втома збільшення лімфатичних вузлів; на пізніх стадіях — розвиток парезу лицьового нерва, менінгіту, радикулопатії, аритмії, міокардиту, артриту, акродерматиту (Bobe J.R. et al., 2021) | Антибактеріальна терапія2 |
| Кліщовий енцефаліт | На початку — різке підвищення температури тіла до 38–40 °C, головний біль, загальна слабкість, втома, нудота, блювання, порушення сну, біль у м’язах, на пізніших стадіях, при ураженні нервової системи — ригідність потиличних м’язів, світлобоязнь, запаморочення, втрата координації рухів, зміни свідомості, судоми, парези та паралічі, порушення мови та ковтання, розлади пам’яті, психічні розлади, порушення чутливості шкіри (Bogovic P. et al., 2015) | Симптоматична терапія головного болю, лихоманки і будь-яких розладів поведінки, за потреби — антибіотики3 |
| Бабезіоз | Грипоподібні прояви, підвищене потовиділення, відсутність апетиту, нудота, блювання; симптоми, пов’язані з руйнуванням еритроцитів, — анемія, жовтяниця, темна сеча, збільшення селезінки та печінки, при тяжкому перебігу — гостра ниркова недостатність, дихальна недостатність, шок, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, кома (Zimmer A.J. et al., 2023) | Антипротозойні або протималярійні препарати в комбінації з антибіотиками (Zimmer A.J. et al., 2023) |
| Рикетсіоз | Підвищення температури тіла, висип (плямисто-папульозний (плями і дрібні вузлики), іноді петехіальний (дрібні крововиливи)), головний біль, м’язовий та суглобовий біль, загальна слабкість і втома, озноб, нудота та блювання, первинний афект (іноді) (Snowden J. et al., 2023) | Антибіотикотерапія (Snowden J. et al., 2023) |
| Ерліхіоз | Грипоподібні симптоми, нудота, блювання, діарея та висип (макулопапульозна, петехіальна або дифузна еритема), зазвичай на кінцівках), рідше — скутість шиї та головний біль, розвиток менінгіту та менінгоенцефаліту (Snowden J. et al., 2024) | Антибіотикотерапія (Snowden J. et al., 2024) |
| Анаплазмоз | Підвищення температури тіла, озноб, нездужання, головний біль, міалгія, рідко — висип, шлунково-кишкові або респіраторні симптоми, у частини — ускладнення, що загрожують життю (Guzman N. et al., 2023) | Антибіотикотерапія (Guzman N. et al., 2023) |
| Хвороба Міямото | Підвищення температури тіла, озноб, головний біль, м’язовий біль, біль у суглобах, втома, загальна слабкість, нудота, блювання, рідко — висип (плямистий або плямисто-папульозний) (Cleveland D.W. et al., 2023) | Антибіотикотерапія (Krause P.J. et al., 2015) |
| Вірус Повассана | На початку — підвищення температури тіла, біль у горлі, сонливість, головний біль, дезорієнтація, у більш тяжких випадках — неврологічні ураження, що є проявами розвитку енцефаліту, менінгоенцефаліту та асептичного менінгіту (Hermance M.E. et al., 2017) | Симптоматична терапія (респіраторна підтримка, внутрішньовенне введення рідини, зменшення набряку головного мозку (Hermance M.E. et al., 2017) |
Важливо відмітити, що трансмісивні захворювання, асоційовані з кліщами, можливо профілактувати, уникаючи небезпечних «контактів». І хоча ця не завжди «здійсненна місія» не може гарантувати цілковитого захисту, рівень ризику інфікуватися може бути значно знижений.
Зокрема, допомогти в профілактиці може відповідне вбрання (закриті взуття та одяг) та використання репелентів — засобів від комах, які наносяться на шкіру або одяг, щоб знизити ймовірність укусів, зокрема кліщів. Так, для місцевого захисту від укусів кліщів рекомендується використовувати ДЕТА (N,N-діетилметатолуамід), пікаридин, IR3535 (етилбутилацетиламінопропіонат), олію цитронели, пара-ментан-3,8-діол (ПМД), 2-ундеканон, олію лимонного евкаліпта, олію котячої м’яти4. А от спорядження та одяг бажано обробляти засобами, які містять 0,5% перметрин4.
Важливо, що низка організацій охорони здоров’я, у тому числі Центри з контролю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention — CDC) та Американський коледж акушерів-гінекологів (American College of Obstetricians and Gynecologists — ACOG), рекомендують використовувати засоби захисту від комах навіть вагітним або жінкам, які годують грудьми (MotherToBaby, 1994–2024).
Не слід забувати й про імунопрофілактику. Зокрема, попередити кліщовий енцефаліт можна, зробивши щеплення5 вакциною для профілактики кліщового енцефаліту6 (вакцинація не завадить перед мандрівкою в ендемічні райони).
У разі ж коли кліщ все-таки «обійшов» використану проти нього «броню», не варто панікувати. Найперше, що потрібно зробити, — це вилучити комаху з тіла (якомога швидше після виявлення) самостійно або в травмпункті, потім місце укусу промити водою з милом, обробити антисептиком та спостерігати за станом здоров’я постраждалого7. Якщо в найближчі декілька днів чи тижнів після інциденту у постраждалого відмічатимуться підвищення температури тіла, висип, місце укусу почне боліти або червоніти — слід терміново звернутися по допомогу до лікаря (InformedHealth.org, 2006–2022).
Варто відзначити, що обізнаність щодо біології кліщів, механізмів інфікування та ефективних методів профілактики має принципове значення. Першостільник у цьому контексті виконує не лише роль спеціаліста з фармакотерапії наслідків укусу, а й активного учасника просвітницької роботи — від консультування пацієнтів до формування загальної культури профілактики серед населення. Адже знання — це теж «захист». І саме від фармацевтів у багатьох випадках залежить, наскільки поінформованим буде суспільство у протидії цій природній загрозі.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим