Про поширені помилки у паперових рецептах на ліки

У роботі фармацевта уважність — це не просто риса характеру, а професійний обов’язок. Адже на кону найцінніше — здоров’я людини. А першостільник має бути своєрідним «фільтром» безпеки перед тим, як ліки потраплять до рук кінцевого споживача. Зокрема, мова йде про помилки, яких можуть припуститися лікарі, у паперових рецептах на лікарські засоби, які виписуються у разі виникнення технічного збою в роботі центральної бази даних системи, що унеможливлює виписування електронних рецептів і які, на жаль, мають місце та виникають у аптечній практиці. Особливо насторожує те, що такі помилки можуть чинити несприятливий вплив на здоров’я пацієнта. А іноді й загрожувати його життю.

Про особливості заповнення рецептів на ліки

Аби першостільник при відпуску міг розуміти, рецепт правильний чи виписаний лікарем з помилками, він сам має добре знати особливості його заповнення.

Правила виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби (далі — Правила) затверджені наказом МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360^*.

Для виписування паперових рецептів на лікарські засоби (крім наркотичних (психотропних) лікарських засобів у чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами, які виписуються на спеціальних рецептурних бланках форми № 3 (ф-3), та медичні вироби застосовуються рецептурні бланки форми № 1 (ф-1).

Отже, відповідно до закону у правилах щодо виписування паперових рецептів на ліки вказується, що рецепти мають заповнюватися чітко і розбірливо чорнилом, кульковою ручкою або комп’ютерним набором з обов’язковим зазначенням належної інформації, передбаченої відповідною формою бланка рецепта. Виправлення в рецепті не дозволяються.

На рецепті має зазначатися міжнародна непатентована назва (МНН). Торговельна назва вказується, якщо препарат не має МНН, належить до лікарських засобів біологічного походження або подібних біологічних лікарських засобів (біосимілярів).

Заборонено наносити на рецептурний бланк інформацію (у тому числі рекламної), крім визначеної Правилами, та скорочувати близькі за найменуванням інгредієнти, що може призвести до плутанини стосовно того, який лікарський засіб виписано.

Правила заповнення рецептурного бланка форми № 1 (ф-1).

У частині бланка вище лінії відрізу, яка залишається у суб’єкта господарювання, лікар якого виписав рецепт, вказують:

прізвище, ініціали та вік хворого;
назви лікарських засобів із зазначенням форм випуску та виписаної кількості лікарських засобів;
номер бланка друкарським способом та дату виписування (число, місяць, рік) рецепта.

У частині бланка, яка видається хворому, нижче лінії відрізу у відповідних графах:

для закладів охорони здоров’я зазначають найменування закладу охорони здоров’я, його місцезнаходження, код за ЄДРПОУ, номер та дату (число, місяць, рік числовим способом) видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики або номер та дату (число, місяць, рік числовим способом) рішення органу ліцензування про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики;
для фізичних осіб — підприємців (ФОП) вказують прізвище, ім’я та по батькові ФОП, лікар якого виписав рецепт, місцезнаходження (місце провадження діяльності) ФОП, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер та дату (число, місяць, рік числовим способом) видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики або номер та дату (число, місяць, рік числовим способом) рішення органу ліцензування про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики.

У графі «Рецепт №______» зазначається номер рецепта друкарським способом та підкреслюється слово «дорослий» у разі виписування рецепта особі віком від 18 років, або «дитячий», якщо рецепт виписано особі віком до 18 років.

У графі «(дата виписування рецепта)» вказують число, місяць та рік виписування рецепта.

Якщо пацієнт оплачує лікарський засіб власним коштом, у рецепті підкреслюється «за повну вартість», «безоплатно» — якщо для препарату передбачено безоплатний відпуск для пацієнта, «з доплатою» — якщо лікарський засіб відпускається на пільгових умовах або особа частково оплачує його вартість.

У графі «джерело фінансування» зазначають назву та код бюджетної програми, за рахунок фінансування якої препарат відпускається пацієнту безоплатно або з доплатою.

У рецепті вказують прізвище, ініціали та вік (а не дату народження, як іноді зазначають лікарі), номер карти амбулаторного чи стаціонарного хворого.

У рецепті зазначаються прізвище та ініціали лікаря, який виписує рецепт. Рецепт засвідчується підписом та особистою печаткою лікаря. Засвідчувати печаткою лікаря не заповнені та не підписані лікарем рецептурні бланки забороняється.

На рецептурних бланках форми № 1 (ф-1) дозволяється виписувати не більше 3 найменувань лікарських засобів.

Одне найменування препарату виписується у разі призначення:

пільговим категоріям населення на рецептурному бланку форми № 1 (ф-1);
лікарських засобів, вартість яких підлягає державному відшкодуванню, на рецептурному бланку форми № 1 (ф-1);
лікарських засобів на спеціальному рецептурному бланку форми № 3 (ф-3).

У частині звернення лікаря до фармацевтичного працівника в рецепті зазначають:

латинською або англійською, або українською мовою назву лікарського засобу, а саме: МНН, торговельну назву у вказаних вище випадках, назви формоутворювальних та коригувальних речовин, склад лікарського засобу, лікарську форму, звернення лікаря до фармацевтичного працівника про виготовлення та/або видачу препарату. Скорочення зазначаються лише латинською мовою;
державною мовою або мовою міжнаціонального спілкування пишеться спосіб застосування ліків із зазначенням дози, частоти, часу та умов прийому. Забороняється обмежуватися загальними вказівками типу «Зовнішнє», «Відомо» тощо;
позначки державною мовою «Хронічно хворому», «За спеціальним призначенням» та на паперових рецептурних бланках додатково засвідчуються підписом та печаткою лікаря.

Дозволяється використання тільки прийнятих у медичній та фармацевтичній практиці латинських скорочень, які наведені в додатку 6 до Порядку.

У графі «Додаткова інформація» зазначається номер страхового поліса (за наявності), а для рецептів на лікарські засоби, медичні вироби, які відпускаються з доплатою чи безоплатно, зазначається інформація, необхідна для виконання державних, регіональних або місцевих програм, у тому числі уточнювальна інформація щодо графи «джерело фінансування»^*.

Таким чином, у вищезазначених Правилах вказано, яким має бути рецепт від лікаря, за яким фармацевт зможе відпустити рецептурний лікарський засіб.

Чому ж лікарі можуть припускатися помилок?

Причин насправді чимало.

Не забуваймо, що всі ми люди і всі можемо помилятися. Багато лікарів працюють у дуже інтенсивному темпі — особливо в державних закладах. Часто їм доводиться приймати десятки пацієнтів щодня. Втома негативно впливає на уважність і точність. Окрім того, коли перед лікарем черга або хтось відволік, можуть виникнути описки в дозуванні або назві препарату. Зокрема, це може бути помилкове дозування (наприклад занадто висока або занизька доза препарату, що не відповідає рекомендованій в інструкції), невідповідність лікарської форми (наприклад сироп призначено дорослому замість таблеток), неправильно вказана назва лікарського засобу, відсутність інших важливих деталей (наприклад печатки лікаря). Ну і, звісно, — нечитабельний почерк — майже класична проблема багатьох лікарів, з якою доводиться стикатися першостільникам на практиці майже щодня.

Звісно, що можуть бути й інші помилки, окрім вищенаведених.

Як діяти фармацевту при виявленні помилок в рецепті на лікарський засіб?

Відповідь проста — він має діяти відповідно до чинного законодавства та дотримуватися Порядку^** відпуску лікарських засобів і медичних виробів з аптек (далі — Порядок), у тому числі тих, які підпадають під категорію «За рецептом».

Першочергово варто відмітити, що якщо у споживача немає рецепта від лікаря на рецептурний лікарський засіб або медичний виріб, то відпуск без рецепта ЗАБОРОНЕНИЙ!

А от що стосується наявного рецепта, то він вважається недійсним, якщо виписаний з порушенням вимог Правил та/або містить несумісні лікарські засоби та/або помилки, зокрема в дозі лікарського засобу, та/або строк дії якого закінчився.

Першостільник на недійсному паперовому рецепті має проставити штамп «Рецепт недійсний» і повернути його споживачу, відмовивши у відпуску хибно виписаного препарату.

Фармацевт — не просто людина, яка відпускає ліки, а ключовий учасник у системі охорони здоров’я. Виявлення помилок у рецептах — відповідальна місія, яка потребує знань, обережності та дипломатичності. Важливо не забувати, що за кожним рецептом — чиєсь людське життя!

Інна Грабова

^*Наказ МОЗ України від 19.07. 2005 р. № 360 (остання редакція від 16.08.2024 р. — на момент публікації статті) (zakon.rada.gov.ua).

^**Порядок відпуску лікарських засобів і медичних виробів з аптек та їхніх структурних підрозділів (Наказ МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360) (zakon.rada.gov.ua).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!