Ранозагоювальні засоби: у фокусі — декспантенол

Про рани та їх загоєння

Тисячоліття еволюції створили шкіру людини як високо­адаптивний, багатофункціональний орган, який захищає її від щоденного зовнішнього впливу. Однак суворе зовнішнє середовище може призводити до її пошкодження. Незважаючи на вроджену репаративну здатність, численні клітинні аспекти реакції людини на пошкодження можуть бути ослаблені, що ставить під загрозу загоєння рани — складний динамічний біологічний процес, який проходить кілька взаємопов’язаних фаз (гемостазу, запалення, проліферації та ремоделювання дерми), що зумовлюють архітектурне та фізіологічне відновлення шкіри після пошкодження. Ефективність ранозагоєння залежить від багатьох факторів, зокрема загального стану здоров’я, харчування, наявності інфекції, адекватного догляду за раною та використання відповідних допоміжних засобів (Barrientos S. et al., 2014; Wilkinson H.N. et al., 2020).

Попри те що літній сезон сприятливий для відпочинку, у цей період створюються умови, що зумовлюють отримання пошкоджень шкіри та навіть здатні ускладнювати процес їх загоєння. Зокрема, це можуть бути:

• зростання фізичної активності (заняття спортом на відкритому повіт­рі, походи, робота на дачі, ігри дітей підвищують ймовірність отримати порізи чи розтягнення) (Toivo К. et al., 2025);
• більш відкритий одяг, що залишає шкіру менш захищеною, сонячне випромінювання (підвищується ризик отримати сонячні опіки) (Bowers J.M. et al., 2021);
• укуси комах, які у багатьох випадках не лише викликають свербіж та запалення, але й можуть стати «вхідними воротами» для інфекції при розчісуванні (Powers J. et al., 2025);
• контакт з водою (купання у відкритих водоймах підвищує ризик потрапляння патогенів у невеликі ранки чи подряпини) (Tomenchok L.E. et al., 2020);
• підвищена температура та вологість повітря, що сприяють розмноженню бактерій (Qiu Y. et al., 2022);
• підвищене потовиділення у відповідь на спеку як додаткове подразнення шкіри тощо.

Про ранозагоювальні засоби

Серед методів, що використовують сьогодні для лікування ран, важливе місце посідає фармакотерапія і, насамперед, застосування лікарських засобів, що сприяють загоєнню ран, — ранозагоювальних препаратів. Зокрема, наявність відповідного засобу дає можливість підтримати природний процес загоєння, зменшити вираженість запалення та болю, а також знизити ризик розвитку ймовірних інфекційних ускладнень (Kolimi P. et al., 2022).

Серед широкого спектру сучасних ранозагоювальних компонентів топічний декспантенол виділяється за своїми доведеною ефективністю та сприятливим профілем безпеки, що робить його актуальним для застосування при різно­манітних пошкодженнях шкіри, у тому числі при саднах та опіках, з метою прискорення загоєння та епітелізації шкіри¹. Варто відмітити, що першу місцеву лікарську форму цієї сполуки було розроблено близько 80 років тому. З того часу декспантенол став часто застосовуваною лікарською формою в галузі дерматології та догляду за шкірою. А різні дослідження підтвердили його терапевтичний потенціал (Proksch Е. et al., 2017).

Про декспантенол

Декспантенол, хімічно відомий як 2,4-дигідрокси-N-(3-гідроксипропіл)-3,3-диметилбутанамід, є правообертальним еутомером пантенолу (D-пантенол) — аналога пантотенової кислоти (вітаміну B₅), що є ключовим попередником біосинтезу коензиму А, кофактора, необхідного для росту клітин, а також синтезу та окиснення жирних кислот, життєво важливих для цілісності рогового шару шкіри.

Цей активний інгредієнт має подвійний механізм дії: як зволожувач та гумектант завдяки високій гігроскопічності, а також як агент, що сприяє загоєнню ран, стимулюючи регенерацію епідермісу (Torres A. et al., 2023), впливаючи на проліферацію фібробластів дерми шляхом підвищення регуляції експресії генів інтерлейкіну (IL-6), системи цитохрому Р450 (CYP) 1B1, CCL2 та CXCL1, модулюючи експресію генів, пов’язану з процесом загоєння ран, а також на фібробласти людини, посилюючи клітинну міграцію, прикріплення фібробластів та синтез колагену (Heise R. et al., 2012).

Варто наголосити, що декспантенол, пантотенова кислота та їх похідні вважаються безпечними згідно з оглядом Cosmetic Ingredient Review (Scott L.N. et al., 2022), а декспантенол був схвалений до застосування Управлінням з конт­ролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) та Європейською комісією з косметики (European Commission on Cosmetics) (Cho Y.S. et al., 2022).

Застосовуючи топічні засоби з декспантенолом, можна досягти:

• прискорення епітелізації (закриття поверхні рани) та формування грануляційної тканини (Gorski J. et al., 2020; Addor F.A.S. et al., 2021);
• належного зволоження (декспантенол знижує транс­епідермальну втрату води, збільшуючи її вміст в шкірному покриві та, відповідно, покращуючи гідратацію шкірного покриву (Ebner F. et al., 2002), а також має здатність притягувати та утримувати воду у верхніх шарах епідермісу, що робить шкіру більш м’якою, еластичною та менш схильною до подразнення та сухості (Ebner F. et al., 2002));
• покращення бар’єрної функції шкіри (декспантенол бере участь у синтезі ліпідів, які є важливими компонентами шкірного бар’єру, що захищає шкіру від втрати води та проникнення шкідливих патогенів та подразників (Gorski, J. et al., 2020; Peltier Е. et al., 2020; Вarrionuevo-Gonzalez A. et al., 2021));
• поліпшення параметрів еластичності шкіри з високою шкірною толерантністю (Cho Y.S. et al., 2022) та її згладження після проведення деяких косметологічних процедур (Daphné A. et al., 2022);
• зменшення вираженості запалення, зокрема таких проявів, як почервоніння та набряк, що особливо важливо на початкових стадіях загоєння рани та при подразненні шкіри (Proksch E. et al., 2002);
• заспокійливого ефекту (декспантенол допомагає зменшити вираженість свербежу та відчуття стягнутості, що можуть супроводжувати пошкодження шкіри (Ebner F. et al., 2002; Proksch E. et al., 2002));
• посилює взаємодію з ліпідними сегментами позаклітинних ламелей та білковими залишками в корнеоцитах шкіряного покриву, тим самим підвищуючи молекулярну рухливість / плинність (Porto Ferreira V.T. et al., 2023).

Визначено, що догляд за шкірою з декспантенолом протягом 3–4 тиж значно зменшує вираженість симптомів подразнення шкіри, таких як сухість шкіри, шорсткість, лущення, свербіж, еритема, ерозія, тріщини (Ebner F. et al., 2002), а засоби, що його містять, можуть застосовуватися при лікуванні атопічного дерматиту (Cho Y.S. et al., 2022). Також продемонстровано сприятливий вплив місцевих препаратів декспантенолу на щоденний догляд за шрамами, що виникли внаслідок трансплантації шкіри та опіків (Proksch Е. et al., 2017).

Окрім того, дослідження підтверджують доцільність використання очищувальних засобів з декспантенолом у пацієнтів із атопічною шкірою (Peltier Е. et al., 2022).

Враховуючи вищезазначені властивості, засоби, які містять декспантенол, будуть актуальними при укусах комах, проведенні косметологічних процедур (наприклад після епіляції й татуювання), при догляді за губами та сухими ділянками шкіри (при сухості губ, тріщинах та обвітрюванні — поширених літніх проблемах, зокрема в умовах вітру та спеки), шкірою немовлят, шкірою навколо сосків у матерів, які годують грудьми, тощо.

На українському ринку декспантенол для місцевого застосування представлений у формі кремів, мазей, спреїв, як окремо, так і в комбінації з іншими лікарськими засобами¹, а також він входить до складу низки косметичних засобів по догляду за шкірою. Різноманітність форм випуску дозволяє вибрати найбільш відповідний засіб залежно від типу пошкодження, його локалізації та стану шкіри.

Зверніть увагу!

Важливо пам’ятати, що ранозагоювальні засоби, у тому числі й ті, що містять у своєму складі декспантенол, призначені для дрібних, неускладнених пошкоджень. Якщо ж рана глибока, сильно кровоточить, виглядає інфікованою (підвищення інтенсивності болю, набряку, почервоніння, гнійні виділення, підвищення температури тіла) або загоєння відбувається повільно, необхідно терміново звернутися по медичну допомогу.

Звернення до лікаря потребують також опіки у дітей (особливо віком до 1 року) та такі загрозливі симптоми, як опіки ІІІ і ІV ступеня (з ураженням підшкірних тканин), поверхневі опіки більше 10% поверхні тіла, утворення пухирів більше 5 см в діаметрі на великих ділянках тіла, озноб, нудота, блювання, задишка, тахікардія, зміна артеріального тиску, збуджений стан, хімічні опіки очей, глотки, гортані і стравоходу, сонячні опіки, при яких відмічається порушення свідомості, підвищення температури тіла вище 38 °С, зневоднення та сильний біль.

Неприпустимо самостійно розрізати пухирі, які виникають в результаті опіку, оскільки підвищується ризик розвитку інфекції і гальмується процес регенерації тканин, при хімічних опіках категорично протипоказане накладення жирових пов’язок або мазей на жировій основі, а при сонячних опіках рекомендовано вживати велику кількість рідини, і при цьому обпечену ділянку тіла захищати від дії високих температур та сонця².

Літо — це чудовий час, сповнений можливостей для активного відпочинку. Однак щоб дрібні травми та подразнення шкіри не зіпсували враження, важливо бути готовим забезпечити необхідний догляд шкіри.

Пам’ятайте про важливість своєчасного та правильного догляду за будь-якими пошкодженнями шкіри для збереження її здоров’я та цілісності.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!