Коли небо диктує настрій: вплив погоди на здоров’я та способи його підтримки

Про метеопатію та її вплив на людину

Метеопатія (або патологічні розлади, пов’язані з погодою) — болісна або негативна реакція організму на зміни погоди (атмосферний тиск, температура, вологість, хмарність, вітер, опади), що виникає, коли вроджені або набуті захворювання порушують здатність організму адаптуватися до цих змін.

Цей стан більше не вважається міфом або чимось надуманим, адже, як продемонстровано, може реально впливати на повсякденне життя, особливо у людей із психічними захворюваннями, серцево-судинними розладами та респіраторними хворобами (Hoxha M. et al., 2023).

При цьому важливо відмітити, що кількість метеопатів (людей з надмірною чутливістю до погоди) різко зростає. За оцінками, в середині ХХ ст. кожна третя людина реагувала на зміни погоди, а наразі вже мова йде про майже кожного другого. Метеопатія швидко поширюється через дедалі гіршу адаптацію людей до зміни погодних умов, що посилюється недовгим перебуванням на свіжому повітрі та проведенням більшої частини часу в кліматично конт­рольованих умовах (Lickiewicz J. et al., 2020). Тобто в цілому, мабуть, у кожній родині є такий собі «домашній синоптик», у якого «на погоду» відчувається певний дискомфорт та щось болить. І ці люди не вигадують!

Погодні коливання можуть бути причиною низки неприємних симптомів, як фізичних (коливання артеріального тиску та пульсу, проблеми зі шлунком, утруднене дихання, оніміння, біль у суглобах і м’язах (особливо в голові, шиї та плечах), загальний хронічний біль, млявість, астенія), так і емоційних та психологічних (пригнічений настрій, тривога, дратівливість, головний біль, запаморочення, порушення сну, сильне бажання просто залишатися вдома). Цікаво, що часто найгірше стає до або після зміни погоди, а не безпосередньо під час неї. Крім того, метеозалежність корелює з деякими гормональними (ендокринологічними) та нервовими (нейрофізіологічними) розладами, а також значним погіршенням якості соціального життя людини. Патологічні прояви, як правило, зникають, коли погода стабілізується, і можуть повертатися з новою силою при наступних змінах (Hoxha M. et al., 2023). Наприклад, продемонстровано, що емоційний стрес зменшується зі зростанням впливу сонця та під час щоденних коливань погоди (експозиція сонця, швидкість віт­ру та тиск повітря впливають на самооцінку задоволення життям), а низькі та високі рівні температури, опади, вологість та хмарність погіршують вираження почуттів серед користувачів соціальних мереж. Також виявлено, що стресові фактори навколишнього середовища, такі як значне підвищення температури або збільшення кількості опадів, спричинені зміною клімату, особливо під час стихійних лих, можуть викликати психічний, емоційний та фізичний стрес у людей. Погодні умови також пов’язані із сезонним афективним розладом, який переважно відмічається у жінок, панічними атаками, кластерним головним болем, мігренню, нейропатичним болем та порушенням сну людини (Oniszczenko W., 2020). У дослідженнях показано, що пацієнти, які страждають від тривоги, депресії, шизофренії та біполярного розладу, особливо вразливі до змін погоди (Lickiewicz J. et al., 2020).

Варто відзначити, що людський організм реагує на зміни в природі перебудовою своїх біологічних систем. Це своє­рідна захисна реакція. Зокрема, вважається, що погодна залежність асоційована зі змінами в нейромедіаторах головного мозку: у метеопатів підвищується рівень адренокортикотропного гормону (викликає тривогу, прискорене серцебиття) та знижується рівень ендорфінів («гормону щастя»), що посилює больові відчуття. Існує також гіпотеза, що важливу роль у розвитку метеопатії відіграє блукаючий нерв (наприклад він може бути причиною того, що деякі люди відчувають наближення грози (через зміни електромагнітного поля), навіть якщо вона знаходиться за тисячі кілометрів) (Hoxha M. et al., 2023).

Фармацевтична підтримка та рекомендації

Що стосується терапії метеопатії, то специфічного лікування не існує. Допомога зазвичай спрямовується на усунення тимчасових патологічних проявів (Hoxha M. et al., 2023). У цій ситуації ключову роль у консультуванні пацієнтів можуть відігравати фармацевти-першостільники, рекомендуючи метеочутливим людям стежити за прогнозом погоди (Lickiewicz J. et al., 2020) та заздалегідь готуватися до несприятливих змін, зокрема, вести здоровий спосіб життя, що включає нормалізацію циркадних ритмів та достатній сон (7–9 годин) (Scott H. et al., 2024), а також регулярну помірну фізичну активність (навіть легкі прогулянки) (Malan L. et al., 2024), та збалансовано харчуватися (Cena H. et al., 2020), вживаючи свіжі фрукти та овочі, магній, вітаміни групи В та достатньо води. Метеочутливим особам показані також часті прогулянки на свіжому повітрі та перебування в добре провітрюваних приміщеннях, контрастний душ та обмеження куріння (у тому числі пасивного) та вживання алкоголю (Hoxha M. et al., 2023).

В умовах клініки лікар для полегшення стану та профілактики метеозалежних патологічних процесів та їх загострення може рекомендувати застосування немедикаментозних терапевтичних методів (включаючи інтервальні гіпоксичні тренування, «сухі» вуглекислі ванни) (Uyanaeva A.I. et al., 2017) та лікувальну фізкультуру, використання якої може сприяти зменшенню вираженості болю у пацієнтів з метеопатією, які зазвичай страждають від болю в голові, шиї та плечах (Hoxha M. et al., 2023).

Симптоматичні фармакологічні втручання мають проводитися з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта та наявності супутніх захворювань.

• Повідомляється про ефективність застосування в деяких випадках в окремих пацієнтів нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) та блокаторів гістамінових рецепторів (дименгідринат, дифенгідрамін), прийнятих заздалегідь (Hoxha M. et al., 2023).
• Для полегшення головного болю, у тому числі мігрені, можна приймати анальгетики та антипіретики (кислота ацетилсаліцилова, метамізол натрію, парацетамол) та НПЗП (ібупрофен, кислота мефенамінова)*, що також можуть бути застосовані при болю у м’язах та спині. Доповнити симптоматичну терапію та полегшити м’язово-суглобовий дискомфорт можуть топічні засоби на основі диклофенаку, ібупрофену, індометацину та німесуліду*.
• Пацієнтам із гіпертензією важливо регулярно приймати призначені антигіпертензивні препарати (Mackenzie І.S. et al., 2018). При метеозалежних коливаннях артеріального тиску можуть знадобитися корекція дози або додавання препаратів за рекомендацією лікаря.
• Виявлено, що деякі ноотропні засоби можуть впливати на елімінацію вільних радикалів кисню, чинять анти­агрегантну дію та покращують пластичність еритроцитів. Це поліпшує реологічні властивості крові та кровотік до головного мозку (Malík M. et al., 2022), що також може стати в нагоді метеочутливим людям.
• При психоемоційних порушеннях та впливі стресу актуальними будуть анксіолітики (темгіколурил) та седативні засоби (валеріана, кропива собача, пасифлора), з метою полегшення проявів депресії — антидепресанти (звіробою трава)*.
• Для нормалізації сну, зокрема, при його розладах, показаним є прийом снодійних та заспокійливих засобів на основі валеріани, пасифлори та доксиламіну*.
• Дослідження демонструють, що адаптогени можуть виявляти нейропротекторну, тонізувальну, антидепресивну, анксіолітичну, ноотропну та стимулюючу центральну нервову систему активність та бути корисним додатковим фармакологічним доповненням, зокрема при метеочутливих реакціях. Як показано, екстракт родіоли рожевої здатний зменшити вираженість або усунути депресивні симптоми та виявляє виражений терапевтичний ефект на симптоми астенії. А от екстракти лимонника китайського демонструють помітний ефект у полегшенні таких проявів, як загальна слабкість, поганий сон та апетит, висока дратівливість та головний біль і можуть бути рекомендовані як тонізувальний засіб для здорових людей у стані втоми, у тому числі зумов­леної метеочинниками (Panossian A. et al., 2010).

Як бачимо, метеочутливість є реальною проблемою для значної частини населення. Розуміння її фізіологічних механізмів та клінічних проявів дає змогу фармацевтам надавати належні консультації та рекомендації пацієнтам. А комплексний підхід, що поєднує нефармакологічні методи адаптації та, за необхідності, фармакологічну підтримку, дозволяє значно покращити самопочуття осіб, схильних до метеочутливості, та знизити ризик загострення хронічних захворювань під впливом несприятливих погодних умов. Однак важливо пам’ятати, що у разі, коли метеовплив викликає загрозливі для життя симптоми, самолікування є неприпустимим, і у разі погіршення стану необхідно негайно звертатися до лікаря для адекватної діагностики та корекції терапії.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!