Сонце у радість: гайд по дитячих санскрінах

Захист шкіри дітей від шкідливого впливу ультрафіолетового (УФ) випромінювання є критично важливим аспектом сучасного догляду за здоров’ям. Дитяча шкіра є більш ніжною та вразливою, ніж доросла, тому потребує особливої уваги до профілактики сонячних опіків та довгострокових пошкоджень, таких як передчасне старіння та підвищений ризик розвитку раку шкіри (Green A.C. et al., 2011; Gefeller O. et al., 2022). Зокрема, допомогти захистити тіло дитини в спекотні літні дні можуть сонцезахисні засоби (санскріни).

Коли сонце не в радість

Сонце забезпечує існування життя на Землі та контролює біологічні ритми людей. Воно також є фундаментальним для синтезу вітаміну D. Однак відомо, що сонячна радіація також чинить шкідливий вплив як у короткостроковій перспективі (еритема, імуносупресія), так і довгостроковій (фотоканцерогенез, актинічне пошкодження) (Gilaberte Y. et al., 2014). Даних про кількість сонячного ультрафіолетового (УФ) випромінювання, яке отримують діти та підлітки, відносно небагато, але вони свідчать про те, що близько 40–50% від загального УФ-випромінювання до 60 років відбувається саме у віці до 20 років (Green A.C. et al., 2011).

Важливо наголосити, що дитяча шкіра більш схильна до пошкодження від сонця з низки причин, включно з певними анатомічними та функціональними аспектами у дітей віком до 2 років та звичками, що спричиняють більший вплив сонця протягом перших 2 десятиліть життя (Gilaberte Y. et al., 2014). При цьому діти піддаються особливому ризику, оскільки перебування на сонці в дитинстві та підлітковому віці, здається, створює основу для розвитку раку шкіри, пошкодження очей (особливо катаракти), пригнічення імунної системи, а також розвитку захворювань з тривалою латентністю¹. Серед дітей найбільше пошкоджень зазнають ті, хто має найблідіший колір обличчя (Green A.C. et al., 2011). Зокрема, як визначено, фототип шкіри I є основним фактором ризику розвитку меланоми у підлітків (Gilaberte Y. et al., 2014).

Обґрунтований захист

Щоб мінімізувати несприятливі наслідки від шкідливого впливу сонця, розроблено низку заходів з метою захисту (Gilaberte Y. et al., 2014). Так, для запобігання отриманню сонячних опіків дитиною та зменшення негативного впливу УФ-випромінювання на дитячу шкіру рекомендується²:

одягати дитину у зручний одяг (бажано із маркуванням із фактором захисту від УФ, який закриває тіло, наприклад, легкі бавовняні штани, сорочки з довгими рукавами та головні убори (наприклад капелюх із полями завширшки 7,5 см по всьому периметру, щоб захистити обличчя, вуха та задню частину шиї);
намагатися обмежити перебування на сонці дитини з 10:00 до 16:00, коли УФ-випромінювання найсильніше;
одягати дитині сонцезахисні окуляри із захистом від УФ щонайменше 99%;
обирати місце для ігор під час прогулянки в тіні;
використовувати санскріни: наносити достатню кількість сонцезахисного засобу на ті ділянки шкіри дитини, що можуть піддаватися впливу сонця, навіть у хмарні дні, оскільки сонячні промені можуть проникати крізь хмари як перед прогулянкою, так і кожні 2 год перебування на вулиці, а також після купання та потовиділення;
немовлят віком до 6 міс тримати подалі від прямих сонячних променів (якщо знайти тінь неможливо, наносити їм сонцезахисний крем на невеликі, не закриті одягом ділянки шкіри)².

Раціональний вибір

Як бачимо, використання санскрінів є однією з рекомендованих² стратегій у дітей. Однак, попри визнану користь, не менш важливим аспектом є раціональний вибір відповідного сонцезахисного засобу. Особливо, якщо врахувати той факт, що наразі ці косметичні засоби представлені на ринку у значній кількості.

Найперше, з чим стикається потенційний споживач, — це форма випуску. Однак тут все відносно просто: щоб обрати сонцезахисний крем, гель, спрей чи олію потрібно покладатися на індивідуальні потреби, уподобання та фінансові можливості з огляду на вікові обмеження, зазначені виробником.

Правильне нанесення санскріну має вирішальне значення для отримання бажаних результатів.Так, рясний, рівномірний шар слід наносити щонайменше за 15 хв до виходу на сонце (достатня кількість — 2 мг/см², що еквівалентно 30 мл на одне нанесення на тіло) та повторно кожні 2 год та після потовиділення або плавання для підтримки захисних функцій (Gabros S. et al., 2025).

Однак немовлятам віком від народження до пів року сонцезахисних засобів слід уникати через незрілість їхнього шкірного бар’єра. Якщо ж без сонцезахисного засобу все ж не обійтися, то він має бути ніжним, не подразнювати шкіру та очі та мати низький потенціал сенсибілізації (Gabros S. et al., 2025).

Що стосується саме складу санскріну, то, обираючи його для дитини, варто звернути увагу на низку особливостей.

По-перше, варто зазначити, що сонцезахисні засоби розподіляються на 2 основні типи (за типом фільтрів у їхньому складі — наявних елементів, які безпосередньо перешкоджають впливу сонячного випромінювання завдяки поглинанню, відбиттю або розсіюванню енергії):

фізичні (мінеральні) блокатори (наприклад діоксид титану та оксид цинку), що діють шляхом відбиття та розсіювання УФ-світла, тим самим захищаючи шкіру; мають мінімальний потенціал для алергічної сенсибілізації та високу фотостабільність, тому більше підходять для осіб з чутливою шкірою, у тому числі дітей;
хімічні (органічні) поглиначі (наприклад октисалат та авобензон), які поглинають УФ-випромінювання та перетворюють його на теплову енергію. Їх застосування викликає певні занепокоєння щодо потенційного системного поглинання та алергічної активності (Geoffrey K. et al., 2019; Hiller J. et al., 2019; Ekstein S.F. et al., 2023).

Наразі схвалено 16 УФ-фільтрів — 14 органічних фільтрів та 2 неорганічних³, але немає доказів, що вони чинять виражений шкідливий вплив на дітей. Однак, щоб мінімізувати можливі побічні ризики, при використанні рекомендується обирати сонцезахисні засоби, що містять неорганічні фільтри (наприклад оксид цинку та діоксид титану, що є фотостабільними та не викликають алергії) (Gilaberte Y. et al., 2014; Gabros S. et al., 2025).

Сонцезахисний засіб для дитини повинен забезпечувати захист як від УФА- (довгі хвилі, що сприяють старінню шкіри та можуть викликати онкопатологію), так і від УФБ- (короткі хвилі, що спричиняють сонячні опіки) випромінювання: на етикетці має бути вказано, що це дитячий засіб «широкого спектра»².

Сонцезахисний фактор (SPF): є показником ефективності сонцезахисного засобу проти УФБ-випромінювання. Для дітей рекомендується використовувати засоби з SPF щонайменше 15². Вищі показники SPF не означають пропорційно більший захист, а лише незначно збільшують його, проте можуть створити хибне відчуття повної безпеки.

Дітям важливо обирати гіпоалергенні санскріни, що не містять ароматизаторів, парабенів, фталатів та барвників, оскільки ці компоненти можуть викликати алергічні реакції та подразнення чутливої дитячої шкіри.

Для активних дітей, які багато часу проводять у воді або мають підвищене потовиділення, рекомендуються водостійкі сонцезахисні засоби. Проте важливо пам’ятати, що навіть водостійкі засоби потребують повторного нанесення після плавання або інтенсивних фізичних навантажень (Gabros S. et al., 2025).

Оскільки сонцезахисні засоби часто використовуються поєднано із засобами від комах у місяці найбільшого сонячного впливу, важливо пам’ятати, що сонцезахисні засоби можуть збільшити поглинання репелентів, які містять N,N-діетилметатолуамід (ДЕТА), особливо коли репелент наноситься першим (Gilaberte Y. et al., 2014).

Санскріни та вітамін D: небезпечне поєднання?

Окрім позитивного впливу вітаміну D на скелет, зараз є все більше доказів його корисних властивостей для підтримки імунної системи, психічного здоров’я та загальної тривалості життя (Weydert J.A. et al., 2014). Однак, як відомо, виробництво цього важливого гормону здійснюється в шкірі під впливом УФ-випромінювання (Raymond-Lezman J.R. et al., 2023).

Зрозумілими є побоювання багатьох щодо того, чи не перешкоджатиме використання санскрінів цьому важливому процесу в організмі, особливо у дітей. Наявні наразі дані не підтверджують вплив використання сонцезахисного крему на рівень вітаміну D ні в дорослих, ні у дітей. До того ж повідомляється, що покладатися лише на сонячне світло як на основне джерело вітаміну D для дітей є не зовсім правильною стратегією. А для запобігання розвитку його дефіциту в організмі рекомендується прийом вітаміну D₃ у добовій дозі 400 МО (25 мкг) вітаміну D віком від народження до 1 року або вживання дитячих сумішей, достатньо збагачених вітаміном D (Gilaberte Y. et al., 2014; Jullien S., 2021). Щодо дітей і підлітків віком 1–18 років, то їм для профілактики аліментарного рахіту та потенційного зниження ризику розвитку інфекцій дихальних шляхів пропонується емпіричний прийом вітаміну D у дозуванні 300–2000 МО (7,5–50 мкг)⁴.

Як бачимо, захист шкіри дітей від УФ-випромінювання є невід’ємною частиною здорового способу життя та профілактики серйозних захворювань у майбутньому. Науково обґрунтований вибір та правильне застосування сонцезахисних засобів поєднано з іншими методами захисту (тінь, одяг) дозволяють мінімізувати ризики та забезпечити потенційно безпечне перебування дітей на свіжому повітрі.

Інна Грабова

¹За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).

²За даними Американської академії педіатрії (American Academy of Pediatrics — AAP).

³За даними Управління з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами (Food and Drug Administration — FDA).

⁴Demay M.B., Pittas A.G., Bikle D.D. et al. (2024) Vitamin D for the Prevention of Disease: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline, The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 109(8): 1907–1947).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!