А що, якщо алергія на алкоголь?

Вживання алкогольних напоїв — хоч і геть не здорова, однак доволі поширена у світі харчова звичка. До того ж, враховуючи, що, окрім комерційних продуктів, у багатьох країнах споживаються різні види міцних напоїв «домашнього» виробництва. Однак, як виявляється, є ті, для кого алкоголь — табу, адже вони мають підвищену чутливість імунної системи (алергію) до цього продукту. І хоча істинна алергія на етанол або, власне, алкоголь, є рідкісним явищем, вона становить серйозну загрозу для здоров’я, оскільки може не просто викликати низку патологічних симптомів, а й становити загрозу для життя. Розуміння відмінностей між цими станами є критично важливим для правильної діагностики та лікування.

Алергія на алкоголь: хіба це можливо?

Алергія за своєю суттю є відповіддю імунної системи на спожитий подразник, й алкоголь у цьому випадку не є виключенням. Зокрема, у зазначеному контексті йдеться про споживання напоїв, які містять етанол, — органічну сполуку, представника ряду одноатомних спиртів, споживання якого може спричинити залежність та підвищити ризик усіх видів травм, зумовлювати прямий токсикологічний ефект через його вплив на метаболізм печінки та імунологічні функції, бути одним із факторів розвитку раку і навіть призводити до… алергії (Ahmed F.E., 1995; Ehlers I. et al., 2002)!

По-перше, не потрібно одразу починати панікувати та приписувати собі цей вид харчової алергії, згадуючи, наприклад, як чергові посиденьки з друзями закінчилися незрозумілим висипом зі свербежем на тілі. У переважній більшості випадків йдеться не про безпосередню алергічну реакцію на етанол, а його негативний вплив на імунну систему, що спонукає до розвитку алергічних симптомів або збільшення вираженості наявних (алкоголь був задокументований як значний імуномодулювальний фактор, пов’язаний з підвищеним рівнем загального імуноглобуліну Е в сироватці крові), або ж непереносимість супутніх безалкогольних інгредієнтів у складі алкогольних напоїв (Zhu C. et al., 2024).

По-друге, споживання алкоголю — це апріорі не добре. Наслідки від його споживання, особливо у надмірних кількостях, — це не просто стрес для організму, а значна шкода для здоров’я — як психічного, так і фізичного. Й інколи навіть незворотна (Rehm J., 2011)! Тому, якщо ви дійсно маєте алергію на цей продукт, то вважайте себе щасливчиком, якому майже пощастило. Адже вам не доведеться зазнавати низки небажаних наслідків, які можуть відчувати особи, що вживають міцні напої в короткостроковій перспективі. Та й ви не ризикуєте зафіксувати ускладнення, асоційовані з прийомом цієї шкідливої речовини, у далекому майбутньому.

Якщо ж говорити цілком серйозно, то доволі малопоширена істинна алергія на алкоголь є вкрай небезпечним патологічним станом. Усього 1 мл етанолу (еквівалентно ≈10 мл вина або 1 ковтку пива) достатньо, щоб спровокувати у сенсибілізованої людини такі симптоми, як:

нежить, сльозотеча, почервоніння очей;
кропив’янка або інші види висипу (можуть подекуди виникати навіть при контакті шкіри з етаноловмісним продуктом);
утруднене дихання (може виникнути задишка, свистяче дихання, відчуття стиснення в грудній клітці);
спазми шлунка (виражений біль у животі, нудота, блювання);
колапс (різке зниження артеріального тиску, втрата свідомості).

Низка досліджень свідчить про сильний позитивний зв’язок між споживанням алкоголю та ризиками розвитку певних алергічних захворювань, як-от цілорічний та сезонний алергічний риніт (Zhu C. et al., 2024) та поширеність симптомів у верхніх дихальних шляхах у 74% і симптомів у нижніх дихальних шляхах у 51% після вживання алкоголю у пацієнтів з респіраторними захворюваннями (Karla E. et al., 2013).

А якщо на ранок погано, то хіба це не алергія на алкоголь?

Похмілля характеризується сукупністю неприємних фізичних та психічних симптомів, що виникають після надмірного вживання алкоголю, наприклад, втома, головний біль, підвищена чутливість до світла та звуку, почервоніння очей, біль у м’язах, спрага, підвищення систолічного артеріального тиску, прискорене серцебиття, тремор, підвищене потовиділення, вертиго, депресія, тривога та дратівливість. Конкретний набір симптомів, що розвиваються, та їх інтенсивність можуть відрізнятися від людини до людини та від випадку до випадку. Крім того, характеристики похмілля можуть залежати від типу споживаного алкогольного напою та кількості випитого (Swift R. et al., 1998).

На перший погляд, може здатися, що існує певний збіг між похміллям та симптомами алергії. Однак насправді це не так!

Похмільний синдром — це не про алергію на алкоголь, а лише про непереносимість та токсичність спожитого продукту, що виникає, коли організм не може належним чином розщеплювати токсини, які містяться в алкоголі, що призводить до не дуже «святкових» симптомів.

Коли людина споживає алкоголь (етанол), то головним його «переробником» в організмі виступає печінка: спершу розщеплює його до форми токсичного оцтового альдегіду (ацетальдегіду), який потім трансформується в потенційно безпечну оцтову кислоту. Однак, проблеми можуть починатися, коли алкоголь не розщеплюється належним чином (наприклад через хворобу печінки) або ж у випадку його надмірного споживання (печінка не в змозі «витримати» підвищене навантаження). У результаті в організмі накопичується проміжний продукт розпаду — ацетальдегід, який, зокрема, й спричиняє відомі багатьом не з чуток прояви похмілля.

Тож основна відмінність полягає в тому, що непереносимість алкоголю — це метаболічний розлад травної системи, тоді як алергія на алкоголь — це IgE-опосередкована реакція гіперчутливості негайного типу, коли імунна система помилково ідентифікує етанол як шкідливу речовину і виробляє специфічні антитіла класу IgE. При повторному контакті з етанолом ці IgE-антитіла зв’язуються з рецепторами на поверхні тучних клітин і базофілів, що призводить до дегрануляції та вивільнення потужних медіаторів запалення, таких як гістамін, лейкотрієни та простагландини. Ці медіатори і спричиняють широкий спектр алергічних проявів після вживання алкоголю, починаючи від дерматиту і закінчуючи бронхіальною астмою та анафілаксією (Karla E. et al., 2013).

Ми п’ємо не просто алкоголь, а й дещо більше!

Окрім етанолу, у складі алкогольних напоїв можуть бути речовини, отримані з винограду, дріжджів, хмелю, ячменю або пшениці, хімічні речовини (наприклад саліцилати), сполуки та консерванти, отримані з деревини (наприклад метабісульфіт натрію), молочні продукти, яєчні білки та морепродукти, які іноді використовуються як освітлювачі, щоб зробити напої менш каламутними, та інші подразники, які загалом можуть провокувати розвиток небажаних алергічних реакцій. Наприклад, консервант метабісульфіт натрію у складі пива, вина та шампанського може спричинити хрипи у осіб з бронхіальною астмою (особливо якщо вона не контролюється належним чином). До складу вина (більше у червоному, ніж у білому) входить гістамін, що є одним із найдавніших виявлених медіаторів алергії (Patel R.H. et al., 2023). А от алергія на пиво часто зумовлена специфічними білками ячменю у його складі (Bansal R.A. et al., 2017).

Чи можна лікувати алергію на алкоголь?

Будь-який вид алергії поки що не вдається повністю вилікувати. Однак алергічні прояви, зокрема на алкоголь, можна контролювати:

основна рекомендація — уникання споживання алкоголю та продуктів, які містять етанол (у тому числі й етаноловмісних лікарських засобів);
застосування антигістамінних препаратів (можуть зменшити вираженість таких проявів, як нежить, свербіж або кропив’янка);
носіння із собою інжектора з епінефрином (зазвичай лікар призначає особам з підтвердженою алергією, зокрема на етанол, на випадок розвитку серйозної анафілактичної реакції після випадкового споживання алкоголю).

Інна Грабова,
за матеріалами www.ncbi.nlm.nih.gov, www.allergy.org.au, www.mayoclinic.org, allergyfacts.org.au, www.aaaai.org

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!