Андропауза: тиха революція чоловічого тіла

Патофізіологія андропаузи

Тестостерон — ключовий гормон, який відіграє вирішальну роль у регуляції циклу статевої реакції чоловіка. Він синтезується переважно в клітинах Лейдига яєчок, а також у корі надниркових залоз під впливом лютеїнізуючого гормону (ЛГ), який виділяє гіпофіз. Тестостерон чинить прямий вплив на статеву поведінку та різні фази чоловічого статевого циклу, відповідаючи за розвиток низки чоловічих характеристик (підтримка м’язової маси та сили, розподіл жиру, міцність кісток, ріст волосся на обличчі та тілі), їх сексуальне здоров’я (регуляція статевої поведінки, вироблення сперми та лібідо) та навіть деякі гематологічні характеристики, як-от кількість еритроцитів (Ajayi A.F. et al., 2024).

Андропауза є формою гіпогонадизму із запізнілим початком, яка пов’язана з поступовим зниженням рівня тестостерону у віці старше 30 років (близько 0,4–2% на рік) (Ajayi A.F. et al., 2024).

На відміну від менопаузи у жінок, яка є універсальним добре охарактеризованим часовим процесом, пов’язаним з абсолютною недостатністю гонад, андропауза (також називають чоловічою менопаузою, чоловічим клімаксом, андроклізом, зниженням рівня андрогенів у старіючих чоловіків, синдромом старіння чоловіків або пізнім гіпогонадизмом із пізнім початком) характеризується непомітним початком і доволі повільним прогресуванням, що відмічається не у всіх чоловіків і не призводить до повної втрати репродуктивної функції (Nandy P.R. et al., 2008; Ajayi A.F. et al., 2024). Швидкість прогресування андропаузи індивідуальна і залежить від багатьох факторів, як-от супутні хронічні захворювання, ожиріння, сильний стрес, прийом деяких ліків тощо (Xiong X. et al., 2022; Wittert G. et al., 2022; Abdel-Sater K.A., 2024). За статистикою, у близько 3–7% чоловіків віком 30–69 років відзначають гіпогонадизм. Ця цифра зростає до 18,4% у чоловіків віком старше 70 років (Singh P., 2013).

Виснаження клітин Лейдига є одним із ключових факторів у патофізіології андропаузи. Зокрема, з віком у чоловіків порушується гомеостаз гіпоталамо-гіпофізарно-яєчкової вісі, що призводить до зниження чутливості гіпоталамуса до тестостерону. Цей процес супроводжується зниженням реакції клітин Лейдига на стимуляцію ЛГ та зниженням їх кількості. Наприклад, якщо у молодих чоловіків їх налічується близько 432 млн, то у віці старше 40 років ця кількість може зменшитися більш ніж на 40%. А клітини, що залишилися, стають менш чутливими до ЛГ. Дослідження показують, що у чоловіків віком старше 65 років стимуляція ЛГ призводить до значно меншого вироблення тестостерону порівняно з молодими чоловіками. Крім того, клітини Лейдига у старшому віці стають схильними до дефектів, як-от зниження утворення андрогенів, посилене окиснення клітин та порушення взаємодії стероїдогенних ферментів (Ajayi A.F. et al., 2024).

Зниження тестостерону на постійній основі може призвести до гіпогонадизму — стану з аномально низьким рівнем тестостерону: первинного (виникає, коли зниження рівня тестостерону відбувається без відповідного зниження рівня ЛГ, що свідчить про проблему безпосередньо в яєчках), вторинного (виникає, коли зниження рівня тестостерону спричинене зниженням рівня ЛГ, що вказує на порушення функції гіпофіза або гіпоталамуса) або комбінованого (пов’язаного з порушеннями як яєчок, так і гіпофізу) (Ajayi A.F. et al., 2024).

Симптоматика

Проблема полягає в тому, що поріг, при якому починають проявлятися симптоми, у кожного чоловіка свій. Багато хто може мати низький рівень тестостерону, але не відчувати жодних симптомів, які могли б свідчити про андропау­зу. Зокрема, прояви андропаузи можуть бути різноманітними і часто помилково сприймаються як звичайні ознаки старіння. До них належать:

• зниження лібідо та еректильна дисфункція;
• втрата м’язової та збільшення жирової маси (особливо в ділянці живота);
• анемія та остеопороз (зниження щільності кісток);
• когнітивні проблеми (погіршення концентрації уваги та короткочасної пам’яті);
• депривація сну (безсоння або підвищена втома) (Wittert G., 2014; Yeap B.B. et al., 2022; Ajayi A.F. et al., 2024).

Зниження рівня тестостерону може бути причиною не тільки фізичних, а й емоційних змін. Це може виявлятися у вигляді дратівливості, перепадів настрою, депресії та втрати мотивації (Määttänen I. et al., 2021; Indirli R. et al., 2023).

Крім того, андропауза підвищує ризик розвитку метаболічних та серцево-судинних захворювань (Ajayi A.F. et al., 2024). Зокрема, повідомляється, що у багатьох чоловіків з ожирінням (20–64%), метаболічним синдромом та цукровим діабетом ІІ типу (33–50%) відмічають знижену концентрацію тестостерону. Цей зв’язок двосторонній: ожиріння знижує рівень тестостерону, а низький рівень тестостерону, своєю чергою, підвищує ризик розвитку метаболічного синдрому. Тому чоловікам з цукровим діабетом та симптомами гіпогонадизму рекомендується на регулярній основі перевіряти рівень тестостерону (Singh P., 2013).

Важливо пам’ятати, що вищевказані прояви не є специфічними і можуть бути ознаками інших станів, тому діагноз не може ґрунтуватися лише на них. Для підтвердження діагнозу андропаузи лікар має провести повноцінне обстеження, у тому числі аналіз крові на визначення рівня тестостерону в сироватці крові (для чоловіків показником норми тестостерону вважається 10–35 нмоль/л) (Singh P., 2013; Ajayi A.F. et al., 2024).

Примітно, що лише близько третини чоловіків з андропаузою отримують необхідне лікування, що підкреслює проб­лему недостатньої діагностики та відповідної терапевтичної підтримки (Singh P., 2013).

Можливі терапевтичні втручання при андропаузі

Замісна гормональна терапія (ЗГТ) тестостероном — основний терапевтичний підхід при андропаузі, який може бути призначений лікарем. Він передбачає застосування тестостерону для компенсації його зниженого рівня (зазвичай при рівні нижче 8 нмоль/л) (Ajayi A.F. et al., 2024).

Дослідження підтверджують, що ЗГТ сприяє зменшенню вираженості основних симптомів андропаузи. Зокрема, при застосуванні тестостерону фіксується зменшення жирової маси, зростання м’язової маси та помітне покращення при розгинанні ніг та силі стискання домінуючої руки, значно підвищується мінеральна щільність кісткової тканини, що знижує ризик розвитку остеопенії та остеопорозу (тестостерон сприяє зміцненню кісток, стимулюючи активність остеобластів (клітин, що будують кістки) та активність остеокластів (клітин, що руйнують кістки). Важливо, що рівень вільного тестостерону безпосередньо пов’язаний з якістю сексуального життя. Терапія тестостероном може помірно покращити лібідо, еректильну та оргазмічну функцію. Окрім того, терапія тестостероном може покращити настрій та загальне самопочуття, особливо у пацієнтів з гіпогонадизмом, але ці результати також можуть залежати від індивідуальних генетичних особливостей (Singh P., 2013; Ajayi A.F. et al., 2024). Оскільки тестостерон стимулює вироблення еритроцитів та гемоглобіну, його застосування може допомогти у лікуванні анемії, викликаної дефіцитом тесто­стерону, а також чинити певний позитивний вплив на когнітивні функції (Singh P., 2013).

У чоловіків із гіпогонадизмом та еректильною дисфункцією, які не реагують на окреме лікування, обґрунтованим рішенням може стати комбіноване застосування тестостерону та інгібіторів фосфодіестерази-5 (Singh P., 2013).

Одночасно з фармакологічним втручанням рекомендується внести зміни у спосіб життя, наприклад, покращити харчування, підвищити фізичну активність, нормалізувати сон, відмовитися від куріння та зменшити вживання алкоголю¹.

Якщо симптоми андропаузи спричинені стресом, тривогою або депресією, може бути ефективною розмовна терапія, наприклад, когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)¹.

Також повідомляється, що деякі фітовтручання можуть допомогти полегшити андропаузний дискомфорт, зокрема, покращуючи сексуальну функцію, знижуючи втому та стрес (Ajayi A.F. et al., 2024).

• Наприклад, застосування екстракту кульбаби та ройбушу є потенційно безпечним втручанням, яке сприяє зменшенню вираженості клінічних проявів андропаузи, а також покращує фізичну працездатність та активацію сперматогенезу (Noh Y.H. et al., 2012).
• Своєю чергою, застосування стандартизованого екстракту пальми сереноа може сприяти полегшенню стану при андропаузі, включаючи метаболічний синдром, а також зниження м’язової витривалості та сперматогенезу, та бути корисним втручанням для зменшення вираженості симптомів андропаузи шляхом прямої та непрямої регуляції біосинтезу тесто­стерону (Yun J.M. et al., 2021).
• А от в учасників досліджень, які застосовували екстракт ашваганди, визначено збільшення м’язової сили та потужності порівняно з тими, хто отримував плацебо. Крім того, чоловіки, які приймали ашваганду, відчували швидше відновлення м’язової сили після фізичного навантаження порівняно з групою плацебо (Mikulska P. et al., 2023).

Як підтримати здоров’я?

Профілактика — це завжди краще, ніж лікування хвороби. Так, чоловіки можуть покращити своє самопочуття та уповільнити процес зниження тестостерону за допомогою збалансованого харчування (повідомляється, що збалансоване харчування, багате на корисні жири, білки, поживні речовини, фрукти й овочі, сприяє виробленню тестостерону²), регулярних фізичних навантажень (регулярна фізична активність — один із найкращих способів підтримувати здоровий рівень тестостерону; важливо, що як силові тренування, як-от важка атлетика, так і кардіовправи, як-от біг або плавання, можуть підвищити рівень тестостерону²), контролю маси тіла (ожиріння негативно впливає на рівень тестостерону, а зменшення маси тіла за допомогою збалансованого харчування та регулярних фізичних вправ може допомогти збільшити вироблення тестостерону до 30%²), достатнього сну (найбільше вивільнення тестостерону відбувається під час сну, особливо під час фази швидкого руху очей²) та управління стресом (покращення психічного благополуччя за допомогою технік релаксації та усвідомленості, а також перехід на здоровий спосіб життя для мінімізації негативного впливу стресу важливі для підтримки рівня тестостерону та здорового лібідо² (Heaton J.P., 2003; Handelsman D.J. et al., 2005; Ajayi A.F. et al., 2024).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!