Проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 37 Бюджетного кодексу України подаємо проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», схвалений на засіданні Кабінету Міністрів України 15 вересня 2025 р., з відповідними матеріалами.

Представлятиме законопроєкт у Верховній Раді Міністр фінансів Марченко Сергій Михайлович.

Прем’єр-міністр УкраїниЮлія Свириденко

Пояснювальна записка

до проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»

Інформація про економічне становище держави та основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України

Поточна економічна ситуація

З початку повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації в Україну економіка країни перебуває в умовах гострого дефіциту ресурсів і тривалого впливу руйнівних наслідків війни. Значна частина підприємств пошкоджена або знищена, енергетична та транспортна інфраструктура зазнає постійних атак, логістичні обмеження та міграційні процеси формують дисбаланси в економіці.

Протягом 2024–2025 років економіка України поступово відновлювалася після масштабних руйнувань, спричинених війною, одночасно демонструючи здатність активно адаптуватися до складних умов діяльності. Цей процес передбачав не лише відновлення зруйнованої інфраструктури та забезпечення функціонування критичних секторів економіки, а й швидку перебудову виробничих ланцюгів, оптимізацію бізнес-процесів, впровадження нових форм організації та управління підприємствами. Важливу роль у цьому відіграли узгоджені дії Уряду з надання економічної підтримки, реалізація програм відновлення, що дозволило бізнесу та суспільству швидко реагувати на нові виклики та ефективно адаптуватися до реалій воєнного часу.

У першій половині 2025 року виклики посилилися у зв’язку з інтенсивними обстрілами, нові руйнування виробничих потужностей і житлового фонду, а також скорочення врожаю у сільському господарстві у 2024 році. Попри активну реалізацію урядових програм підтримки та міжнародну допомогу, економіка й надалі функціонує в умовах надзвичайно високого рівня невизначеності та обмеженого доступу до ресурсів, що гальмує ділову активність і погіршує економічні очікування.

На цьому тлі зростання економіки залишалося стриманим. За підсумками 2024 року Державна служба статистики України зафіксувала зростання реального ВВП на рівні 2,9 відсотка. У першому кварталі 2025 року реальний ВВП зріс на 0,9 відсотка порівняно з відповідним періодом 2024 року.

Незважаючи на виклики війни, економіка продовжує зростати завдяки:

– високій адаптивності підприємств до складних умов діяльності та накопиченому досвіду реагування на виклики воєнного часу, зокрема за допомогою стабільного доступу деяких підприємств до електроенергії завдяки прямому імпорту;

– програмам державної підтримки бізнесу та населення, що переважно фінансуються за рахунок системної міжнародної підтримки;

– значному бюджетному фінансуванню відновлення інфраструктури, збереженню високого попиту на будівельні послуги, що також стало можливим завдяки системній міжнародній підтримці;

– стабільній роботі Українського морського коридору.

Основними драйверами економічного відновлення на початку 2025 року залишалися кінцеві споживчі витрати та валове нагромадження основного капіталу, які за підсумками І кварталу зросли на 3,3 відсотка та 37,7 відсотка відповідно порівняно з аналогічним кварталом попереднього року. Це зростання значною мірою було зумовлено видатками бюджету та міжнародною підтримкою, яка дозволила державі компенсувати нестачу внутрішніх ресурсів та забезпечити підтримку стабільного споживчого попиту й інвестицій. Завдяки цьому підприємства могли продовжувати діяльність, стабілізувати виробничі ланцюги та планувати інвестиції, а населення — підтримувати купівельну спроможність і доступ до товарів та послуг. У результаті економіка змогла не лише утримати базовий рівень ділової активності, а й продовжити адаптуватися до нових викликів воєнного часу, розвивати альтернативні логістичні та виробничі рішення.

Динаміка внесків у формування ВВП у 2022–2025 роках

Джерело: Державна служба статистики України, розрахунки Міністерства фінансів України.

Зростання приватного споживання, яке традиційно є вагомим чинником формування ВВП, підтримується підвищенням заробітних плат, зокрема завдяки посиленню конкуренції на ринку праці, спричиненої дефіцитом кваліфікованих кадрів. Так, середньомісячна заробітна плата за I квартал 2025 року зросла на 24,1 відсотка порівняно з аналогічним періодом 2024 року та становила 23 460 гривень. Водночас війна змістила пріоритети споживання населення у бік раціональності: покупки товарів і послуг не першої необхідності відкладаються на майбутнє, а заощадження у валюті зростають.   

В умовах обмежених можливостей приватного сектору вагомим чинником підтримки економічної активності залишаються бюджетні стимули. У 2024–2025 роках зростання інвестиційного попиту забезпечувалося державним фінансуванням відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок бойових дій, а також виробництвом інвестиційної продукції, насамперед у військово-промисловому комплексі.

За попередніми даними Національного банку України, експорт товарів у січні — липні 2025 року знизився на 2,3 відсотка порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Основний внесок у зниження експорту прийшовся на агреговані групи товарів «Мінеральні продукти» (‑16,8 відсотка) та «Продовольчі товари та сировина для їх виробництва» (-8,6 відсотка), водночас інші групи експортних товарів продемонстрували зростання.

Імпорт товарів у січні–липні 2025 року збільшився на 18,8 відсотка порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Зросли майже всі агреговані групи імпортних товарів, окрім товарів групи «Деревина та вироби з неї» (-1 відсоток), зокрема імпорт товарів за агрегованою групою «Машини, устаткування, транспортні засоби та прилади» зріс на 34 відсотки,  «Мінеральні продукти» — на 14,9 відсотка, «Продовольчі товари та сировина для їх виробництва» — на 12,9 відсотка.

За підсумками січня — липня 2025 року від’ємне сальдо торгівлі товарами та послугами становило 29,6 млрд доларів  США (у січні — липні 2024 року«-» 21,1 млрд доларів США), а дефіцит рахунку поточних операцій становив19,1 млрд доларів США (у січні — липні 2024 року — «-» 12,9 млрд доларів США).

Експорт, імпорт та зовнішньоторговельний баланс товарів та послуг у 2022–2025 роках

Джерело: Національний банк України

Складні умови, спричинені триваючою війною та високими безпековими ризиками, спровокували інфляційний тиск в Україні. За даними Державної служби статистики України, у липні 2025 року споживча інфляція становила14,1 відсотка у річному вимірі, а до грудня попереднього року — 6,3 відсотка.

Цінові тенденції переважно визначаються дією витратних чинників: високою вартістю енергоносіїв на фоні продовження руйнувань інфраструктури, дисбалансом на ринку праці, спричиненим мобілізацією та міграцією, проблемною логістикою, подорожчанням сировини, високими витратами на безпеку та функціонування підприємств в умовах перебоїв електропостачання. Додатково на окремі продукти вплинула менша врожайність з огляду на несприятливі погодні умови. Водночас збереження мораторію на підвищення тарифів на деякі комунальні послуги пом’якшуює інфляційний тиск.

Окрім того, підтримання відносно жорстких монетарних умов (триваліше збереження облікової ставки на рівні 15,5 відсотка річних) залишається стабілізуючим елементом антиінфляційної політики та й надалі сприятиме сповільненню інфляції.

Очікування до кінця 2025 року та прогноз на 2026 рік

Незважаючи на значні виклики, пов’язані з безпековими ризиками та обмеженими можливостями енергетичної системи, очікується, що ВВП у2025 році продовжить відновлювальний тренд і зросте на 2,7 відсотка, що відповідає прогнозу, врахованому під час розрахунків державного бюджету на2025 рік (постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 року № 780). Поточні тенденції за ключовими макропоказниками в цілому відповідають прогнозованим, що підтверджує обґрунтованість макроекономічних розрахунків, врахованих у бюджеті.

Очікування щодо споживчих цін на 2025 рік залишаються на рівні9,5 відсотка (грудень до грудня попереднього року), що відповідає значенням, які були враховані під час розрахунків показників державного бюджету на 2025 рік.

Попри складні умови для розвитку економіки, у 2025 році очікується збереження позитивної динаміки заробітних плат. Середня номінальна заробітна плата прогнозується на рівні 25 886 гривень, що дещо перевищує прогнозне значення у 24 389 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 року № 780. Це свідчить про збереження тенденції поступового відновлення економічної активності та подальшого підвищення конкуренції на ринку праці.

Стабільна робота Українського морського коридору залишається ключовим фактором відновлення експорту. За підсумками 2025 року обсяг експорту товарів і послуг очікується на рівні 57 978 млн доларів США, що на 749 млн доларів США більше, ніж враховано при розрахунках державного бюджету на 2025 рік.

Водночас подальше розширення приватного споживчого та інвестиційного попиту в умовах обмеженої внутрішньої пропозиції, а також оборонні потреби сприятимуть розширенню імпорту — насамперед транспорту, обладнання та паливно-енергетичних ресурсів. Це зумовлює очікування більш високих обсягів імпорту: у 2025 році він прогнозується на рівні98 339 млн доларів США проти 97 904 млн доларів США, врахованих під час розрахунків державного бюджету на 2025 рік.

Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2025–2026 роки

Під час розрахунків показників проєкту Державного бюджету України на 2026 рік використовувались основні прогнозні макропоказники економічного та соціального розвитку України, схвалені постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2025 року № 946, за сценарієм 2 (відповідно до пункту 3.2 протоколу № 10 засідання Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2025 року), тоді як під час складання Бюджетної декларації на 2026–2028 роки було враховано макропоказники за сценарієм 1.

Ключовою відмінністю сценарію 2 від сценарію 1 є більш тривалий перебіг воєнних дій на території України, відповідно більш негативні їх наслідки для суспільства та економіки.

З метою мінімізації фіскальних ризиків, пов’язаних зі змінами у макроекономічному середовищі, для розрахунку показників державного бюджету на наступний рік використовувався макроекономічний прогноз, який передбачає обережні оцінки як щодо підсумків поточного року, так і темпів відновлення економіки у наступному році з врахуванням наявного рівня безпекових ризиків.

У прогнозному періоді Уряд зосередить зусилля на реалізації комплексу горизонтальних і галузевих реформ, визначених програмою Ukraine Facility, виконанні зобов’язань у рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом, а також на заходах, необхідних для просування до членства в Європейському Союзі. Важливою складовою стане також розвиток партнерських відносин із країнами-союзниками та міжнародними фінансовими організаціями, що дозволить зміцнити економічну стійкість і забезпечити додаткові ресурси для відновлення країни.

Однак триваюча війна продовжує чинити суттєвий тиск на економіку. Наслідки збройної агресії виходять далеко за межі фізичних руйнувань: вони формують комплекс системних проблем і ризиків, що стримують інвестиційну активність, впливають на виробничу динаміку та визначають темпи відновлення.

Попри ці виклики, у 2026 році прогнозується зростання реального ВВП на 2,4 відсотка, що свідчитиме про поступове відновлення економіки. Поєднання структурних реформ, зовнішньої підтримки та високої здатності українських підприємств адаптуватися до нових умов створюватиме передумови для переходу до стійкого економічного зростання у середньостроковій перспективі.

Попит

Суттєвий внесок у зростання забезпечуватиме споживчий попит домогосподарств, який має найбільшу питому вагу у структурі ВВП. Його підтримуватимуть витрати бюджету на оплату праці та соціальний захист, виплати військовослужбовцям, а також адаптивність бізнесу та поступове відновлення економічної активності в регіонах із відносно низьким рівнем безпекових ризиків.

Важливим чинником, що стимулюватиме зростання споживчої активності населення, стане підвищення заробітних плат, обумовлене диспропорціями на ринку праці з огляду на дефіцит кадрів. У 2026 році прогнозується збільшення середньомісячної заробітної плати у номінальному вираженні до 30 032 гривні, а в реальному — на 5,1 відсотка до попереднього року. Таке підвищення зумовлене прагненням вітчизняних підприємств утримати та залучити новий висококваліфікований персонал на тлі обмеженої пропозиції трудових ресурсів.

Подальша адаптація виробників до нових умов діяльності, зростання економічної активності та збільшення кількості робочих місць, зокрема завдяки більшому залученню жінок, стане додатковим драйвером відновлення споживчого попиту. Це сприятиме поступовому зниженню рівня безробіття у 2026 році до 12,6 відсотка.

У цей період інвестиції відіграватимуть ключову роль у відновленні економіки та виробничих фондів країни. Державні капітальні вкладення залишатимуться провідним рушієм інвестиційної активності, зосереджуючись насамперед на проєктах, пов’язаних із безпекою та обороною, будівництвом фортифікаційних споруд та відновленням критично важливої інфраструктури, що зазнала значних пошкоджень під час війни. Такі інвестиції не лише забезпечать національну безпеку, а й сформують фундамент для стабільного функціонування економіки у середньостроковій перспективі.

Поряд із державними інвестиціями очікується подальше зростання активності приватного сектора. Урядові програми підтримки бізнесу, спрямовані на стимулювання інвестицій, у поєднанні з ринковими механізмами страхування від військових ризиків створюють сприятливе середовище для розширення виробництва, модернізації обладнання та запуску нових проєктів навіть за умов високої невизначеності.

Відновлення інвестиційної активності матиме багатовимірний ефект: безпосередньо впливатиме на виробництво та зайнятість, а також сприятиме довгостроковому перетворенню економіки — підвищенню продуктивності, розвитку нових галузей і формуванню конкурентоспроможної економічної структури, здатної забезпечувати стійке зростання навіть у складних умовах.

Пропозиція

Економічний розвиток України у 2026 році буде залежати від стану безпекового середовища. Незважаючи на адаптивність бізнесу та підтримку з боку Уряду, ситуація у реальному секторі економіки залишатиметься складною.

Отже, у 2026 році поступово відновлюватиме свою діяльність, відтворюючи виробничі цикли та зміцнюючи спроможність підприємств задовольняти внутрішній попит і нарощувати експорт. З погляду інвестиційної активності та пріоритетності відновлення економіки особлива увага приділятиметься оборонно-промисловому комплексу та енергетиці. Вони розвиватимуться завдяки модернізації потужностей, підвищенню локалізації виробництва та співпраці з міжнародними партнерами, що сприятиме зміцненню експортного потенціалу та забезпеченню Збройних Сил України сучасним озброєнням і технікою. Енергетика відновлюватиме потужності теплових і гідроелектростанцій, збільшуватиме частку відновлюваних джерел та вдосконалюватиме мережі, підвищуючи стійкість системи до зовнішніх викликів.

Таким чином, у 2026 році економіка України продовжить помірне, але послідовне відновлення, збереження ключових виробничих секторів та поступове повернення до стабільного функціонування реального сектору.

Ціни

У 2026 році цінова динаміка визначатиметься комплексом факторів, серед яких ключовим залишатиметься інфляційний тиск із боку витрат.

Насамперед витратні чинники стимулюватимуть зростання цін на промислову продукцію. Основними драйверами стануть підвищення заробітних плат (у зв’язку з наявними диспропорціями на ринку праці, що поглибилися під час повномасштабної війни, зокрема професійно-кваліфікаційними невідповідностями), збільшення вартості сировини та матеріалів, підвищення заробітних плат у виробничому секторі, поступова девальвація курсу гривні, а також значні логістичні витрати. Усе це сприятиме підвищеній волатильності цін. Водночас стримувальним фактором для зростання цін у промисловості стане поступова конвергенція ринків України та Європейського Союзу, що стимулюватиме підвищення стандартів якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції. За підсумками 2026 року прогнозується зростання індексу цін виробників промислової продукції на 13,6 відсотка (грудень до грудня).

У сфері споживчих цін витратні чинники залишатимуться визначальними. Крім того, підвищення тарифів дозволить змоги «різко» знизити їхній вплив на інфляцію (закладено підвищення тарифів на опалення та незмінність тарифів на природний газ для населення) на фоні поступового відновлення внутрішнього попиту. За таких умов прогнозується, що за підсумками 2026 року зростання споживчих цін становитиме 9,9 відсотка (грудень до грудня).

Зовнішній сектор

У 2026 році зовнішня торгівля України продовжить відігравати ключову роль у стабілізації економіки та її поступовому відновленні. Попри підвищені безпекові ризики, імпорт залишатиметься стабільним і навіть зростатиме, забезпечуючи надходження необхідних ресурсів для виробництва та інвестицій. Це зумовлено попитом на машинобудівну продукцію, енергетичне обладнання та інвестиційні товари, а також активністю українських мігрантів за кордоном. Прогнозується, що імпорт товарів та послуг у 2026 році збільшиться на7,6 відсотка рік до року до 105,8 млрд доларів США.

Водночас очікується відновлення експорту, що підтримуватиме українських виробників, зокрема у сільському господарстві. Зростання експорту пояснюється активізацією євроінтеграційних процесів, відновленням виробничого потенціалу та модернізацією енергетичної інфраструктури. У результаті експорт товарів та послуг у 2026 році прогнозується на рівні 61,4 млрд доларів США, а його зростання становитеме 5,9 відсотка рік до року.

У підсумку торговельний дефіцит очікується на рівні 44,5 млрд доларів США.

Надані прогнозні показники 2025–2026 років в умовах воєнного часу при постійній зміні перебігу подій на фронті, зовнішніх та внутрішніх умов економічного розвитку, виникнення нових викликів та шоків для країни є оцінкою у режимі реального часу із значним ступенем невизначеності і, з огляду на поточну мінливість соціально-економічної ситуації, може бути уточнено та переглянуто як у бік покращення, так і у бік погіршення.

Оцінка показників доходів

Прогноз доходів Державного бюджету України на 2026 рік розроблено на базі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, схвалених постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2025 року № 946 «Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2026–2028 роки», які враховують дію правового режиму воєнного стану, а також основні пріоритетні завдання фіскальної політики, спрямовані на забезпечення збалансування державних фінансів.

Показники дохідної частини державного бюджету розроблені з урахуванням таких особливостей, зокрема:

відновлення зарахування до державного бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 відсотків, що тимчасово спрямовувався до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад за рахунок відповідного зниження нормативу відрахування такого податку до загального фонду державного бюджету;

спрямування податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення військовослужбовців, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України у розмірі 75 відсотків на відповідній території України (крім території м. Києва) та у розмірі 40 відсотків — на території м. Києва, до спеціального фонду державного бюджету;

продовження застосування підвищеної ставки військового збору у розмірі5 відсотків та оподаткування ним фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, що перебувають на спрощеній системі оподаткування;

зарахування 0,25 відсотка рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (природного газу, нафти та газового конденсату (крім рентної плати за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України) до спеціального фонду державного бюджету зі спрямуванням до  державного компенсаційного фонду в геологічній сфері;

спрямування частини доходів державного бюджету, які є джерелом формування державного дорожнього фонду, до загального фонду державного бюджету та збереження зарахування 13,44 відсотка акцизного податку з пального до бюджетів територіальних громад;

поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та пальне до рівня, передбаченого директивами Європейського Союзу;

звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України природного газу суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінет Міністрів України поклав спеціальні обов’язки відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», запровадженого з 25 листопада 2022 року на період дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано;

зарахування надходжень вивізного мита на соєві боби, подрібнені або неподрібнені, та на насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене, за ставкою у розмірі 10 відсотків митної вартості товару до спеціального фонду державного бюджету та спрямування цих коштів на підтримку сільськогосподарських товаровиробників;

незастосування у 2026 році до ставок податків, визначених в абсолютних значеннях, а саме до акцизного податку, екологічного податку та рентної плати, індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції (індексації ставок);

застосування чинних ставок оподаткування, зокрема:

прогнозний показник доходів державного бюджету також враховує додаткові обсяги надходжень за рахунок:

змін до податкового законодавства відповідно до проєктів Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи»(реєстр. № 14025 від 09 вересня 2025 року) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин» (реєстр. № 9032-1 від 06 березня 2023 ироку) в обсязі 14 000 млн грн податку та доходи фізичних осіб і військового збору та 8 500 млн грн акцизного податку відповідно; вдосконалення роботи зі стягнення податкового боргу (26 000 млн грн податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг));

покращення роботи реформованої Державної митної служби зі зменшення обсягів ухилень від сплати митних платежів — 60 000 млн грн, які у разі перевиконання загального обсягу планових надходжень таких платежів до загального фонду держбюджету зараховуватимуться до його спеціального фонду для потреб сектору безпеки і оборони.

З урахуванням норм податкового та бюджетного законодавства, макроекономічного прогнозу, а також вищезазначених особливостей загальні показники доходів державного бюджету на 2026 рік становлять 2 869 560,4 млн грн та збільшуються порівняно із затвердженими показниками 2025 року (зі змінами) на 402 163,4 млн гривень.

Загальні показники доходів державного бюджету у 2024–2026 роках

Деталізовані показники Державного бюджету України за доходами (без урахування міжбюджетних трансфертів) на 2024–2026 роки у розрізі кодів бюджетної класифікації та порівнянням з відповідними фактичними показниками за попередній бюджетний період і затвердженими показниками на поточний бюджетний період додаються.

Дефіцит, фінансування державного бюджету та державний борг

Дефіцит державного бюджету у 2026 році передбачається на рівні 18,4 відсотка ВВП, у тому числі загальний фонд — 17,2 відсотка ВВП та спеціальний фонд — 1,2 відсотка ВВП.

Фінансування загального фонду державного бюджету у 2026 році планується за рахунок здійснення державних запозичень у сумі 2 429 316,6 млн грн, у тому числі зовнішніх у сумі 2 009 747,5 млн грн, внутрішніх — 419 569,1 млн гривень.

При цьому, платежі з погашення державного боргу складуть 656 821,9 млн грн, у тому числі зовнішніх у сумі 132 360,5 млн грн та внутрішніх — 524 461,4 млн гривень.

Державні запозичення здійснюватимуться відповідно до умов, що складатимуться на фінансових ринках та умов кредитування відповідних міжнародних фінансових організацій і країн-партнерів. При цьому, середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів складає близько 17,1 відсотків річних, для зовнішніх боргових інструментів — близько 5 відсотків річних. Разом з цим, умови державних запозичень можуть змінюватися, залежно від впливу політичних, економічних та геополітичних чинників.

Таким чином, обсяг платежів з обслуговування державного боргу на 2026 рік прогнозується в обсязі 513 121,9 млн грн, в тому числі державного внутрішнього боргу — 322 769 млн грн, державного зовнішнього боргу — 190 352,8 млн гривень.

З метою мінімізації впливу фіскальних ризиків на державний бюджет граничний обсяг надання державних гарантій за рішенням Кабінету Міністрів України на 2026 рік визначено на рівні, що становить 2,5 відсотки планових доходів загального фонду державного бюджету, що в абсолютному значенні не нижче рівня поточного року, і складає 64 946 млн гривень.

У 2026 році передбачено здійснення платежів на виконання державою гарантійних зобов’язань за кредитами, залученими під державні гарантії, у сумі 23 837,7 млн гривень.

Згідно із розрахунками прогнозний граничний обсяг державного боргу складе 10 472 472 млн грн та становитиме 101,6 відсотка від ВВП, прогнозний граничний обсяг гарантованого державою боргу складе 455 950,8 млн грн та становитиме 4,4 відсотка від ВВП.

Враховуючи структуру державних запозичень у 2025 році та прогнозних запозичень у 2026 році на кінець 2026 року частка державного внутрішнього боргу становитиме 19,9 відсотка від обсягу державного боргу, а частка державного зовнішнього боргу — 80,1 відсотка.

В умовах воєнного стану та обмежених ресурсів бюджету пріоритетом залишається залучення довгострокових пільгових кредитів  для підтримки обороноздатності держави, енергетичного сектору, реалізації заходів з енергоефективності та відновлення муніципальної інфраструктури, ремонту доріг та дорожньої інфраструктури, охорони здоров’я, освіти та соціальних послуг, а також відновлення та відбудови інфраструктурних об’єктів, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, на реалізацію яких спрямовується значний обсяг кредитів (позик) іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій, а також грантових коштів, що надаються іноземними партнерами.

З урахуванням пропозиції щодо єдиного проєктного портфелю здійснення публічних інвестицій та переліку пріоритетних публічних інвестиційних проєктів проєкту Державного бюджету України на 2026 рік (із відповідним розподілом фінансових ресурсів за рахунок коштів, що надійшли, зокрема, від іноземних держав, міжнародних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій в рамках чинних проєктів (кредити та гранти)), які підтримані28 серпня 2025 року на засіданні Стратегічної інвестиційної ради, у 2026 році на фінансування проєктів розвитку та відновлення і відбудови інфраструктури, а також заходи, пов’язані з обороноздатністю держави, від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО передбачається залучити кредитні кошти в обсязі 115 174,7 млн гривень.

Зокрема, у 2026 році від урядів іноземних держав планується залучити 80 699,9 млн грн або 70,1 відсоток загального обсягу; від Європейського інвестиційного банку — 14 874,1 млн грн або 12,9 відсотків; Банку розвитку Ради Європи — 6 166,1 млн грн, або 5,3 відсотка; Європейського банку реконструкції та розвитку — 5 953,7 млн грн, або 5,2 відсотка; Міжнародного банку реконструкції та розвитку — 5 437 млн грн або 4,7 відсотків; інших МФО та іноземних фінансових установ — 2 043,9 млн грн, або 1,8 відсотків.

Крім того, для реалізації пріоритетних проєктів відновлення та розвитку у 2026 році прогнозується надходження від іноземних партнерів 18 212,8 млн грн грантових коштів.

За рахунок зазначених кредитних та грантових ресурсів у 2026 році заплановано забезпечити:

розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання задля підтримки обороноздатності Збройних Сил України та захисту державного кордону України;

створення єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту;

відновлення об’єктів соціальної та комунальної інфраструктури постраждалої внаслідок збройної агресії російської федерації, а також фінансування заходів з ремонту пошкоджених багатоквартирних житлових будинків та надання компенсації за знищене житло;

покращення стану мережі автомобільних доріг загального користування державного значення, прикордонної інфраструктури, їх функціонування і розвиток;

проведення модернізації інфраструктури паливно-енергетичного комплексу, відновлення енергетичної інфраструктури;

реабілітацію інфраструктури та заміну і модернізацію обладнання на підприємствах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, підвищення економічної, енергетичної та екологічної ефективності таких підприємств;

підвищення економічної та енергетичної ефективності громадських будівель в містах України;

покращення якості медичної допомоги та соціального захисту населення;

розвиток міського пасажирського транспорту, транспортної і залізничної інфраструктури;

підвищення ефективності, якості, прозорості вищої освіти в Україні та енергоефективності будівель закладів вищої освіти;

надання підтримки для відновлення сільського господарства України.

Пояснення щодо видатків та надання кредитів

Мінімальна заробітна плата, ЄТС, оплата праці державних службовців

У проєкті Державного бюджету на 2026 рік передбачено видатки на встановлення мінімальної заробітної плати з 01 січня 2026 року у розмірі 8 647 гривень та посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з 01 січня 2026 року у розмірі 3 470 гривень.

Розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС визначено з урахуванням виконання норм трудового законодавства щодо розміру мінімального посадового окладу працівника бюджетної сфери (розмір посадового окладу на 4,3 відсотка перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

В рамках продовження реформи державного управління в Україні оплата праці державних службовців здійснюватиметься на основі класифікації посад.

З урахуванням положень Бюджетної декларації на 2026–2028 роки, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2025 року № 774, досягнутого рівня оплати праці працівників державних органів та обмежені обсяги видаткової частини бюджету визначається, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, інших працівників державних органів, а також працівників податкових і митних органів, встановлюється станом на 31 грудня 2025 року.

Охорона здоров’я

У проєкті Державного бюджету України на 2026 рік передбачено видатки на охорону здоров’я (державний бюджет з трансфертами) в обсязі 257 984,3 млн грн, із них за загальним фондом — 240 024,6 млн гривень.

На реалізацію програми медичних гарантій враховано видатки в обсязі 191 574,6 млн грн для:

первинної медичної допомоги;

екстреної медичної допомоги;

спеціалізованої медичної допомоги в амбулаторних та стаціонарних умовах з урахуванням пріоритетних послуг та станів (зокрема, змінено підходи до обрахунку тарифів для лікування важких травм та опіків, множинних операцій при травмах, кардіохірургічних операцій);

послуг психологічної підтримки та психіатричної допомоги;

трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів;

паліативної медичної допомоги та медичної реабілітації;

лікування безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій;

реімбурсації вартості лікарських засобів та медичних виробів.

Також враховано видатки на:

скринінг здоров’я («чек-апи») для громадян з підвищеним ризиком розвитку захворювань — 10 000 млн грн;

централізовану закупівлю лікарських засобів та медичних виробів — 15 133,9 млн грн для лікування ВІЛ / СНІДу, туберкульозу, онкології, серцево-судинних захворювань, рідкісних орфанних захворювань; забезпечення заходів імунопрофілактики населення; донорства крові; ендопротези та набори для імплантації; слухові апарати; медичні вироби для лікування травм тощо;

систему громадського здоров’я — 4 684,6 млн грн, із них за загальним фондом – 4 035,1 млн грн;

надання окремих медичних послуг (зубопротезування, надання планової стоматологічної допомоги, послуги зі здійснення забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин) деяким категоріям осіб, які захищають / захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, та ліквідаторам ЧАЕС — 1 339,1 млн грн;

здійснення заходів із забезпечення житлом медичних працівників з метою заповнення вакантних посад у сільській місцевості — 100 млн гривень.

У 2026 році з метою підтримки комунальних закладів в системі охорони здоров’я, які не надають медичних послуг за програмою медичних гарантій, планується збереження субвенції на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я в обсязі 1 102 млн грн, зокрема закладів служби крові для забезпечення повної потреби у донорській крові та компонентах крові.

На реалізацію публічних інвестиційних проєктів враховані видатки в обсязі 18 550,4 млн грн, зокрема за загальним фондом державного бюджету — 9 938,9 млн гривень.

Зазначені видатки будуть спрямовані на розбудову, відновлення та модернізацію медичної інфраструктури,  розбудову мережі закладів, що надають медичну допомогу пацієнтам з онкологічними захворюваннями, забезпечення закладів охорони здоров’я сучасним високотехнологічним обладнанням, створення безпечного простору для маломобільних груп населення та ветеранського простору шляхом створення та реконструкції реабілітаційних центрів тощо.

Міністр фінансів УкраїниСергій Марченко

Проєкт

зареєстрований в Парламенті 15.09.2025 р. за № 14000

ЗАКОН УКРАЇНИ

ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ 2026 РІК

Витяг із додатку № 3

до Закону України

«Про Державний бюджет України на 2026 рік»

РОЗПОДІЛ

видатків Державного бюджету України на  2026 рік

тис.грн

пп.ґ п.1 частини першої статті 38

Бюджетного кодексу України

РОЗПОДІЛ

обсягу субвеції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я на 2026 рік

пп.в п.1 частини першої статті 38

Бюджетного кодексу України

Розподіл видатків та надання кредитів Державного бюджету за функціональною класифікацією  на 2024-2026 роки

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!