Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні: 6 років спільної роботи та плани на майбутнє

Конференцію відкрив Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України: «Підбиття підсумків 6 років — визначна подія. Початково мета проєкту полягала в тому, щоб країна ефективніше реагувала на пандемію туберкульозу та впроваджувала інновації. За ці роки ми пройшли через виклики COVID-19 та повномасштабної війни. Однак проєкт продемонстрував внутрішню стійкість, а також гнучкість до зовнішніх умов. За 6 років роботи він охопив понад 100 тис. українців, створено понад 200 пунктів тестування, які успішно використовуються мешканцями громад, тисячі пацієнтів отримали доступ до лікування. Важливо й те, що він став одним із драйверів дестигматизації пацієнтів із туберкульозом, а також допоміг впровадити сучасні рішення, зокрема використання штучного інтелекту (ШІ) в діагностиці».

Олексій Даниленко, заступник генерального директора Центру громадського здоров’я (ЦГЗ), підкреслив: «Цей проєкт став яскравим прикладом того як міжнародне партнерство, сучасні технології та професіоналізм можуть змінювати ситуацію. Для ЦГЗ цей проєкт є особливо важливим, адже він надав підтримку не лише у сфері протидії туберкульозу, але й заклав основу для стійкості системи громадського здоров’я в цілому. Сьогодні ми говоримо не лише про досягнення минулого, але й про майбутнє. Я переконаний, що завдяки партнерству, довірі і професіоналізму ми зможемо зробити ще більше — не лише у протидії туберкульозу, але й розбудові стійкої та сучасної системи громадського здоров’я».

Катерина Гамазіна, голова представництва PATH в Україні, нагадала, що організація працює в Україні вже 30 років, а у сфері протидії туберкульозу — 25. За її словами, досвід українських проєктів збагатив і міжнародну роботу PATH, що охоплює понад 70 країн.

Гунта Дравніце, директорка проєкту «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні», PATH, відзначила ключові результати. Зокрема, проєкт підтримав запровадження коротших і ефективніших схем лікування, надав допомогу у сфері покращення раннього виявлення та профілактики захворювань, розширив доступ до тестування та скринінгу. Попри виклики пандемії та війни, проєкт не лише зберіг роботу, а й розширив діяльність — від профілактики та лікування туберкульозу у 12 регіонах до всеукраїнської ініціативи, що охоплює також неінфекційні захворювання, інфекційний контроль, психічне здоров’я та навчання медиків.

Ключові досягнення

Одним із ключових пріоритетів стало зміцнення спроможності медичних працівників і представників громад. Проєкт створив 3 сертифіковані регіональні тренувальні хаби в Києві, Львові та Дніпрі, які сьогодні навчають тисячі лікарів-фтизіатрів, медсестер, сімейних лікарів і лідерів громад. Обмежений доступ до діагностики залишається од­нією з головних перешкод у боротьбі з туберкульозом, особливо в сільській місцевості і постраждалих від війни районах. Проєкт запровадив низку рішень, що включають портативні рентгени, оснащені ШІ для читання рентгенівських знімків, а також радіологічну інформаційну систему.

Проєкт також сприяв переходу від застарілої 6-місячної терапії ізоніазидом до коротших і сучасніших схем лікування.

Важливим напрямком стала підтримка психоемоційного стану пацієнтів, особливо дітей. Проєкт також підтримав облаштування ресурсних кімнат, де діти, які лікуються від туберкульозу, разом з рідними можуть отримати допомогу психолога, а також займатися творчістю, що допомагає упоратися з викликами захворювання. Також для дітей запроваджено метод, що дозволяє виявляти туберкульоз і лікарську стійкість у тих, хто не може здати мокротиння.

Зважаючи на нові виклики, досвід проєкту вийшов за межі туберкульозу. У 2022 р. команда почала досліджувати стічні води на наявність вірусу SARS-CoV-2. А у 2023–2024 рр. проєкт інвестував у підтримку лабораторій протитуберкульозних закладів, щоб забезпечити безперервну роботу в умовах війни.

Важливим здобутком є розгортання мережі з 234 пунктів скринінгу у 11 областях України. Тут пацієнти можуть пройти не лише скринінг на туберкульоз, а й на неінфекційні захворювання — серцево-судинні хвороби, цукровий діабет, онкологічну патологію та психічні розлади. За час роботи понад 100 тис. осіб пройшли обстеження. З них близько чверті були відправлені на дообстеження за результатами онкоскринінгу. Така модель охоплює громади, які через війну чи географічну віддаленість мають обмежений доступ до медичної допомоги.

6 років роботи — це не лише цифри і звіти, а й тисячі історій, які складають велику картину спільної роботи. Практичними результатами поділилися регіональні фахівці.

Жанна Карпенко, завідувачка відокремленого структурного підрозділу «Центр фтизіатрії» КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради (ЧОР), розповіла про впровадження рухомих діагностичних кабінетів, оснащених портативним рентген-апаратом, що дозволило проводити скринінг та виявляти патологію в регіонах з обмеженим доступом до діагностики. Спікерка поділилась успішними історіями виявлення та лікування пацієнтів.

Юлія Дудко, лікарка-рентгенологиня КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР, пояснила принципи роботи та переваги радіологічної інформаційної системи (Radiology Information System). Це спеціалізована медична система, яка дозволяє керувати робочими процесами — від направлення пацієнта до лікаря до формування і збереження готового протоколу дослідження. Завдяки цій системі пацієнту не потрібно возити з собою знімки для додаткової діагностики в іншому закладі. Спікерка також розповіла про програмний комплекс для автоматичного аналізу рентгенограм органів грудної клітки за допомогою ШІ. Перевагою ШІ є те, що він здатен помічати дрібні зміни, які людське око може не одразу вловити. Важливо зазначити, що кожен випадок перевіряється лікарем-рентгенологом, а ШІ призначений лише для діагностичної підтримки роботи лікаря.

Олена Семенова, координаторка програмного відділення благодійної організації TBpeopleUkraine, детальніше поінформувала про багатопрофільні ресурсні кімнати для дітей та підлітків, які лікуються від туберкульозу, і їх сімей. Страх, небажання йти в лікарню, приймати ліки, стигматизація через захворювання — все це поширені явища, з якими стикаються діти і батьки. Ресурсні кімнати покликані створити безпечний та комфортний простір, надати психологічну, емоційну та інформаційну підтримку і навчання щодо лікування. Наразі такі ресурсні кімнати створено у 5 регіонах, а підтримку отримали понад 700 дітей.

Вікторія Кукса, психологиня-консультантка багатопрофільної ресурсної кімнати, КНП «Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради», розповіла, як відбувається підтримка на практиці і які практичні проб­леми доводиться долати. Так, часто психологу доводиться вступати в комунікацію з батьками і дітьми ще до встановлення діагнозу, адже діти, як правило, не дуже полюб­ляють медичні заклади та процедури.

Окремим напрямком обговорення стала робота у сфері інфекційного контролю. Роман Родина, менеджер з питань профілактики інфекцій та інфекційного контролю проєкту «Підтримка зусиль у протидії ТБ в Україні», PATH, представив досвід створення пунктів скринінгу для раннього виявлення неінфекційних захворювань. Він підкреслив, що успішність цієї ініціативи значною мірою залежить від залученості громад. Адже саме громада, зацікавлена у здоров’ї своїх мешканців, має активно інформувати, налагоджувати комунікацію і мотивувати людей відвідувати пункти скринінгу. Тим більше що обстеження є безкоштовним для пацієнтів.

Про масштаби ініціативи та маршрут пацієнта розповіла Галина Дараган, програмна фахівчиня проєкту. Частина пунктів скринінгу доступна в немедичних закладах — бібліо­теках, центрах зайнятості, установах соціального захисту тощо. Загалом обстеження пройшли понад 105 тис. осіб. Третина з них мали підвищений артеріальний тиск, майже у 15 тис. осіб виявили підвищений рівень глюкози в крові, а у 70% — підвищений індекс маси тіла.

Важливим компонентом проєкту є й робота у сфері психічного здоров’я. Наталія Заїка, менеджерка проєкту з питань ментального здоров’я та соціального розвит­ку, звернула увагу на поширеність перинатальної депресії та важливість своєчасного скринінгу матерів, а також надання їм психологічної допомоги і підтримки. У двох громадах уже впроваджено алгоритм підтримки вагітних і молодих матерів.

Про досвід створення «кімнат стійкості» для жінок та їхніх сімей розповіла Ганна Червона, директорка Київського фахового медичного коледжу ім. П.І. Гаврося.

Олексій Богданов, заступник директора проєкту, PATH, на завершення підсумував результати багаторічної роботи: «Сьогодні ми побачили й почули лише вершину айсберга тієї діяльності, яка була здійснена протягом 6 років. Ми плануємо продовжувати співпрацю, впроваджувати нові інновації та адаптувати їх, щоб досягати сталості. А сталість можлива лише за умови постійної адаптації до нових викликів».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!