Закупівлі ліків, інвестиційні проєкти, «благодійні» внески в лікарнях — відбулося засідання профільного комітету

ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЄКТИ

Михайло Радуцький нагадав, що на минулому засіданні Комітету під час розгляду законопроєкту «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у членів Комітету виникли питання до реалізації публічних інвестиційних проєктів у сфері охорони здоров’я, на які у 2026 р. з Держбюджету заплановано виділити 9,9 млрд грн. У наступному році планується реалізація 14 таких проєктів.

Так, Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України на 9 інвестиційних проєктів планується виділити 8,9 млрд грн. Для Національної академії медичних наук (НАМН) України на реалізацію 3 публічних інвестиційних проєктів планується спрямувати 739 млн грн. Державному управлінню справами України планується виділити на реалізацію 2 публічних інвестиційних проєктів — 298 млн грн, зокрема створення сучасного операційного блока з оснащенням для виконання високотехнологічних реконструктивних оперативних втручань для пацієнтів з бойовою травмою в Клінічній лікарні «Феофанія».

Тому для детального пояснення суті інвестиційних проєктів було запрошено представників МОЗ, Міністерства фінансів України, НАМН та Клінічної лікарні «Феофанія».

Розповідаючи про фінансування інвестиційних проєктів, Едем Адаманов, заступник міністра охорони здоров’я України, звернув увагу, що Держбюджет — це не єдине джерело фінансування реалізації інвестиційних проєктів. На 2026 р. передбачено їх фінансування за грантові кошти від різних урядів держав на загальну суму близько 15 млрд грн. Також на ці цілі передбачені 12 млрд грн кредитних коштів Світового банку, Європейського інвестиційного банку, програми відновлення України. Додатковим джерелом фінансування є й кошти в рамках платформи UNITED24, які передбачають змішане фінансування кредитних грантів та Держбюджету. Загалом сума всіх джерел фінансування інвестиційних проєктів становить майже 40 млрд грн.

При цьому посадовець відмітив, що не всі проєкти координуються безпосередньо МОЗ. Наприклад, проєкти, які фінансуються Європейським інвестиційним банком, координуються Міністерством розвитку громад та територій України. Загальна кількість усіх проєктів — 186 на загальну суму майже 40 млрд грн.

Стосовно проєктів, які координуються безпосередньо МОЗ, то на них у проєкті Держбюджету на 2026 р. закладено 9,9 млрд грн. Загалом реалізація цих проєктів має підвищити доступність та якість надання медичних послуг шляхом модернізації медичної інфраструктури. На закупівлю медичного обладнання на 2026 р. заплановано 1 млрд грн, серед якого магнітно-резонансний томограф (МРТ), комп’ютерний томограф (КТ), лінійні прискорювачі, мамографи, рентгенапарати, ендоскопічне обладнання та обладнання, яке необхідне для створення лабораторій ядерної медицини.

Про інвестиційні проєкти НАМН розповів Василь Лазоришинець, президент НАМН, який зазначив, що планується реалізація, зокрема, таких проєктів, як:

• будівництво лікувального реабілітаційного корпусу ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імeні М.М. Амосова», на яке в 2026 р. планується виділити 250 млн грн. Проєкт реалізовується з 2009 р. Його загальна вартість становить 4,1 млрд грн;
• будівництво та оснащення корпусу сучасних трансплантаційних та хірургічних технологій Національного наукового центру хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова. На нього в 2026 р. планується теж спрямувати з бюджету 250 млн грн. Орієнтовна вартість проєкту становить 2,850 млрд грн;
• модернізація та розвиток матеріально-технічної бази Інституту травматології та ортопедії НАМН України на загальну суму 164,1 млн грн.

Окремо народні депутати розглянули питання будівництва нового операційного блоку в Клінічній лікарні «Феофанія», на яке в проєкті Держбюджету передбачено 250 млн грн. За словами Андрія Строканя, заступника головного лікаря з медичної частини апарату управління Клінічної лікарні «Феофанія», нині працює 6 операційних хірургічного корпусу, які завантажені плановими операціями по 11 год на добу. Тому інвестиційним проєктом передбачено створення додаткових 2 операційних з метою збільшення можливостей операційного блоку.

Після завершення обговорення М. Радуцький запропонував функції розпорядника коштів на інвестиційний проєкт з будівництва 2 операційних у Клінічній лікарні «Феофанія» передати від Державного управління справами до МОЗ, завдяки чому ДП «Медичні закупівлі України» зможе закуповувати необхідне обладнання, оскільки в іншому випадку Клінічна лікарня «Феофанія» це робитиме самостійно. Також у керівництва лікарні Комітет затребував графік роботи операційних для підтвердження реальної потреби в новому блоці.

ЗАКУПІВЛІ ЛІКІВ

Також під час засідання обговорювалися напрямки використання коштів, передбачених проєктом Держбюджету на 2026 р. для здійснення централізованих закупівель лікарських засобів та медичних виробів, їх обсягів та рівнів покриття потреби.

Ольга Стефанишина, членкиня Комітету, повідомила, що вона сформувала поправку до проєкту Держбюджету на 2026 р., аби збільшити обсяг фінансування централізованих закупівель на 4,6 млрд грн, оскільки дефіцит закупівель в наступному році становить близько 11 млрд грн.

Е. Адаманов поінформував, що номенклатура закупівель здебільшого є сталою, до неї додаються інноваційні лікарські засоби шляхом їх закупівель за договорами керованого доступу. Тому в проєкті Держбюджету передбачено фінансування на здійснення централізованих закупівель в обсязі 15,1 млрд грн, що відповідає обсягу фінансування 2025 р.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, додав, що особливістю 2026 р. є те, що планове стентування буде повністю забезпечуватися завдяки централізованим закупівлям стентами та шунтами. Також повністю за бюджетні кошти фінансуватиметься ендопротезування колінних суглобів.

Він наголосив, що МОЗ відкрите до пропозицій щодо збільшення фінансування закупівель ліків, у тому числі дороговартісних, якщо буде знайдено джерело фінансування.

М. Радуцький звернув увагу, що Держбюджет щорічно може отримувати 7 млрд грн, якщо буде запроваджено акциз на солодкі газовані напої. Уже розроблено законодавчі ініціативи, якими передбачено, що кошти, отримані з цього акцизу, спрямовуватимуться на фінансування системи охорони здоров’я, тому він закликав народних депутатів підтримати ці ініціативи.

«БЛАГОДІЙНІ» ВНЕСКИ В ЛІКАРНЯХ

Під час засідання Комітету обговорювалося питання необхідності вжиття заходів для недопущення зловживання та недоброчесного використання надавачами медичних послуг права на отримання благодійних внесків, а також законодавчого врегулювання питання заборони примусу пацієнтів або їх близьких до внесення благодійних внесків при наданні медичних послуг.

В. Ляшко зауважив, що МОЗ разом з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) періодично переглядають тарифи на медичні послуги, аби збільшувати фінансування закладів охорони здоров’я. Тому є неприпустимою практика, коли пацієнтів змушують платити так звані «благодійні» внески за послуги, що оплачені державою. Однак у МОЗ немає механізмів, які б дозволяли виявляти такі ситуації, окрім «гарячої лінії», на яку можуть звертатися пацієнти.

Комітет попросив Міністерство фінансів України знайти законодавче рішення, аби в рамках моніторингу НСЗУ порушень закладів охорони здоров’я повернуті ними кошти спрямовувалися на фінансування Програми медичних гарантій, а не в загальний бюджет.

Начальник відділу протидії злочинам у медичній галузі, полковник поліції Олександр Радецький поінформував, що наразі розслідуються близько 220 кримінальних проваджень у медичній сфері, переважна більшість з яких пов’язана із наданням медичної допомоги, закупівлями препаратів, ціноутворенням при постачанні лікарських засобів, обігом фальсифікованих ліків та ін. Протягом 2025 р. оголошено 123 підозри та спрямовано до суду 50 обвинувальних актів.

У ході розслідувань кримінальних проваджень, пов’язаних із порушенням надання медичних послуг закладами охорони здоров’я, поліцією встановлені не поодинокі випадки створення умов для примушування оплати пацієнтами медичних послуг, які профінансовані державою. Для отримання неправомірної вигоди посадовцями закладів охорони здоров’я впроваджуються різні тіньові схеми, зокрема благодійні фонди, направлення пацієнтів для отримання в субпідрядників послуг МРТ, лабораторних аналізів тощо.

Доповідач зауважив, що наразі проблемою є те, що незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров’я кваліфікується як нетяжкі правопорушення та карається штрафом у розмірі 1,7 тис. грн, що не є стримувальним чинником.

Після завершення обговорення Комітет, МОЗ, НСЗУ та Національна поліція домовилися підготувати зміни до Кримінального кодексу України, які посилять відповідальність за такі правопорушення.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!