АПТЕКИ СВІТУ–2026. Від турбулентності до нової моделі ринку

Відкрив захід Євген Кунда, CRO, Managing Director EU-Hub Proxima Research International, зі вступною доповіддю, в якій відзначив, що сьогодні фармацевтичний сектор переживає одну з найзначніших трансформацій за останні роки. Це і нові підходи до регуляції цін, і посилення державного контролю, і дозвіл на позааптечний продаж ліків тощо. Але після турбулентності має настати баланс, і тому важливо знайти його між максимальною доступністю ліків для населення і реальними можливостями фармацевтичної галузі для розвитку.

З вітальним словом до учасників звернувся президент Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP) Пол Синклер (Paul Sinclair). Він наголосив, що конгрес відбувається у той час, коли фармація в Україні пережила безпрецедентні виклики і загрози за останні кілька років. FIP та світова спільнота усвідомлюють ці надзвичайно важкі часи, коли фармацевти, ігноруючи власну безпеку, зберігають відданість професії і продовжують надавати медичну допомогу пацієнтам України в частині медикаментозного забезпечення.

«Ми вітаємо вас за вашу хоробрість і вашу відданість у забезпеченні здоров’я населення. Цей національний конгрес є нагадуванням про те, що наша міжнародна співпраця має відображати ці почуття», — зауважив П. Синклер.

Аптечний ринок України: факти, цифри, тренди 

Сергій Іщенко, СPO Proxima Research International, представив аналітичний огляд фармацевтичного ринку України.

Ринок роздрібного споживання лікарських засобів в Україні стагнував у І кв. 2026 р. Втім із квітня відновилося зростання в національній валюті на 6,5% та у доларах США на 0,8%, однак споживання в упаковках продовжує зменшуватися (–1,0%) порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ключовим фактором, що стримує розвиток ринку, є зменшення кількості населення через міграцію та природну депопуляцію. За розрахунками, наразі налічується близько 29 млн осіб, що мають доступ до ринку.

Також спікер торкнувся теми регуляцій та їх впливу на ринок. Зокрема, вплив на ринок від реферування / декларування та декларативного зниження цін у лютому 2026 р. порівняно із лютим 2025 р. становить –3,4%.

Щодо підвищення доступності ліків для населення, то, з одного боку, держава дозволяє продаж безрецептурних (ОТС) препаратів на автозаправних станціях (АЗС), а з іншого — обмежує продаж ліків лише за 3 найнижчими цінами в лікарняних аптеках.

Ефективним інструментом підвищення доступності ліків для населення є програма реімбурсації «Доступні ліки».

На завершення представлено прогнози розвит­ку роздрібного ринку лікарських засобів в Україні, зокрема, у 2026 р. очікується зростання на рівні 10,4% у гривневому вираженні.

Регуляторна турбулентність

Дмитро Алешко, керуючий партнер LA Law Firm, окреслив ключові регуляторні зміни, які вже відбулися та які очікуються. Спікер відзначив ключові нововведення нового Закону Україну «Про лікарські засоби». Зокрема, звернув увагу на наближення реєстрації лікарських засобів відповідно до вимог Директиви ЄС № 83, посилення вимог щодо генериків у частині підтвердження біоеквівалентності, створення Українського фармацевтичного агентства (УФА) та Націо­нальної організації з верифікації лікарських засобів, запровадження паралельного імпорту, створення позитивного переліку ліків тощо.

Також Д. Алешко торкнувся питань, пов’язаних із проєктами змін у регулюванні роздрібних націнок, Ліцензійних умов та механізму реімбурсації.

Дмитро Михайленко, голова наглядової ради Crowe Mikhailenko, розповів про застосування програм лояльності та промоакцій, кредит-нот, знижок та інших інструментів фармпромоції, а також регуляторні обмеження та податкові й антимонопольні ризики для учасників ринку з точки зору законодавства.

Нова архітектура аптечного ринку

У рамках конгресу «АПТЕКИ СВІТУ–2026. Від турбулентності до нової моделі ринку» учасники панельної дискусії «Нова архітектура аптечного ринку: контроль, конкуренція та правила гри» обговорювали питання створення УФА та реалізацію безрецептурних ліків на АЗС. Модерував дискусію Володимир Ігнатов, виконавчий директор Асоціації представників міжнародних фармацевтичних виробників AIPM Ukraine.

Участь у дискусії взяли Марина Слободніченко, заступниця міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції, Любомир Питель, радник заступниці міністра охорони здоров’я України з питань євроінтеграції, Анна Безрук, менеджерка Комітету з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації, Ірина Суворова, директорка ГС «Аптечна професійна асоціація України», кандидатка біологічних наук, провізорка вищої категорії, магістриня державного управління, заслужена працівниця фармації України, Ярослав Старовойтенко, голова Наф­тогазової асоціації, Євген Заїка, генеральний директор Acino, part of Arcera в Україні, та Катерина Веселка, керівниця департаменту з розвитку безрецептурних препаратів та маркетингу компанії Dr. Reddy’s.

Європейський фармринок–2026: ключові зміни та сигнали для України

Дмитро Лур’є, менеджер з міжнародних зв’язків Асоціації Medicines for Europe, представив до уваги учасників конгресу ключові зміни у фармацевтичній галузі, які наразі відбуваються у ЄС. Серед них спікер відзначив такі: фармацевтичний пакет ЄС (GPL) — найбільша реформа за останні 20+ років, яка охоплює весь життєвий цикл препарату — від розробки до застосування; акт про критично важливі лікарські засоби (CMA); оновлення регламентів MDR / IVDR для медичних виробів та зміни у регулюванні клінічних досліджень і підтримці біотехнологічних інновацій у ЄС.

Аптека як частина системи охорони здоров’я

Олег Клімов, голова правління Громадської організації «Всеукраїнська фармацевтична палата» (ГО «ВФП»), член Ради FIP, член Американської асоціації фармацевтів (American Pharmacists Association), зазначив, що ключовими напрямами роботи під час візиту української делегації до Женеви (Швейцарія), де проходила 79-та Генеральна асамблея Всесвітньої організації охорони здоров’я, стали просування європейських принципів регулювання фармацевтичного ринку в Україні.

Також варто відзначити досягнення домовленостей між ГО «ВФП» та керівництвом FIP щодо укладання Меморандуму про довгострокову співпрацю у сфері методологічного супроводу та впровадження найкращих міжнародних регуляторних практик фармацевтичної діяльності в Україні.

І. Суворова додала, що FIP погоджено україномовний логотип до Всесвітнього дня фармацевта — і це черговий крок до популяризації української мови на міжнародній фармацевтичній арені, а також до імплементації української фармації та подальшої співпраці на міжнародній фармацевтичній арені.

Серед ключових напрямів подальшої роботи варто відзначити розробку стандартів надання фармацевтичної допомоги.

Реімбурсація як інструмент управління ринком

У рамках конгресу «АПТЕКИ СВІТУ–2026. Від турбулентності до нової моделі ринку» відбулася дискусія, в ході якої учасники обговорили розвиток програми реімбурсації лікарських засобів «Доступні ліки», її ефективність, перспективи розширення та нові підходи до участі виробників у програмі. Присутні визначили, що програма «Доступні ліки» є ефективним механізмом підвищення доступності ліків для населення.

Модерувала дискусію Євгенія Лук’янчук, керівниця видання «Щотижневик АПТЕКА» та напряму спеціалізованих конференц-активностей Proxima Research International, а участь у дискусії взяли Олександр Гріценко, начальник фармацевтичного управління МОЗ України, Іван Жук, начальник відділу роботи з договорами про реімбурсацію Департаменту договірної роботи Національної служби здоров’я України, Сергій Іщенко та Наталя Сергієнко, заступниця директора з питань стратегічного розвит­ку AstraZeneca.

У рамках цього блоку на численні запитання щодо поточних та майбутніх регуляцій модераторки та аудиторії відповів Сергій Кузьміних, народний депутат України, голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Ліцензування та контроль: нові вимоги до системи

Під час наступної дискусії, яку модерувала Лідія Санжаровська, асоційована партнерка LA Law Firm, учасники обговорили питання ліцензування та контролю у фармацевтичній сфері, зокрема практику реалізації препаратів на АЗС, ризики такого формату продажу та перспективи його подальшого розвитку.

Участь у обговоренні взяли Світлана Омельчук, начальниця відділу імпорту лікарських засобів Управління оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Ірина Суворова та Тарас Коляда, виконавчий директор мережі «Аптека Подорожник».

Люди як обмеження зростання: ринок праці в аптечному ритейлі

Важливою темою також є проблема із кадрами у фармацевтичній сфері. Сергій Убогов, начальник Управління медичних кадрів, освіти і науки МОЗ України, розповів про проблеми із кадрами, із залученням абітурієнтів, фактори демотивації, що негативно впливають на престиж професії, а також окреслив можливі підходи до розв’язання цих проблем.

Радіо як драйвер продажу 

Володимир Педорич, комерційний директор Радіо­холдингу TAVR Media, та Світлана Могилевська, CEO & Founder Nexinsight, розповіли про вплив радіореклами на формування відкладеного попиту та зростання обсягів продажу у фармацевтичному ритейлі. Радіо дедалі активніше працює як стартова точка «воронки продажу»: після контакту з рекламою слухачі переходять в онлайн, шукають бренд у Google та взаємодіють із продуктом.

Аудиторія радіо добре перетинається з аудиторією онлайн-аптек: серед слухачів переважають люди віком 35–44 роки, із середнім та вищим за середній рівнем доходу, які активно користуються онлайн-сервісами, банківськими послугами та цікавляться темою здоров’я.

Роль Out Of Home-реклами в омніканальній кампанії

Віктор Іванченко, Head of Strategy & R&D / керівник відділу стратегії та R&D, розповів про те, як фармацевтичні бренди посилюють омніканальні кампанії через Out Of Home в турбулентні часи.

Зокрема, спікер зазначив, що зовнішня реклама — це вже не лише охоплення, а робота з конкретною аудиторією. Дані та дослідження допомагають точніше працювати з маршрутами й поведінкою людей. Out Of Home підвищує впізнаваність бренду через регулярний контакт у реальному середовищі.

Слід відзначити, що 72% споживачів помічають Out Of Home-рекламу щонайменше раз на тиждень. Фармацевтичним брендам важливо бути присутніми в різних точках контакту. Out Of Home додає бренду фізичну присутність у місті, а Digital + Out Of Home підвищують запам’ятовуваність бренду.

Оптимальний маркетинг-мікс

У продовження теми маркетингу відбулася дискусія, під час якої учасники обговорили питання просування лікарських засобів, ефективні маркетингові рішення, практичні кейси та спробували знайти оптимальний маркетинг-мікс для успішного просування брендів в умовах регуляторних обмежень та мінливої поведінки лікаря та споживача.

Модерувала дискусію Олеся Ткаченко, Head of Sales Content Morion, а участь у обговорені взяли Володимир Педорич, Світлана Могилевська, Віктор Іванченко та Сергій Нетребко, Executive Director компанії Medical Data Management.

Інструменти підвищення ефективності роботи аптеки

Артур Ротар, рroduct Owner Proxima Apteka, Proxima Research International, представив новий штучний інтелект (AI)-сервіс управління асортиментом, який допомагає утримати баланс між доступністю товару, обіговістю запасів і прибутковістю. Сервіс об’єднує 3 модулі:

• AI-прогнозування попиту: коли розпочнеться сезон і як зміниться потреба;
• інтелектуальне формування полиці: що саме необхідно тримати;
• локальний попит: що купують саме навколо конкретної аптеки.

На завершення конгресу Євген Кунда зачитав схвалену учасниками конгресу резолюцію, яка окреслює ключові напрями розвитку аптечного сектору України з урахуванням європейських практик та стандартів.

Учасники конгресу наголосили, що нинішня модель регулювання аптечного сектору в Україні надмірно зосереджена на адміністративному та ціновому контролі, що стримує розвиток фармацевтичної допомоги, професійних сервісів і сучасних практик фармацевтичної допомоги.

Також ухвалено подальше впровадження принципів належної аптечної практики (Good Pharmacy Practice — GPP), розвиток стандартів фармацевтичних послуг, безперервного професійного розвитку фармацевтичних працівників і механізмів професійного самоврядування.

Відзначено важливість дотримання професійної етики, інтеграції аптечної діяльності в систему громадського здоров’я та гармонізації української регуляторної політики з європейськими підходами.

Резолюція також передбачає офіційне представлення документа органам державної влади України та міжнародним професійним партнерам.

У найближчих номерах «Щотижневика АПТЕКА» ми більш детально ознайомимо читачів із доповідями спікерів, які прозвучали під час конгресу.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!