На практиці цей процес є одним із найбільш виснажливих для команд. Ручний аналіз сотень або й тисяч статей щотижня, ризики помилок під час оцінки релевантності, відсутність чіткого аудиторського сліду, складнощі з документуванням того, що саме було переглянуто та коли, — усе це створює постійне навантаження. Додайте до цього технічні труднощі з доступом до сайтів і журналів, пошук та збереження даних, паперову або громіздку звітність у складних Excel-файлах — і стає зрозуміло, чому підтримувати стабільність щотижневого моніторингу без пропусків є справжнім викликом для більшості компаній.
Саме тому компанії переходять до автоматизації, яка усуває рутину та мінімізує ризики. Однією з компаній, яка розробила для автоматизації літературного моніторингу, є DrugCard. Завдяки цифровому рішенню фахівець зосереджується не на пошуку статей, а на оцінці даних і підвищенні безпеки пацієнтів.
бере на себе всі технічні етапи процесу: скринінг джерел, вилучення нових статей, відображення лише тих матеріалів, що стосуються конкретних лікарських засобів, та групування їх за кожним препаратом і джерелом. Уся робота прозора — система автоматично створює журнал пошуку, звіт з пошуку та повний аудиторський слід, необхідний для інспекцій і підтримки системи якості.
Особливу роль відіграє штучний інтелект (ШІ), який значно прискорює роботу спеціаліста.
ШІ:
- попередньо класифікує статті на релевантні та нерелевантні ще до того, як користувач їх відкрив;
- формує коротке резюме статті, щоб спеціаліст одразу розумів суть матеріалу;
- під час перегляду дає можливість згенерувати нотатку, яка описує зміст статті в контексті конкретного препарату;
- якщо в статті є індивідуальний випадок з безпеки (Individual Case Safety Report — ICSR), ШІ виокремлює ключові критерії валідності (пацієнт, препарат, побічна реакція) та додаткові деталі (дозування, роль лікарського засобу); за потреби ці дані можна одним кліком перенести до бази даних побічних реакцій для формування ICSR.

Після цього робочий процес для спеціаліста стає максимальне простим: він отримує сповіщення електронною поштою, переходить на платформу, переглядає вже відібрані системою статті та оцінює їхню релевантність. Усі результати фіксуються автоматично — і звіт можна завантажити в один клік.

Ефективність автоматизованого моніторингу добре видно на реальних числах. За місяць спеціаліст з фармаконагляду за допомогою опрацьовує понад 25 тис. публікацій — від локальних джерел до міжнародних баз даних. У ручному режимі той самий обсяг потребував би сотень годин: лише локальна наукова література займала б понад тисячу годин перегляду. Завдяки автоматизації час оцінки однієї статті скорочується на близько 85%: з десяти хвилин до однієї–двох. Платформа також оперативно розширює покриття джерел. Станом на сьогодні DrugCard охоплює десятки локальних ресурсів у 108 країнах, зокрема 129 — в Україні, 235 — в Іспанії, 170 — у Греції та 81 — у Франції.
Вивільнений час дозволяє фахівцям з фармаконагляду зосередитися на завданнях, які визначають реальну якість безпеки: аналізі кейсів, формуванні та внесенні ICSR, оцінці сигналів, поліпшенні документації, підготовці до аудитів і створенні звітності. Зменшується кількість пропущених публікацій, підвищується точність оцінки та прозорість процесу. Для компаній це означає стабільний, відтворюваний і валідований процес моніторингу, який гарантує, що жодна важлива інформація не залишиться непоміченою.
доводить: цифрові рішення здатні не лише прискорювати процеси, а й підвищувати якість фармаконагляду.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами, наданими компанією DrugCard
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим