Аналіз безпеки медичного застосування лікарських засобів в Україні (2007 р.)

Ситуація щодо безпеки застосування лікарських засобів (ЛЗ) в Україні у 2007 р. мало чим відрізняється порівняно з 2006 р. Такі висновки зроблені в результаті проведеного аналізу повідомлень про побічні реакції (ПР) ЛЗ, які надійшли до Управління післяреєстраційного нагляду (далі — Управління) Державного фармакологічного центру МОЗ України (далі — Центр) від лікарів України протягом 2007 р.

Загалом, протягом 2007 р. до Управління Центру надійшло 5283 повідомлення про ПР при медичному застосуванні ЛЗ, що на 28% більше, ніж у 2006 р. Аналогічна картина спостерігається і при порівнянні середньомісячного надходження повідомлень. Так, якщо у 2006 р. у середньому щомісяця надходило 344 повідомлення, то у 2007 р. цей показник зріс до 440 повідомлень.

Найактивніше в 2007 р. про ПР ЛЗ повідомляли лікарі Харківської, Дніпропетровської, Луганської, Вінницької областей та АР Крим (табл. 1).

Таблиця 1 Кількість повідомлень про ПР ЛЗ, які надійшли від лікарів
Регіональні відділення 2007 р. 01.01.–01.09.2007 р. 01.01.–01.09.2008 р. Критерії ВООЗ, за місяць Відхилення від критеріїв ВООЗ за місяць
? В середньому за місяць Всього В середньому за місяць Всього В середньому за місяць Всього В середньому за місяць 2007 р. 01.01.–01.09. 2008 р.
1АР Крим

502

42 248 31 432 54 17 25 37
2 Вінницьке 443 37 244 31 276 35 14 23 21
3 Волинське 17 1 17 2 0 0 9 -8 -9
4Дніпропетровське 380 32 160 20 294 37 29 3 8
5 Донецьке 170 14 92 12 177 22 39 -25 -17
6 Житомирське 131 11 66 8 77 10 11 0 -1
7 Закарпатське 24 2 23 3 60 8 10 -8 -2
8 Запорізьке 163 14 68 9 238 30 16 -2 14
9 Івано-Франківське 151 13 66 8 250 31 12 1 19
10 Київське 136 11 62 8 92 12 15 -4 -3
11 Кіровоградське 180 15 108 14 95 12 9 6 3
12 Луганське 343 29 186 23 273 34 20 9 14
13 Львівське 229 19 131 16 173 22 22 -3 0
14 м. Київ 344 29 182 23 184 23 22 7 1
15 м. Севастополь 55 5 25 3 26 3 3 2 0
16 Миколаївське 111 9 55 7 69 9 10 -1 -1
17 Одеське 130 11 90 11 43 5 20 -9 -15
18 Полтавське 173 14 84 11 134 17 13 1 4
19 Рівненське 79 7 64 8 46 6 10 -3 -4
20 Сумське 131 11 67 8 64 8 10 1 -2
21 Тернопільське 244 20 105 13 119 15 9 11 6
22 Харківське 587 49 231 29 638 80 24 25 56
23 Херсонське 57 5 21 3 46 6 9 -4 -3
24 Хмельницьке 114 10 50 6 156 20 12 -2 8
25 Черкаське 133 11 77 10 175 22 11 0 11
26 Чернівецьке 112 9 47 6 60 8 8 1 0
27 Чернігівське 144 12 103 13 63 8 10 2 -2
Україна 5283 440 2672 334 4260 533 393 47 140

Згідно з критеріями ВООЗ (2002 р.), із розрахунку, що на 1 млн населення повинно надходити 100 повідомлень, протягом року до Управління мало б надійти 4600 повідомлень. Міркуючи, що від 1000 лікарів повинно надходити протягом року 50 повідомлень, а в Україні їх працює близько 124 665, то від такої кількості лікарів повинно було б надходити 6233 повідомлення на рік.

Зазначене вище свідчить про те, що надходження повідомлень із розрахунку на кількість населення у 2007 р. в Україні досягнуло належного рівня. Якщо тенденція до збільшення кількості повідомлень, що намітилась у 2007 р., буде іcнувати й надалі, можна очікувати, що Україна досягне рекомендованого ВООЗ (2002 р.) рівня інформування про ПР ЛЗ із розрахунку на кількість лікарів. Однак слід зауважити, що ВООЗ орієнтує їх на надання інформації про серйозні ПР, в Україні ж переважна кількість повідомлень містить інформацію про несерйозні прояви ПР ЛЗ (77%).

Проведений за даними повідомлень аналіз інформації свідчить, що у 2007 р. найчастіше ПР при медичному застосуванні ЛЗ відзначалися при лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій (5,3% випадків), гіпертонічної хвороби (4,8%), бронхіту (4,7%), туберкульозу легень (4,0%), ішемічної хвороби серця (3,7%), пневмонії (2,7%).

Згідно з даними ВООЗ, у світі ПР найчастіше виникають на фоні прийому антибактеріальних ЛЗ для системного застосування та нестероїдних протизапальних препаратів.

Розподіл ПР ЛЗ (в залежності від фармакотерапевтичної групи) при медичному застосуванні у 2007 р., порівняно з 2006 р. майже не змінився, це представлено у табл. 2.

Таблиця 2 Розподіл ПР ЛЗ (в залежності від фармакотерапевтичної групи) при медичному застосуванні у 2007 р. порівняно з 2006 р.

2007 р.

2006 р.

Фармакотерапевтична група ЛЗ Кількіcть повідомлень, % Фармакотерапевтична група ЛЗ Кількіcть повідомлень, %
Антимікробні ЛЗ для системного застосування 31,27 Антимікробні ЛЗ для системного застосування 32,49
ЛЗ, що впливають на систему крові і гемопоез 13,71 ЛЗ, що впливають на серцево-судинну систему 15,8
ЛЗ, що впливають на серцево-судинну систему 12,99 ЛЗ, що впливають на систему крові і гемопоез 11,45
ЛЗ, що діють на нервову систему 12,27 ЛЗ, що діють на нервову систему 11,20
ЛЗ, що впливають на систему травлення та метаболізм 10,76 ЛЗ, що впливають на опорно-руховий апарат 7,66
ЛЗ, що впливають на опорно-руховий апарат 7,40 ЛЗ, що впливають на систему травлення та метаболізм 7,08

Можливо, ситуація щодо розподілу повідомлень про ПР в Україні саме таким чином є відображенням частоти призначень і застосування окремих груп ЛЗ або їх представників (табл. 3).

Таблиця 3 Кількість ПР при медичному застосуванні різних груп ЛЗ (згідно АТС, WHO, 1999), повідомлення про які надійшли до відділу фармаконагляду у 2006 та 2007 р. та об’єм продаж у натуральному вираженні (2007)

Група ЛЗ

Кількість випадків ПР

Кількість упаковок (млн. штук), що продано

2006

2007

2007

абс.

%

абс. % абс. %
A Засоби, що впливають на ШКТ та метаболізм 448

10,76

536 9,97 269 22
Вітаміни 121

27,01

176 32,84
Спазмолітики, антихолинергічні засоби і препарати, стимулюючі перистальтику 99 22,10 103 19,22
Засоби, що застосовуються при захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів 59

13,17

53 9,89
Антацидні, противиразкові і вітрогонні засоби 53 11,83 72 13,43
Інші засоби, що впливають на систему травлення і метаболічні процеси 37 8,26 38 7,09
Антидіарейні препарати; засоби, що застосовуються для лікування інфекційно-запальних захворювань кишечнику 21 4,69 23 4,29
Мінеральні добавки 15 3,35 27 5,04
Засоби замісної терапії, що застосовуються при розладах травлення, в т.ч. ферменти 14 3,13 8 1,49
Антидіабетичні препарати 12 2,68 21 3,92
Інші 17 3,57 15 2,79
B Засоби, що впливають на  систему крові і гемопоез 571 13,71 610 11,35 42 3
Кровозамінники і перфузійні розчини 414 72,50 417 68,36
Антианемічні засоби 49 8,58 45 7,38
Антигеморагічні (гемостатичні) засоби 47 8,23 44 7,21
Антитромботичні засоби 37 6,48 61 10,00
Інші гематологічні засоби 24 4,20 43 7,05
C Засоби, що впливають на  серцево-судинну систему

541

12,99

852 15,85 123 10
Кардіологічні препарати

142

26,25 202 23,71
Периферійні вазодилататори

132

24,40 175 20,54
Засоби, що діють на ренін-ангіотензивну систему

97

17,93 202 23,71
Блокатори бета-адренорецепторів

47

8,69 65 7,63
Ангіопротектори

45

8,32 46 5,40
Антагоністи кальцію

42

7,76 115 13,50
Сечогінні препарати

15

2,77 23 2,70
Гіпотензивні засоби

13

2,40 5 0,59
Гіполіпідемічні засоби

8

1,48 19 2,23
D Дерматологічні засоби

68

1,63 67 1,25 108 9
Засоби для лікування ран і виразкових уражень

22

32,35 27 40,30
Антисептичні і дезинфікуючі засоби

18

26,47 12 17,91
Антибіотики і хіміотерапевтичні препарати для використання у дерматології

15

22,06 13 19,40
Кортикостероїди для застосування у дерматології

5

7,35 5 7,46
Портигрибкові препарати для зовнішнього застосування

5

7,35 7 10,45
Препарати з пом'якшеною і захисною дією

2

2,94 1 1,49
Протисвербіжні препарати

1

1,47 2 2,99
G Засоби, що впливають на  сечостатеву систему та статеві гормони

40

0,96 54 1,00 22 2
Засоби, що застосовуются в урології

12

30,00 23 42,59
Антимікробні і антисептичні засоби, що застосовуються у гінекології

12

30,00 14 25,93
Інші гінекологічні засоби

9

22,50 12 22,22
Гормони статевих залоз и препарати, що застосовуються при патології статевої сфери

7

17,50 5 9,26
H Препарати гормонів для системного застосування

33

0,79 29 0,54 5 0,4
J Протимікробні засоби для системного застосування

1302

31,27 1744 32,45 95 8
Антибактеріальні засоби для системного застосування

1180

90,63 1402 80,39
Засоби, що діють на мікобактерії

91

6,99 168 9,63
Противірусні препарати для системного застосування

18

1,38 166 9,52
Протигрибкові засоби для системного застосування

12

0,92 7 0,40
Вакцини

1

0,08 1 0,06
L Антинеопластичні та імуномодулюючі засоби

41

0,98 73 1,36 6 0,5
M Засоби, що впливають на  опорно-руховий апарат

308

7,40 408 7,59 71 6
Протизапальні і протиревматичні засоби

256

83,12 322 78,92
Засоби, що застосовуються місцево при суглобових і м'язових болях

29

9,42 44 10,78
Інші засоби, що застосовуються при патології опорно-рухового апарату

15

4,87 20 4,90
Міорелаксанти

8

2,60 18 4,41
Засоби, що застосовуються для лікування захворювань кісток

?

? 4 0,98
N Засоби, що впливають на  нервову систему

511

12,27 633 11,78 293 24
Анальгетики

179

35,03 202 31,91
Анестетики

128

25,05 131 20,70
Психолептичні засоби

88

17,22 125 19,75
Психоаналептики

67

13,11 115 18,17
Інші засоби, що діють на нервову систему

31

6,07 43 6,79
Протиепілептичні засоби

14

2,74 14 2,21
Протипаркінсонічні препарати

4

0,78 3 0,47
P Протипаразитарні засоби, інсектициди та репеленти

19

0,46 36 0,67 9 0,7
R Засоби, що впливають на  респіраторну систему

206

4,95 247 4,60 173 14
Засоби, що застосовуються при кашлі і простудних захворюваннях

80

38,83 101 40,89
Противоастматичні засоби

62

30,10 93 37,65
Препарати, що застосовуються при захворюваннях горла

28

13,59 22 8,91
Антигістамінні засоби для системного застосування

24

11,65 18 7,29
Засоби, що застосовуються при захворюваннях порожнини носа

12

5,83 13 5,26
S Засоби, що впливають на  органи чуття

27

0,65 38 0,71 24 2
V Різні засоби 49 1,18 47 0,87 3 0,2

Серед антимікробних засобів для системного застосування значно більша кількість випадків надійшла про ПР, які в основному проявлялися алергічними реакціями (80,37%). Подальший аналіз цієї ситуації показав, що найчастіше ПР виникали при застосуванні таких ЛЗ (за міжнародною непатентованою назвою): цефтриаксон (14%), амоксицилін (7%), його комбінація з клавулановою кислотою (6%).

Серед засобів, які впливають на серцево-судинну систему повідомлення про ПР найчастіше надходили щодо препаратів пентоксифіліну (13%), амлодипіну (10%) та еналаприлу (8%).

Серед засобів, які впливають на систему крові і гемопоез, найбільша кількість повідомлень про ПР надійшла щодо реосорбілакту/сорбілакту (20%), реополіглюкіну (17%), препаратів глюкози (14%).

Серед засобів, які впливають на нервову систему, найбільша кількість повідомлень про ПР надійшла щодо лідокаїну (11%), комбінації парацетамолу та кофеїну (9%), метамізолу натрію (8,5%).

Серед засобів, які впливають на опорно-руховий апарат, найбільша кількість повідомлень про ПР надійшла щодо диклофенаку (37%), німесуліду (19%), кеторолаку (7%).

Серед засобів, які впливають на шлунково-кишковий тракт (ШКТ), найбільша кількість повідомлень про ПР надійшла щодо комбінації пітофенону з анальгетиками (13%), піридоксину гідрохлориду (8%), кислоти тіоктової (7%).

Залежно від виробника у 2007 р. кількість випадків ПР при застосуванні препаратів вітчизняного виробництва становила 48%, а іноземного — 52% (рис. 1).

Розподіл випадків ПР ЛЗ/доля у загальному об’эмі продаж у натуральному вираженні (кількість проданих упаковок), в залежності від країни-виробника (2007) (%)

Рис.1 Розподіл випадків ПР ЛЗ/доля у загальному об’эмі продаж у натуральному вираженні (кількість проданих упаковок), в залежності від країни-виробника (2007) (%)

Системними проявами ПР ЛЗ, інформація про які надійшла у 2007 р., найчастіше були алергічні реакції (62,36%), зміни з боку ШКТ (11,02%), порушення нервової (9,54%) та серцево-судинної системи (8,43%) (табл. 4).

Таблиця 4 Системні прояви ПР ЛЗ, повідомлення про які надійшли до відділу фармакологічного нагляду (2007)
Системні ураження

Кількість випадків

абс. %
Алергічні реакції 3329 62,36
Зміни шкіри та її похідних 1840 34,47
Алергія 1100 20,61
Зміни в місці введення 156 2,92
Набряк Квінке 111 2,08
Анафілактичний шок 98 1,84
Анафілактична реакція 20 0,37
Синдром Лайєла 3 0,06
Синдром Стівенса — Джонсона 1 0,02
Порушення з боку травного тракту 588 11,02
Порушення ШКТ 542 10,15
Порушення з боку печінки та жовчовидільних шляхів 46 0,86
Порушення нервової системи 509 9,54
Порушення центральної і периферичної нервової системи 505 9,46
Порушення автономної нервової системи 4 0,07
Серцево-судинні розлади 450 8,43
Серцево-судинні розлади, загальні 434 8,13
Судинні (екстракардіальні) порушення 8 0,15
Порушення ритму серця 8 0,15
Лихоманка, гіпертермічний синдром 205 3,84
Порушення з боку органів дихання 132 2,47
Гематологічні ураження 25 0,47
Порушення м’язово-скелетного апарату 23 0,43
Відсутність ефекту 16 0,30
Порушення в організмі в цілому (загальні порушення) 13 0,24
Порушення сечовидільної системи 9 0,17
Порушення слуху та вестибулярного апарату 7 0,13
Метаболічні зміни і порушення харчування 4 0,07
Порушення зору 4 0,07
Порушення ендокринної системи 4 0,07
Порушення репродуктивної системи у жінок 3 0,06
Вислизання ефекту 2 0,04
Порушення електролітного балансу 1 0,02
Отруєння (специфічні визначеня) 1 0,02

Частота випадків ПР також залежить від способу введення підозрюваного ЛЗ (ПЛЗ). Найчастіше ПР виникали при пероральному, внутрішньовенному та внутрішньом’язовому введенні. Це можна пояснити і високим ступенем системного впливу ЛЗ при таких способах введення. Набагато рідше ЛЗ застосовують місцево (у вигляді мазей, лініментів), інгаляційно, ректально, вагінально, про що, в свою чергу, свідчить низький рівень випадків ПР при таких способах застосування препарату (рис. 2).

Розподіл ПР ЛЗ в залежності від шляху введення(2007)

Рис.2 Розподіл ПР ЛЗ в залежності від шляху введення(2007)

Слід зазначити, що розвиток ПР найчастіше відбувається протягом першої доби з початку застосування ПЛЗ. Це можна пояснити тим, що більшість проявів ПР мали алергічний характер. Доволі рідко ПР є наслідком кумулятивного ефекту. Крім того, тривале застосування ЛЗ супроводжується розвитком адаптаційних механізмів організму з наступним зниженням ризику розвитку ПР (рис. 3).

Термін виникнення ПР ЛЗ від часу застосування ЛЗ

Рис.3 Термін виникнення ПР ЛЗ від часу застосування ЛЗ

Сучасний підхід до фармакотерапії передбачає застосування мінімальної кількості ЛЗ, що знижує ризик негативних наслідків поліпрагмазії. Однак достатньо розповсюдженою є ситуація, коли у хворого діагностують кілька захворювань одночасно, що не завжди дозволяє проводити монофармакотерапію. У більшості випадків пацієнтові призначають 2–3 препарати, рідше — 4–5 і зовсім рідко — більше 5.

За даними проведеного аналізу, у 40,5% випадків ПР ПЛЗ призначався в якості монофармакотерапії (рис. 4).

Розподіл ПР ЛЗ в залежності від кількості препаратів, що приймали одночасно

Рис.4 Розподіл ПР ЛЗ в залежності від кількості препаратів, що приймали одночасно

За даними повідомлень, 8,3% хворих, у яких розвинулися ПР, мали обтяжений алергологічний анамнез.

Також були виявлені вікові та статеві (гендерні) особливості виникнення ПР ЛЗ (табл.5): у жінок ПР проявлялися в 1,8 рази частіше, ніж у чоловіків, що відповідає світовим тенденціям. Найбільша кількість повідомлень про ПР ЛЗ як у чоловіків, так і у жінок реєструвалася у віковому проміжку 31–60 років і становила 55%.

Таблиця 5 Розподіл ПР ЛЗ залежно від статі пацієнтів
Вік, роки

Дорослі

Вік, роки

Діти

? жінки чоловіки ? дівчатка хлопчики
19–30 9,5 14,2 0–27 днів 0,08 0,02
31–45 12,6 20,1 28 днів – 23 міс 1,97 2,27
46–60 17,1 27,2 2–11 років 3,18 2,80
61–72 9,9 15,8 12–18 років 2,31 1,65
73–80 4,5 6,5
більше 80 1,5 2,2
усього 55,1 85,9 Усього 7,53 6,74

Як уже зазначалося, майже 23% проявів ПР були серйозними: причому у 27,85% випадків вони стали причиною госпіталізації; у 8,01% випадків — призвели до продовження терміну госпіталізації; у 7,35% — до тимчасової непрацездатності; у 50,04% — становили загрозу життю пацієнта; у 0,57% — призвели до смерті.

Майже у 30% випадків виникнення ПР потребувало проведення додаткової фармакотерапії для покращення стану хворих із застосуванням ЛЗ супутньої терапії (СЛЗ) — антигістамінних, адреноміметичних ЛЗ, глюкокортикоїдів, а також відповідних витратат (рис. 5).

Засоби, які було застосовано при виникненні ПР ЛЗ

Рис.5 Засоби, які було застосовано при виникненні ПР ЛЗ

В 8,7% випадків було встановлено причинно-наслідковий зв’язок між проявами ПР та застосуванням ПЛЗ; у 88,1% випадків — вірогідний; у 3,1% — можливий; у 0,1% — сумнівний.

Переважна більшість ПР, інформація про які надійшла у 2007 р., були передбаченими, тобто зазначеними в інструкції для медичного застосування ЛЗ.

Виключенням були такі ЛЗ, як кверцетин та тіотриазолін. Так, при медичному застосуванні препаратів кверцетину були зареєстровані такі непередбачені ПР, як тремор, збудження, оніміння язика, кінцівок та важкі прояви алергічних реакцій: ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, котрий став підґрунтям для прийняття виробником у 2008 р. рішення про внесення змін та доповнень до інструкції для медичного застосування препаратів кверцетину.

Також були отримані повідомлення про ПР щодо ЛЗ, до складу яких входить тіотриазолін. Вони проявлялися алергічними реакціями (свербіж, висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок), порушеннями з боку ШКТ (здуття живота, нудота, відчуття гіркоти у роті, сухість слизових оболонок), центральної нервової системи (запаморочення, відчуття слабкості, головний біль), серцево-судинної системи (гіпертензія, відчуття серцебиття), дихальної системи (задишка). Сьогодні виробникам препаратів, які містять тіотриазолін, запропоновано внести відповідні зміни та доповнення до інструкцій для медичного застосування.

Слід зауважити, що об’єм інформації щодо випадків ПР при застосуванні препаратів кверцетину та тіотриазоліну дозволяє за критеріями ВООЗ сформувати «Сигнал». Тобто наявної інформації достатньо для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між проявами ПР та застосуванням ПЛЗ, і вона є підставою для обов’язкового реагування виробника з метою убезпечення виробництва субстанцій та медичного застосування ЛЗ, які виготовляються на їх основі.

Здійснення в Україні збору інформації та аналізу ПР ЛЗ протягом 2007 р. дозволило прийняти важливі регуляторні рішення щодо убезпечення подальшого медичного застосування препаратів німесуліду (наказ МОЗ України від 27.09.2007 р. № 596). Отримані від Центру дані щодо ПР перфузійних розчинів стали підґрунтям для внесення деякими виробниками суттєвих змін та доповнень в АНД та інструкції для медичного застосування щодо убезпечення медичного використання, зокрема, реополіглюкіну, натрію хлориду.

Однак система фармакологічного нагляду потребує подальшого вдосконалення і розбудови з огляду на ті завдання, які стоять перед системою охорони здоров’я щодо покращення якості медичної допомоги, зокрема у зв’язку із впровадженням формулярної системи, що потребує проведення моніторингу ПР у лікувально-профілактичних закладах.

Олексій Вікторов, Олена Матвєєва, Ірина Логвіна, Валентина Яйченя, Дар’я Полякова

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті