Рік роботи без МСЕК: МОЗ підбило підсумки реформи

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, нагадав, що з 1 січня 2025 р. діяльність медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) було припинено. Замість них запущено експертні команди, які проводять оцінювання повсякденного функціонування особи. Наразі в 303 багатопрофільних лікарнях працюють 1377 експертних команд.

Особливістю реформи є те, що якщо раніше МСЕК проводився за межами лікарень і в його склад входило визначене коло фахівців, то сьогодні в експертну команду обов’язково входять спеціалісти з наявного в пацієнта захворювання, які оцінюють вплив цього захворювання на стан функціонування людини. Якщо це онкологія, то в комісії буде присутній лікар-онколог, якщо захворювання пов’язане із зором — то офтальмолог.

Стосовно фінансування експертних команд, то на початку реформи воно здійснювалося за фіксованою ставкою, але наразі оплата проводиться окремо за розгляд кожної справи. Протягом 2025 р. з державного бюджету за проведення оцінювання функціональності людини вже сплачено майже 1 млрд грн. Оплата проводиться Національною службою здоров’я України (НСЗУ) через відповідний пакет Програми медичних гарантій.

Протягом 2025 р. експертними командами розглянуто близько 520 тис. справ, з яких щодо близько 80% ухвалено позитивне рішення про підтвердження чи встановлення інвалідності. Близько 42% пацієнтів, які проходили оцінювання, отримали статус особи з інвалідністю вперше.

В. Ляшко нагадав, що рішенням РНБО передбачалося проведення перегляду статусу інвалідності, що була встановлена до 2025 р., для певної категорії державних службовців, зокрема правоохоронних органів. На виконання цього рішення РНБО було розглянуто понад 2000 справ. У 857 випадках рішення про встановлення статусу особи з інвалідністю було визнано необґрунтованим та скасовано. У 442 випадках змінено або групу інвалідності, або термін її встановлення.

Найбільше цих справ стосувалися працівників Державної митної служби України (252 справи), органів прокуратури (177 справ) та Державної податкової служби України (165 справ).

Марія Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку, наголосила, що метою впровадження системи оцінювання повсякденного функціонування особи є:

• запровадження людиноцентричної системи, яка б підтримувала осіб не лише в медичній, але й в соціальній, освітній, економічній сфері. Поширення реформи на нові сфери триватиме протягом наступних кількох років;
• створення якісної експертизи для того, щоб проводилося оцінювання саме обмежень життєздатності людини, спричинених травмами чи захворюваннями, їх впливу на здатність особи до самообслуговування, пересування та інше;
• запровадження прозорого процесу призначення статусу особи з інвалідністю, зокрема шляхом отримування даних у режимі реального часу з фіксацією кожної дії експертної команди в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ).

До 1377 сформованих експертних команд входять більше 7 тис. лікарів. Вже понад 40 тис. лікуючих лікарів у 2025 р. формували електронні направлення для проведення оцінювання повсякденного функціонування їх пацієнтів.

581 тис. справ внесено до ЕСОЗ, з яких 523 тис. — нові справи і понад 48 тис. справ, які на кінець 2024 р. МСЕК не встигли розглянути, і їх було передано для проведення нової процедури оцінювання. На сьогодні вже 523 тис. справ розглянуто і щодо них винесено рішення.

Завдяки цифровим рішенням скоротився середній термін розгляду справ. Якщо в червні він становив 33 дні, то станом на грудень — 19 днів.

Стосовно структури звернень та роботи експертних команд, посадовиця відмітила, що експертні команди мають різні функції — не лише встановлення інвалідності, а й визначення ступеня втрати працездатності, оновлення та формування індивідуальної програми реабілітації, визначення причинного зв’язку зі смертю та інше.

Однак встановлення інвалідності залишається найпоширенішою метою направлення (46%). Також 48% усіх направлень займає планове повторне оцінювання пацієнтів, яким раніше вже встановлювалась інвалідність.

До найбільш поширених діагнозів, з якими направляються пацієнти до експертних команд, належать хвороби системи кровообігу, хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини, новоутворення, хвороби нервової системи травми, отруєння та інші наслідки дії зовнішніх причин.

Реформою впроваджено 4 форми проведення оцінювання: очно, дистанційно, заочно, з виїздом. За кожною формою визначено критерії, коли вона використовується, але найбільш поширеною залишається очна форма.

Окрім цього, завдяки реформі було змінено і спрощено маршрут пацієнтів, виключено з процесу лікарські консультативні комісії, для окремих напрямів і діагнозів скасована обов’язковість перебування на лікарняному більше 120 днів, вдосконалено критерії проведення оцінювання і запроваджено цифровізацію процесу. Зокрема, дозволено проводити аудіо-/відеозапис оцінювання для того, щоб можна було використати ці матеріали у разі оскарження результатів оцінювання.

Стосовно маршруту людини, то фактично він починається зі звернення до лікуючого лікаря. Це може бути як лікар первинної, так і спеціалізованої допомоги. Для військово­службовців це може бути голова військово-лікарської комісії. Вони направляють людину на оцінювання, формують направлення разом з усіма документами. Дані автоматично передаються до системи соціальної сфери для того, щоб надалі призначити підтримку і необхідні виплати, передбачені законодавством.

Також дані передаються до Міністерства оборони Украї­ни для їх використання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в разі, якщо особі передбачена законодавством відстрочка або інші дії, пов’язані з мобілізацією.

Впроваджено нові можливості для пацієнта, яких раніше не було. Зокрема, це участь уповноваженого представника пацієнта, яким може виступати адвокат, лікуючий лікар, близька людина для пацієнта. Уповноважений представник здійснює супровід пацієнта і перебуває з ним під час оцінювання.

Для мінімізації корупційних ризиків запроваджено анонімність при розгляді справи. Так, члени експертної команди до моменту безпосереднього розгляду справ не знають прізвища, імені пацієнта, справу якого вони розглядатимуть, а пацієнт не знає, хто входитиме в експертну команду з розгляду його справи.

У рамках реформи оновлено процедуру оскарження рішення експертної команди. Для цього створено Центр оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО), до якого залучено понад 200 лікарів з різних державних закладів охорони здоров’я, що забезпечує об’єктивність розгляду справ. Протягом 2025 р. з метою оскарження рішення експертних команд до ЦОФСО передано понад 30 тис. справ.

Для забезпечення навчання з проведення оцінювання повсякденного функціонування особи розроблено навчальний курс Академії НСЗУ, який обов’язково мінімум 1 раз на рік проходять медичні працівники. Протягом 2025 р. проведено понад 50 вебінарів на різні тематики з процедури оцінювання. Сформовано 5 чатів з постійної підтримки, до якого приєдналися понад 17 тис. лікарів. Розроблено та запущено ІT-систему для проведення оцінювання, розроблено сервіс верифікації рішень експертних команд. Це дозволяє центрам надання адміністративних послуг, військовим частинам тощо перевірити статус особи, яка пройшла оцінювання.

У 2026 р. триватиме удосконалення цифрової мережі системи оцінювання та розвантаження тих закладів, в яких зараз є найбільше черг і найбільше запитів пацієнтів. Також планується запровадити повністю деперсоналізований розгляд справ та розробити опитувальник за Міжнародною класифікацією функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я людини для того, щоб якісніше визначати потреби осіб, яким надано статус особи з інвалідністю.

Анастасія Пампуха, представниця БФ «Пацієнти Украї­ни», зауважила, що, попри побоювання пацієнтської спільноти, запровадження системи оцінювання повсякденного функціонування особи принесло користь пацієнтам. Так, маршрут пацієнта суттєво скоротився, і тепер саме лікуючий лікар, який точно знає про перебіг хвороби людини або про певні зміни стану її здоров’я, може одразу направити людину на оцінювання повсякденного функціонування.

Крім того, цифровізація всього процесу зменшила можливий суб’єктивний вплив на ухвалення рішення. Адже завдяки цифровізації всіх процесів знижуються корупційні ризики. Вибір форми оцінювання та екстериторіальний принцип її проведення зробив процедуру зручнішою для пацієнтів.

Водночас А. Пампуха зауважила, що реформа триває, і попереду впровадження другого етапу, на якому передаватимуться непритаманні функції під час встановлення інвалідності від сфери охорони здоров’я до соціальної сфери. Зокрема, це підтримка освітніх послуг, сфера зайнятості осіб з інвалідністю та інше.

Олена Мороз, керівниця ЦОФСО, розповіла про особ­ливості запуску ЦОФСО, основні завдання та строки розгляду справ. Вона зауважила, що ЦОФСО розпочав роботу з 1 січня 2025 р., і одним із ключових напрямів його діяльності стала перевірка обґрунтованості рішень, ухвалених раніше МСЕК та новоствореними експертними командами.

Станом на сьогодні в ЦОФСО працюють майже 200 лікарів із 14 регіонів України. Команди формуються з фахівців із різних міст, що потребувало додаткового часу для організації їхньої злагодженої та системної роботи. Наразі вже запроваджено чіткі графіки, визначено допустиме навантаження для кожної команди, а також створено умови для безперебійної роботи з метою якнайшвидшого ухвалення рішень для пацієнтів.

О. Мороз зауважила, що ЦОФСО у 2025 р. отримав від правоохоронних органів понад 15 тис. справ для проведення перевірки обґрунтованості рішень експертних команд та МСЕК. За її словами, розгляд цих справ потребує ретельного аналізу всієї документації, на підставі якої були ухвалені відповідні рішення.

Таким чином, перший рік роботи системи оцінювання повсякденного функціонування особи засвідчив її спроможність замінити застарілу модель МСЕК та забезпечити більш прозорий, фаховий і людиноцентричний підхід до встановлення статусу особи з інвалідністю.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!