У МОЗ обговорили підходи до посилення контролю за застосуванням антибіотиків

Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України повідомляє, що під керівництвом міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка відбулася робоча нарада, присвячена питанням обігу протимікробних лікарських засобів та їх обґрунтованого застосування в медичній практиці. У заході взяли участь заступник міністра Євгеній Гончар, а також представники регуляторних установ і фармацевтичного сектору.

Під час зустрічі учасники розглянули поточну ситуацію із застосуванням антибіотиків в Україні, включно з підходами до їх призначення та необхідністю посилення контролю за їх належним застосуванням.

Оскільки ця тема залишається актуальною для системи охорони здоров’я, бо нераціональне або надмірне застосування антибіотиків спричиняє формування антибіотикорезистентності.

Згідно з результатами моніторингу, у сфері застосування антибіотиків зберігаються певні проблеми, зокрема щодо балансу між різними групами препаратів — доступу, спостереження та резерву.

Антибіотики групи доступу мають становити основу лікування більшості поширених інфекцій, однак фактичні показники їх застосування залишаються нижчими за рекомендовані: 65% на первинному рівні замість очікуваних 95%, а у стаціонарах — 46% при рекомендованому рівні понад 60%. Водночас препарати, які слід застосовувати обмежено або лише у виняткових випадках, іноді призначаються частіше, ніж це передбачено.

У цьому контексті учасники наради окрему увагу приділили питанню забезпечення пацієнтів антибіотиками резервної групи — препаратами «останньої лінії», які застосовуються для лікування інфекцій, спричинених мультирезистентними мікроорганізмами. В умовах війни поширення таких збудників суттєво зросло, що робить доступ до відповідних лікарських засобів критично важливим.

З огляду на це українським виробникам запропонували розглянути можливість налагодження локального виробництва генеричних препаратів резервної групи, серед яких лінезолід, азтреонам, цефтаролін, ін’єкційний фосфоміцин, тигециклін, даптоміцин, колістин, поліміксин B та комбінація цефтазидиму з авібактамом.

Окрім цього, виробникам та імпортерам запропонували активніше працювати над реєстрацією в Україні лікарських засобів, які наразі відсутні на ринку. Йдеться, серед іншого, про такі препарати, як цефтолозан з тазобактамом, меропенем з ваборбактамом, цефідерокол, іміпенем із циластатином та релебактамом, азтреонам з авібактамом, далбаванцин, оритаванцин, телаванцин, тедизолід, омадациклін, еравациклін і лефамулін. Наразі доступ до них можливий лише через механізм ввезення незареєстрованих лікарських засобів.

Разом із тим учасники наради підкреслили необхідність посилення контролю за призначенням, відпуском і застосуванням протимікробних препаратів. Наголошено, що рішення щодо вибору антибіотика має базуватися на клінічному стані пацієнта, медичних показаннях і чинних стандартах лікування.

Окрему увагу приділили ролі електронного (е-)рецепта. У МОЗ підкреслили, що цей інструмент є ключовим для забезпечення прозорого та контрольованого відпуску антибіотиків, а також для запобігання їх безконтрольному застосуванню. Подальший розвиток і масштабування е-рецепта потребують узгоджених дій держави, медичної спільноти, аптечних закладів і фармацевтичного бізнесу.

Також обговорено необхідність підвищення ефективності рецептурного відпуску антибіотиків через аптечні мережі та посилення моніторингу дотримання відповідних норм.

За результатами зустрічі учасники дійшли згоди, що е-рецепт має стати основним механізмом відпуску антибіотиків за рецептом.

За матеріалами moz.gov.ua

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!