Європейська Бізнес Асоціація висловила застереження щодо змін у механізмі реімбурсації «Доступні ліки»

Європейська Бізнес Асоціація повідомляє про підтримку Уряду щодо розширення програми реімбурсації «Доступні ліки» за рахунок включення додаткових міжнародних непатентованих найменувань (МНН). Водночас бізнес-спільнота висловлює суттєві застереження щодо запропонованих змін до механізму відшкодування вартості лікарських засобів, передбачених у проєкті постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення програми реімбурсації лікарських засобів». На думку Асоціації, окремі положення можуть мати ознаки обмеження конкуренції за ознакою походження продукції, що потенційно впливає як на ринкові умови, так і на доступ пацієнтів до лікування.

Передусім у бізнес-середовищі звертають увагу на положення, які фактично звужують можливість участі низки лікарських засобів іноземного виробництва в програмі «Доступні ліки» за визначеними МНН. Йдеться про препарати, які вже тривалий час наявні на українському ринку, широко застосовуються у медичній практиці та демонструють стабільні результати терапії. В Асоціації наголошують, що запропонований підхід може формувати переваги не за критеріями клінічної або економічної доцільності, а виключно через країну походження виробника.

Окремо підкреслюється, що в Україні вже функціонує система оцінки медичних технологій (ОМТ), яка дозволяє формувати обґрунтовані рекомендації щодо ефективності та економічної доцільності застосування лікарських засобів. Саме результати таких оцінок зазвичай слугують основою для рішень щодо державного фінансування терапії та подальшої реімбурсації. Тому, на думку бізнесу, ігнорування цього інструменту, який фактично є міжнародним стандартом ухвалення рішень у сфері охорони здоров’я, виглядає необґрунтованим.

Також зазначається, що частина МНН, запропонованих до включення, не входить до Національного переліку основних лікарських засобів та відсутні в Базовому переліку Всесвітньої організації охорони здоров’я. Це, як вважають в Асоціації, може свідчити про відхід від передбачуваних і прозорих підходів до формування державної політики у сфері лікарського забезпечення та посилення ризиків адміністративного впливу на систему.

В Асоціації також нагадують, що підтримка національного виробника є поширеною практикою в країнах Європейського Союзу (ЄС) і Світової організації торгівлі. Водночас у міжнародній практиці такі підходи зазвичай реалізуються через економічні стимули — податкові пільги, інвестиційні програми чи грантову підтримку — без обмеження доступу інших виробників до загальнодержавних програм фінансування. Саме тому запропоновані механізми можуть викликати сумніви щодо їх відповідності міжнародним зобов’язанням України у сфері торгівлі та недискримінаційної конкуренції.

Не менш важливою є наявність ризиків забезпечення пацієнтів лікарськими засобами. Бізнес-спільнота звертає увагу, що у відкритому доступі наразі відсутні детальні розрахунки потреби в препаратах за відповідними МНН, а також оцінка виробничих потужностей для покриття попиту. Також не визначені чіткі механізми оперативного реагування у випадку перебоїв постачання, зокрема можливість швидкого залучення альтернативних виробників.

На думку учасників ринку, звуження кола постачальників у межах програми реімбурсації може призвести до ризику дефіциту окремих препаратів або перебоїв у безперервності лікування. Крім того, інші виробники можуть переглянути обсяги постачання на український ринок через нерівні умови участі, що додатково ускладнить ситуацію у разі виникнення дефектури. Окремо наголошується, що питання біоеквівалентності та взаємозамінності лікарських засобів в Україні потребує більш системного врегулювання, що підвищило б довіру як з боку пацієнтів, так і медичної спільноти.

У підсумку Європейська Бізнес Асоціація підкреслює, що політика у сфері забезпечення лікарськими засобами має ґрунтуватися насамперед на принципах доказовості, клінічної та економічної ефективності, безперервності лікування та прогнозованості постачання, а не на походженні продукції.

У зв’язку з цим бізнес-спільнота закликає Міністерство охорони здоров’я України та Уряд:

• переглянути положення, що можуть обмежувати конкуренцію на ринку лікарських засобів;
• додатково оцінити відповідність запропонованих змін міжнародним зобов’язанням держави;
• врахувати потенційні ризики для безперервності терапії та доступу пацієнтів до лікування;
• організувати відкритий професійний діалог з Асоціацією для публічного обговорення запропонованих змін.

За матеріалами eba.com.ua

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!