Відповідальність у сфері донорства крові та відновлення «Охматдиту» — відбулося засідання профільного комітету

ДОНОРСТВО КРОВІ

Представляючи законопроєкт № 13630, М. Радуцький наголосив, що документ розроблено Кабінетом Міністрів України для виконання положень ст. 428 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС). Він спрямований на наближення українського законодавства до принципів права ЄС у сфері служби крові. За його словами, основною метою законопроєкту є посилення санкцій за порушення законодавства у сфері донорства крові та її компонентів.

Головним комітетом з підготовки законопроєкту № 13630 визначено Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, якому профільний комітет у сфері охорони здоров’я має надати свої пропозиції.

Заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар пояснив, що європейські норми вимагають від держав — членів ЄС встановлення чітких правил та санкцій, які застосовуються у випадках недотримання законодавства у сфері донорства крові та її компонентів. Такі санкції мають бути ефективними, пропорційними та стримувальними. Крім того, директиви ЄС передбачають впровадження дієвих механізмів контролю та простежуваності обігу донорської крові.

Законопроєкт передбачає посилення як адміністративної, так і кримінальної відповідальності за порушення у сфері донорства крові. Зокрема, документ встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог технологічного процесу заготівлі, тестування, переробки та зберігання донорської крові та компонентів крові. За такі порушення пропонується встановити штраф у розмірі від 1 до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також законопроєкт передбачає відповідальність за розподіл та реалізацію донорської крові та компонентів крові, призначених для трансфузії, особами або закладами, які не мають відповідних повноважень. За таке порушення пропонується штраф у розмірі від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у випадку повторного порушення — від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів із позбавленням права обіймати певні посади.

Окремо законопроєктом пропонується розширити склад злочину, передбачений ст. 144 Кримінального кодексу України, доповнивши його положенням про насильницький примус до донорства крові та її компонентів.

Під час обговорення законопроєкту Ольга Стефанишина, членкиня Комітету, підтримала необхідність удосконалення законодавства у сфері регулювання системи крові та зазначила, що документ відповідає вимогам європейських директив і має бути ухвалений у першому читанні.

Водночас вона звернула увагу на низку положень, які, на її думку, потребують доопрацювання до другого читання. Зокрема, вона наголосила, що законопроєкт формально виконує вимоги директив ЄС, однак важливо забезпечити його ефективну практичну реалізацію в Україні.

Зокрема, положення щодо відповідальності за порушення технологічного процесу заготівлі, переробки, тестування, зберігання та розподілу донорської крові сформульовані з урахуванням старої моделі функціонування системи крові, коли такими процесами займалися лікарні. Наразі ж більшість закладів охорони здоров’я вже не здійснюють заготівлю крові, тому застосування до них відповідальності саме за порушення технологічного процесу є, на її думку, недоцільним.

Водночас О. Стефанишина підкреслила, що діяльність лікарень однаково впливає на якість компонентів крові, тому заклади охорони здоров’я мають нести відповідальність в іншій частині — за організацію та проведення трансфузій.

Окремо депутатка порушила питання відсутності в Україні повноцінної цифрової системи простежуваності крові. Вона нагадала, що вже кілька років тривають дискусії щодо необхідності реалізації інформаційної системи «єКров», однак повноцінно вона досі не запроваджена. У зв’язку з цим О. Стефанишина запропонувала окремо розглянути питання реалізації системи «єКров» на одному з наступних засідань Комітету за участю представників Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України.

Також народна депутатка висловила думку, що запропоновані законопроєктом штрафи є занадто низькими і потребують збільшення їхнього розміру до другого читання. Оскільки посилення відповідальності необхідне для того, щоб унеможливити обіг донорської крові поза межами офіційної системи та запобігти її транспортуванню й використанню неуповноваженими особами.

Є. Гончар повідомив, що у МОЗ немає принципових заперечень щодо запропонованих змін, а питання стосуються переважно коректного юридичного формулювання норм законопроєкту. Він наголосив, що МОЗ готове працювати над удосконаленням тексту документа між першим та другим читанням.

Окремо він прокоментував питання створення цифрової системи «єКров», зазначивши, що наразі вже розроблено 3 модулі системи, які функціонують, а також підготовлено технічні завдання для інших модулів, які ще мають бути створені. За його словами, МОЗ планує вже цього року провести закупівлю послуг з подальшої розробки цієї системи.

За результатами розгляду законопроєкту Комітет ухвалив рішення підтримати законопроєкт № 13630 та рекомендувати Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності погодити його та рекомендувати Парламенту взяти його за основу в першому читанні. Також Комітет рекомендував прискорити розгляд законопроєкту і його внесення до порядку денного Верховної Ради України.

ВІДНОВЛЕННЯ «ОХМАТДИТУ»

Другим питанням порядку денного став розгляд звіту щодо відновлення НДСЛ «Охматдит» після ракетного обстрілу. М. Радуцький нагадав, що 8 липня 2024 р. внаслідок російської ракетної атаки був пошкоджений найбільший дитячий медичний заклад України — лікарня «Охматдит». Процес відновлення лікарні триває, а контроль за ним здійснює спеціально створена Рада з відновлення.

Під час обговорення цього питання заступник голови комітету Оксана Дмитрієва звернула особливу увагу на ситуацію з відновленням роботи відділення трансплантації кісткового мозку.

Вона нагадала, що ще рік тому на засіданні Комітету порушувалося питання функціонування цього відділення, і тоді керівництво лікарні зазначало, що назвати конкретні строки його повернення до повноцінної роботи неможливо через необхідність оцінки систем вентиляції та інших інженерних рішень, від яких залежить безпечне проведення трансплантацій.

Водночас, попри повідомлення про проведення відновлювальних робіт та поступову відбудову лікарні, залишається відкритим питання щодо фактичного відновлення роботи критично важливих напрямків медичної допомоги.

Депутатка наголосила, що відділення трансплантації кісткового мозку досі працює в іншому медичному закладі та не може повноцінно здійснювати трансплантації на базі «Охматдиту» після ракетного удару. У зв’язку з цим вона попросила надати офіційну інформацію щодо завершення оцінки вентиляційних систем та інших інженерних рішень, які необхідні для безпечної роботи відділення.

Генеральний директор НДСЛ «Охматдит» Олександр Урін повідомив, що станом на 27 травня 2026 р. роботи з відновлення лікувально-діагностичного корпусу лікарні знаходяться на завершальному етапі. За його словами, роботи з відновлення фасаду виконані повністю, а внутрішні роботи та оформлення необхідної документації ще тривають.

Він пояснив, що у процесі реалізації проєкту з відновлення лікарні виникла необхідність у коригуванні проєктної документації через уточнення обсягів робіт після фактичного обстеження об’єкта та впровадження додаткових технічних рішень. Наразі документація щодо внутрішніх робіт проходить державну експертизу.

На сьогодні погоджені акти виконаних робіт на суму понад 200 млн грн, що становить майже 70% від загальної вартості договору. Завершення документального оформлення об’єкта планується у другій половині червня 2026 р. Паралельно тривають внутрішні оздоблювальні роботи, усунення недоліків та підготовка документації для введення корпусу в експлуатацію.

З 27 травня 2026 р. розпочала роботу спільна комісія за участю всіх учасників процесу відновлення, яка проводить поетапну оцінку приміщень лікувально-діагностичного комплексу та ухвалює рішення щодо можливості їх передачі медичному персоналу для подальшої підготовки до роботи.

Окремо генеральний директор лікарні зупинився на питанні повернення відділення трансплантації кісткового мозку до основної будівлі «Охматдиту». Він наголосив, що це є одним із ключових пріоритетів лікарні, однак процес затримується через необхідність проведення комплексної перевірки систем вентиляції.

За його словами, ще 2 міс тому лікарня уклала договір із компанією, яка має проводити валідацію повітря та перевірку відповідності приміщень вимогам для проведення трансплантацій. Водночас процес затримався через труднощі із закупівлею HEPA-фільтрів. Два тендери були скасовані через невідповідність учасників вимогам законодавства та неможливість забезпечення необхідної якості обладнання.

Наразі закупівлю фільтрів уже проведено, і найближчим часом лікарня очікує постачання першої партії обладнання. Після встановлення фільтрів у чистих приміщеннях підрядна організація проводитиме поетапну валідацію кожної палати та надаватиме відповідні висновки. Лише після завершення цих процедур та отримання всіх дозвільних документів, зокрема погодження від Державної інспекції архітектури та містобудування України, відділення зможе поступово повернутися до роботи на території НДСЛ «Охматдит».

Керівник лікарні також коротко поінформував про стан відновлення інших об’єктів на території «Охматдиту». Зокрема, щодо трансформаторної підстанції він повідомив, що після коригування проєктної документації та оновлення вимог будівельних норм наразі триває процедура кваліфікації учасників закупівлі.

Стосовно корпусу № 30, який зазнав прямого влучання ракети, то основні етапи комплексних наукових досліджень уже завершені, а після доопрацювання звітної документації планується проведення закупівлі проєктних робіт. При цьому сам процес проєктування триватиме не менше року.

Щодо адміністративного корпусу № 9, то наразі триває інструментальне обстеження будівлі, після завершення якого буде оголошено закупівлю комплексних наукових досліджень для подальшої реставрації об’єкта.

Окрему увагу керівник лікарні приділив старому хірургічному корпусу № 11, реконструкція якого реалізується за підтримки Світового банку. За його словами, процес реконструкції ускладнюється тим, що поряд розташований корпус № 3, який має статус пам’ятки архітектури, що накладає додаткові обмеження на проведення робіт та потребує погодження із органами охорони культурної спадщини.

Виконавча директорка Благодійного фонду «Пацієнти України» Інна Іваненко, яка представляє Раду з відновлення лікарні, зазначила, що одним із найскладніших етапів на початку процесу було визначення механізму фінансування та проведення переговорів із фондом «Охматдит — здорове дитинство».

За її словами, після узгодження всіх процедур вдалося фінансово забезпечити відновлення лікувально-діагностичного корпусу, а тендер на визначення підрядника був проведений ще у травні 2025 р. З того часу процес відновлення відбувався прозоро та планомірно, попри тимчасові затримки, пов’язані з обстрілами, погодними умовами та неможливістю виконання окремих робіт.

Вона підкреслила, що наразі лікарня вже виходить на фінальний етап відновлення корпусу, в якому фактично зосереджена основна частина медичної допомоги дітям.

Євген Прохоренко

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!