Зазначається, що новий Закон не лише узгоджує правила проведення закупівель із підходами, які застосовуються в державах Європейського Союзу (ЄС), а й запроваджує сучасні інструменти закупівель, водночас замінюючи низку підзаконних актів, ухвалених у період дії воєнного стану. Очікується, що це забезпечить більш передбачувані та стабільні умови роботи як для замовників, так і для учасників ринку.
Закон почне діяти через 9 міс після його офіційного оприлюднення. До цього моменту сфера публічних закупівель функціонуватиме за чинним законодавством.
РОЗШИРЕННЯ ЗАКУПІВЕЛЬНИХ ПРОЦЕДУР
Однією з ключових змін стане розширення переліку закупівельних процедур. Окрім відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та рамкових угод, замовники отримають можливість використовувати нові механізми. Зокрема, інструмент інноваційного партнерства дозволятиме замовляти створення продукту чи послуги, яких ще немає на ринку. Після завершення розробки замовник зможе придбати отриманий результат без проведення нової закупівельної процедури.
Оновлено й підхід до проведення переговорної процедури. Вона й надалі залишатиметься винятковим способом укладення договорів без відкритих торгів у випадках, визначених Законом. Водночас документ прямо передбачає можливість використання цього механізму для укладення договорів керованого доступу. Це дасть змогу й надалі забезпечувати закупівлю інноваційних лікарських засобів у ситуаціях, коли через відсутність конкуренції проведення конкурентних процедур є недоцільним.
Ще одним нововведенням стануть спільні закупівлі, що дозволять кільком замовникам об’єднувати свої потреби в межах однієї процедури. Подібна практика давно використовується у країнах ЄС, оскільки сприяє ефективнішому використанню бюджетних коштів, посиленню переговорних позицій та створенню ширшої конкуренції між постачальниками.
Окрему увагу Закон приділяє динамічним системам закупівель (ДСЗ). Їх пропонується застосовувати для придбання стандартизованих товарів, робіт і послуг. Робота такої системи відбуватиметься у 2 етапи.
На першому етапі централізовані закупівельні організації, зокрема ДП «Медичні закупівлі України», проводитимуть попередній відбір постачальників, визначатимуть категорії закупівель, формуватимуть профілі та встановлюватимуть технічні характеристики предметів закупівлі. Цей механізм нерідко називають «відкритою рамковою угодою», адже нові учасники зможуть приєднуватися до системи протягом усього періоду її функціонування.
Другий етап передбачає проведення запитів пропозицій через електронний каталог Prozorro Market серед постачальників, які вже пройшли кваліфікаційний відбір. Завдяки цьому лікарні та структурні підрозділи у сфері охорони здоров’я зможуть закуповувати медичні товари з переліку обов’язкових закупівель. Однак фактичне впровадження такого підходу залежатиме від ухвалення Урядом необхідних підзаконних документів.
Крім того, Кабінет Міністрів України матиме право затвердити типовий договір, який укладатиметься з переможцем другого етапу ДСЗ.
Важливою новацією стане також поява механізму оскарження рішень у межах ДСЗ і Prozorro Market. Постачальники зможуть звертатися до Антимонопольного комітету України (АМКУ) щодо умов кваліфікаційного відбору, результатів оцінювання пропозицій, а також рішень замовників, централізованих закупівельних організацій та адміністраторів електронного каталогу. Водночас для закупівель другого етапу ДСЗ, вартість яких не перевищує 10 тис. євро без податку на додану вартість, процедура оскарження в АМКУ застосовуватися не буде.
Отже, Prozorro Market фактично трансформується із каталогу товарів у повноцінний інструмент динамічних закупівель, врегульований на законодавчому рівні за європейськими принципами.
ОЦІНКА ТЕНДЕРНИХ ПРОПОЗИЦІЙ
Суттєвих змін зазнає і система оцінки тендерних пропозицій. Якщо раніше вирішальним фактором здебільшого була найнижча ціна, то нові правила дозволяють використовувати додаткові критерії. Замовники зможуть враховувати витрати протягом життєвого циклу товару, його функціональні та технічні характеристики, якість, умови постачання, рівень сервісного обслуговування та інші показники, пов’язані з предметом закупівлі.
При цьому з 1 січня 2027 р. скасовуватиметься чинне обмеження щодо максимальної питомої ваги нецінових критеріїв на рівні 30%. Окрему методику застосування таких критеріїв має затвердити Уряд.
Ще однією новелою стане можливість подання альтернативних тендерних пропозицій. Якщо замовник передбачить це в тендерній документації та визначить мінімальні вимоги, учасники зможуть пропонувати інші технічні рішення, що відрізнятимуться від базового варіанта. Це розширить конкуренцію та відкриє шлях до використання інноваційних або економічно ефективніших підходів.
БАГАТОЛОТОВІ ЗАКУПІВЛІ
Новий Закон також змінює правила проведення багатолотових закупівель. Для закупівель товарів і послуг із очікуваною вартістю понад 140 тис. євро та робіт вартістю від 5,4 млн євро замовники отримають право обмежувати кількість лотів, які може виграти 1 учасник.
Метою такого підходу є зменшення залежності від 1 постачальника та стимулювання конкуренції. Якщо учасник запропонує найкращі умови за більшою кількістю лотів, ніж це допускається документацією, переможців визначатимуть за заздалегідь встановленими правилами. Порядок застосування відповідних критеріїв також має бути затверджений Урядом.
Для централізованих закупівель медичної продукції ці зміни можуть мати особливе значення, оскільки сприятимуть диверсифікації постачань, підвищенню стійкості системи та безперебійному забезпеченню пацієнтів необхідними лікарськими засобами й медичними виробами.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами mpu.gov.ua
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим