Як наголошують представники бізнесу, Узбекистан є одним із ключових зовнішніх ринків для української фармацевтичної промисловості. За даними, наведеними у відкритому зверненні ФРУ, на нього припадає близько 30% грошового обсягу експорту препаратів з України.
СУП уточнює, що лікарські засоби до Узбекистану експортують 32 українські компанії, а частка українських препаратів на фармацевтичному ринку цієї країни становить близько 10%.
Проблема з GMP-інспекціями
Однією з головних перешкод для подальших поставок стали зміни у нормативному регулюванні Узбекистану. Наразі воно не передбачає проведення дистанційних GMP-інспекцій виробничих майданчиків. Водночас виїзд узбецьких інспекторів до України фактично унеможливлений через безпекові ризики, пов’язані з повномасштабною війною.
У ФРУ зазначають, що в низки провідних українських виробників-експортерів найближчим часом спливають строки дії чинних GMP-сертифікатів. За інформацією СУП, у більшості українських компаній, які постачають продукцію до Узбекистану, це може статися вже до кінця поточного року.
Якщо сторони оперативно не погодять перехідний механізм, українські фармвиробники можуть втратити можливість постачати лікарські засоби на узбецький ринок.
У ФРУ наголошують, що збереження експорту має особливе значення в умовах війни. Українські компанії не лише забезпечують препаратами внутрішній ринок, а й підтримують валютні надходження, зайнятість працівників та роботу виробничих потужностей у країні.
Дозволи на вантажні перевезення також вичерпано
Ще одним ризиком для експортерів стала ситуація з двосторонніми дозволами на вантажні перевезення між Україною та Узбекистаном.
За повідомленням ФРУ, наприкінці червня 2026 р. наявний запас таких дозволів було вичерпано. Нову партію Україна отримала на початку серпня, однак вона також уже закінчилася.
Оскільки значна частина фармацевтичної продукції перевозиться автомобільним транспортом, відсутність дозволів створює додаткові ризики для виконання зовнішньоекономічних контрактів, безперервності поставок та збереження позицій українських виробників на ринку Узбекистану.
Бізнес просить винести питання на політичний рівень
ФРУ повідомляє, що спільно з українськими компаніями та представниками державних органів працює над урегулюванням ситуації з весни 2026 р. За цей час відбулася низка зустрічей і робочих комунікацій між українською та узбецькою сторонами. Однак, на думку ФРУ, подальшого опрацювання питань лише на технічному рівні вже недостатньо.
У відкритому зверненні ФРУ закликала Уряд ініціювати політичні консультації з Узбекистаном на найвищому рівні, щоб не допустити припинення доступу української фармацевтичної продукції до цього ринку.
Крім того, ФРУ пропонує сформувати представницьку українську делегацію за участю уповноваженого представника Уряду та провідних виробників лікарських засобів. За повідомленням ФРУ, коло компаній, готових долучитися до такого візиту та переговорів з узбецькою стороною, уже сформовано.
Звернення адресовано Прем’єр-міністру України Сергію Корецькому, віцепрем’єр-міністру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволоду Ченцову, очільникам Міністерства економіки та довкілля і Міністерства закордонних справ, а також торговому представнику України.
СУП зі свого боку закликала долучитися до розв’язання проблеми також Офіс Президента України та Міністерство охорони здоров’я. СУП пропонує невідкладно винести це питання на високий рівень переговорів з Узбекистаном та організувати міжвідомчу делегацію за участю українських фармвиробників.
У бізнес-об’єднаннях застерігають: затягування з рішенням може призвести до втрати контрактів, партнерів і частки ринку, яку українські підприємства формували роками. З огляду на значення Узбекистану для фармацевтичного експорту йдеться не лише про інтереси окремих компаній, а й про збереження виробництва, робочих місць, податкових та валютних надходжень в умовах війни.
Катерина Горбунова,
за матеріалами ,
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим