Від втрати заводу до спору через одинадцять років: що стоїть за претензіями до «ФАРМАСЕЛ»

Поділитися
Як команда після втрати заводу у 2014 р. відновила фармацевтичний бізнес у Києві, чому партнери розійшлися у 2017 р. без взаємних претензій і як спір про давні події сьогодні загрожує чинному виробництву ліків. 7 липня 2026 р. в офісах ТОВ «ФАРМАСЕЛ», помешканнях і транспорті працівників відбулися обшуки. Було вилучено фінансові документи, електронні носії та актуальні реєстраційні досьє. Того ж дня у справі про банкрутство ТОВ «НІКО» суд арештував кошти ТОВ «ФАРМАСЕЛ» для забезпечення двох груп майбутніх вимог: 52,9 млн грн щодо маркетингових договорів і 6 млн грн щодо безповоротної фінансової допомоги — загалом майже 59 млн грн. Претензії охоплюють переоформлення торговельних марок у 2015 р., зміни заявника реєстраційного посвідчення у 2017 та 2023–2024 рр., маркетинговий супровід і фінансову допомогу. Події різних років об’єднали в одну конструкцію, наслідки якої відчуває виробник ліків, що працює під час війни. Про походження спору редакція поговорила з директором ТОВ «ФАРМАСЕЛ» Андрієм Лисицьким. Окремі викладені ним обставини редакція зіставила з даними Proxima Research, BI Prozorro та наданими внутрішніми звітами компанії «ФАРМАСЕЛ».

— У публічному просторі «НІКО» і «ФАРМАСЕЛ» іноді подають як дві компанії, між якими просто перемістили активи. Як насправді формувалися їхні відносини?

— ТОВ «НІКО» засноване в 1994 р. У 2009 р. його учасники із сукупною часткою 35% створили окрему компанію «ФАРМАСЕЛ» для розвитку аптечної мережі. Водночас компанії працювали в партнерській моделі: оптова торгівля та контрактне виробництво із центром на заводі «НІКО» в Макіївці.

Після початку війни у 2014 р. контроль над заводом було втрачено. Команда переїхала до Києва і спочатку продовжила працювати в «НІКО»; аптечну мережу «ФАРМАСЕЛ» також втратили. Вивезти основне обладнання й документацію не вдалося, а частину технологічних матеріалів довелося знищити, щоб ними не скористалися окупаційні структури. Менш ніж за рік обсяги продажу скоротилися приблизно вп’ятеро.

Довелося шукати нові майданчики, відновлювати документацію, проводити трансфери, валідацію та регуляторні процедури. Паралельно розвивали дистрибуцію препаратів інших виробників, щоб зберегти клієнтську базу і мати можливість фінансувати роботу до повернення власного виробництва на контрактних майданчиках.

Мажоритарний учасник додаткового фінансування не надав і повідомив, що більше не планує інвестувати в Україні. Відновлення відбувалося ресурсом команди та міноритарних учасників. Перенесення одного препарату на європейський майданчик коштувало орієнтовно 50–90 тис. євро, тому з понад 50 зареєстрованих лікарських засобів повернути у виробництво вдалося близько 10.

— Коли учасники розійшлися?

— У 2017 р. міноритарні учасники вийшли з «НІКО» і продовжили роботу у «ФАРМАСЕЛ», куди перейшов фактично весь штат, що відновлював бізнес у Києві. Ані тоді, ані протягом наступних майже 9 років претензій до виходу не було.

Мажоритарний учасник фактично не придбав 35% частку за власні кошти. Її викупило саме ТОВ «НІКО», тобто розрахунок з учасниками відбувся коштом доходу товариства, який до розходження генерувала сама команда. Корпоративне розходження не припинило господарських відносин. За «НІКО» залишився контракт із майданчиком DEMO у Греції, а «ФАРМАСЕЛ» забезпечував просування, продаж, дистрибуцію, логістику та регуляторну роботу. Штат «НІКО» звівся до директора, бухгалтера та кількох технічних і складських працівників з дуже частковою зайнятістю. Без зовнішнього супроводу контракт не працював би.

Модель роками відображалася в договорах, розрахунках і звітності. «НІКО» як емітент цінних паперів проходило аудити, а мажоритарний учасник з 2015 р. виконував функції ревізора. Припущення, що все відбувалося без його відома, дивне та потребує пояснення.

— Чому у 2015 р. переоформлювали торговельні марки?

— Потрібно уявити перші місяці війни. Ми втратили завод, обладнання, документи й власні домівки. Ніхто не знав, що ще можуть захопити, які права або юридичні документи компаній спробують переоформити на окупованій території та в якій юридичній конструкції бізнес зможе працювати далі.

Тому переоформлення марок на фізичних осіб було несистемним захисним антикризовим рішенням. Це не було переданням активу з прогнозованою дохідністю: нових майданчиків ще не існувало, частину препаратів не розробили, а марки фактично залишалися назвами. Збори учасників не визначали їх стратегічними активами. Практично всі назви лікарських засобів зареєстрували безпосередньо перед початком Антитерористичної операції (АТО), тож їхня вартість у балансі тоді обмежувалася витратами на реєстрацію.

У портфелі було 15 назв лікарських засобів, 14 із них — для України. Нині використовуються лише 5: 3 — з 2016 р., 1 — з 2024 р., 1 — з 2025 р. 9 назв в Україні не комерціалізовані; проєкт у Казахстані припинили через брак ресурсів для просування.

Економічну цінність комерціалізованих назв створили пізніше інвестиції у виробництво, якість, просування та дистрибуцію. Первісна охорона корпоративного бренду Nikopharm фактично спливала у 2019 р., охорону марки «Носален», що залишилася в «НІКО», ніхто не подовжив.

— Що означала зміна заявника за реєстраційними посвідченнями?

— У 2017 р. заявника за частиною реєстраційних посвідчень змінили у зв’язку із заміною сторони в договорах контрактного виробництва. У 2018–2020 рр. працівники «ФАРМАСЕЛ» перереєстрували майже всі препарати, пов’язані з майданчиком DEMO. Ні до війни, ні після початку навіть не виставляли рахунків ані за перереєстрацію, ані за поточну підтримку досьє.

У 2023–2024 рр., після завершення контракту з DEMO та запуску заводу «ФАРМАСЕЛ», щодо решти препаратів змінили заявника і виробничий майданчик. Ці зміни не були односторонніми чи прихованими. Їх здійснили на підставі договорів, які обидві сторони добровільно підписали через своїх уповноважених керівників. Зміни відображалися у відкритому державному реєстрі, із 2017 р. власник або керівник «НІКО» не висували заперечень. Не було їх і у 2024 р. після призначення нового директора.

Як і з евакуацією складу, у 2022 р. ми зберегли те, що без нашого втручання було б втрачено. Якби товар не евакуювали, а препарати не перереєстрували, сьогодні не існувало б і предмета претензій. Парадокс у тому, що збереження активів тепер намагаються трактувати як кримінальні дії.

— Ви згадали про спір щодо реєстраційних посвідчень. Чому, на ваш погляд, він виник? У чому їхня цінність для колишнього партнера?

— Саме це і ми не зовсім розуміємо. Реєстраційне посвідчення на лікарські засоби має практичну цінність лише за наявності виробничого майданчика, кваліфікованого персоналу, системи якості, сировини і коштів на підтримку досьє. У «НІКО» цього вже не було, тому сам запис у реєстрі не давав можливості виробляти препарати чи отримувати дохід. Старе досьє у не-eCTD-форматі — це опис того, як препарат виробляли в Макіївці з конкретної сировини, на певному обладнанні та за тодішніми методами контролю. Для простих генериків базові склад, технологію і методи аналізу можна відтворити за фармакопеями та документацією виробників сировини.

Найскладніше починається під час промислового впровадження: лабораторна технологія не завжди відтворюється на обладнанні. Виникають питання піноутворення, розчинності, порядку завантаження та властивостей конкретної сировини. Відповіді дають промислові випробування і реальні серії, а не архівні матеріали.

Графік розробки та реєстрації одного препарату у нас містить понад 500 послідовних кроків і потребує роботи розробників, технологів, лабораторій, виробництва, служб якості, закупівель та регуляторного підрозділу. Саме працююча система, а не архівне досьє, перетворює технологію на якісний препарат.

Усі права передали офіційно — за договорами й актами, підписаними керівниками обох компаній. Усі зміни відображалися у відкритих реєстрах, а заявника / виробника можна побачити в Державному реєстрі лікарських засобів України, а також на упаковці та в інструкції для застосування лікарського засобу.

Заперечення з’явилися лише після будівництва та запуску нового заводу в Україні. Можливо, це збіг, але надто показовий. У роки, коли команда лише намагалася втримати бізнес, а фінансові результати вимірювалися збитками, претензій не виникало. Можливо, розподіл втрат просто не належить до найпривабливіших форм корпоративної участі. Коли ж з’явилися новий завод і фінансова звітність з ознаками відновлення, корпоративний інтерес помітно пожвавився. Деяким людям властиво вважати невдачі наслідком чужих рішень, а в успіху, створеному без їхньої участі, раптом помічати власну частку. Проте в бізнесі причетність визначається не гострим зором, а документами, інвестиціями та фактичною участю в роботі.

У «НІКО» було понад 50 зареєстрованих лікарських засобів; більш ніж 40 залишилися без підтримки, і згодом реєстраційні посвідчення втратили чинність. Претензії виник­ли щодо близько 10, які «ФАРМАСЕЛ» власним ресурсом актуалізував і переніс на нові майданчики. Якщо застарілі реєстраційні матеріали справді були такими цінними для продажу, варто перевірити, скільки досьє реалізовано, за якою ціною та зі сплатою яких податків для держави, яка так енергійно захищає майже збанкрутілу компанію.

— Чому ви вважаєте, що «НІКО» не планувало продов­жувати господарську діяльність та контрактне виробництво?

— Ми не можемо знати внутрішніх намірів власника, тому оцінюємо дії. Контрактне виробництво потребує команди, складу, фінансування, регуляторного супроводу й постійного зв’язку з виробником. У «НІКО» все рухалося у протилежному напрямі.

У 2022 р. компанія фактично втратила склад, а безпечне місце для продукції шукала наша команда. Основний учасник не відповідав на дзвінки. У 2023 р. директора мобілізували, звільнилася головна бухгалтерка, але власник навіть не познайомився з новим виконувачем обов’язків директора.

У листопаді 2024 р. звільнився весь штат «НІКО» і ми завершили співпрацю. Після цього компанія, наскільки нам відомо з відкритих джерел, перестала подавати фінансову звітність. Ми не побачили жодної дії, яка свідчила б про намір продовжувати контракт або господарську діяльність загалом. Після завершення нашого контракту ніхто вже не підтримував зв’язку із контрактним виробником. Грецький майданчик навіть у нас уточнював, кому виставляти остаточні рахунки, які так і не були сплачені.

— Арбітражна керуюча ставить під сумнів маркетингові договори. Які послуги фактично надавалися?

— «ФАРМАСЕЛ» був єдиним покупцем продукції «НІКО», тому маркетинг, продаж та дистрибуція становили єдиний комерційний цикл. Команда планувала продаж та запаси, навчала медичних представників, готувала матеріали, працювала з лікарями, дистриб’юторами та аптеками, організовувала поставки, логістику й опрацьовувала рекламації. Саме ця робота перетворювала виготовлений препарат на дохід «НІКО». У лютому 2022 р. ця ж команда евакуювала продукцію зі складу в Харкові. Без цього товар і дохід від його реалізації, найімовірніше, були б втрачені разом із нинішнім предметом спору.

Замість подяки за врятоване майно через 4 роки ми отримали звинувачення, кримінальне провадження та обшуки. Команда роками просувала, продавала і зберігала продукцію, а під час війни фізично її врятувала. Тепер її звинувачують у тому, що вона працювала небезоплатно.

— А в чому полягала суть договору безповоротної фінансової допомоги?

— «ФАРМАСЕЛ» викуповував увесь обсяг продукції «НІКО» за повною договірною ціною, без знижок, а частину препаратів регулярно передавав лікарням у якості благодійної допомоги — не лише на початку вторгнення, а щоразу, коли вони потребували допомоги. «НІКО» отримувало повну оплату, тобто всі витрати несло ТОВ «ФАРМАСЕЛ».

Договір фінансової допомоги був погодженим способом компенсувати витрати на благодійність. Перед завершенням відносин власник «НІКО» погодив компенсацію, але приблизно через півтора року її оголосили «шкодою» і перетворили на кримінальний епізод.

Схоже на зручну управлінську амнезію. Особливо цинічно це звучить під час війни: допомога лікарням визнається «шкодою» — із кримінальним рахунком заднім числом.

— Чи було банкрутство «НІКО» несподіваним?

— Банкрутство стало наслідком фінансової моделі, яку після втрати заводу не переглянули. За нашою орієнтовною оцінкою, у 2016–2021 рр. обслуговування облігацій могло поглинати 30–40% доходу — саме доходу, а не прибутку. Із 2018 р. ми вже не були учасниками «НІКО», тому це оцінка за доступними історичними даними. Також були великі збитки від переоцінки валютного кредиту, наданого банком у 2013 р. Облігації випускали та кредит надавали під завод у Макіївці, його потужності та заплановані обсяги. Після втрати заводу економічна основа моделі зникла. Контрактне виробництво навіть 10 препаратів з іншою рентабельністю не могло обслуговувати борги, розраховані на повноцінне промислове підприємство.

Новий бізнес в Україні потребував визнання втрат і нових інвестицій. Але інвестувати в Україну власник «НІКО» не був налаштований, про це він прямо повідомив інших учасників. Схоже, розрахунок був на те, що реєстраційні посвідчення самі генеруватимуть дохід, а колишні партнери безстроково фінансуватимуть досьє, виробництво, просування і збут.

— Що означає арешт коштів? Чи свідчить він, що «ФАРМАСЕЛ» уже програв справу і має сформоване зобов’язання?

— Ні. Це тимчасове забезпечення майбутніх вимог, а не рішення про стягнення. Суд не визнав операції неправомірними, не підтвердив збитків чи заборгованості «ФАРМАСЕЛ». Спір по суті ще не вирішено.

Арешт застосували через заяву арбітражної керуючої про нібито погіршення фінансового стану «ФАРМАСЕЛ», із якою суд погодився на стадії забезпечення вимог. Проб­лема — в обґрунтуванні цього висновку. Із фінансової звітності вибрали кілька зручних рядків, але не проаналізували поточні зобов’язання, обіговість активів, рентабельність, чистий обіговий капітал і динаміку продажу. Наприклад, рядок «товари» ототожнили з усіма запасами, хоча для виробника це лише продукція для перепродажу.

Зростання короткострокових кредитів подали як збільшення всіх поточних зобов’язань, хоча їх сума у 2025 р. зменшилася. Дебіторську заборгованість оцінили без аналізу строків погашення, обіговості та зростання продажу. Тобто спочатку сформували потрібний висновок, а потім підібрали зручні показники.

Компанії приписали ризик фінансового погіршення — і для запобігання заблокували обігові кошти. Однак загрозу створює сам забезпечувальний захід. Майже 59 млн грн — не пасивний актив, який можна безболісно зарезервувати, а ресурс щоденного циклу: сировина, фармацевтичний поліетилен, лабораторний контроль, енергія, зарплати, податки й логістика.

На критично важливому підприємстві працює понад 200 людей. «ФАРМАСЕЛ» має ліцензії на виробництво, оптову торгівлю та імпорт, а власний завод запустив під час пов­номасштабної війни. У держреєстрі — близько 40 препаратів компанії; 14 міжнародних непатентованих назв представлені в Національному переліку, 6 позицій — у номенклатурі наплічника бойового медика.

Забезпечення майбутніх вимог слід оцінювати з урахуванням ризику зупинення операційного циклу. До розгляду справи по суті не можна створювати ту саму фінансову кризу, якою заявник обґрунтовує арешт.

— Вас більше дивує зміст претензій чи реакція правоохоронної та судової системи?

— Зі змістом претензій у кримінальному провадженні ми не ознайомлені й судимо з доступних матеріалів. Вражає масштаб реакції на події 11-річної давності: переоформлення було відкритим; компанії роками співпрацювали й проводили аудити, зміни були в реєстрах — і жодних претензій.

А потім — одночасні обшуки в офісах, домівках і автомобілях, понад 50 правоохоронців, вилучення досьє, телефонів і техніки та того ж дня блокування майже 59 млн грн. Чи викликала б заява підприємця про нібито викрадені 11 років тому торговельні марки таку мобілізацію системи? Думаю, відповідь очевидна.

У країні, яка воює, правоохоронний ресурс не є безмежний. Слідчі, оперативники, час і техніка, залучені до обшуків у бухгалтерів і водіїв через господарський конфлікт, — це ресурс, який не використовується для протидії диверсіям, колабораціонізму, воєнним злочинам і загрозам державній безпеці.

Щодо суду: заяви про арешт рахунку розглянули без виклику представників ТОВ «ФАРМАСЕЛ», заслуховування позиції підприємства та оцінки наслідків для критично важливого фармацевтичного виробника.

Заяви подали 7 липня 2026 р. — ще до самих позовів. Того ж дня суд постановив 2 ухвали про арешт коштів. Рішення, яке фактично заблокувало роботу критично важливого підприємства, ухвалили без повідомлення ТОВ «ФАРМАСЕЛ», судового засідання за його участю та можливості надати заперечення, фінансові документи й пояснення щодо наслідків арешту.

4 серпня 2026 р. ТОВ «ФАРМАСЕЛ» подало вмотивоване клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Станом на 26 серпня його по суті не розглянуто, хоча частина друга статті 145 Господарського процесуального кодексу України передбачає розгляд такого клопотання в судовому засіданні не пізніше 5 днів із дня надходження до суду.

Процесуальна оперативність виявилася односторонньою: для арешту майже 59 млн грн вистачило одного дня та матеріалів заявника, тоді як для розгляду клопотання критично важливого виробника понад 2 тиж виявилося недостатньо. Арешт діє з 7 липня, а кожен день зволікання наближає зупинення виробництва, несплату енергоносіїв, державних кредитів, фармацевтичних субстанцій і зрив постачання лікарських засобів.

Така вибірковість, синхронність і непропорційність породжують питання про можливий сторонній вплив. Суспільство має право знати, чому під час війни правоохоронний ресурс спрямували не на захист виробника ліків, а на силову операцію проти нього.

Примітка редакції. Поки матеріал готувався до пуб­лікації, суд ухвалив рішення про визнання договорів недійсними на користь ТОВ «НІКО». Розгляд знову відбувся без участі представників ТОВ «ФАРМАСЕЛ», а отже — без можливості компанії викласти свою позицію й надати заперечення. Таким чином, процесуальна однобічність і непропорційність підходу, про які йдеться в інтерв’ю, зберігаються. ТОВ «ФАРМАСЕЛ» готується до оскарження рішення в апеляційному порядку.

— Чого ви очікуєте від слідства і суду?

— Від слідства ми очікуємо об’єктивної оцінки та закриття кримінального провадження. Спори щодо торговельних марок, договорів, реєстраційних прав і взаєморозрахунків між компаніями є господарськими правовідносинами й мають вирішуватися господарським судом — на підставі договорів, первинних документів і виконаних зобов’язань. Кримінальне провадження не може бути інструментом отримання переваги в корпоративному спорі.

Очікуємо також повернення актуальних реєстраційних досьє, техніки та особистих речей працівників, які не мають доказового значення. Їх вилучення не допомагає встановленню істини, натомість створює ризики: телефони потрібні для сповіщень про повітряні тривоги та зв’язку з рідними, а досьє — для безперервної роботи фармацевтичного підприємства.

Від суду очікуємо прозорості, неупередженості й оцінки фактів, а не готової версії однієї зі сторін. Кожен епізод слід розглядати окремо, з урахуванням часу та обставин. Торговельні марки й реєстраційні посвідчення — за договорами, актами, реальною цінністю та корисністю у відповідний період, маркетингові договори — за фактичним обсягом виконаних робіт. Окремо мають бути оцінені строки позовної давності за кожним епізодом.

Необхідно також з’ясувати, чи могла спірна інформація бути прихованою за наявності відкритих реєстрів. У процедурі банкрутства — перевірити, чи вчиняв керівник або власник дії для продовження бізнесу, чи існували стратегії та плани розвитку, які ресурси надавалися і як використовувалися. Забезпечувальні заходи мають гарантувати виконання майбутнього рішення, а не ставити під загрозу працююче підприємство ще до розгляду справи по суті.

Від держави очікуємо підтримки критично важливого підприємства, яке підтримує країну під час війни. Із перших днів повномасштабного вторгнення «ФАРМАСЕЛ» допомагає лікарням і військовим госпіталям. Власний завод ми запустили вже під час великої війни — попри тривоги, обстріли, відключення та невизначеність. Створили понад 200 робочих місць, сплачуємо податки та виробляємо препарати, необхідні для лікарень, цивільних пацієнтів і військових медиків.

Ми не просимо державу захищати нас від законних перевірок чи судових проваджень. Просимо не руйнувати руками правоохоронної та судової системи те, що бізнес побудував усупереч війні. Якщо непрозорі схеми з використанням процедур банкрутства зупинятимуть чинні підприємства, країна ризикує сама перетворитися на великого банкрута — не лише економічного, а й інституційного.

Що кажуть цифри?

У портфелі ТОВ «НІКО» були заявлені — 16 торговельних марок: 15 назв препаратів і корпоративний бренд Nikopharm. Точні дати відомі щодо 14 назв: 13 зареєстровані у 2014 р., 1 — у жовтні 2013 р. Середній формальний проміжок між їх реєстрацією та рішенням про початок АТО 14 квітня 2014 р. становив близько 62 днів.

Із 15 назв препаратів нині ТОВ «ФАРМАСЕЛ» використовуються 5. 10 назв не використовуються. Строк охорони Nikopharm сплив у 2019 р.; охорону препарату Носален, який залишився в «НІКО», не продовжено.

Довідка

Державний реєстр лікарських засобів містить дані про назву, заявника, виробника і строк дії посвідчення. Тобто інформація про зміну заявника є відкритою та загальнодоступною.
Реєстраційне посвідчення підтверджує реєстрацію препарату в Україні та містить його назву, форму, заявника, виробника, номер і строк дії. Воно дозволяє виробництво лише на визначених ліцензованих майданчиках.

Реєстраційне досьє — комплект даних, за якими оцінюють якість, безпеку та ефективність препарату. Формат CTD охоплює 5 модулів: адміністративні матеріали; резюме; дані про якість, виробництво, контроль, упаковку та стабільність; доклінічні; клінічні дослідження і, коли потрібно, докази еквівалентності. Обсяг модулів залежить від виду препарату й підстави реєстрації; структуру визначає наказ МОЗ № 426.

Досьє постійно оновлюється протягом життєвого цик­лу: у разі, якщо змінюються виробники й майданчики, постачальники сировини, технологія, специфікації, методи контролю, упаковка, строк придатності, дані стабільності, інструкція та інформація з безпеки.

Маркетинг

Вибірка Proxima Research за методикою PromoTest™ — моніторинг згадувань фахівців про промоційні контакти, показала, що кількість згадувань лікарів 18 спеціальностей про візити представників «ФАРМАСЕЛ» становила 4551 у 2022 р., 5546 у 2023 р. та 5378 у 2024 р. За спірними брендами також зафіксовано промоційні контакти: Бупівакаїн — 397–434 згадування на рік, Лазолекс — 109–259, Вазитрен — 118–176, Ревмастоп — 68–167. Дані підтверджують сталу промоційну активність.

Фінансовий стан

Звіти, надані компанією, не підтверджують згортання діяльності «ФАРМАСЕЛ». У 2025 р. чистий дохід зріс на 18,7%, до 373 648 тис. грн порівняно з 2024 р.; чистий прибуток — з 302 до 9532 тис. грн; а операційний прибуток зріс на 49,6% до 34 329 тис. грн. Поточні зобов’язання скоротилися на 7,8%. Динаміка є відновлювальною, хоча прибуток ще нижчий за рівень 2021 р.

Рисунок. Чистий дохід і чистий прибуток ТОВ «ФАРМАСЕЛ», 2021–2025 рр. Джерело: внутрішня фінансова звітність ТОВ «ФАРМАСЕЛ»

BI Prozorro не показує згортання діяльності. Обсяг держзакупівель у 2025 р. зріс на 41,3%, до 35,825 млн грн. Станом на 12 серпня 2026 р. зафіксовано 24,772 млн грн — 69,1% обсягу 2025 р. Із 126 завершених договорів виконано 99,21% за кількістю і 99,98% за сумою.

Блокування 59 млн грн значно обмежує обіговий капітал компанії, і такий захід сам по собі здатен погіршити ліквідність. Цей ризик і статус критично важливого виробника мають враховуватися при оцінці пропорційності обмежень.

N.B.: Редакція «Щотижневика АПТЕКА» отримала можливість детально ознайомитися з позицією менеджменту ТОВ «ФАРМАСЕЛ». Ми хочемо підкреслити, що мали можливість ознайомитися з поглядом лише однієї зі сторін спору. Розуміємо, що оцінки та пояснення інших учасників спору можуть відрізнятися. Поряд із цим ми завжди прагнемо до всебічного та зваженого висвітлення ситуації і з радістю опублікуємо думки іншої сторони спору. Остаточну правову оцінку спірним операціям мають надати компетентні органи та суд.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Використані джерела:

  1. Державний реєстр лікарських засобів.
  2. Дані довідки, сформованої з інформаційно-аналітичної бази даних «Pharmхplorer Plus Promo test»© ТОВ «Проксіма Рісерч Інтернешнл», 2024–2025» та виданій ТОВ «ФАРМАСЕЛ» для використання у внутрішній господарській діяльності (копія довідки знаходиться в редакції).
  3. Дані BI Prozorro.
  4. Єдиний державний реєстр судових рішень, справи № 910/3053/26 та № 910/8352/26.
  5. Фінансові та інші внутрішні документи, надані компанією «ФАРМАСЕЛ» у розпорядження редакції.
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Svitlana 29.08.2026 12:13
Мене одну дивує кричуща несправедливість та абсурдність ситуації? У статті викладено хронологію подій, факти та докази, чому беззаконня відбувається прямо у нас перед очима? Нонсенс усієї ситуації в тому, що поки наша країна потребує медикаментів, сплачених податків, хтось сприяє знищенню бізнесу, який у цей непростий час вистояв і працює на благо України. Звертаюся, до всіх гілок державної влади хтось має зупинити це беззаконня, це ганьба для України!
Андрій 29.08.2026 12:23
Прочитав статтю і просто не можу мовчати. Бо це ж не просто корпоративна сварка двох фірм — це історія про те, як у нас ставляться до людей, які реально працюють. От подивіться самі. Війна почалася у 2014-му. Завод в Макіївці загубили. Обладнання вивезти не вдалося, документи згоріли або їх довелося знищити, щоб вони не дісталися окупантам. Аптечну мережу теж загубили. Продажі впали в п'ять разів. І що зробила команда? НЕ розбіглася. НЕ виїхала за кордон. Вони поїхали в Київ і почали все з нуля. Самі, без інвестицій від мажоритарного власника. Вони збудували новий завод. ПІД ЧАС ВІЙНИ. Дали роботу двомстам людям. Виробляють ліки, які входять у список для військових медиків, — у наплічнику бойового медика їхні шість позицій! Допомагають лікарням. Платять податки. Я не юрист, і, може, я щось не так розумію. Але мені здається, логіка проста: той, хто ризикував своїми грошима і свободою, будуючи завод у воєнній країні, має якесь право на цей бізнес. Підтримую "ФАРМАСЕЛ". І дякую їм за те, що в такий час займаються ліками, збереженням життя простих українців, а не просто зароблянням грошей. Тримайтеся!
Міра 29.08.2026 12:52
Однобічність в Україні — це вже не вада Феміди, а її робочий принцип. Поки країні показують гучне шоу під назвою «Микитась — Мудра» з викриттям схем банкрутства та рейдерських захоплень, поруч за близьким сценарієм розгортається інша справа. Але тут Феміда раптом сліпне саме на те саме око, яким мала б побачити до болю знайому схему. В одному випадку — гучні заяви, затримання та заголовки. В іншому — блискавичні односторонні рішення, здатні зупинити працююче підприємство ще до того, як воно зможе повноцінно викласти свою позицію. І тут вже виникає розуміння: сама система чудово знає, що шоу «Микитась — Мудра» — лише політичний шум, а не початок зміни правил. Шум стихне, суспільство переключиться, прізвища зникнуть зі стрічок новин — а схеми, виконавці та правила залишаться незмінними.
Кристина 29.08.2026 1:06
Підтримую українського виробника ТОВ ФАРМАСЕЛ. Важливо, щоб у цій ситуації всі рішення приймалися виключно в правовому полі, прозоро та не ставили під загрозу роботу підприємства, його працівників і безперервність виробництва. Бажаю компанії витримки та успішного захисту своїх прав.
Людмила 29.08.2026 1:07
Як юрист, вважаю принципово важливим, щоб у подібних ситуаціях правова оцінка дій сторін та судовий контроль здійснювалися з дотриманням принципів змагальності, пропорційності та належної правової процедури. Застосування заходів, які фактично паралізують господарську діяльність підприємства та ставлять під загрозу безперервність виробничого процесу, має бути належним чином обґрунтованим і співмірним із заявленими вимогами. Сподіваюся на неупереджений розгляд справи та ефективний судовий захист прав і законних інтересів українського виробника.
Катерина 29.08.2026 1:19
Допоки бізнес відновлюється і стає на ноги він нікого не цікавить, а ось коли починає приносити прибуток... Ситуація схожа на привіт з 90-х. Але зараз треба розуміти, що кожен українець бореться, щоб жити в правовій державі.
Тетяна 29.08.2026 1:28
Дуже сумно і боляче читати про те, що сьогодні відбувається. І особливо неправильно, коли за всіма цими юридичними суперечками та цифрами стоять живі люди — їхня праця, роки життя, їхня віра у свою справу. Понад 200 людей щодня працюють заради того, щоб українське фармацевтичне виробництво розвивалося і забезпечувало людей необхідними ліками. Дуже хочеться, щоб у цій ситуації перемогли справедливість, закон і здоровий глузд. Щоб праця людей не стала заручником суперечок і подій минулого.
Олена 29.08.2026 2:42
Під час війни вкрай важлива підтримка держави вітчизняного фармвиробника
Оксана 29.08.2026 2:57
Хотілось би знати, чому під час війни правоохоронний ресурс спрямований не на захист виробника ліків, а на силову операцію проти нього? Складається враження про тотальну колаборацію...
Дар’я 29.08.2026 2:59
Як можна заблокувати рахунки критично важливого підприємства? Чому рахунки заблокували за 1 день, а розгляд апеляції триває вже майже місяць? Так не має бути у правовій державі…
Olga 29.08.2026 4:20
І це все відбувається в країні, яка щодня виборює своє право на існування. "Український виробник" - виходить просте словосполучення, що існує без правової підтримки держави. ТОВ "Фармасел" потребує захисту та підтримки!
Георгій 29.08.2026 4:41
Питання має бути вирішене позитивно у сторону Фармасел. Терор українського бізнесу якимись ,"Дядечками" може запустити ланцюгову реакцію, а державні органи тільки допомагають для таких "сірих" кардиналів- ГАНЬБА
Анастасія 29.08.2026 4:51
Судові спори мають вирішуватися виключно у правовому полі, без блокування роботи заводу . Бізнес, який забезпечує країну та військових ліками, має працювати стабільно. Справедливого суду для «Фармасел»!
Анна 29.08.2026 5:02
Підтримаємо вітчизняного виробника ліків! Не дамо знищити українське виробництво ліків!!!
Любов 29.08.2026 5:23
Підтримую вітчизняне виробництво, на таких виробниках тримається економіка України
Вікторія 29.08.2026 6:28
Дуже прикро, коли підприємство, яке змогло відновитися після втрати виробництва та продовжує працювати в Україні, опиняється під таким тиском.
Дмитро 29.08.2026 7:58
Важливо не забувати про реальні обставини: після втрати виробництва команда «ФАРМАСЕЛ» фактично відновила фармацевтичний бізнес в Україні, інвестувала у виробництво та зберегла доступ пацієнтів до необхідних ліків. Господарські спори мають вирішуватися на підставі документів і фактів, а не через тиск на діюче українське виробництво, яке працює під час війни.
Валерій 29.08.2026 10:14
Сподіваємось на об'єктивність суду та хай швидше вирішиться спір.
Олександр 30.08.2026 8:16
Дуже обурює, що в такий складний час для нашої країни, коли особливо важлива підтримка вітчизняного виробника, відбуваються неправомірні дії які можуть призвести до зупинки заводу.
Дмитро 30.08.2026 10:31
Читаючи цю статтю і розумієш, це не звичайний господарський спір, а явні ознаки спроби рейдерського захоплення працюючого підприємства. Послідовність подій говорить сама за себе: претензії щодо операцій 2015–2017 років раптом виникли лише через багато років. Причому це сталося саме тоді, коли ФАРМАСЕЛ власними силами відновив виробництво, побудував завод і знову вивів ліки на ринок. Поки компанія долала збитки та намагалася вижити, ніяких претензій не було. Але щойно бізнес став успішним, одразу знайшлися ті, хто захотів заявити на нього права. Окремо обурює те, як синхронно відбуваються силові та судові дії. Дуже не звично для нашої правової системи, м’яко кажучи. Масштабні обшуки, вилучення техніки та важливих реєстраційних досьє, а в той самий день ще й арешт майже 59 мільйонів гривень обігових коштів. Якщо всі зміни роками були відомі з відкритих реєстрів та звітності, а сторони довгий час співпрацювали без жодних зауважень, то чому кримінальне переслідування почалося саме зараз, після економічного підйому ФАРМАСЕЛ? І чому кримінальне ? Це звичайний господарський спір. У таких обставинах кримінальне провадження та процедура банкрутства виглядають не як пошук справедливості, а як звичайні інструменти тиску, щоб відібрати результат чужої праці. Держава не повинна мовчки спостерігати за тим, як компанія, яка фактично не веде діяльності, паралізує роботу реального виробника. У заручники потрапляють працівники, їхні родини, партнери та, зрештою, пацієнти, які потребують ліків. Під час війни такий правовий свавілля виглядає особливо цинічно. Скільки ще держава буде дивитися на це крізь пальці? Відверто кажучи, це вже просто дістало.
Галина 30.08.2026 12:41
Нехай законність і здоровий глузд урешті-решт переможуть, а підприємство якнайшвидше повернеться до повноцінної роботи без загрози зупинки виробництва. 💙💛
Світлана 31.08.2026 10:22
Дуже прикро бачити, з якими перепонами доводиться стикатися підприємствам, що формують економіку нашої країни. ТОВ "Фармасел" вже довели свій патріотизм і професіоналізм роками сумлінної праці. Хочеться побажати компанії справедливості та успішного вирішення всіх питань. Українці підтримують тих, хто створює, а не руйнує. Тримайтеся, правда на вашому боці!
Юрій 31.08.2026 10:37
Добре, що медіа підхоплюють такі історії та зіставляють слова керівництва з незалежними даними (Proxima Research, Prozorro). У подібних справах саме публічність і відкритість даних часто залишаються єдиним захистом від силового або судового свавілля.
Юлія 31.08.2026 12:33
Шановні колеги! Читаю цю статтю і не можу мовчати. Те, що відбувається, — вже не просто абсурд, а свідоме послаблення держави під час війни. Куди дивиться МОЗ? Якщо розшифрувати - це Міністерство охорони здоров'я. Щоб охороняти здоров’я, потрібно захищати всю систему, яка його забезпечує: лікарні, аптеки, склади лікарських засобів і фармацевтичні виробництва. Ліки не виникають у міністерських звітах — їх виробляють живі люди на заводах, які сьогодні працюють під сиренами, обстрілами та постійною загрозою нових атак. Ракети та дрони руйнують склади та підприємства, кваліфіковані фармацевтичні фахівці виїжджають за кордон, іноземні компанії скорочують присутність або залишають український ринок. За таких умов ми дедалі більше залежимо від вітчизняного виробника. Українська фармацевтика сьогодні — це не просто бізнес, це питання національної безпеки та здатності держави забезпечувати армію і цивільне населення необхідними ліками. Підприємствам, які не зупиняються у прифронтових регіонах і на Київщині, особливо у Броварському районі, що постійно зазнає атак, держава мала б надавати гарантії захисту, ордени й медалі. А їх обшукують, блокують рахунки та ставлять на межу зупинення — через бізнесові апетити людей, яким, мабуть, не вистачає коштів на утримання вілл у Монако. Дуже дивна у нас державна політика: російські ракети намагаються знищити українське виробництво ззовні, а хтось усередині країни допомагає їм обшуками, арештами та судовими ухвалами. Якщо під час війни держава не захищає тих, хто забезпечує її ліками, то чиї інтереси вона насправді захищає?
Олександр 31.08.2026 2:58
Юлія: Міністерство охорони здоров’я у нас вже давно перетворилося на Міністерство охорони власних крісел. Уся їхня поточна увага — внутрішнім кадровим іграм, конкурсу УФА з фокусом на те, як утриматися на теплих, давно насиджених місцях. А те, що за стінами міністерства під час війни знищують українського фармацевтичного виробника, блокують випуск ліків і ставлять під загрозу сотні робочих місць, чиновники воліють не помічати. Так зручно. Поки не хитається власне крісло, проблем української фармацевтики для МОЗ не існує.
Наталья 31.08.2026 4:26
Прикро бачити, що успішне підприємство, яке забезпечує країну ліками, опинилося в епіцентрі такого складного конфлікту. З юридичного погляду очевидно, що тут є суто господарські розбіжності між засновниками. Дуже хочеться вірити в об'єктивність нашої судової системи. Сподіваюся, Господарський суд розбереться у всіх нюансах спокійно і неупереджено. Головне, щоб закон захистив виробництво, а "Фармасел" продовжував працювати на благо пацієнтів».
Olha 31.08.2026 5:43
На дванадятому році війни приходить жахливе розуміння: тисячі прекрасних людей поклали життя, аби здолати зовнішнього ворога, але так і не змогли запобігти тому, щоб внутрішні вороги вбивали країну зсередини. Ця справа викликає глибинний сором за систему, яка виявилася нездатною змінитися за 35 років і струсити з себе совкову, кгбшну цвіль. Вдуматися тільки: 50 правоохоронців обшукують співробітників підприємства, яке визнано критично важливим. Пів сотні людей кинуто на цькування фармацевтичної компанії, яка, мов той фенікс, постійно відроджується з попелу — і в прямому, і в переносному сенсі. А судді та держслужбовці, куплені шахраєм, пов'язаним із російським бізнесом, лише доповнюють цей список. Здається страшним сном? А, ні — це наші реалії. А тим часом співробітники заводу та їхні родини чекають на зарплати, медики в госпіталях — на ліки, а українці — на дрібку справедливості та здорового глузду від державників.
Оксана 01.09.2026 8:46
Ну що ж таке, тільки починає працювати бізнес вже знайдуться бажаючі поділити
Ірина 03.09.2026 10:45
У той час коли майже кожен день ворог знищує склади, логістику, виробничі підприємства, нацпол разом з суддями за беспідставними обвинуваченнями шахрая блокує роботу виробника ліків, критичну інфраструктуру держави. Як це можливо? Ці судді знають, які саме ліки критично важливі і скільки іх потрібно для лікарень, військових госпіталів, військових частин? Який резерв повинен бути? Які наслідки зупинки критичного виробництва? Чому господарські розбіжності не вирішує господарський суд? Невже для держави статки жителя Монако важливіші за виробництво ліків у воюючій країні?
Вікторія 04.09.2026 11:05
Під час війни особливо важливо зберегти стабільне виробництво та доступ українців до необхідних ліків. Сподіваємось на справедливий і законний розгляд цієї справи!
Кристина 04.09.2026 12:44
З юридичної точки зору важливо відокремлювати обґрунтовані правові претензії від припущень та оцінок, які ще мають отримати належну правову кваліфікацію. У ситуації з ТОВ «ФАРМАСЕЛ» особливо важливим є те, що, за наведеними у матеріалі обставинами, ключові зміни щодо реєстраційних посвідчень та виробничих майданчиків здійснювалися на підставі договорів і документів, підписаних уповноваженими представниками сторін, а відповідна інформація відображалася у відкритих державних реєстрах. Не можна також ігнорувати контекст, у якому підприємству довелося відновлювати діяльність після втрати виробничого майданчика та активів у 2014 році, а згодом продовжувати роботу й забезпечувати виробництво лікарських засобів в Україні в умовах війни. Позиція має оцінюватися не через публічний тиск чи однобічні трактування подій, а на підставі договорів, первинних документів, реєстраційних даних та інших належних і допустимих доказів. Презумпція невинуватості та право на справедливий розгляд мають залишатися фундаментальними принципами. Бажаю команді ТОВ «ФАРМАСЕЛ» витримки, професійної стійкості та можливості й надалі працювати на благо української фармацевтичної галузі.
Арсеній 10.09.2026 9:35
Таке відчуття, що комусь просто заважає працюючий український бізнес. Компанія вистояла після втрати першого заводу, будує нове виробництво під обстрілами зараз, даючи роботу сотням людей, а його силовики намагаються паралізувати! Як взагалі можна закривати очі на те, що зупинка заводу залишить наші лікарні та військових медиків без ліків? Дуже сподіваюся, що справедливість переможе і цей ганебний тиск нарешті зупинять

Додати свій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті